Неділя прощення 

«Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам» (Мт. 6, 14).

Останньою неділею перед Великим Постом, також як і останньою з чотирьох неділь, які готують кожного з нас до цього особливого періоду літургійного року, є неділя сиропусна, яку також за суттю її духовного змісту називають Неділею прощення.

Якщо назва «сиропусна» (що вказує на залишення, «відпущення», утримання від сирно-молочної продукції), окреслює аспект відмови від певного виду страв, то назва «Неділя прощення» яскраво висвітлює глибину Христової науки, яка відкривається нам у літургійних текстах цієї неділі[1].

Тексти Вечірні Неділі прощення змальовують перед нами картину гріхопадіння Адама, яке позбавило нас вічного щастя з Богом, але воднораз і повернення цього щастя Ісусом Христом у Його хресній смерті та воскресінні[2]. Відкупительна жертва Христа стає для нас примиренням з Богом. Це саме те, що хоче сказати нам ця неділя, якою ми вступаємо у Великий піст: нам треба примиритися з Богом, оновити свої стосунки з Ним, як це зробив Христос для людини, зціливши гріховну рану Адама.

Ще інший аспект підготування до Великого посту відкривається нам у недільному Апостолі: заклик «прокинутися зі сну», «відкинути вчинки темряви та одягнутися у зброю світла» (Рим. 13, 11-12)… «одягнутися у Господа Ісуса Христа» (Рим. 13, 14). Тут ми чуємо про переміну життя: відхід від темряви та прихід до Світла, яким для християн завжди є Господь Ісус Христос, «що просвічує кожну людину…»[3].

Отож, Неділя прощення стає для нас неділею примирення з Богом. Господь завжди готовий простити нам і примиритися з нами, але для справжніх стосунків з Богом потрібно і нашої відповіді – нашого «відкинення вчинків темряви» та «одягнення у зброю світла» (Рим. 13, 12).

Іншим важливим аспектом Неділі прощення є примирення зі своїм ближнім. У Євангелії цього дня чуємо: «Коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш небесний не простить вам провин ваших» (Мт. 6, 15). У цьому місті Господь Ісус дає нам зрозуміти важливу річ: без примирення з ближнім примирення з Богом не відбудеться. Подібно говорить і євангелист Йоан: «Коли хто каже «Я люблю Бога», а ненавидить брата свого, той не правдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, той не може любити Бога, якого він не бачить» (1 Йо. 4, 20). Бачимо, що наші стосунки з Богом є завжди пов’язані зі стосунками з ближніми, адже людина, яка живе у Бозі, не може не приймати іншу людину, яка є сотворена Богом з любов’ю на Його образ і подобу. Прощення та любов до ближнього є визначальною рисою правдивого послідовника Ісуса Христа, як сам Він говорить: «З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати» (Йо. 13, 35).

Саме тому, що при входженні у Великий піст важливо переглянути свої стосунки з Богом, примиритися з Ним та з нашими ближніми, в Церкві виник звичай у цей день просити один в одного прощення. «(Нехай) Бог простить» – відповідає той, у кого просять прощення. Як в монастирях монахи, так також і вдома батьки і діти, близькі родичі взаємно просять прощення один в одного[4]. У неділю ввечері Церква молиться Вечірню з Чином всепрощення, в якій уся церковна спільнота просить пробачення один в одного. Подекуди під час цього Чину співають стихири Пасхи, в який йдеться про те, що маємо одні одних обійняти і один одному все простити[5].

Неділя прощення пригадує нам, яким має бути християнин завжди та як він має зустріти піст. Любов до Бога і ближнього, примирення та прощення – те, без чого годі уявити правдивий християнський піст. Саме тому Неділя прощення стає цінним скарбом нашої духовності у літургійному році та початком духовного зросту в осягненні радості Воскресіння Христового.

Джерела:

[1] Ю. Катрій, Пізнай свій обряд, Видавництво оо. Василіян – Рим 1982, 71-72.

[2] М. Любачівський, Церковний рік, Рим 1976, 15.

[3] Молитва 1-го Часу.

[4] Е. Разумова, Г. Шепелев, С. Стрельникова, Пасха, Институт теологических иследований – Москва 1992, 15.

[5]  Ю. Катрій, Пізнай свій обряд, Видавництво оо. Василіян – Рим 1982, 72-73.