вербна Неділя
Автор: Святослав Кульчицький
Вербна неділя
В останню неділю перед Великоднем Церква святкує Вхід Господній у Єрусалим (народна назва – Вербна або Квітна неділя). Цією неділею розпочинаємо Великий (Страсний) тиждень.
У цей день спогадуємо подію торжественного в’їзду Ісуса Христа у Єрусалим. Багатьма мовами світу цю неділю називають «пальмовою». З біблійної історії знаємо, що саме пальмове віття люди складали на дорозі, якою йшов Ісус. У середземноморському регіоні пальмове віття вважалось знаком перемоги і життя, а в Ізраїлі символом незалежності та перемоги царя. На слов’янських територіях цю неділю називають «вербною», оскільки весна тут настає з цвітінням верб, паростки якої і є альтернативою пальмовим віттям.
У цей день у наших храмах освячуватимуть лозу, тому варто вберегтися від таких речей, як забобонність. З посвяченою лозою у нашому народі пов’язані різні дії, деколи навіть забобонні. Посвяченої лози ніхто не нищив. Її ставили вдома за ікони або садили на городі. Нею благословляли худобу, коли перший раз виганяли на поле пасти. З посвяченою вербою господар обходив своє обійстя, щоб відігнати нечисту силу. Деякі навіть проковтували пуп’янки лози, “щоб горло не боліло”. Подекуди посвячену лозу давали померлим до рук, щоб при загальному воскресенні вони йшли назустріч Христові із символом перемоги.
При виході з церкви у Квітну неділю люди легко вдаряли один одного по рамені лозою кажучи: “Не я б’ю, лоза б’є, за тиждень буде Великдень”. Так пригадували собі, що за кілька днів буде празник Пасхи.
За 6 днів до Пасхи Ісус Христос урочисто, як справжній Цар, увійшов до Єрусалима, щоб виконати волю свого Отця, прийняти мученицьку смерть, аби усі люди мали вічне життя. Якщо у Старому заповіті Богу в жертву приносили ягня чи голуба, то у Новому заповіті жертвою став сам Син Божий - Ісус Христос. Як жертва, Він повинен був померти, а потім воскреснути, щоб після того кожен віруючий у Христа Розп’ятого мав право увійти у Царство Боже.
Верба або інше гілля, що ми освячуємо у цей день, символізує славу Спасителю, який переміг смерть та прокляття, що зійшло на людський рід. Молодий осел, на якому Господь увійшов у Єрусалим, теж має символічне значення. Христос попросив знайти не аби якого осла, а молодого, на якого б ще ніхто ніколи не сідав. Цей молодий осел і став символом молодої, оновленої віри у Христа, яка кожну людину приведе у Царство Боже.
Прямуючи до кінця посту і починаючи з Ісусом Страсний тиждень, переживімо хресний шлях Христа. Важливо в цей тиждень відмовитися від всіх наших пристрастей і присвятити більше часу молитві. Таким чином, в такому духовному налаштуванні краще зможемо відчути радість і велич торжества Христового Воскресіння.
Джерела: