ВЕЧІРНЯ

субота, 6 грудня

Святого Миколая, архиєпископа Мир Ликійських, чудотворця

Священник: Сла́ва святі́й, одноісто́тній, животво́рній, і нерозді́льній Тро́йці, за́вжди, ни́ні і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в.

Люди: Амі́нь.

Прийді́те, поклоні́мся* царе́ві на́шому – Бо́гу.

Прийді́те, поклоні́мся* Христо́ві, царе́ві на́шому – Бо́гу.

Прийді́те, поклоні́мся і припаді́м* до само́го Го́спода Ісу́са Христа́ – царя́ і Бо́га на́шого.

Псалом 103

Благослови, душе моя, Господа!* Господи, Боже мій, ти вельми великий!

Ти одягнувся величчю і красою,* ти світлом, наче ризою, покрився.

Ти розіп'яв, неначе намет, небо,* ти збудував твої горниці у водах.

Із хмар собі робиш колісницю,* ходиш на крилах вітру.

Вітри своїми посланцями учиняєш,* полум'я вогненне − слугами своїми.

Ти заснував землю на її підвалинах,* не захитається по віки віків.

Безоднею, немов одежею, покрив її,* понад горами стали води.

Перед погрозою твоєю вони тікали,* перед голосом грому твого тремтіли.

Підвелися гори, зійшли долини до місця,* що ти їм призначив.

Поставив їм границю, якої не перейдуть,* щоб знову покрити землю.

Джерела посилаєш у ріки,* які течуть проміж горами.

Усю звірину, що в полі, вони напувають,* дикі осли там гасять свою спрагу.

Над ними кублиться небесне птаство,* з-поміж гілляк дає свій голос.

Ти напуваєш гори з твоїх горниць,* земля насичується плодом діл твоїх.

Вирощуєш траву для скоту, зела – на вжиток людям,* щоб хліб із землі добували:

Вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя,* і хліб, що скріплює серце людське.

Насичуються дерева Господні,* кедри ливанські, що посадив їх.

На них гніздяться птиці;* бусли – на кипарисах їхнє житло.

Високі гори для оленів,* скелі − для зайців притулок.

Ти створив місяць, щоб значити пори;* сонце знає свій захід.

Наводиш темряву, і ніч надходить,* що в ній ворушаться усі звірі дібровні.

Левенята рикають за здобиччю своєю,* поживи від Бога для себе просять.

Ховаються, як тільки зійде сонце,* лягають у своїх норах.

Виходить чоловік до свого діла,* і до своєї праці аж до вечора.

Яка їх, твоїх діл, Господи, сила!* У мудрості все ти створив, − повна земля твоїх створінь.

Ось море велике, прешироке,* у ньому плазунів без ліку, звірів малих і великих.

Там кораблі проходять,* є і левіятан, якого ти створив, щоб ним бавитися.

Усі вони від тебе дожидають,* щоб дав їм у свій час поживу.

Коли даєш їм, вони її збирають,* як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.

Вони бентежаться, коли ховаєш вид свій;* як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються у свій порох.

Зішлеш свій дух, – вони оживають,* і ти відновлюєш лице землі.

Нехай слава Господня буде повіки,* нехай Господь радіє творами своїми.

Спогляне він на землю, і вона стрясається,* торкнеться гір, вони димують.

Я буду Господеві співати поки життя мого,* псалми співатиму, поки буду жити.

Нехай буде приємна йому моя пісня;* у Господі я веселитимусь.

Нехай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше нехай не буде.* Благослови, душе моя, Господа.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (3).

Мирна єктенія

Диякон: У мирі Господеві помолімся.

Люди на кожне прохання: Господи, помилуй.

За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.

За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

За святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир Ігоря, і за боголюбивого єпископа нашого кир Володимира, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.

За місто це (за село це, за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Блажен муж

Блаже́н муж, – Алилу́я, – що за ра́дою безбо́жних не хо́дить. (Пс. 1,1) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

Бо Госпо́дь дба́є про путь пра́ведних, а путь безбо́жних заги́не. (Пс. 1,6) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

Служі́те Го́сподеві в стра́сі і ра́дуйтеся у тремті́нні. (Пс. 2,11) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

Блаже́нні всі, що на Ньо́го наді́ються. (Пс. 2,12) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

У Го́спода спасі́ння; і на Твій наро́д – благослове́ння Твоє́. (Пс. 3,9) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь. Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тобі́, Бо́же. (3 р.)

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся. 

Люди: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Священник: Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

«Господи, взиваю я до тебе», глас 2

Псалом 140

Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Вислухай мене, Господи.* Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Почуй голос моління мого,* коли взиваю до тебе.* Вислухай мене, Господи.

Нехай піднесеться молитва моя,* мов кадило перед тобою;* підношення рук моїх,* як жертва вечірня.* Вислухай мене, Господи.

Постав, Господи, моїм устам сторожу;* до дверей губ моїх − варту!

Не дай схилитися серцеві моєму* до чогось злого.

Ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня,* – ні ласощів їхніх я не хочу їсти.

Нехай праведник по-доброму б'є мене й виправляє,* а олія грішного нехай не намастить голови моєї.

Я все-таки молитимусь,* незважаючи на їхні злі вчинки.

Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі,* то почують, що слова мої любі.

Немовби хтось розбив і розрив землю,* розкидано їхні кості перед адом.

Бо до тебе, Господи, мій Боже, мої очі;* до тебе прибігаю, не губи душі моєї.

Збережи мене від петлі, що її наставили на мене,* і від сильця тих, що творять беззаконня.

Нехай грішники впадуть у власні сіті всі разом,* а я пройду безпечно.

Псалом 141

Я голосом моїм до Господа взиваю,* я голосом моїм до Господа молюся.

Скаргу мою перед ним виливаю,* мою скруту йому я виявляю.

Коли тривожиться в мені дух мій, ти знаєш мою стежку.* На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.

Поглянь праворуч і подивися:* нема нікого, хто дбав би за мене.

Нема куди мені втікати,* нема нікого, хто піклувався би мною.

До тебе, Господи, взиваю й кажу:* Ти моє прибіжище, в землі живих ти моя доля!

Зверни увагу на моє благання,* бо я вельми нещасний.

Спаси мене від гонителів моїх,* бо вони сильніші від мене.

Виведи із темниці душу мою, щоб сповідуватися імені Твоєму.

Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Псалом 129

Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

(г. 2, подібний: Коли з дерева): У Мирях проживаючи тілесно,* ти, помазаний духовним миром, святителю Христовий, святий Миколаю,* з'явився, як справжнє миро, що духовними пахощами сповняє тих,* які з вірою й любов'ю завжди святкують славну твою пам'ять, Отче,* спасаючи їх твоїми молитвами до Господа* від біди, напастей і скорбот.

Стих:  Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

У Мирях проживаючи тілесно,* ти, помазаний духовним миром, святителю Христовий, святий Миколаю,* з'явився, як справжнє миро, що духовними пахощами сповняє тих,* які з вірою й любов'ю завжди святкують славну твою пам'ять, Отче,* спасаючи їх твоїми молитвами до Господа* від біди, напастей і скорбот.

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Носивши почесне ім'я переможця, святителю Миколаю,* ти дійсно став для вірних людей успішною допомогою в напастях,* бо всюди, де з любов'ю прибігають до твого захисту,* негайно спішиш із поміччю,* бо ти, вдень і вночі з'являючись вірним,* спасаєш від біди й напасти.

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Святий Миколаю, славний Христовий священнопроповіднику!* Ти являєшся великим і надійним заступником,* милостивим і могутнім молільником за тих,* що в бідах на морі, на суші й в повітрі;* і тим, що близько й далеко перебувають.* Тому спільно благаємо тебе: Молися до Господа,* щоб нам визволитись від усякої напасти.

Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

(г. 2, подібний: Якими похвальними): Якими похвальними вінками увінчаємо Святителя?* Хоч тілом далекий, але всім доступний духом,* як усіх начальник і заступник, утішитель зажурених,* пристановище всіх, що в бідах,* стовп благочестя і вірних оборонець.* За його посередництвом Христос перемагає чванливість ворогів,* з великої своєї милости.

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Якими похвальними вінками увінчаємо Святителя?* Хоч тілом далекий, але всім доступний духом,* як усіх начальник і заступник, утішитель зажурених,* пристановище всіх, що в бідах,* стовп благочестя і вірних оборонець.* За його посередництвом Христос перемагає чванливість ворогів,* з великої своєї милости.

Псалом 116

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Якими піснями похвалимо Святителя?* Він завойовник нечестя і захисник благочестя,* первопрестольник Мирлікійської Церкви,* великий заступник й учитель, що засоромлює злославних.* Він переможець Арія і його поплічників,* бо через нього Христос переміг їхні зазіхання,* маючи велику милість.

Стих: Велике бо до нас його милосердя,* і вірність Господа повіки.

Якими пророчими піснями звеличимо Святителя?* Він дбав про тих, які далеко,* і заступався за неприсутніх, немов за близьких;* прорікав правдиво майбутність, старався про всю вселенну* і визволяв усіх скривджених.* Він у сні явився і богомудрому цареві* і здавна ув'язнених визволив від неправедної смерти,* даючи велику милість.

Слава (г. 6): Зійшовшись разом, вірні,* оспівуймо окрасу святителів і отців славу,* джерело чудес і великого заступника вірних,* промовляючи: Радуйся, Мирян охоронче* і славний первопрестольнику та стовпе непорушний!* Радуйся, всесвітлий світильнику, що освітлив кінці світу чудами!* Радуйся, пригноблених божественна радосте й теплий охоронче покривджених!* І нині, всеблаженний Миколаю,* не переставай молитися Христу Богові за тих, що вірою і любов'ю тебе вшановують* і завжди радісно святкують твою світлу пам'ять.

І нині (г. 8, догмат): Цар небесний з любови до людей на землі з'явився* і між людьми пожив;* бо від чистої Діви воплотився* і з неї вийшов, прийнявши тіло.* Він є Син один, дві в ньому природи, а не особи.* Тому, проповідуючи його, як досконалого Бога* і справді досконалу людину,* визнаємо Христа Бога нашого.* Моли його, Мати всечиста,* щоб були помилувані душі наші.

Диякон: Премудрість, прості.

«Світло тихе»

Люди: Світло тихе святої слави безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе, прийшовши на захід сонця, побачивши світло вечірнє, оспівуємо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога. Достоїн єси у всі часи оспівуваним бути голосами преподобними, Сину Божий, що даєш життя всьому світу, ради чого ввесь світ славить Тебе.

Диякон: Будьмо уважні.

Священник: Мир всім.

Диякон: Премудрість. Будьмо уважні.

 Прокімен

Прокімен: Боже, ти мій заступник,* і милість твоя вийде мені назустріч.

Стих: Вирятуй мене від ворогів моїх, Боже, і визволь мене від тих, що повстають на мене.

Читання паремій

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги Приповідок читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Пам'ять праведного повіки хвальна і благословення над його головою. Щасливий чоловік, що знайшов мудрість, людина, що розум придбала, бо її придбання ліпше від придбання срібла, і понад золото такий прибуток. Вона дорожча від перлів, ніщо з того, що бажаєш, не зрівняється з нею. Вік довгий у її правиці, і в лівиці – багатство й слава. Слухайте мене, діти, бо я про важливе говоритиму; і щасливий чоловік, що мене слухає. Бо хто мене знайшов, той життя знайшов і осягне від Господа ласку. Це до вас, люди, я кличу, до синів людських мій голос. У мене рада й помисл; я – розум, у мене сила. Я люблю тих, які мене люблять; хто шукає мене пильно, той знаходить. О, неуки, мудрости навчайтесь, і ви, безглузді, розуму набирайтесь! Слухайте, бо уста мої виповідають правду. Всі слова уст моїх правдиві, нема нічого в них нещирого, кривого. Всі вони ясні тому, хто їх розуміє, і слушні тому, хто придбав знання. Я бо навчаю вас правди. Нехай же не покидає вас надія на Господа, і ви сповнитесь Духом. (Прип. 3, 13-16)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги Приповідок читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Господь створив мене почином путі своєї, першою з його чинів споконвічних. Я настановлена була від віку, від початку, раніше, ніж; земля постала; коли не було ще безодень, я народилась, коли не було ще джерел багатоводних. Перед тим, як були засновані гори, раніше від пагорбів я народилась; тоді, як він не створив був ще ні землі, ні степу, ні первнів пилу світового. Як він укріпляв небо, я там була; як він рисував круг поверх безодні, як він згущав угорі хмари, як установляв бездонні джерела, як призначав край морю, щоб води з його берегів не виступали, як закладав підвалини землі, – я була при ньому, при роботі, я була його втіхою щоденно, усміхалась перед ним повсякчасно. (Прип. 8, 22-30)

Диякон: Премудрість.

Чтець: З книги Мудрості читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Праведник, хоч і вмре передчасно, знайде спокій, бо чесна старість не – в довголітті і не міряється числом років. Розумність людям – за сивий волос править, і вік старечий – це життя неосквернене. Він сподобався Богові й він полюбив його, а що жив між грішниками, то й переніс його. Його вхоплено, щоб лукавство не змінило його глузду або щоб хитрість не обманула душі його. Бо чар зла затемнює добро, і вихор пожадання змінює ум нелукавий. За короткого часу ставши досконалим, він виповнив довголіття, душа бо його Господеві була вгодна, тим і забрав він його поспішно з-посеред лукавства. Люди ж те бачать, та не розуміють, їм і на думку не спадає те, що ласка й милосердя – для вибранців його і опіка – для святих його. (Муд. 4, 7-15)

Єктенія усильного благання

Диякон: Промовмо всі з усієї душі, і з усієї мислі нашої промовмо.

Люди: Господи, помилуй.

Господи вседержителю, Боже отців наших, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Люди: Господи, помилуй.

Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Люди: Господи, помилуй (3).

Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир Ігоря, і за боголюбивого єпископа нашого кир Володимира, за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.

Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй (3).

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Сподоби, Господи

Сподо́би, Го́споди, цього́ ве́чора* без гріха́ зберегти́ся нам.

Благослове́нний Ти, Го́споди, Бо́же отці́в на́ших,* і хва́льне і просла́влене Ім’я́ Твоє́ наві́ки. Амі́нь.

Неха́й бу́де, Го́споди, ми́лість Твоя́ на нас,* бо ми наді́ємось на Те́бе.

Благослове́нний Ти, Го́споди,* навчи́ мене́ устано́в Твої́х.

Благослове́нний Ти, Влади́ко,* врозуми́ мене́ устано́вами Твої́ми.

Благослове́нний Ти, Святи́й,* просвіти́ мене́ устано́вами Твої́ми.

Го́споди, ми́лість Твоя́ пові́ки,* не покида́й ді́ло рук Твої́х.

Тобі́ нале́жить хвала́,* Тобі́ нале́жить пі́сня.

Тобі́ нале́жить сла́ва:* Отцю́ і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,

І ни́ні і повсякча́с,* і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

 Прохальна єктенія

Диякон: Сповнім вечірню молитву нашу Господеві. 

Люди: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Люди: Господи, помилуй.

Дня всього досконалого, святого, мирного й безгрішного у Господа просім.

Люди, на кожне прошенення: Подай, Господи.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Прощення й відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Доброго й пожиточного душам нашим і миру для світу у Господа просім.

Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.

Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи. 

Священник: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди:  Амінь.

Священник: Мир всім.

Люди: І духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Люди: Тобі, Господи.

Священник: Нехай буде влада царства Твого благословенна і дуже прославлена: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Стихири на литії

(г. 2): Святителю Миколаю!* Правилом віри й зразком смиренности* появив тебе Христос твоїй пастві.* Бо в Мирях ти проточував миро* і всюди світло сяяв своїми божественними добродійствами,* Заступнику сиріт і вдовиць.* Тому благаємо: Молися безустанно,* щоб спастися душам нашим.

Отче Миколаю!* Хоч мовчить Мирлікійська країна,* але ввесь світ, опромінений тобою* та сповнений пахощами мира і багатством чудес,* вельми похвальними піснями тебе прославляє.* З тими, що їх ти спас від вироку,* та з усіма жителями Мирів теж і ми, співаючи, кличемо:* Молися, щоб спастися душам нашим.

Слава і нині (г. 6): Сіоне торжествуй, веселися Єрусалиме* – місто Христа Бога – прийми Творця,* що вміщається у вертепі і яслах!* Відчиніть нам ворота, щоб, увійшовши в них,* ми побачили його, як дитину пелюшками вповиту.* Він же той, хто підтримує долонею створіння,* і його безперестанно оспівують ангели,* як життєдавця Господа, що спасає рід наш.

Литія

Диякон: Спаси, Боже, людей твоїх, і благослови спадкоємство твоє; навідайся до світу твого ласкою своєю і милосердям.* Підійми знамено християн і пошли нам твоє, багате милосердя – молитвами пречистої Владичиці нашої Богородиці і Вседіви Марії;* силою чесного і животворного Хреста;* заступництвом святих небесних сил безтілесних;* святого і славного пророка, предтечі і христителя Івана;* святих, славних і всехвальних Апостолів;* святих отців наших і вселенських великих учителів і святителів: Василія Великого, Григорія Богослова й Івана Золотоустого, Атанасія і Кирила;* святого отця нашого Миколая, Мирлікійського чудотворця, світлий празник якого днесь урочисто святкуємо;* святих слов'янських апостолів Кирила і Методія;* святого благовірного й рівноапостольного великого князя Володимира;* святого священномученика Йосафата;* святих, славних і переможних мучеників;* преподобних і богоносних отців наших Антонія і Теодосія Печерських та інших преподобних і богоносних отців наших;* святих і праведних богоотців Йоакима й Анни, і всіх Святих,* – молимо тебе, многомилостивий Господи, вислухай нас грішних, що молимось тобі, і помилуй нас.

Люди: Господи, помилуй (12 р.).

Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Лева, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир Ігоря, і за боголюбивого єпископа нашого кир Володимира,  за отців наших духовних і за всю во Христі братію нашу;* і за всяку душу християнську, скорботну й утиснену, що потребує милости й допомоги Божої;* за опіку над містом цим і тими, що живуть у ньому;* за мир і благоустроєність усього світу;* за добробут святих Божих Церков;* за спасіння і допомогу отцям і братам нашим, що пильно і зо страхом Божим трудяться і служать;* за відсутніх і тих, що в дорозі;* за зцілення тих, що в немочах лежать;* за упокоєння, полегшення, блаженну пам'ять і відпущення гріхів усім православним отцям і братам нашим, що раніш спочили і тут та повсюди поховані; * за визволення полонених і за братів наших на служіннях,* і за всіх, що служать і слугували у святім храмі цім (у святій обителі цій), промовмо всі.

Люди: Киріє, елейсон (12 р.).

Священник: Вислухай нас, Боже, Спасителю наш, надіє всіх людей на землі і тих, що далеко на морі та в повітрі; будь, Владико, ласкавий нам у гріхах наших, і помилуй нас. Милостивий бо і чоловіколюбний Бог єси, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Священник: Мир всім.

Люди: I духові твоєму.

Диякон: Голови ваші перед Господом схиліть.

Люди: Тобі, Господи.

Священник: Владико многомилостивий, Господи Ісусе Христе, Боже наш! Молитвами пречистої Владичиці нашої Богородиці і Вседіви Марії, свято́го отця́ на́шого Микола́я, архиєпи́скопа Мир Лікійських, чудотворця, світлий празник якого днесь урочисто святкуємо; і всіх святих, − приємну вчини молитву нашу, даруй нам прощення гріхів наших, покрий нас ласкою своєю, віджени від нас усякого ворога й супротивника. Втихомир наше життя, Господи, помилуй нас і світ твій, і спаси душі наші, як благий і людинолюбний.

Люди: Амінь.

Стихири на стиховні

(г. 5, подібний: Радуйся): Радуйся, священна голово,* чистий доме чесноти, божественного священства правило,* пастирю великий, світлий світильнику,* що носиш імення перемоги,* і милостивий захиснику твоїх молільників!* Ти прихиляєшся до просьби немічних, готовий визволяти, захищати й спасати всіх,* що вірою пошановують твою славну пам'ять.* Моли Христа, Преблаженний,* щоб послав світові велику милість.

Стих: Чесна перед Господом смерть* преподобних його.

Радуйся, священний уме,* чисте житло Тройці,* стовпе церковний і кріпосте вірних;* пере–можених допомого,* зóре, що світлом твоїх Богові приємних молитов,* завжди унеможливлюєш напасті й болі!* Святителю Миколаю, тиха пристане, до якої приходять ті,* яких затоплюють житейські хвилі!* Моли Христа,* щоб дав душам нашим велику милість.

Стих: Священики твої зодягнуться в праведність,* і преподобні твої вельми радітимуть.

Радуйся, бо ти сповнений божественної ревности!* Своєю страшною появою у сні й погрозою* ти вибавив з лиха тих,* що мали несправедливо померти!* Ти, Миколаю, – те джерело, що в Мирях виточує багате миро,* яке напоює душі* і усуває погань пристрастей!* Ти той меч, що посікає обманну полову.* Ти та лопата, що розвіяла Арієві пустопорожні навчання!* Моли Христа, щоб послав душам нашим велику милість.

Слава і нині (г. 5): Прийдіть, визнавці Христа,* побачимо чудо, що дивує й перевищає всякий розум,* і, побожно оспівуючи, з вірою поклонімся!* Сьогодні до Вифлеєму приходить вагітна Діва, щоб родити Господа,* хори ж ангельські супроводжають її.* Бачивши це Йосиф, з нею заручений, виголошує:* Що це за таємниця дивна на тобі, Діво,* і як ти маєш родити, не знаючи мужа?

Пісня Симеона

Ни́ні відпуска́єш слугу́ Твого́, Влади́ко,* за Твої́м сло́вом у ми́рі.

Бо поба́чили о́чі мої́* спасі́ння Твоє́;

Що приготува́в Ти* пе́ред усіма́ наро́дами;

Сві́тло на просві́ту пога́нам,* і сла́ву лю́ду Твого́, Ізра́їля.

Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. (3 р.)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Пресвята́ Тро́йце, поми́луй нас; Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ші; Влади́ко, прости́ беззако́ння на́ші; Святи́й, завіта́й і зціли́ не́мочі на́ші, І́мени Твого́ ра́ди.

Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

О́тче наш, що єси́ на небеса́х,* неха́й святи́ться ім’я́ Твоє́,* неха́й при́йде ца́рство Твоє́,* неха́й бу́де во́ля Твоя́, як на не́бі, так і на землі́.* Хліб наш насу́щний дай нам сього́дні;* і прости́ нам прови́ни на́ші,* як і ми проща́ємо винува́тцям на́шим;* і не введи́ нас у споку́су,* але́ ви́зволи нас від лука́вого.

Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Тропарі

(г. 4): Пра́вилом вíри і о́бразом ла́гідности, * учи́телем повзде́ржности* яви́ла тебе́ твоє́му ста́ду всіх рече́й íстина. * Ра́ди цьо́го придба́в ти смире́нням висо́ке* убо́гістю — бага́те, * о́тче, священнонача́льнику Микола́ю. * Моли́ Христа́ Бо́га, щоб спасли́ся ду́ші на́ші. (2 р.)

(г. 1): Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє,* Господь з тобою.* Благословенна ти між жінками* і благословенний плід лона твого,* бо ти породила Христа Спаса, Ізбавителя душ наших.

Благословення хлібів

Диякон: Господеві помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

Священник: Господи Ісусе Христе, Боже наш, що благословив п'ять хлібів і п'ять тисяч народу нагодував! Сам благослови † і хліби ці †, пшеницю †, вино † і оливу, і умножи їх у цім місті і по всім світі твоїм, та й вірних, що споживають їх, освяти. Бо ти благословиш і освячуєш усе, Христе Боже наш, і тобі славу возсиламо із споконвічним Отцем твоїм, із всесвятим, ласкавим і животворчим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амі́нь. Будь ім’я́ Госпо́днє благослове́нне відни́ні й дові́ку. (3 р.)

Псалом 33

Благословлю́ Го́спода повсякча́сно,* зав́жди хвала́ Його́ на уста́х у ме́не.

Душа́ моя́ неха́й Го́сподом хва́литься,* неха́й покі́рні чу́ють те й веселя́ться

Велича́йте Го́спода зо мно́ю;* і вознесі́мо Ім’я́ Його́ ра́зом.

Я шука́в Го́спода, і Він почу́в мене́;* і звільни́в мене́ від усі́х мої́х скорбо́т.

Гля́ньте на Ньо́го й розвеселі́ться,* обли́ччя ва́ше неха́й не соро́миться

Ось візва́в бідола́ха, і Госпо́дь почу́в,* і врятува́в його́ від усі́х його́ на́пастей.

А́нгел Госпо́дній стої́ть на ва́рті навкру́г тих, що Його́ боя́ться,* і їх визволя́є.

Спро́буйте й подиві́ться, яки́й до́брий Госпо́дь.* Блаже́нний, хто до Ньо́го прибіга́є.

Бі́йтеся Го́спода, Його́ святі́,* бо нема́ неста́чі в тих, що Його́ боя́ться.

Бага́ті збідні́ли й голоду́ють,* а тим, що Го́спода шука́ють, нія́кого бла́га не забра́кне.

Священник: Благословення Господнє на вас, з його благодаттю і людинолюб'ям, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Вірні: Амінь.

Відпуст

Диякон: Прему́дрість!

Люди: Благослови́.

Священник: Благослове́нний Христо́с Бог наш, за́вжди, ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в.

Люди: Амі́нь. Утверди́, Бо́же, святу́ правосла́вну ві́ру на ві́ки вікі́в.

Священник: Пресвята́ Богоро́дице, спаси́ нас.

Люди: Чесні́шу від херуви́мів* і незрівня́нно славні́шу від серафи́мів,* що без зотлі́ння Бо́га Сло́во породи́ла,* су́щу Богоро́дицю, тебе́ велича́ємо.

Священник: Сла́ва Тобі́, Хри́сте Бо́же, упова́ння на́ше, сла́ва Тобі́!

Люди: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь. Го́споди, поми́луй. (3 р.) Благослови́.

Священник: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих, славних і всехвальних апостолів, святого отця нашого Миколая, Мирлікійського чудотворця, світлий празник якого днесь урочисто святкуємо, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і людинолюбний.

Люди: Амінь.

Після Вечірні

Кондак (г. 3): В Ми́рах, святи́й, священнослужи́телем яви́вся єси́, * бо Христо́ве єва́нгеліє, преподо́бний, спо́внивши, * положи́в ти ду́шу свою́ за люде́й твої́х* і спас неви́нних від сме́рти. * Тому́ освяти́в ти себе́ як вели́кий таї́нник Бо́жої благода́ті.