Вечірня з Літургією св. Василія Великого

Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбнице благ і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий душі наші.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, завітай і зціли немочі наші, імени Твого ради.

Господи, помилуй. (3 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Господи, помилуй (12 р.)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Прийдіте, поклонімся* Цареві нашому Богові.

Прийдіте, поклонімся* Христові, Цареві нашому Богові.

Прийдіте, поклонімся і припадім* до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.

Псалом 103

Благослови, душе моя, Господа!* Господи, Боже мій, ти вельми великий!

Ти одягнувся величчю і красою,* ти світлом, наче ризою, покрився.

Ти розіп'яв, неначе намет, небо,* ти збудував твої горниці у водах.

Із хмар собі робиш колісницю,* ходиш на крилах вітру.

Вітри своїми посланцями учиняєш,* полум'я вогненне − слугами своїми.

Ти заснував землю на її підвалинах,* не захитається по віки віків.

Безоднею, немов одежею, покрив її,* понад горами стали води.

Перед погрозою твоєю вони тікали,* перед голосом грому твого тремтіли.

Підвелися гори, зійшли долини до місця,* що ти їм призначив.

Поставив їм границю, якої не перейдуть,* щоб знову покрити землю.

Джерела посилаєш у ріки,* які течуть проміж горами.

Усю звірину, що в полі, вони напувають,* дикі осли там гасять свою спрагу.

Над ними кублиться небесне птаство,* з-поміж гілляк дає свій голос.

Ти напуваєш гори з твоїх горниць,* земля насичується плодом діл твоїх.

Вирощуєш траву для скоту, зела – на вжиток людям,* щоб хліб із землі добували:

Вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя,* і хліб, що скріплює серце людське.

Насичуються дерева Господні,* кедри ливанські, що посадив їх.

На них гніздяться птиці;* бусли – на кипарисах їхнє житло.

Високі гори для оленів,* скелі − для зайців притулок.

Ти створив місяць, щоб значити пори;* сонце знає свій захід.

Наводиш темряву, і ніч надходить,* що в ній ворушаться усі звірі дібровні.

Левенята рикають за здобиччю своєю,* поживи від Бога для себе просять.

Ховаються, як тільки зійде сонце,* лягають у своїх норах.

Виходить чоловік до свого діла,* і до своєї праці аж до вечора.

Яка їх, твоїх діл, Господи, сила!* У мудрості все ти створив, − повна земля твоїх створінь.

Ось море велике, прешироке,* у ньому плазунів без ліку, звірів малих і великих.

Там кораблі проходять,* є і левіятан, якого ти створив, щоб ним бавитися.

Усі вони від тебе дожидають,* щоб дав їм у свій час поживу.

Коли даєш їм, вони її збирають,* як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.

Вони бентежаться, коли ховаєш вид свій;* як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються у свій порох.

Зішлеш свій дух, – вони оживають,* і ти відновлюєш лице землі.

Нехай слава Господня буде повіки,* нехай Господь радіє творами своїми.

Спогляне він на землю, і вона стрясається,* торкнеться гір, вони димують.

Я буду Господеві співати поки життя мого,* псалми співатиму, поки буду жити.

Нехай буде приємна йому моя пісня;* у Господі я веселитимусь.

Нехай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше нехай не буде.* Благослови, душе моя, Господа.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (3).

Священник мовить вечірні молитви

Перша молитва

Господи, щедрий і милостивий, довготерпеливий і многомилостивий, почуй молитви ніші і зваж на голос моління нашого, вчини з нами знамення на благо, настав нас на путь твою, щоб ходили ми в істині твоїй. Возвесели серця наші, щоб боятися імени твого святого, бо великий єси Ти і твориш чудеса. Ти єси Бог єдиний, і немає подібного Тобі між богами, Господи: сильний у милості і благий у могутності, щоб помагати, і утішати, і спасати всіх, що уповають на ім’я святеє Твоє.

Друга молитва

Господи, не осуджуй нас у Твоїй ярості, ані в гніві Твоїм не карай нас, але вчини з нами по милості Твоїй, лікарю і зцілителю душ наших. Настав нас до пристановища волі Твоєї; просвіти очі сердець наших на пізнанні Твоєї істини і даруй нам, останок теперішнього дня мирний і безгрішний, і ввесь час життя нашого, молитвами Богородиці і всіх святих.

Третя молитва

Господи Боже наш, пом’яни нас, грішних і непотрібних рабів Твоїх, коли призиваємо святе й поклоняєме ім’я Твоє, і не осором нас вичікуванням милости Твоєї, але даруй нам, Господи, все, чого просимо для спасення, і сподоби нас любити й боятися Тебе з усього серця нашого і чинити в усьому волю Твою.

Четверта молитва

Невмовкаючими піснями і безперестанними славословленнями святими силами оспівуваний, наповни уста наші хвалінням Твоїм, щоб воздати величення імені Твоєму святому, і дай нам участь і насліддя з усіма, що воістину бояться Тебе і зберігають заповіді Твої, молитвами святої Богородиці і всіх святих Твоїх.

Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь

П’ята молитва

Благословен єси, Господи Боже, вседержителю, що відаєш ум людський, що знаєш, чого потребуємо, багато більше ніж просимо або розуміємо. Сам, людинолюбче Царю, в усьому благий, удовольни нас множеством щедрот Твоїх, щоб бездоганною совістю призивати святе ім’я Твоє; і не введи нас у спокусу, але ізбави нас від лукавого, і промислом Твоїм усе на користь нашу учини.

Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Шоста молитва

Господи, Господи, що держиш усе пречистою Твоєю долонею, що довго терпиш із-за всіх нас і жалієш за злоби наші, пом’яни щедроти і милість Твою, навідай нас Твоєю благістю і дай нам уникнути і в останок теперішнього дня різних підступів лукавого, і життя наше збережи безпечним благодаттю всесвятого Твого Духа.

Милістю і людинолюб'ям єдинородного Твого Сина, що з Ним благословен єси, з пресвятим і благим і животворчим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Сьома молитва

Боже великий і дивний, що несказанною благістю і багатим промислом управляєш усім і добра світу нам дарував, і дав нам запоруку обіцяного царства дарованими нам благами. Ти вчинив, щоб і минулу частину дня ми ухилилися від усякого зла; даруй нам і останок непорочно довершити перед святою славою Твоєю, оспівувати Тебе єдиного благого і людинолюбного Бога нашого.

Бо Ти єси Бог наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Восьма молитва

Боже великий і всевишній, що єдиний маєш безсмертя, що в світлі живеш неприступнім, що все творіння сотворив у премудрості, що розділив між світлом і темрявою, і поставив сонце володіти днем, а місяць та зорі володіти ніччю, що сподобив нас грішних і в теперішній час стати перед лицем Твоїм в ісповідуванні, і принести Тобі вечірнє славослов’я; сам, людинолюбче, справ молитву нашу, як кадило перед Тобою, і прийми її, як приємний запах. Подай же нам цей вечір і надходячу ніч мирну, одягни нас у броню світла, ізбави нас від страху нічного і всякої речі, що в темряві проходить. І дай сон, що його Ти дарував на спочинок нашої немочі, вільний від усяких диявольських примар: так, Владико, благих Подателю, нехай і ми вночі на наших ложах, каючись споминаємо ім’я Твоє, і просвічувані поученням Твоїх заповідей, встанемо в душевній радості на славослов’я Твоєї благости, приносячи молитви і моління Твоєму милосердю за прогрішення наші, і всіх народ Твій, яких, молитвами святої Богородиці, в милості навісти.

Бо Ти благий і людинолюбний Бог − і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Священник мовить вечірні молитви

Перша молитва

Друга молитва

Третя молитва

Четверта молитва

П’ята молитва

Шоста молитва

Сьома молитва

Восьма молитва

Мирна єктенія

Диякон: У мирі Господеві помолімся.

Люди на кожне прохання: Господи, помилуй.

За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.

За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

За святішого вселенського архиєрея Франциска, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир (ім’я), і за боголюбивого єпископа нашого кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.

За місто це (за село це, за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

«Господи, взиваю я до тебе», глас 2

Псалом 140

Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Вислухай мене, Господи.* Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Почуй голос моління мого,* коли взиваю до тебе.* Вислухай мене, Господи.

Нехай піднесеться молитва моя,* мов кадило перед тобою;* підношення рук моїх,* як жертва вечірня.* Вислухай мене, Господи.

Постав, Господи, моїм устам сторожу;* до дверей губ моїх − варту!

Не дай схилитися серцеві моєму* до чогось злого.

Ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня,* – ні ласощів їхніх я не хочу їсти.

Нехай праведник по-доброму б'є мене й виправляє,* а олія грішного нехай не намастить голови моєї.

Я все-таки молитимусь,* незважаючи на їхні злі вчинки.

Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі,* то почують, що слова мої любі.

Немовби хтось розбив і розрив землю,* розкидано їхні кості перед адом.

Бо до тебе, Господи, мій Боже, мої очі;* до тебе прибігаю, не губи душі моєї.

Збережи мене від петлі, що її наставили на мене,* і від сильця тих, що творять беззаконня.

Нехай грішники впадуть у власні сіті всі разом,* а я пройду безпечно.

Псалом 141

Я голосом моїм до Господа взиваю,* я голосом моїм до Господа молюся.

Скаргу мою перед ним виливаю,* мою скруту йому я виявляю.

Коли тривожиться в мені дух мій, ти знаєш мою стежку.* На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.

Поглянь праворуч і подивися:* нема нікого, хто дбав би за мене.

Нема куди мені втікати,* нема нікого, хто піклувався би мною.

До тебе, Господи, взиваю й кажу:* Ти моє прибіжище, в землі живих ти моя доля!

Зверни увагу на моє благання,* бо я вельми нещасний.

Спаси мене від гонителів моїх,* бо вони сильніші від мене.

Стих: Виведи із темниці душу мою, щоб сповідуватися імені Твоєму.

(г. 2): Сьогодні збігається злочинне зборище,* щоб Творця і Будівника всесвіту передати Пилатові.* О, беззаконні і невірні!* Як же вони заходяться судити того,* хто прийде судити живих і мертвих,* і приготовляють на муки того, хто виліковує пристрасті?* Довготерпеливий Господи,** велика Твоя милість! Слава Тобі!

Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Сьогодні збігається злочинне зборище,* щоб Творця і Будівника всесвіту передати Пилатові.* О, беззаконні і невірні!* Як же вони заходяться судити того,* хто прийде судити живих і мертвих,* і приготовляють на муки того, хто виліковує пристрасті?* Довготерпеливий Господи,** велика Твоя милість! Слава Тобі!

Псалом 129

Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Беззаконний Юда, що на вечері* замочив свою руку в миску* разом з тобою, Господи,* простяг до беззаконних руки, щоб узяти срібняки;* обміркувавши ж ціну мира,* не боявся продати Тебе неоціненного* і простягнув ноги, щоб Ти їх обмив.* Він лукаво поцілував Тебе, Владико,* щоб передати беззаконним,* відрікся апостольського збору і кинув срібну тридцятку,* та й не бачив Твого на третій день воскресіння,** через яке Ти помилуй нас!

Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Юда, облудний зрадник,* зрадливим поцілунком передав Спаса Господа* і, як раба, продав Пана всього створіння.* Як овечка на заколення, так пішов Божий Агнець,** Син Отця, єдиний багатомилостивий.

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Раб і хитрун – Юда – * учень і зрадник, друг і диявол насправді показався.* Бо ходив за Учителем і вивчав,* як його зрадити, міркуючи собі:* Видам його і придбаю велике багатство.* Хотів він і миро продати та схопити підступно Ісуса,* видаючи поцілунком Христа.* І, як ягнятко на заколення, так іде Агнець Божий,** єдиний милосердний і людинолюбець.

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Псалом 116

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Агнець, що його прорік Ісая,* іде на добровільну смерть* і дає плечі на рани, щоки ж на удари;* не відвертає лиця свого від зневажливих плювків і глузування,* та приймає засуд на смерть нечестиву.* Все добровільно приймає він, Безгрішний,** щоб усім дарувати воскресіння з мертвих.

Стих: Велике бо до нас його милосердя,* і вірність Господа повіки.

Слава і нині (г. 6): Воістину єхидний Юда нащадок тих, що їли манну в пустині* і ремствували на того, що їх годував.* Вони, невдячні, ще мали в устах їжу і вже Бога зневажали.* – І цей безбожник, маючи в устах небесний Хліб,* готував на Спаса зраду.* О, душе ненаситна! О, люте зухвальство!* Воістину він їхній син беззаконний,* тому разом з ними приймає засуд.* Хто його гостить, того він продає – * Господа, який його любив, видає на смерть.* Спаси, Господи, душі наші від такої нелюдяности,** бо Ти єдиний у довготерпінні невимовний.

Молитва входу

Диякон: Господеві помолімся.

Священник: Добрий людинолюбний Царю, що все благословляєш! Молимось Тобі наполегливо, серцем сокрушеним і духом смиренним: Благослови наші входи і виходи, Христе, істинний Боже наш. Бо прихід Твій і вознесіння, і пожиття з людьми завжди благословенне: нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

По закінчені молитви диякон тихим голосом мовить до священика, тримаючи трьома пальцями орар і вказуючи на схід: Благослови, владико, святий вхід.

Священник благословляє до сходу, мовлячи: Благословен вхід святих Твоїх, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Тоді диякон дає цілувати Євангеліє, а після того, як хор закінчить співати стихиру, стає у святих дверях перед священником, підносить Євангеліє (при цьому не роблячи нею знаку хреста) та виголошує:

Диякон: Премудрість, прості.

«Світло тихе»

Люди: Світло тихе святої слави, безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе! Доживши до заходу сонця, бачивши світло вечірнє, славимо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога. Достойно є повсякчас прославляти тебе голосами побожними, Сину Божий, що життя даєш усьому світу; тому світ увесь славить тебе.

Диякон: Будьмо уважні.

Священник: Мир всім.

Диякон: Премудрість. Будьмо уважні.

Прокімен

Прокімен (г. 1): Спаси мене, Господи,* від людини лукавої,* від чоловіка зрадливого охорони мене. (Пс 139, 2)

Стих: Від тих, що злобу в серці замишляють увесь день. (Пс 139, 3)

Читання книг Старого Завіту

Диякон: Премудрість.

Читець: З книги Виходу читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець: Сказав Господь Мойсеєві: «Йди до людей та й освячуй їх, сьогодні й завтра; нехай повиперають одежу свою і стануть готові до третього дня, бо третього дня зійде Господь на очах усього народу на Синай-гору. Ти окреслиш для людей з усіх боків межі і попередиш: бережіться виходити на гору, а то й не доторкайтесь її підніжжя. Хто доторкнеться до гори, тому смерть. Ніхто нехай не доторкається до неї, бо буде побитий камінням або прошитий стрілою. Чи то людина, чи скотина– не останеться живим. А як протяжно засурмлять у ріг, тоді зійдуть на гору». Спустивсь Мойсей з гори та й освятив людей, і повиперали вони свою одежу. Він сказав людям: «Будьте готові на третій день; не сходьтеся з жінками». Третього дня, як розвиднялося, загриміли громи, спалахнули блискавки, й тяжка хмара нависла над горою, страх могутньо засурмило в ріг, і задрижали всі люди в таборі. Вивів Мойсей людей до Бога з табору, і стали вони під горою. Гора ж Синай уся димувала від того, що Господь у полумені спустився на неї. І підіймався той дим, мов кіптява з горна, а вся гора стрясалася вельми. А трубний звук гучав дедалі голосніш та голосніш; Мойсей говорив, а Бог відрікав йому в громі. (Вих 19, 10-19)

Тоді співається другий прокімен.

Прокімен (г. 7): Вирятуй мене від ворогів моїх, Боже,* і визволь мене від тих, що повстають на мене. (Пс 58, 2)

Стих: Спаси мене від тих, що чинять беззаконня. (Пс 58, 3)

Диякон: Премудрість.

Читець: З книги Йова читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець: Озвавсь Господь із бурі до Йова і мовив: «Хто то такий затемнює мої задуми нерозважливими словами? Підпережи, як мужеві годиться, Твої крижі: бо я питатиму Тебе - спробуй мене навчати! Де був єси, як я закладав землю? Скажи, як маєш розум. Хто визначив їй міру, - може, знаєш, або хто простягнув лінію над нею? На чім підвалини її оперто, або хто поклав її наріжний камінь під радісні співи ранніх зір, під оклики веселі всіх синів Божих? Хто зачинив ворітьми море, коли воно, ринувши, виходило з материнського лона? Коли я зробив для нього одіж-хмару і пелену для нього - густу мряку? Границю я йому призначив, поклав засуви й ворота й мовив: Ось покіль дійдеш, далі не перейдеш! Ось тут розіб’ються Твої надимані хвилі! Чи на віку Твоєму Ти повелів коли-небудь ранкові, вказав зорі належне місце, шіоб вона ухопила за краї землю і щоб безбожників струсила з неї? Вона міняє вид свій, мов глина для печатки, стає барвистою, немов одежа. І в грішників відібрано їхнє світло, і ломиться піднесена рука Чи Ти зійшов колись до джерел моря? Походжав дном безодні? Чи відкрилися Тобі ворота смерти? Чи бачив єси брами смертельної тіні? Чи обійняв оком світ широкий? Скажи, коли усе те знаєш! Де та дорога - до світла оселі, і темрява, - де її місце, щоб привести їх до їхнього житла, направити їх до їхнього дому? Ти знаєш, бо ж Ти вже тоді народився, і число днів Твоїх велике. Доходив Ти колись до сховищ снігу? Чи, може, бачив склади граду, що я тримаю на час-пору смутку, на день війни та битви?» Відповів Йов Господеві й мовив: «Знаю, що Ти все можеш: усе, що задумаєш, зробити спроможен. Хто ж то такий, що затемнює задум невіданням? Тому я говорив про те, чого не розумію; про чуда, мені незбагненні, що їх не знаю. Вчуй же, я буду говорити, питатиму Тебе, - навчай мене. Я чув лиш те, що говориться про Тебе, але тепер на власні очі Тебе виджу!» (Йов 38, 1-23; 42, 1-5)

Диякон: Премудрість.

Читець: З книги пророка Ісаї читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець: Господь Бог дав мені язик учнів, щоб я підтримував моїм словом знесиленого. Щоранку будить він, будить моє вухо, щоб я, як учень, слухав. Господь Бог відтулив мені вухо, і я не спротивився, назад не сахнувся. Плечі мої віддав я тим, які мене били; щоки мої тим, які бороду в мене рвали; обличчя мого не відвертав я від плювків та глузування. Та Господь Бог мені допомагає, тому я не осоромлюся. Тому і тримаю моє обличчя, мов кремінь: я знаю, що не застидаюся. Близько мене мій виправдувач. Хто посміє сперечатися зі мною? Станьмо разом! Хто мій супротивник? Нехай наблизиться до мене! Ось Господь Бог мені допомагає; хто мене осудить? Усі вони, немов одежа, розпадуться; міль їх поточить. Хто з-поміж вас Господа боїться, нехай на голос його Слуги зважає! Хто ходить у темряві, в кого нема світла, нехай на ім’я Господнє вповає й покладається на Бога свого! Ви всі, що розкладаєте вогонь, розжарюєте стріли, ідіть у жар вашого вогню, поміж ті стріли, що їх запалили! Це буде вам з моєї руки: лежатимете в муках! (Іс 50, 4-11).

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господу помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Люди: Тобі, Господи.

Молитва Трисвятої пісні

Священник: Боже святий, що в святих перебуваєш, Тебе трисвятим голосом серафими оспівують, і херувими славословлять, і всі небесні сили Тобі поклоняються. Ти з небуття до буття привів усе, створив людину на Свій образ і подобу, і всіма Своїми дарами її прикрасив. Ти даєш кожному, хто просить, премудрість і розум, і не погорджуєш грішником, а встановив покаяння на спасіння. Ти сподобив нас, смиренних і недостойних слуг Твоїх, і в цей час стати перед славою святого Твого жертовника і належне Тобі поклоніння і славослов’я приносити. Сам, Владико, прийми і з уст нас, грішних, трисвяту пісню і навідай нас у благості Своїй. Прости нам усяке прогрішення, добровільне і недобровільне, освяти наші душі і тіла, і дай нам побожно служити Тобі всі дні життя нашого, молитвами святої Богородиці і всіх святих, що від віку Тобі угодні були.

Диякон: Благослови, владико, час трисвятого.

Священник: Бо Ти святий єси, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас.

Диякон: І на віки віків.

Люди: Амінь.

Трисвяте

Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Святий безсмертний, помилуй нас.

Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас.

Вихід на горне сідалище

Диякон до священника: Повели, владико.

Священник, відходячи до горного місця: Благословен, хто йде в ім’я Господнє.

Диякон: Благослови, владико, горне сідалище.

Священник: Благословенний Ти на престолі слави царства Твого, що сидиш на херувимах, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Прокімен

Диякон: Будьмо уважні.

Священник: Мир всім.

Диякон: Премудрість, будьмо уважні.

Співці співають прокімен зі стихом.

Прокімен (г. 7): Князі народні зібралися разом* на Господа і на Христа його. (Пс 2, 2).

Стих: Чому заворушилися народи, і люди намислили суєтне? (Пс 2, 1).

Апостол

Диякон: Премудрість.

Читець: До Коринтян перше послання святого апостола Павла читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Возлюблені, Я бо, що прийняв від Господа, те й передав вам: Господь Ісус тієї ночі, якої був виданий, узяв хліб і, віддавши хвалу, розламав і сказав: «Прийміть, їжте: Це є моє тіло, що за вас ламається. Робіть це на мій спомин». Так само й чашу по вечері, кажучи: «Ця чаша – Новий Завіт у моїй крові. Робіть це кожний раз, коли будете пити, на мій спомин». Бо кожного разу, як їсте хліб цей і п’єте цю чашу, звіщаєте смерть Господню, аж поки він не прийде. Тому, хто буде їсти хліб або пити чашу Господню недостойно, буде винний супроти тіла і крови Господньої. Хай, отже, кожний випробує себе самого і тоді їсть цей хліб і п’є цю чашу. Бо хто їсть і п’є, не розрізняючи, що то тіло Господнє, суд собі їсть і п’є. (1 Кор зач. 149; 11, 23-29).

Коли ж скінчиться апостол, мовить священник: Мир Тобі.

Диякон: Премудрість, будьмо уважні.

Люди: Алилуя, зі стихами.

Диякон кадить.

Алилуя, глас 6: Блаженний, хто дбає про бідного й убогого, у день лютий визволить його Господь. (Пс 40,2).

Стих: Вороги мої говорили зле про мене: Коли він помре й загине ім’я його? (Пс 40,6).

Стих: Той, що їв хліб мій, підняв змову проти мене. (Пс 40,10).

Молитва перед Євангелієм

Священник: Засвіти в серцях наших, людинолюбний Владико, нетлінне світло Твого богопізнання і відкрий очі нашого ума, щоб ми розуміли Твої євангельські проповідування. Вклади в нас і страх блаженних Твоїх заповідей, щоб ми, подолавши всі тілесні похоті, провадили духовне життя, думаючи і діючи все, що угодне Тобі.

Бо Ти єси просвічення душ і тіл наших, Христе Боже, і Тобі славу возсилаємо з безначальним Твоїм Отцем, і пресвятим, і благим, і животворящим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амі́нь.

Диякон: Благослови, владико, благовістителя святого апостола і євангелиста Марка.

Священик, благословляючи його:

Бог, молитвами святого славного, всехвального апостола і євангелиста Марка, нехай дасть Тобі слово благовістити силою великою для сповнення євангелія возлюбленого Сина Свого, Господа нашого Ісуса Христа.

Євангеліє

Священник: Премудрість, прості, вислухаймо святого євангелія. Мир всім.

Люди: І духові Твоєму.

Диякон: Від Матея святого євангелія читання.

Люди: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Священник: Будьмо уважні.

Диякон читає євангеліє.

Сказав Господь своїм учням: «Ви знаєте, що через два дні буде Пасха й Син Чоловічий буде виданий на розп’яття». Тоді зібралися первосвященики і старші народу в палаті первосвященика, що звався Каяфа, і радились, як би підступом схопити Ісуса і вбити. Тільки ж казали: «Не в свято, щоб не було в народі заколоту». І коли Ісус був у Витанії, в домі Симона прокаженого, підійшла до нього одна жінка з алябастровою плящиною, повною вельми дорогого мира, і вилляла йому на голову, як він сидів при столі. Побачивши це, учні нарікали й казали: «Навіщо таке марнотратство? Це можна б було дорого продати і дати бідним!» Ісус зауважив це й сказав їм: «Чому ви докучаєте цій жінці? Вона зробила добре діло для мене: завжди бо бідних маєте з собою; мене ж не завжди маєте. Виливши це миро на моє тіло, вона вчинила те на мій похорон. Істинно кажу вам: Де тільки буде проповідуватись ця Євангелія по всьому світі, оповідатиметься і про те, що вона зробила, їй на спомин». Тоді один із дванадцятьох, що звався Юда Іскаріотський, пішов до первосвящеників і каже: «Що хочете мені дати, я вам його видам?» Ті відважили йому тридцять срібняків. І з того часу він шукав доброї нагоди, щоб його видати. Першого дня Опрісноків приступили учні до Ісуса і питають: «Де хочеш, щоб ми приготовили тобі їсти Пасху?» Він відповів їм: «Ідіть до такого й такого в місто і скажіть йому: Учитель каже: Час мій близько, у тебе я справлю Пасху з учнями моїми». Учні зробили так, як їм велів Ісус, і приготовили Пасху. Коли ж настав вечір, він сів до столу з дванадцятьма учнями. (Мт. 26, 1-20)

Ісус, знаючи, що Отець дав йому все в руки і що він вийшов від Бога і вертається до Бога, - встав від вечері, скинув одежу, узяв рушник і підперезався. Тоді налив води до умивальниці й почав умивати учням ноги і обтирати рушником, яким був підперезаний. Підходить, отже, до Симона Петра, і той йому каже: «Ти, Господи, вмиватимеш мені ноги?» Ісус у відповідь каже йому: «Те, що роблю, ти тепер не знаєш; зрозумієш потім.» Петро йому каже: «Ні, не митимеш мені ніг повіки!». Ісус йому відповідає: «Коли я тебе не вмию, не матимеш зі мною частки». Каже до нього Симон Петро: «Господи, не тільки ноги, але й руки, і голову!» Ісус каже йому: «Тому, хто обмитий, нічого не треба вмивати, крім самих ніг; увесь бо він чистий. І ви чисті, але не всі». Знав бо, хто мав зрадити його зрадити, тому й мовив: «Не всі ви чисті». Обмивши їм ноги, надів знову одежу, сів до столу і каже до них: «Чи знаєте, що я зробив вам? Ви звете мене: Учитель, Господь, і добре кажете, бо я є. Коли, отже, я, Господь і учитель, умив вам ноги, і ви повинні мити ноги один одному. Я дав вам приклад, щоб, як я зробив вам, так і ви робили. Істинно, істинно кажу вам: Слуга не більший від пана свого, і посланий не більший від того, хто послав його. Знаючи те, щасливі будете, коли так чинитимете. (Ів. 13, 3-17)

І коли вони їли, він промовив: «Істинно кажу вам: Один з вас мене зрадить». Засмучені глибоко, почали кожний з них питувати його: «Чи то часом не я, Господи?» Він відповів: «Хто вмочив зо мною руку в миску, той мене зрадить. Син Чоловічий іде, як написано про нього, та горе тому чоловікові, що зрадить Сина Чоловічого. Ліпше було б тому чоловікові не народитись!» Юда, зрадник його, і собі озвався: «Чи то часом не я, Учителю?» Каже Ісус до нього: «Ти мовив». Якже вони їли, Ісус узяв хліб, поблагословив, розламав і дав учням, кажучи: «Беріть, їжте: це моє тіло.» Потім узяв чашу, воздав хвалу і подав їм, кажучи: «Пийте з неї всі, бо це кров моя Нового Завіту, яка за багатьох проливається на відпущення гріхів. Кажу вам: Не питиму віднині з цього виноградного плоду аж до того дня, коли питиму його новим з вами в Царстві Отця мого». І, відспівавши хвалу, вони вийшли на Оливну гору. Тоді Ісус сказав їм: «Усі ви зневіритесь у мені цієї ночі. Написано бо: Ударю пастиря, і розбіжаться вівці стада. Але після мого воскресіння я випереджу вас у Галилеї». Озвався тоді Петро і каже йому: «Навіть якби всі зневірились у тобі, я не зневірюся ніколи». Ісус мовив до нього: «Істинно кажу тобі: Цієї ж ночі, перше ніж заспіває півень, ти тричі відречешся від мене». Каже йому Петро: «Навіть якби я мав з тобою вмерти, не відречуся від тебе!» Так само говорили всі учні. Тоді Ісус приходить з ними на місце, зване Гетсиманія, і каже до учнів: «Сидіть тут, поки я піду та помолюся там». І взяв Петра з собою і двох синів Заведея, і почав скорбіти та тужити. І сказав їм: «Душа моя смутна до смерти. Зостаньтесь тут і чувайте зо мною». І, пройшовши трохи далі, упав лицем до землі, молячися і промовляючи: «Отче мій, якщо можливо, нехай мине мене ця чаша. Одначе, не як я бажаю, але - як ти». (Мт. 26, 21-39)

Тоді з’явився йому ангел з неба, що підкріплював його. Повний скорботи та тривоги, він ще ревніше молився, і піт його став, мов каплі крови, що падали на землю. (Лк. 22, 43-44)

Підвівшись від молитви, вернувся він до учнів і, бачачи, що вони заснули, каже до Петра: «То так ви й однієї години не могли чувати зо мною? Чувайте й моліться, щоб не ввійшли у спокусу, бо дух бадьорий, але тіло немічне». Знову, вдруге відійшов він і почав молитись: «Отче мій, коли ця чаша не може минути, щоб я її не пив, хай буде твоя воля!» І, вернувшися, знову побачив, що вони спали, бо очі в них були отяжілі. Лишив він їх, пішов знову і почав молитись утретє, повторюючи ті самі слова. Потім вернувся до учнів і каже до них: «Спіть і відпочивайте! Наблизилась уже година, і Син Чоловічий буде виданий грішникам у руки. Уставайте, ходімо! Ось наблизився мій зрадник». Він говорив ще, як надійшов Юда, один з дванадцятьох, і з ним і сила народу з мечами та дрючками, від первосвящеників та старших народу. Зрадник його дав їм знак, кажучи: «Кого я поцілую, то він, беріть його». І відразу підійшов він до Ісуса і каже: «Радуйся, мій учителю!» І поцілував його. Ісус його питає: «Чого прийшов ти, друже?» І зараз ті приступили, наклали на Ісуса руки і схопили його. Аж тут один із тих, що були з Ісусом, простягнув руку, вихопив меч і, вдаривши слугу первосвященика, відтяв йому вухо. Ісус сказав до нього: «Вклади твій меч назад до піхви: всі бо, що за меч беруться, від меча загинуть. Чи гадаєш, що я не міг би попросити Отця мого, і він зараз же не дав би мені більш, як дванадцять легіонів ангелів? Як же тоді збулося б Писання, що воно так мусить статись?» Тоді Ісус промовив до народу: «Немов на розбійника вийшли ви з мечами та дрючками, щоб мене схопити! Щодня сидів я, навчаючи у храмі, і ви мене не взяли. Та все це сталося, щоб збулися Писання пророків». Тоді всі учні лишили його і втекли. Ті, що схопили Ісуса, повели його до первосвященика Каяфи, де зібралися книжники та старші. Петро ж ішов слідом за ним здалека, аж до палати первосвященика і, увійшовши до середини, сів із слугами, щоб побачити, чим воно скінчиться. Первосвященики та ввесь синедріон шукали ложного свідоцтва на Ісуса, щоб його вбити, і не знайшли, дарма що було з’явилось багато ложних свідків. Нарешті прийшло двоє і кажуть: «Цей казав: Я можу зруйнувати храм Божий і за три дні його відбудувати». Тут підвівся первосвященик і сказав до нього: «Нічого не заперечуєш, що вони на тебе свідчать?» Але Ісус мовчав. Первосвященик каже до нього: «Заклинаю тебе живим Богом, щоб ти сказав нам, чи ти Христос, Син Божий». Тоді Ісус сказав до нього: «Ти мовив. Тільки ж кажу вам: Віднині побачите Сина Чоловічого, який сидітиме праворуч Всемогутнього і йтиме на небесних хмарах». Тоді первосвященик роздер свою одежу, кажучи: «Він сказав богохульство! Нащо нам іще свідків? Ось ви тепер чули богохульство! Як вам здається?» Ті відповіли: «Він винен смерти». Тоді вони почали плювати йому в лице та бити кулаками; інші ж били його в лице і промовляли: «Проречи нам, Христе, хто тебе вдарив?» Петро ж сидів надворі. Аж тут одна слугиня підійшла до нього і каже: «І ти був з Ісусом Галилеєм». Але той перед усіма відрікся і заявив: «Не знаю, що говориш». Коли ж він вийшов до воріт, узріла його інша і каже до тих, що там були: «Цей був з Ісусом з Назарету». Він знову, кленучись, відрікся: «Не знаю я цього чоловіка». Трохи згодом приступили ті, що там стояли, і заговорили до Петра: «Ти таки справді один з них, бо і твоя вимова тебе виявляє». Тоді Петро почав клястися та божитися: «Я не знаю цього чоловіка». І враз заспівав півень. І Петро згадав слово, що Ісус сказав був: «Раніше, ніж півень заспіває, ти тричі відречешся мене». І, вийшовши звідтіль, заплакав гірко. Якже настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду на Ісуса, щоб його вбити. І, зв’язавши його, повели і видали правителеві Пилатові. (Мт. 26, 40–27, 2)

Люди: Слава Тобі, Господи, слава Тобі.

Єктенія усильного благання

Диякон: Промовмо всі з усієї душі із усієї мислі нашої промовмо.

Люди: Господи, помилуй.

Господи вседержителю, Боже отців наших, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Люди: Господи, помилуй.

Помилуй нас, Боже по великій милості Твоїй, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй (3).

Молитва усильного благання

Священник: Господи Боже наш, прийми усильне це благання від слуг Твоїх і помилуй нас з великої милости Твоєї, і щедроти Твої зішли на нас і на весь народ Твій, що очікує від Тебе багатої милости.

Диякон: Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Франциска, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир (ім’я), і за боголюбивого єпископа нашого кир (ім’я), за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Тут можна додати інші прошення.

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

(Якщо скорочується Літургію, перейди до Тільки вірні, ще і ще...).

Єктенія за оглашенних

Диякон: Вірні, за оглашенних помолімся, щоб Господь помилував їх.

Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.

Огласив їх словом істини.

Відкрив їм Євангеліє правди.

Приєднав їх до святої своєї соборної й апостольської Церкви.

Спаси, помилуй, заступи й охорони їх, Боже, Твоєю благодаттю.

Щоб і вони з нами славили пречесне й величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Єктенія за вірних

Диякон: Тільки вірні, ще і ще в мирі Господу помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

(Якщо скорочується Літургію, перейди до Премудрість. Щоб під владою...)

Перша молитва вірних

Священник: Ти, Господи, показав нам це велике таїнство спасіння, Ти сподобив нас, смиренних і недостойних слуг Твоїх, стати служителями святого Твого жертовника. Силою Святого Твого Духа учини нас здатними до служби цієї, щоб ми, неосудно ставши перед святою славою Твоєю, принесли Тобі жертву хвали, бо Ти дієш усе в усіх. Дай, Господи, щоб і за гріхи наші, і за людські невідання була прийнятна і приємна наша жертва перед Тобою.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Премудрість.

Люди: Амінь.

Диякон: Ще і ще в мирі Господу помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

Друга молитва вірних

Священник: Боже, що в милості і щедротах навідав смирення наше і поставив нас, смиренних, грішних і недостойних слуг Твоїх, перед святою славою Твоєю служити святому Твоєму жертовникові, укріпи нас силою Святого Твого Духа на служіння це і дай нам слово, щоб відкрити уста наші і призивати благодать Святого Твого Духа на дари, що мають бути предложені.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Премудрість.

Священник: Щоб, під владою Твоєю завжди бережені, ми Тобі славу возсилали, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Вечері Твоєї тайної

Вечері Твоєї тайної сьогодні, Сину Божий,* мене причасника прийми,* бо ворогам Твоїм тайни не повім* і поцілунку недам Тобі, як Юда, але, як розбійник, ісповідую Тебе:** Пом’яни мене, Господи, у царстві Твоїм. (двічі)

Молитва Херувимської пісні

Священик: Ніхто, із зв'язаних тілесними похотями і пристрастями, не достойний приступати чи наближатись до Тебе, чи служити Тобі, царю слави, бо служіння Тобі велике і страшне і для самих небесних сил. Та, одначе, задля невимовної й безмірної любови Твоєї до людей, незмінно й непорушно став Ти лю- диною, і архиєреєм нашим явився, і священнодійство цієї богослужбової й безкровної жертви передав Ти нам як владика всіх. Ти бо єдиний, Господи Боже наш, володієш небесними і земними, Тебе на престолі херувимському носять, Ти серафимів Господь і цар Ізраїлів, Ти єдиний святий і в святих спочиваєш.

Тому, отже, молю Тебе, єдиного благого і благоуважного: Споглянь на мене, грішного й непотрібного слугу Твого, і очисти мою душу й серце від совісти лукавої, і, силою Святого Твого Духа, мене, одягненого благодаттю священства, учини здатним стати перед пією Твоєю святою трапезою і священнодіяти святе і пречисте Твоє Тіло і чесну Кров. До Тебе бо приступаю, приклонивши мою шию, і молюся Тобі: Не відвертай лиця Свого від мене і не відкидай мене з-посеред слуг Своїх, але сподоби, щоб я, грішний і недостойний слуга Твій, приніс Тобі ці дари.

Ти бо є Той, Хто приносить і Кого приносять, і Хто приймає і Кого роздають, Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з безначальним Твоїм Отцем, і пресвятим, і благим, і животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

По молитві і кадженні священник і диякон мовлять разом Херувимську пісню тричі і щоразу поклоняються один раз:

Ми, херувимів тайно являючи і животворчій Тройці трисвятую пісню співаючи, всяку нині житейську відкладім печаль.

Щоб і Царя всіх ми прийняли, що Його в славі невидимо супроводять ангельські чини. Алилуя, алилуя, алилуя.

Тоді відходять до проскомидійника і священник кадить чесні дари, молячись:

Боже, будь милостивим до мене, грішного.

Диякон: Візьми, владико.

Священник: Піднесіть руки ваші до святині і благословіть Господа.

Великий вхід із чесними дарами

Диякон: Усіх вас, православних християн, нехай пом’яне Господь Бог у царстві своїм завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Священник: Святішого вселенського архиєрея Франциска, папу Римського, блаженнішого патріярха нашого Святослава, преосвященнішого архиєпископа й митрополита нашого кир (ім’я), боголюбивого єпископа нашого кир (ім’я) [у монастирях: вcечесніших отців наших: протоархимандрита (ім’я), архимандрита (ім’я), протоігумена (ім’я), ігумена (ім’я)], і весь священничий, дияконський і монаший чин; Богом бережений народ наш, правління і все військо; благородних і приснопам’ятних фундаторів і доброчинців святого храму цього [святої обителі цієї]; і всіх вас, православних християн, нехай пом’яне Господь Бог у царстві Своїм завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Молитва після поставлення чесних дарів

Священник: Благообразний Йосиф, з древа знявши пречисте тіло Твоє, плащаницею чистою обвив і, ароматами покривши, у гробі новім положив.

Ущаслив, Господи, благоволінням Твоїм Сіон, і нехай відбудуються стіни єрусалимські. Тоді уподобаєш Собі жертву правди, приношення і всепалення, тоді покладуть на вівтар Твій тельців.

Священик до диякона: Пом’яни мене, брате й співслужителю.

Диякон до нього: Нехай пом’яне Господь священство Твоє в царстві своїм.

Помолися за мене, співслужителю мій.

Диякон: Дух Святий найде на Тебе і сила Вишнього осінить Тебе.

Той же Дух нехай співдіє з нами всі дні життя нашого.

Диякон: Пом’яни мене, владико святий.

Нехай пом’яне тебе Господь Бог у царстві Своїм завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Диякон: Амінь.

Прохальна, єктенія

Диякон: Сповнім молитву нашу Господеві.

Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.

За предложені чесні дари Господеві помолімся.

За святий храм цей, і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господу помолімся.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.

(Якщо скорочується Літургію, перейди до Щедротами...).

Молитва приношення

Священник: Господи Боже наш, що створив нас і ввів в оце життя, показав нам дорогу до спасіння і дарував нам одкровення небесних таїнств. Ти поставив нас на цю службу, силою Духа Твого Святого.

Благозволь же, Господи, стати нам слугами нового Твого завіту, служителями святих Твоїх таїнств. Прийми нас, що наближаємося до святого Твого жертовника задля багатства милости Твоєї, щоб ми були достойними приносити Тобі цю словесну й безкровну жертву за наші гріхи і людські невідання. І, прийнявши її у святий, і наднебесний, і мисленний Твій жертовник як приємні пахощі, зішли нам благодать Святого Твого Духа. Споглянь на нас, Боже, і подивись на цю нашу службу, і прийми її, як прийняв Ти Авелеві дари, Ноєві жертви, Авраамові всепалення, Мойсеєві й Аронові священнодії, Самуїлові мирні приношення. Як Ти прийняв від святих Твоїх апостолів оцю правдиву службу, так прийми і з рук нас, грішних, ці дари у благості Своїй, Господи, щоб ми, сподобившись без пороку служити Твоєму святому жертовникові, знайшли нагороду вірних і мудрих управителів у страшний день Твоєї праведної заплати.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Дня всього досконалого, святого, мирного й безгрішного у Господа просім.

Люди, на кожне прошення: Подай, Господи.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Прощення й відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.

Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.

Люди: Тобі, Господи.

Священник: Щедротами єдинородного Сина Твого, з яким Ти благословенний, з пресвятим, і благим, і животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Священник: Мир усім.

Люди: І духові твоєму.

Диякон: Возлюбім один одного, щоб однодумно визнавати.

Люди: Отця, і Сина, і Святого Духа - Тройцю єдиносущну і нероздільну.

Священник поклоняється тричі, мовлячи: Возлюблю Тебе, Господи, кріпосте моя. Господь – твердиня моя і захист мій (3).

Диякон: Двері, двері в премудрості будьмо уважні.

Символ віри

Вірую в єдиного Бога Отця, вседержителя, творця неба і землі, і всього видимого і невидимого.

І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, єдинородного, від Отця родженого перед усіма віками; світло від світла, Бога істинного від Бога істинного, родженого, не сотвореного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все постало.

Він задля нас, людей, і нашого ради спасіння, зійшов із небес, і воплотився з Духа Святого і Марії Діви, і став людиною.

І був розп’ятий за нас за Понтія Пилата, і страждав, і був похований.

І воскрес у третій день, згідно з Писанням. І вознісся на небо, і сидить праворуч Отця. І вдруге прийде зі славою судити живих і мертвих, а Його царству не буде кінця.

І в Духа Святого, Господа животворчого, що від Отця [і Сина] ісходить, що з Отцем і Сином рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків.

В єдину, святу, соборну й апостольську церкву. Ісповідую одне хрещення на відпущення гріхів. Очікую воскресіння мертвих і життя майбутнього віку. Амінь.

Анафора

Диякон: Станьмо гідно, станьмо зі страхом, будьмо уважні, щоб святе возношення в мирі приносити.

Люди: Милість миру, жертву хваління.

Священник: Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа, нехай буде з усіма вами.

Люди: І з духом твоїм.

Вгору піднесім серця.

Люди: Піднесли до Господа.

Благодарім Господа.

Люди: Достойно і праведно є поклонятися Отцю, і Сину, і Святому Духові – Тройці єдиносущній і нероздільній.

Молитва "Сущий Владико ..."

Священник: Сущий Владико, Господи Боже, Отче Вседержителю, якому поклоняємось! Достойно є воістину – і праведно, і співобразно величі святості Твоєї – Тебе хвалити, Тебе оспівувати, Тебе благословити, Тобі поклонятися, Тебе благодарити, Тебе славити, єдиного, істинно сущого Бога, і Тобі приносити з серцем сокрушенним і духом смиренним оцю словесну службу нашу, бо Ти той, хто дарував нам пізнання Твоєї істини.

І хто спроможний висловити могутність Твою, проголосити всю хвалу Твою, або повсякчас провіщати чудеса Твої?

Владико всіх, Господи неба і землі, і всього видимого і невидимого творіння, що возсідаєш на престолі слави і споглядаєш на безодні; безначальний, невидимий, незбагненний, неописанний, незмінний; Отче Господа нашого Ісуса Христа, великого Бога і Спасителя, уповання нашого, який є образом благости Твоєї, печать рівнообразна, що в собі являє Тебе – Отця. Він – живе Слово, Бог істинний, предвічна премудрість, життя, освячення, сила, світло істинне.

Через нього Дух Святий явився – Дух істини, дар усиновлення, завдаток майбутнього спадкоємства, початок вічних благ, животворча сила, джерело освячення. Ним живлячись, усе словесне й розумне творіння Тобі служить і Тобі повсякчасно возсилає славослов’я, бо все служить Тобі.

Тебе бо хвалять ангели, архангели, престоли, господьства, начала, влади, сили і багатоокі херувими; перед тобою навкруги стоять серафими – шість крил в одного і шість крил у іншого; двома вони покривають обличчя свої, а двома – ноги, двома ж, літаючи, взивають один до одного невгомонними устами, невмовкаючими славослов’ями.

Переможну пісню співаючи, викликуючи, взиваючи і промовляючи:

Люди: Свят, свят, свят Господь Саваот, повне небо і земля слави Твоєї. Осанна во вишніх. Благословенний, хто йде в ім’я Господнє. Осанна во вишніх.

Молитва "Із цими блаженними силами..."

Священник: Із цими блаженними силами, людинолюбний Владико, і ми, грішні, кличемо і мовимо: Святий єси воістину і всесвятий, і немає міри величі святости Твоєї, і преподобний у всіх ділах Твоїх, бо справедливо і судом істинним Ти все здійснив щодо нас.

Ти бо створив людину, узявши порох із землі, і, удостоївши її образом Своїм, Боже, Ти помістив її в раю достатку. І за збереження заповідей Твоїх Ти обітував їй безсмертне життя і насолоду вічних благ.

Коли ж вона ослухалась Тебе, істинного Бога, що створив її, і дала себе звести зміїною приманою, та умертвила себе своїми прогрішеннями, Ти, Боже, Своїм праведним судом вигнав її з раю в цей світ і повернув у землю, з якої була взята, улаштовуючи їй спасіння через нове відродження в самому Христі Твоєму.

Бо не відвернувся Ти докраю від створіння Свого, що його Ти створив, благий, ані не забув Ти діла рук Твоїх, але відвідував їх на всі лади – із-за милосердя милости Твоєї. Ти посилав пророків, творив чудеса через святих Твоїх, що в кожному роді благовгодили Тобі. Ти промовляв до нас устами слуг Твоїх пророків, провіщаючи нам прийдешнє спасіння. Ти дав нам закон на поміч і ангелів поставив охоронцями.

А коли прийшла повнота часів, Ти говорив до нас через самого Сина Свого, що ним Ти і віки створив. Він, бувши відблиском слави Твоєї і образом істоти Твоєї, що утримує все словом сили Своєї, не вважав за здобич бути рівним Тобі, Богові й Отцеві, але, будучи предвічним Богом, на землі появився і між людьми жив. І, воплотившись із Діви святої, сам умалив Себе, образ слуги прийняв, і став співобразним до тіла смирення нашого, щоб нас співобразними вчинити образові слави Своєї.

Бо тому що через людину гріх увійшов у світ, а через гріх – смерть, Син Твій єдинородний, сущий в лоні Твоїм, Бога й Отця – народившись від жінки, святої Богородиці і приснодіви Марії, народившись під законом – благоволив осудити гріх Своїм тілом, щоб умираючі в Адамі оживотворилися в самому Христі.

І, поживши в цьому світі, давши спасительні повеління, відвернувши нас від ідольської примани, привів нас до пізнання Тебе – істинного Бога й Отця, придбав Собі нас у вибраний люд, царське священство, народ святий. І, очистивши нас водою та освятивши Святим Духом, віддав себе взамін смерті, що держала нас, запроданих гріхові. І, зійшовши через хрест до аду, щоб наповнити Собою все, Він усунув болі смертні; і воскресши у третій день, і простеливши шлях усякій плоті воскресінням із мертвих – бо неможливо було, щоб тління удержувало джерело життя – Він став первістком померлих, первородним із мертвих, щоб Йому самому мати в усьому першість. І, зійшовши на небо, Він сів праворуч величності Твоєї на висотах, і прийде віддати кожному за вчинками його.

А на спомин спасенного Свого страждання він зоставив нам це, що ми предложили за Його заповідями. Він бо, маючи вийти на добровільну, і приснопам’ятну, і животворчу Свою смерть, у ніч, у яку віддав Себе за життя світу, узяв хліб у святі Свої і пречисті руки, показав Тобі, Богові й Отцеві, благодарив, благословив (і благословляє), освятив, переломив,

дав святим Своїм учням і апостолам, кажучи: Прийміть, їжте, це є Тіло Моє, що за вас ламається на відпущення гріхів.

Люди: Амінь.

Священник: Так само взяв і чашу з виноградним плодом, розвів, благодарив, благословив (і знову благословляє), освятив,

дав святим Своїм учням і апостолам, кажучи: Пийте з неї всі, це є Кров Моя Нового Завіту, що за вас і за багатьох проливається на відпущення гріхів.

Люди: Амінь.

Молитва "Це чиніть на мій спомин"

Священик: Це чиніть на Мій спомин; бо кожного разу, як їсте хліб цей і п’єте цю чашу, Мою смерть звіщаєте, Моє воскресення сповідуєте. Отож і ми, Владико, споминаючи спасительні Його страждання, животворящий хрест, триденне погребення, з мертвих воскресення, на небеса возшестя, праворуч Тебе, Бога й Отця, сидіння, і славне, і страшне Його друге пришестя,

Твоє від Твоїх Тобі приносимо за всіх і за все.

Люди: Тебе оспівуємо, Тебе благословимо, Тебе благодаримо, Господи, і молимось Тобі, Боже наш.

Молитва "Ради цього, Владико пресвятий..."

Священик: Ради цього, Владико пресвятий, і ми, грішні і недостойні раби Твої, сподобившися служити святому Твоєму жертовнику, не за праведні діла наші, бо не вчинили ми нічого доброго на землі, але ради милости Твоєї і щедрот Твоїх, що Ти їх щедро зілляв на нас, зі сміливістю приближаємося до святого Твого жертовника і, поклавши містообразне святого Тіла і Крови Христа Твого, Тобі молимось і Тебе призиваємо, Святий над святими, щоб благоволінням Твоєї благости прийшов Дух Твій Святий на нас і на предлежачі дари оці, і благословив їх, і освятив, і показав:

Диякон: Благослови, владико, святий хліб.

Священик: Хліб ото цей самим чесним Тілом Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа.

Диякон: Амінь. Благослови, владико, святую чашу.

Священик: А чашу оцю самою чесною Кров’ю Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа.

Диякон: Амінь.

Священик: Пролитою за життя світу.

Диякон: Амінь, амінь, амінь.

Священик: А нас усіх, що від одного хліба і чаші причащаємося, з’єднай одного з одним на причастя єдиного Духа Святого, і вчини, щоб ні один з нас не причастився святого Тіла і Крови Христа Твого на суд або на осудження, але, щоб знайшли ми милість і благодать з усіма святими, що від віку Тобі благоугодили: праотцями, отцями, патріярхами, пророками, апостолами, проповідниками, благовісниками, мучениками, ісповідниками, вчителями, і з усяким духом праведним, що у вірі скончався.

Особливо з пресвятою, пречистою, преблагословенною, славною Владичицею нашою Богородицею і приснодівою Марією.

Люди: Гостинністю Владичною і безсмертною трапезою на горнім місці з високим помислом, вірні, прийдіть, насолодимося, вишнього слова від Слова навчившись. Його ж ми величаємо.

Молитва "За святого Івана пророка..."

Священник: Із святим Іваном, пророком, предтечею і хрестителем, зі святими і всехвальними апостолами, святим Іпатієм, пам’ять якого сьогодні вшановуємо, і з усіма святими твоїми, і, за їхніми молитвами, навідай нас, Боже.

І пом’яни всіх раніше спочилих у надії воскресіння життя вічного.

І поминає кого хоче зі спочилих.

За упокій і відпущення гріхів душ слуг Твоїх (ім’я) у місці світлому, звідки зникли печаль і зітхання, упокой їх, Боже. І упокой їх, де сяє світло лиця Твого.

Ще молимося Тобі, Господи: пом’яни святу Твою соборну й апостольську Церкву, що від краю до краю вселенної, і умиротвори її, яку Ти придбав чесною Кров’ю Христа твого, і храм цей святий утверди аж до кінця віку.

Пом’яни, Господи, тих, що принесли Тобі ці дари, і тих, за кого, через кого і ради кого їх принесли. Пом’яни, Господи, тих, що приносять плоди, і добро творять у святих твоїх Церквах, і пам’ятають про вбогих; воздай їм багатими і небесними Твоїми дарами. Даруй їм, замість земного – небесне, замість дочасного – вічне, замість тлінного – нетлінне.

Пом’яни, Господи, тих, що в пустинях, і горах, і вертепах, і пропастях земних.

Пом’яни, Господи, тих, що в дівстві, і благоговінні, і подвижництві, і в чистому житті перебувають.

Пом’яни, Господи, Богом бережений народ наш, правління і все військо. Даруй їм глибокий і невід’ємний мир, натхни їхні серця прихильністю до Твоєї Церкви і до всього люду Твого, щоб, за їхнього спокою, ми провадили тихе й мирне життя в усякому благочесті й чистоті. Пом’яни, Господи, усяке начальство і владу, братів наших на службі і все військо. Добрих у благості збережи, а лукавих добрими вчини благістю Твоєю. Пом’яни, Господи, тут присутніх і з оправданих причин відсутніх людей, та помилуй їх і нас багатством милости Твоєї; скарбниці їх наповни всяким добром, подружжя їх у мирі й однодумності збережи, дітей вигодуй, молодь виховай, старців підтримай, малодушних утіш, розсіяних збери, заблудлих наверни і приєднай до святої Твоєї католицької й апостольської Церкви, одержимих нечистими духами звільни, з плаваючими плавай, з подорожніми подорожуй, вдовицям стань на поміч, сиріт захисти, полонених визволь, недужих ізціли, і всіх підсудних, і тих, які на рудниках, і на засланнях, і на гірких роботах, і в усякій журбі, і нужді, і в утисках – пом’яни, Боже.

І всіх тих, що потребують великого Твого милосердя, і тих, що люблять і ненавидять нас, і тих, що доручили нам, недостойним, молитися за них, і всіх людей Твоїх пом’яни, Господи Боже наш, і на всіх вилий багату твою милість, даючи всім те, чого просять на спасіння.

А кого ми не пом’янули, через невідання, чи забуття, чи через безліч імен, Ти сам пом’яни, Боже, бо Ти знаєш вік та ім’я кожного, Ти ж знаєш кожного від лона матері його.

Ти бо, Господи, поміч безпомічним, надія безнадійним, бурями гнаним спаситель, плаваючим пристань, недужим лікар – тож для всіх будь усім, відаючи кожного і прохання його, і дім, і потребу його. Збережи, Господи, місто це (село це, обитель цю), і кожне село, місто і країну від голоду, пошести, землетрусу, потопу, вогню, меча, навали чужинців та міжусобиці.

Найперше пом’яни, Господи, святішого вселенського архиєрея Франциска, папу Римського, блаженнішого патріярха нашого Святослава, преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир (ім’я), боголюбивого єпископа нашого кир (ім’я), і даруй їх святим твоїм Церквам, щоб у мирі, безпеці, пошані, здоров’ї і довголітті правильно навчали слово Твоєї істини.

Люди: І всіх, і все.

Молитва "Пом’яни, Господи..."

Священник: Пом’яни, Господи, слугу Божого (слугу Божу, слуг Божих) (імʼя), за спасіння, виявлення милости і відпущення гріхів його (її, їхніх).

Пом’яни, Господи, усяке єпископство православних, що правильно навчає слово Твоєї істини.

Пом’яни, Господи, з великої Своєї милости, і моє недостоїнство, прости мені всяке прогрішення, добровільне і недобровільне, щоб, через мої гріхи, Ти не заборонив благодаті Святого Твого Духа від оцих дарів, що перед нами.

Пом’яни, Господи, пресвітерство, у Христі дияконство, і весь священничий чин, і не посором жодного з нас, що стоїмо довкола святого Твого жертовника. Навідай нас благістю Твоєю, Господи, вияви нам багаті Твої щедроти, даруй нам добре й корисне поліття, даруй землі дощі мирні на врожай, благослови вінець літа благости Твоєї, угамуй розбрат Церков, угаси гордовитість поган, виникнення єресей негайно знищ силою Святого Твого Духа, і всіх нас прийми в царство Твоє, показавши нас синами світла і синами дня. Твій мир і Твою любов даруй нам, Господи Боже наш, бо Ти все воздав нам.

І дай нам єдиними устами і єдиним серцем славити й оспівувати пречесне й величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

І нехай будуть милості великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа з усіма вами.

Люди: І з духом твоїм.

Прохальна ектенія

Диякон: Усіх святих пом’янувши, ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.

За принесені й освячені чесні дари Господеві помолімся.

Щоб людинолюбний Бог наш, прийнявши їх у святий, і наднебесний, і мислений Свій жертовник, як приємний запах духовний, зіслав нам божественну благодать і дар Святого Духа, помолімся.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Молитва

Священник: Боже наш, Боже нашого спасіння, навчи нас достойно дякувати Тобі за Твої благодіяння, що їх Ти чинив і учиняєш із нами. Ти, Боже наш, прийнявши ці Дари, очисти нас від усякої нечистоти плоті і духа і навчи нас звершувати святощі у страху Твоєму, щоб ми приймаючи частину святощів Твоїх, з чистим свідченням нашого сумління з’єдналися зі святим Тілом і Кров’ю Христа Твого і, достойно прийнявши їх, мали Христа, що живе в серцях наших, і стали храмом Святого Твого Духа. Так, Боже наш, нікого з нас не вчини повинним супроти цих Твоїх страшних і небесних Таїн, ані немічним душею і тілом за те, що недостойно їх причастилися, але дай нам аж до останнього нашого зітхання достойно приймати надію святощів Твоїх, як напуття для життя вічного, на благоприємну відповідь на страшному суді Христа Твого, щоб і ми з усіма святими, які відвіку благовгодили Тобі, стали причасниками вічних Твоїх благ, які Ти приготував для тих, що люблять Тебе, Господи.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Дня всього досконалого, святого, мирного й безгрішного у Господа просім.

Люди, на кожне прошення: Подай, Господи.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Прощення й відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Доброго й пожиточного душам нашим і миру для світу у Господа просім.

Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.

Єдність віри і причастя Святого Духа випросивши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

«Отче наш»

Священник: І сподоби нас, Владико, зі сміливістю, неосудно сміти призивати Тебе, небесного Бога Отця, і мовити:

Люди: Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас і на віки віків.

Люди: Амінь.

Мир усім.

Люди: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші Господові приклоніть.

Люди: Тобі, Господи.

Молитва главоприклонна

Священник: Владико Господи, Отче щедрот і Боже всякої утіхи, тих, що приклонили перед Тобою свої голови, благослови, освяти, збережи, укріпи, утверди, від усякого лукавого діла відведи, до всякого доброго діла приєднай, і сподоби їх неосудно причаститися цих пречистих і животворчих Твоїх Таїн, на відпущення гріхів і на причастя Святого Духа.

Благодаттю, і щедротами, і людинолюб’ям єдинородного Сина Твого, з яким Ти благословенний, із пресвятим, і благим, і животворчим твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Молитва "Зглянься, Господи, Ісусе Христе..."

Священник: Зглянься, Господи, Ісусе Христе, Боже наш, зі святого житла Твого і від престолу слави царства Твого, і прийди, щоб освятити нас – Ти, що вгорі з Отцем сидиш, і тут з нами невидимо перебуваєш, і сподоби могутньою Твоєю рукою подати нам пречисте Твоє Тіло і чесну Кров, а через нас – усім людям.

Священник і диякон поклоняються, мовлячи тричі:

Боже, будь милостивим до мене, грішного.

Причастя

Диякон: Будьмо уважні.

Священник: Святеє святим.

Люди: Єдин свят, єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь.

В цьому часі люди замість причасного (г 6): Вечері Твоєї тайної сьогодні, Сину Божий,* мене причасника прийми,* бо ворогам Твоїм тайни не повім* і поцілунку недам Тобі, як Юда, але, як розбійник, ісповідую Тебе:** Пом’яни мене, Господи, у царстві Твоїм.

Молитва приготування до святого причастя

Вірую, Господи, і ісповідую, що Ти – воістину Христос, Син Бога живого, що прийшов у світ грішників спасти, з яких перший (перша) я.

Вечері Твоєї тайної сьогодні, Сину Божий, мене причасника (причасницю) прийми, бо ворогам Твоїм тайни не повім і поцілунку не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, ісповідую Тебе:

Пом’яни мене, Господи, коли прийдеш – у царстві Твоїм.

Пом’яни мене, Владико, коли прийдеш – у царстві Твоїм.

Пом’яни́ мене, Святий, коли прийдеш – у царстві Твоїм.

Нехай не на суд і не на осудження буде мені причастя святих Твоїх Таїн, Господи, а на зцілення душі і тіла.

Боже, будь милостивим до мене, грішного (грішної).

Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.

Без числа нагрішив (нагрішила) я, Господи, прости мені.

Причастя священнослужителів

Диякон: Роздроби, владико, святий хліб.

Священик: Роздроблюється і розділюється Агнець Божий, роздроблюваний і неподільний, що Його завжди їдять і ніколи не з’їдають, але причасників Він освячує.

Диякон: Сповни, владико, святу чашу.

Священик: Повнота Святого Духа.

Диякон: Амінь.

Узявши теплоту, диякон мовить: Благослови, владико, теплоту.

Священик благословляє і мовить: Благословенна теплота святих Твоїх завжди, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Диякон хрестовидно вливає дещо до святої чаші, мовлячи: Теплота віри повна Духа Святого. Амінь.

Священик: Дияконе, приступи.

Диякон: Подай мені, владико, чесне і святе Тіло Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа.

Священик: (Ім’я), священнодияконові, подається чесне, і святе, і пречисте Тіло Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення його гріхів і на життя вічне.

Диякон: Вірую, Господи...

Священик: Чесне і пресвяте Тіло Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа подається мені, ієреєві (ім’я), на відпущення гріхів моїх і на життя вічне. Амінь.

Вірую, Господи...

Священик причащається з чаші, кажучи: Чесної і святої Крови Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа причащаюся я, слуга Божий, ієрей (ім’я), на відпущення гріхів моїх і на життя вічне. Амінь.

Оце діткнулося уст моїх, і відійме беззаконня мої, і гріхи мої очистить.

Тоді призиває диякона: Дияконе, приступи.

Диякон: Ото приходжу до безсмертного Царя і Бога нашого. Подай мені, владико, чесну і святу Кров Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа.

Священик: Причащається слуга Божий, диякон (ім’я), чесної і святої Крови Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів своїх і на життя вічне.

Оце діткнулося уст твоіх, і відійме беззаконня твої, і гріхи твої очистить.

Диякон: Зі страхом Божим і вірою приступіть.

Люди: Благословенний, хто йде в ім’я Господнє, Бог – Господь, і появився нам.

Священник, причащаючи кожного, мовить:

Чесного, і пресвятого, і пречистого Тіла і Крови Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа причащається слуга Божий (слуга Божа) (ім’я), на відпущення гріхів своїх і на життя вічне. Амінь.

Священник: Спаси, Боже, народ Твій і благослови спадкоємство Твоє.

Люди: Ми бачили світло істинне, ми прийняли Духа небесного, ми знайшли віру істинну. Нероздільній Тройці поклоняємось, Вона бо спасла нас.

Священник кадить чесні дари тричі, кажучи: Вознесися на небеса, Боже, і по всій землі - слава Твоя.

Священник: Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь. Вечері Твоєї тайної сьогодні, Сину Божий,* мене причасника прийми,* бо ворогам Твоїм тайни не повім* і поцілунку недам Тобі, як Юда, але, як розбійник, ісповідую Тебе:** Пом’яни мене, Господи, у царстві Твоїм.

Благодарна ектенія

Диякон: Прості, прийнявши божественних, святих, пречистих, безсмертних, небесних і животворчих, страшних Христових Таїн, достойно подякуймо Господеві.

Люди: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

День увесь досконалий, святий, мирний і безгрішний випросивши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі Господи.

Молитва благодарення

Священник: Дякуємо Тобі, Господи Боже наш, за причастя святих, пречистих, безсмертних і небесних Твоїх Таїн, що їх Ти дав нам на благодіяння, і освячення, і зцілення душ і тіл наших.

Сам, Владико всіх, дай, щоб причастя святого Тіла і Крови Христа Твого було нам на віру непостидну, на любов нелицемірну, на умноження премудрости, на зцілення душі і тіла, на прогнання всього супротивного, на збереження Твоїх заповідей, на благоприємну відповідь на страшному суді Христа Твого.

Бо Ти – освячення наше, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Священник: У мирі вийдім.

Люди: В імені Господнім.

Диякон: Господеві помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

Заамвонна молитва

Священник: Господи, Ти благословляєш тих, що Тебе благословляють, і освячуєш тих, що на Тебе уповають. Спаси народ Твій і благослови спадкоємство Твоє, повноту церкви Твоєї охорони, освяти тих, що люблять красу дому Твого. Ти їх прослав божественною Твоєю силою і не залиши нас, що уповаємо на Тебе.

Мир світові Твоєму даруй, церквам Твоїм, ієреям, владі, війську і всьому народові Твоєму. Бо всяке добре давання і всякий звершений дар з висоти є, що сходить від Тебе, Отця світла, і Тобі славу, і подяку, і поклоніння засилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Інша молитва

Тобі подобає пісня, Боже, в Сіоні і Тобі воздасться обітниця в Єрусалимі, тому що вчинив єси Сіон началом Церкви Твоєї, у його горниці поклавши початок Твоїй Безкровній Життєдайній Жертві. Там бо з учнями Своїми законну Пасху споживаючи, перед тим як страсті прийняти, Ти Себе Самого як Пасху духовну безстрасно приніс у жертву. Ти, що простер Небеса, ввійшов під крівлю чужого дому, не маючи де голови приклонити. Що воздамо Тобі, Господи, за все, що дав єси нам? Ти бо Тілом Своїм, як хлібом, нас нагодував і Своєю Кров’ю, як вином, напоїв, Сам Сущий Хліб Життя і його джерело, Самого Себе смертним роздав на їжу і пиття. І після того далі понижуючись, Ти підперезався рушником і води в умивальницю налив, хоч Ти Сам усе держиш і за часів Ноя ввесь світ водою покрив. Воістину страшне Твоє низходження, Владико, бо понизив Ти Себе аж до служіння власним рабам і рабського умивання їм ніг, хоч єси Вишньою Десницею Отця Твого. Тож Сам Ти, Владико, сподоби нас бути причасниками Твого Тіла і Твоєї Крови аж до кінця і не заплямувати себе Юдиним лукавством. Спаси нас від його зречення і відверни від його сріблолюбства. Омий ноги душ і тіл наших від усякого шляху лукавого і відверни їх від нього Твоєю благодаттю, а настанови прямувати шляхом заповідей Твоїх. Даруй нам утаємничення у божественні Твої Таїнства. Народ християнський утверди у Хлібі Твоїм. Прожени з-поміж нас усяку гординю, щоб пониження Твоє наслідуючи, ми зростали в Тобі і наближалися до Твого Отця і Бога, з Яким Тебе величаємо разом зі Співвічним Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь. Будь ім’я Господнє благословенне віднині й довіку (3).

Псалом 33

Благословлю Господа повсякчасно,* завжди хвала його на устах у мене.

Душа моя нехай Господом хвалиться,* нехай покірні чують те й веселяться.

Величайте Господа зо мною;* і вознесімо ім’я його разом.

Я шукав Господа, і він почув мене;* і звільнив мене від усіх моїх скорбот.

Гляньте на нього й розвеселіться,* обличчя ваше нехай не соромиться.

Ось візвав бідолаха, і Господь почув,* і врятував його від усіх його напастей.

Ангел Господній стоїть на варті навкруг тих, що його бояться,* і їх визволяє.

Спробуйте й подивіться, який добрий Господь.* Блаженний, хто до нього прибігає.

Бійтеся Господа, його святі,* бо нема нестачі в тих, що його бояться.

Багаті збідніли й голодують,* а тим, що Господа шукають, ніякого блага не забракне.

Ходіть, мої діти, послухайте мене: * остраху Господнього навчу вас.

Хто є той, що життя любить,* що рад бачити дні щасливі?

Бережи від зла язик Твій,* і уста Твої від слів лукавих.

Відступися від зла й чини добро,* шукай миру та його тримайся.

Очі Господні на праведних;* вуха його – на їхній заклик.

А обличчя Господнє проти злочинців,* щоб знищити з землі пам’ять їхню.

Візвали праведні, і Господь вислухав їх,* і з усіх скорбот їхніх урятував їх.

Близький Господь до тих, у кого розбите серце;* прибитих духом він спасає.

Багато скорбот у праведних,* але з усіх них Господь їх рятує.

Він усі його кості зберігає,* ані одна з них не зламається.

Злоба грішника його ж убиває,* і ті, що ненавидять праведника зазнають кари.

Господь визволяє душу слуг своїх,* і хто до нього прибігає, покараний не буде.

Молитва на споживання святих дарів

Священник: Сповнилося і звершилося, скільки в нашій силі, Христе Боже наш, таїнство Твого промислу, бо маємо пам’ять Твоєї смерти, бачили ми образ Твого воскресіння, сповнилися безконечної Твого життя, насолодилися невичерпною Твоєю поживою.

Тож благозволь, щоб і в майбутньому віці всі ми сподобилися її, благодаттю безначального Твого Отця, і святого, і благого, і животворчого Твого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Відпуст

Священник: Благословення Господнє на вас – Його благодаттю і людинолюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Слава Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава Тобі.

Люди: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3). Благослови.

Христос, істинний Бог наш, що з надмірної любові показав нам найкращий шлях смирення, коли умив учням ноги, і на Тайній Вечері дав нам їсти своє Тіло і пити свою правдиву Кров на спасіння наше, молитвами пречистої своєї Матері, во святих отця нашого Василія Великого, архиєпископа Кесарії Кападокійської, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і людинолюбний.

Люди: Амінь.

Молитви по святім причастю

Слава Тобі, Боже. Слава Тобі, Боже. Слава Тобі, Боже.

Дякую Тобі, Господи Боже мій, що Ти не відкинув мене, грішного (грішну), але сподобив мене бути причасником (причасницею) Твоїх святощів. Дякую Тобі, що Ти сподобив мене, недостойного (недостойну), причаститися Твоїх пречистих і небесних дарів. Але, людинолюбний Владико, що ради нас умер, і воскрес, і дарував нам ці страшні і животворчі Таїнства на благодіяння й освячення душ і тіл наших, дай, щоб вони були й мені на зцілення душі і тіла, на прогнання всього супротивного, на просвічення очей мого серця, на мир моїх душевних сил, на віру непостидну, на любов нелицемірну, на сповнення мудрости, на додержування Твоїх заповідей, на збільшення Твоєї божественної благодаті і на присвоєння Твого царства; щоб я, ними охоронюваний (охоронювана) у Твоїй святості, завжди пам'ятав (памʼятала) про Твою благодать і жив (жила) уже не для себе, але для Тебе, нашого Владики і доброчинця, і так, відійшовши з цього життя з надією на вічне життя, досягнув (досягнула) непроминаючого спокою, де безнастанний голос тих, що торжествують, і безконечна насолода тих, що оглядають невимовну красу Твого обличчя.

Бо Ти є істинне прагнення і несказанна радість тих, що Тебе люблять, Христе Боже наш, і Тебе оспівує все створіння навіки. Амінь.

Молитва св. Василія Великого

Владико Христе Боже, царю віків і творче всього, дякую Тобі за всі блага, якими Ти мене обдарував, і за причастя Твоїх пречистих і животворчих Таїнств. Тому благаю Тебе, благий і людинолюбний, охороняй мене під Твоїм покровом і в тіні крил Твоїх та обдаруй мене чистим сумлінням, аж до останнього мого віддиху достойно причащатися Твоїх святощів на відпущення гріхів і на життя вічне. Бо Ти є хліб життя, джерело святости, податель благ, і Тобі славу возсилаємо з Отцем і Святим Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Молитва св. Івана Золотоустого

Таїнственно удостоївшись бути причасником (причасницею) Твого пречистого Тіла і чесної Крови, Христе Боже, оспівую і благословляю, поклоняюся, і славлю, і величаю спасіння Твої, Господи, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Молитва Йоана Дамаскина

Боже, Боже мій, невгасний і невидимий вогню, що чиниш ангелів Своїх вогнем палаючим, що у Своїй несказанній любові передав мені на поживу Своє божественне Тіло і прийняв мене за причасника (причасницю) Твого божества ради прийняття Твого пречистого Тіла і чесної Крови, проникни все моє тіло і дух, всі мої кості й мозок, гріхи мої спали, душу мою просвіти та ум мій проясни, тіло освяти і обитель у мені створи, разом із благословенним Твоїм Отцем і всесвятим Духом, щоб і я завжди перебував (перебувала) у Тобі, молитвами пречистої Твоєї Матері і всіх святих Твоїх. Амінь.

Інша молитва

Господи Ісусе Христе, Боже наш, нехай Твоє святе Тіло буде мені на життя вічне і Твоя чесна Кров на відпущення гріхів. А оця подяка нехай буде мені на радість, здоров'я й потіху. У час страшного і другого Твого пришестя сподоби мене, грішного (грішну), стати праворуч слави Твоєї, молитвами пречистої Твоєї Матері і всіх святих.

Молитва до Пресвятої Богородиці

Пресвята Владичице Богородице, світло моєї затьмареної душі, надіє, покрове, захисте, потіхο й радосте моя, дякую тобі, що ти сподобила мене, недостойного (недостойну), бути причасником (причасницею) пречистого Тіла і чесної Крови Сина твого. Ти породила правдиве світло - просвіти духовні очі серця мого. Ти породила джерело безсмертя - оживи мене, умертвленого гріхом. Милостивого Бога милосердна Мати, помилуй мене і дай мені розчулення й сокрушення в серці моєму, покору в думках моїх і визволення з полону помислів моїх. Сподоби мене аж до останнього віддиху неосудно приймати святощі пречистих Таїн на зцілення душі і тіла. І дай мені сльози покаяння і сповіді, щоб я величав (величала) і славив (славила) тебе по всі дні життя мого, бо ти благословенна і препрославлена навіки. Амінь.