Пам’ять влкмч. Теодора Тирона
Святих священномучеників, що були єпископами в Херсоні:
Василія, Єфрема, Капітона, Євгенія, Етерія й інших.
Блаженного священномученика Леоніда-Леонтія Федорова.
Священник: Благословенне царство Отця, і Сина, і Святого Духа нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Прийдіте, поклонімся цареві нашому – Богу.
Прийдіте, поклонімся Христові, цареві нашому – Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа – царя і Бога нашого.
Благослови, душе моя, Господа!* Господи, Боже мій, ти вельми великий!
Ти одягнувся величчю і красою,* ти світлом, наче ризою, покрився.
Ти розіп'яв, неначе намет, небо,* ти збудував твої горниці у водах.
Із хмар собі робиш колісницю,* ходиш на крилах вітру.
Вітри своїми посланцями учиняєш,* полум'я вогненне − слугами своїми.
Ти заснував землю на її підвалинах,* не захитається по віки віків.
Безоднею, немов одежею, покрив її,* понад горами стали води.
Перед погрозою твоєю вони тікали,* перед голосом грому твого тремтіли.
Підвелися гори, зійшли долини до місця,* що ти їм призначив.
Поставив їм границю, якої не перейдуть,* щоб знову покрити землю.
Джерела посилаєш у ріки,* які течуть проміж горами.
Усю звірину, що в полі, вони напувають,* дикі осли там гасять свою спрагу.
Над ними кублиться небесне птаство,* з-поміж гілляк дає свій голос.
Ти напуваєш гори з твоїх горниць,* земля насичується плодом діл твоїх.
Вирощуєш траву для скоту, зела – на вжиток людям,* щоб хліб із землі добували:
Вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя,* і хліб, що скріплює серце людське.
Насичуються дерева Господні,* кедри ливанські, що посадив їх.
На них гніздяться птиці;* бусли – на кипарисах їхнє житло.
Високі гори для оленів,* скелі − для зайців притулок.
Ти створив місяць, щоб значити пори;* сонце знає свій захід.
Наводиш темряву, і ніч надходить,* що в ній ворушаться усі звірі дібровні.
Левенята рикають за здобиччю своєю,* поживи від Бога для себе просять.
Ховаються, як тільки зійде сонце,* лягають у своїх норах.
Виходить чоловік до свого діла,* і до своєї праці аж до вечора.
Яка їх, твоїх діл, Господи, сила!* У мудрості все ти створив, − повна земля твоїх створінь.
Ось море велике, прешироке,* у ньому плазунів без ліку, звірів малих і великих.
Там кораблі проходять,* є і левіятан, якого ти створив, щоб ним бавитися.
Усі вони від тебе дожидають,* щоб дав їм у свій час поживу.
Коли даєш їм, вони її збирають,* як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.
Вони бентежаться, коли ховаєш вид свій;* як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються у свій порох.
Зішлеш свій дух, – вони оживають,* і ти відновлюєш лице землі.
Нехай слава Господня буде повіки,* нехай Господь радіє творами своїми.
Спогляне він на землю, і вона стрясається,* торкнеться гір, вони димують.
Я буду Господеві співати поки життя мого,* псалми співатиму, поки буду жити.
Нехай буде приємна йому моя пісня;* у Господі я веселитимусь.
Нехай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше нехай не буде.* Благослови, душе моя, Господа.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (3).
Священник мовить вечірні молитви
Четверта молитва
Невмовкаючими піснями і безперестанними славословленнями святими силами оспівуваний, наповни уста наші хвалінням твоїм, щоб воздати величення імені Твоєму святому, і дай нам участь і насліддя з усіма, що воістину бояться Тебе і зберігають заповіді твої, молитвами святої Богородиці і всіх святих твоїх.
Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклонення, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
П’ята молитва
Благословен єси, Господи Боже, вседержителю, що відаєш ум людський, що знаєш, чого потребуємо, багато більше, ніж просимо або розуміємо. Сам, людинолюбний царю, в усьому благий, удовольни нас множеством щедрот твоїх, щоб бездоганною совістю призивати святе ім’я Твоє; і не введи нас у .спокусу, але ізбав нас від лукавого, і промислом твоїм усе на користь нашу учини.
Бо Тобі належить усяка слава, честь і полонення, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Шоста молитва
Господи, Господи, що держиш усе пречистою Твоєю долонею, що довготерпиш із-за всіх нас і жалієш за злоби наші, пом’яни щедроти і милость твою, навідай нас Твоєю благістю і дай нам уникнути і в останок теперішнього дня різних підступів лукавого, і життя наше збережи безпечним благодаттю всесвятого твого Духа.
Милістю і людинолюбством єдинородного твого Сина, що з ним благословен єси, з пресвятим, і благим, і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Сьома молитва
Боже великий і дивний, що несказанною благістю і багатим промислом управляєш усім і добра світу нам дарував, і дав нам запоруку обіцяного царства дарованими нам благами. Ти вчинив, щоб і минулу частину дня ми ухилилися від усякого зла; даруй нам і останок непорочно довершити перед святою славою Твоєю, оспівувати Тебе, єдиного благого й людинолюбного Бога нашого.
Бо Ти єси Бог наш і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Восьма молитва
Боже великий і всевишній, що єдиний маєш безсмертя, що в світлі живеш неприступнім, що всю твар сотворив у премудрості, що розділив між світлом і темрявою, і поставив сонце володіти днем, а місяць та зорі володіти ніччю, що сподобив нас, грішних, і в теперішній час стати перед лицем твоїм в ісповідуванні, і принести Тобі вечірнє славослов’я. Сам, людинолюбче, справ молитву нашу, як кадило перед тобою, і прийми Й, як приємний запах. Подай же нам цей вечір і надходячу ніч мирну, одягни нас у броню світла, ізбав нас від страху нічного і всякої речі, що в темряві проходить. І дай сон, що його Ти дарував на спочинок нашої немочі, вільний від усяких диявольських примар. Так, Владико, благих подателю, нехай і ми в ночі на наших ложах каючись споминаємо ім’я Твоє і, просвічувані поученням твоїх заповідей, встанемо в душевній радості на славослов’я Твоєї благости, приносячи молитви й моління Твоєму милосердю за прогрішення наші і всіх людей твоїх, яких, молитвами святої Богородиці, в милості навісти.
Бо Ти благий і людинолюбний Бог - і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Мирна єктенія
Диякон: У мирі Господеві помолімся.
Люди на кожне прохання: Го́споди, поми́луй.
За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.
За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.
За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.
За святішого вселенського архиєрея Франциска, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир (ім’я), і за боголюбивого єпископа нашого кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.
За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.
За місто це (за село це, за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.
За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.
Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Люди: Тобі, Господи.
Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Псалом 119
До Господа в скорботі моїй взивав я,* і Він вислухав мене.
Господи, визволь душу мою від уст неправедних* і від язика зрадливого!
Що дасться тобі або що приложиться тобі* до язика зрадливого?
Гострі стріли сильного* з вугіллям, що нищить.
Лихо мені, що подорож моя продовжилася;* оселивсь я між оселями кидарськими.
Довго подорожувала душа моя:* з тими, що ненавидять мир, був я сумирний.
Коли промовляв до них,* вони без вини ворогували проти мене!
Псалом 120
Я звів очі мої в гори;* звідки прийде поміч моя?
Поміч моя від Господа,* що сотворив небо та землю.
Не дай нозі твоїй захитатися,* і не задрімає Той, що охороняє тебе!
От, не задрімає і не засне* Той, що оберігає Ізраїля.
Господь охоронить тебе,* Господь — оборона твоя праворуч тебе.
Удень сонце не припече тебе,* ані місяць уночі.
Господь збереже тебе від усякого зла,* збереже душу твою Господь.
Господь збереже вхід твій і вихід твій* віднині і до віку.
Псалом 121
Зрадів я, коли сказали мені:* Підемо до дому Господнього.
Стояли ноги наші* у дворах твоїх, Єрусалиме!
Єрусалим, що будується, як місто,* якого будівлі стоять разом.
Бо туди приходили покоління, покоління Господні, за заповітом ізраїлевим,* прославити ім'я Господнє.
Бо там поставлено престоли для суду,* престоли в домі Давида.
Просіте ж миру для Єрусалиму* і достатку для тих, що люблять тебе!
Тож нехай буде мир у силі твоїй* і достаток у палатах твоїх!
Задля братів моїх і ближніх моїх* говорив я: Мир тобі!
Задля дому Господа, Бога нашого,* шукав я добра тобі.
Псалом 122
До Тебе, що перебуваєш на небі,* звів я очі мої.
Так як очі слуг звертаються до рук господарів своїх,* як очі служниці — до рук господині її:
Так очі наші — до Господа, Бога нашого,* поки помилує нас.
Помилуй нас, Господи, помилуй нас,* бо надто сповнені ми погорди.
Надміру сповнена душа наша ганьби від багатих* та зневаги від гордих.
Псалом 123
Коли б не Господь був з нами, — нехай скаже Ізраїль, — коли б не Господь був з нами, як люди проти нас повстали,* то, певне, живих пожерли б нас.
Коли б розгорілась ярість їх на нас,* то, певне, вода потопила б нас.
Справді через потік перейшла душа наша;* справді перейшла душа наша воду прудку.
Благословен Господь,* що не віддав нас на здобич зубам їх!
Душа наша, як птиця,* визволилась із сіті ловців.
Сіть розірвалася, і ми визволились;* поміч наша в імені Господа, що сотворив небо та землю.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (3).
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господу помолімся.
Люди: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Люди: Тобі, Господи.
Перша молитва
Священик: Господи, щедрий і милостивий, довготерпеливий і многомилостивий, почуй молитви ніші і зваж на голос моління нашого, вчини з нами знамення на благо, настав нас на путь твою, щоб ходили ми в істині твоїй. Возвесели серця наші, щоб боятися імени твого святого, бо великий єси Ти і твориш чудеса. Ти єси Бог єдиний, і немає подібного Тобі між богами, Господи: сильний у милості і благий у могутності, щоб помагати, і утішати, і спасати всіх, що уповають на ім’я святеє Твоє.
Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Псалом 124
Ті, що надіються на Господа, — як гора Сіон;* не захитається повік, хто живе в Єрусалимі.
Гори навколо нього,* і Господь — навколо народу свого віднині і повік.
Бо не зоставить Господь жезла грішників над долею праведних,* щоб не простягли праведні рук своїх до беззаконня.
Ущаслив, Господи,* добрих і правих серцем.
А тих, що схиляються до хитрощів,* відведе Господь разом з тими, що чинять беззаконня.
Мир на Ізраїля!
Псалом 125
Як утішені були ми, коли повертав Господь полон Сіону;* тоді уста наші наповнились радістю і язик наш веселістю.
Тоді говорили між народами:* Велике Господь учинив з ними!
Велике Господь сотворив з нами:* ми звеселились.
Поверни, Господи, полон наш,* наче потоки за вітру південного!
Ті, що сіють у сльозах,* пожнуть у радості.
Відходячи, вони відходили та плакали,* покидаючи насіння своє.
А вертаючи, прийдуть у радості,* збираючи снопи свої.
Псалом 126
Коли не Господь збудує дім,* даремне будівничі трудились.
Коли не Господь охоронятиме місто,* даремне пильнував сторож.
Даремне встаєте зрання; ви, що їсте хліб журби,* вставайте після спочинку, коли Бог дасть сон улюбленим своїм.
Оце насліддя від Господа — сини;* нагорода від Нього — плід утроби.
Як стріли у руці сильного,* так сини, що виросли.
Блажен, хто сповнить ними жадання своє;* не осоромляться вони, коли будуть говорити з ворогами своїми у воротях.
Псалом 127
Блаженні всі, що бояться Господа,* ходять путями Його!
Трудом рук твоїх живитися будеш;* щасливий ти, і добре тобі буде!
Дружина твоя,* як лоза плодовита біля дому твого.
Сини твої,* немов паростки оливні круг стола твого.
Ось так благословен буде чоловік,* що боїться Господа.
Нехай благословить тебе Господь із Сіону!
І щоб ти побачив добро Єрусалиму по всі дні життя твого,* і щоб ти побачив дітей синів твоїх!
Мир на Ізраїля!
Псалом 128
Часто боролися зо мною від молодих літ моїх,* — нехай же скаже Ізраїль.
Часто боролися зо мною від молодих літ моїх,* та не перемогли мене.
На хребті моїм будували грішники,* чинили далі беззаконня своє.
Праведний Господь* постинав шиї грішників.
Нехай осоромляться і вернуться назад* усі, що ненавидять Сіон.
Нехай будуть, як трава на покрівлі,* що, перше ніж її вирвали, засохла.
Якою не наповнив руки своєї жнець* і пазухи своєї той, що снопи збирає.
І не сказали перехожі:* Благословення Господнє на вас!
Ми благословили вас* в ім'я Господнє.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (3).
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господу помолімся.
Люди: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Люди: Тобі, Господи.
Друга молитва
Священик: Господи, не осуджуй нас у Твоїй ярості, ані в гніві Твоїм не карай нас, але вчини з нами по милості Твоїй, лікарю і зцілителю душ наших. Настав нас до пристановища волі Твоєї; просвіти очі сердець наших на пізнанні Твоєї істини і даруй нам, останок теперішнього дня мирний і безгрішний, і ввесь час життя нашого, молитвами Богородиці і всіх святих.
Бо Ти благий і людинолюбний Бог – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Псалом 129
Із глибини взивав я до Тебе, Господи:* Вислухай, Господи, голосу мого.
Нехай будуть уші Твої уважні* на голос моління мого!
Коли на беззаконня зважатимеш, Господи,* Господи, хто устоїть? Бо в Тебе очищення єсть.
Задля імени Твого я дожидав Тебе, Господи;* дожидала душа моя слова Твого.
Надіялась душа моя на Господа* від сторожі ранньої до ночі.
Від сторожі ранньої* нехай надіється Ізраїль на Господа.
Бо в Господа милість і велике у Нього визволення;* і Він визволить Ізраїля від усякого беззаконня його.
Псалом 130
Господи, не пишалося серце моє, і не пишалися очі мої,* і не входив я у велике, ні в дивне, що вище за мене.
Коли не був я покірний і пишався в душі своїй,* то як відлучена дитина матері своїй, так Ти відплатиш душі моїй.
Нехай надіється Ізраїль на Господа* віднині аж довіку.
Псалом 131
Пом'яни, Господи, Давида і всю лагідність його,* як він клявся Господеві, присягався Богу Якова:
Не ввійду до намету дому мого,* не ляжу на постелі ложа мого.
Не дам сну очам моїм, і дрімоти повікам моїм,* і відпочинку скроням моїм:
Поки не знайду місця Господеві,* намету Богові Якова!
Оце чули ми про нього в Євфраті,* знайшли його на полях лісових.
Увійдімо до наметів його,* поклонімося на місці, де стояли ноги його.
Встань, Господи, на місце відпочинку Твого,* Ти і кивот святині Твоєї.
Священники Твої зодягнуться в правду* і преподобні Твої возрадуються.
Задля Давида, слуги Твого,* не відверни лиця від помазаника Твого.
Клявся Господь Давидові істиною* і не відмовиться від неї:
З плоду утроби твоєї* посаджу на престолі твоєму.
Коли сини твої додержать заповіту Мого і заповідей Моїх, яких Я навчу їх,* то й сини їх повік засядуть на престолі твоїм.
Бо вибрав Господь Сіон,* побажав його на оселю Собі.
Оце відпочинок мій повік-віки,* тут оселюся, бо Я побажав його.
Здобич його щедро благословлю,* убогих його нагодую хлібом.
Священників його зодягну в спасення* і преподобні його радістю радуватись будуть.
Там виплекаю силу Давидову,* приготував Я світильник помазаникові моєму.
Ворогів його зодягну в сором,* і на ньому процвіте святиня Моя.
Псалом 132
От що добре, от що гарне,* це — коли браття живуть разом!
Це, як миро на голові, що на бороду спливає, на бороду Арона,* що спливає на край одежі його.
Це, як роса єрмонська,* що сходить на гори Сіонські.
Бо там заповів Господь* благословення і життя повік.
Псалом 133
Благословіте нині Господа, всі слуги Господні,* що стоїте в домі Господньому, у дворах Бога нашого.
Ночами здімайте руки ваші до святині* і благословіте Господа.
Нехай благословить тебе Господь із Сіону,* що сотворив небо та землю!
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (3).
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господу помолімся.
Люди: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Люди: Тобі, Господи.
Третя молитва
Священик: Господи Боже наш, пом’яни нас, грішних і непотрібних рабів Твоїх, коли призиваємо святе й поклоняєме ім’я Твоє, і не осором нас вичікуванням милости Твоєї, але даруй нам, Господи, все, чого просимо для спасення, і сподоби нас любити й боятися Тебе з усього серця нашого і чинити в усьому волю Твою.
Бо Ти - Бог наш, Бог, щоб милувати і спасати, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Псалом 140
Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Вислухай мене, Господи.* Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Почуй голос моління мого,* коли взиваю до тебе.* Вислухай мене, Господи.
Нехай піднесеться молитва моя,* мов кадило перед тобою;* підношення рук моїх,* як жертва вечірня.* Вислухай мене, Господи.
Постав, Господи, моїм устам сторожу;* до дверей губ моїх − варту!
Не дай схилитися серцеві моєму* до чогось злого.
Ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня,* – ні ласощів їхніх я не хочу їсти.
Нехай праведник по-доброму б'є мене й виправляє,* а олія грішного нехай не намастить голови моєї.
Я все-таки молитимусь,* незважаючи на їхні злі вчинки.
Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі,* то почують, що слова мої любі.
Немовби хтось розбив і розрив землю,* розкидано їхні кості перед адом.
Бо до тебе, Господи, мій Боже, мої очі;* до тебе прибігаю, не губи душі моєї.
Збережи мене від петлі, що її наставили на мене,* і від сильця тих, що творять беззаконня.
Нехай грішники впадуть у власні сіті всі разом,* а я пройду безпечно.
Псалом 141
Я голосом моїм до Господа взиваю,* я голосом моїм до Господа молюся.
Скаргу мою перед ним виливаю,* мою скруту йому я виявляю.
Коли тривожиться в мені дух мій, ти знаєш мою стежку.* На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.
Поглянь праворуч і подивися:* нема нікого, хто дбав би за мене.
Нема куди мені втікати,* нема нікого, хто піклувався би мною.
До тебе, Господи, взиваю й кажу:* Ти моє прибіжище, в землі живих ти − моя доля!
Зверни увагу на моє благання,* бо я вельми нещасний.
Спаси мене від гонителів моїх,* бо вони сильніші від мене.
Стих: Виведи з в'язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.
(г. 5): Прийдіте, вірні, будемо чинити у світлі діла Божі!* Ходімо достойно, як удень!* Не обвинувачуймо несправедливо ближнього* і не даваймо йому нагоди до спотикання.* Не догоджуймо тілові,* а даймо зріст духовним даруванням душі.* Подаймо хліба потребуючим,* і припадімо до Христа, з покаянням взиваючи:* Боже наш, помилуй нас!
Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
Прийдіте, вірні, будемо чинити у світлі діла Божі!* Ходімо достойно, як удень!* Не обвинувачуймо несправедливо ближнього* і не даваймо йому нагоди до спотикання.* Не догоджуймо тілові,* а даймо зріст духовним даруванням душі.* Подаймо хліба потребуючим,* і припадімо до Христа, з покаянням взиваючи:* Боже наш, помилуй нас!
Псалом 129
Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
(г. 3): Вельми страждаючи і витерпівши рани, в'язниці, і різноманітні муки,* хоробрі мученики за достоїнством терпінь дійшли* до безболісної і блаженної спадщини.
Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Мученики твої, Господи, утверджені вірою,* скріплені надією і духовно наснажені любов'ю до твого хреста,* знищили ворогів-мучителів* і, отримавши вінки, моляться з безтілесними за душі наші.
Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
Велика, Господи, хреста твого сила!* Поставлений на одному місці, діє він у світі,* з рибалок зробивши апостолів, з поган – мучеників,* аби молилися за душі наші.
Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Пророки й апостоли Христові і мученики* навчили оспівувати єдиносущну Тройцю* і просвітили обманені народи,* учасниками ангелів вчинивши синів людських.
Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
(стихири св. Теодора, гл. 2) Прийдіте всі, мучениколюбці,* духовно звеселімось і торжествуймо,* бо сьогодні мученик Теодор пропонує таємну трапезу,* яка веселить нас празнолюбців, щоб звати йому:* «Радуйся, страстотерпче непереможний,* що зруйнував на землі погрози мучителів.* Радуйся, що за Христа Бога земне своє тіло віддав на муки.* Радуйся, що в різних бідах* появив себе досвідченим воїном небесного війська».* Тому й молимо тебе, окрасо мучеників:* «Молися за душі наші».
Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
Мученику Теодоре,* всім, що до тебе прибігають,* ти подаєш Богом дорадну благодать чудес твоїх;* задля неї хвалимо тебе, мовлячи:* «Ти визволяєш полонених, ізціляєш хворих,* бідних збагачуєш, і спасаєш плаваючих* від марного шляху утримуєш слуг,* показуєш убогими, страдальче тих, що обкрадають,* воїнам наказуєш від грабежу ухилятися,* дитячі прохання милостиво задовільняєш,* показуєшся гарячим заступником тих, що відзначають твою священну пам’ять,* а разом із ними і для нас, що оспівуємо твої муки,* проси у Христа, священний мучениче,* великої милості».
Псалом 116
Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Мученику Теодоре,* ти явився найвищим даром Божим,* бо й по смерті, немов живий,* задовольняєш прохання тим, що прибігають до тебе,* тому й жінка, в якої воїни-іновірці забрали сина і полонили* прийшла у твій храм, заливаючись сльозами,* ти ж, милостивий, на білому коні їх наздогнавши,* її хлопця невидимо узяв* та й опісля, разом з ним не переставав творити чуда:* моли Христа Бога,* щоб спаслися душі наші!
Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.
Преблаженний Теодоре,* почитаю тебе «божественних дарів» однойменного,* ти бо явився незаходимим світлом божественного світла,* навчив усе створіння терпіннями твоїми,* явився сильним від вогню, полум’я згасивши,* і лукавого змія голову стер єси,* тому й Христос прихилився до терпінь твоїх,* увінчав божественну голову твою, страдальче великомучениче,* отож, маючи сміливість до Бога,* усильно молися* за душі наші.
Слава (г. 6): Мов посудину використав ворог співвідступника мучителя,* спокушуваного лютим задумом:* їжею, оскверненою ідольськими жертвами,* осквернити людей благочестивих, що очищувалися постом,* але ти його хитрість зруйнував мудрішим задумом:* тодішньому архиєреєві у сні з’явившись* і глибини розуму відкриваючи, нечистивий задум виявив,* тобі, отже, подяку складаючи, Спаса величаємо* щорічно споминаючи чудо, яке сталося,* молися, щоб спастися неушкодженими від задумів лукавого* твоїми молитвами до Бога,* мучениче Теодоре!
І нині (догмат, г. 3): Як нам не дивуватися, Всечесна, твоєму богочоловічому родженню?* Бо ти, Всенепорочна, не знавши мужа,* породила тілесно без батька сина,* зродженого у вічності від Отця без матері,* що не зазнав ніякої зміни чи змішання, чи розділу,* але в цілості зберіг прикмети обох природ.* Тому Мати-Діво, Владичице, моли його,* щоб спас душі тих, що правовірно визнають тебе, як Богородицю.
Молитва входу
Диякон: Господу помолімся.
Священик: Увечорі, і вранці, і опівдні благословимо, благодаримо і молимось до Тебе, Владико всіх, чоловіколюбче Господи. Направ молитву нашу, як кадило, перед Тобою, і не дай нахилити сердець наших до слів або помислів лукавих, але ізбав нас від усього, що ловить душі наші, бо до Тебе, Господи, Господи, очі наші, і на Тебе ми уповали, не посором нас, Боже наш. Бо Тобі належить усяка слава, честь, і поклонення, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Диякон: Премудрість, прості.
Люди: Світло тихе святої слави безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе, прийшовши на захід сонця, побачивши світло вечірнє, оспівуємо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога. Достоїн єси у всі часи оспівуваним бути голосами преподобними, Сину Божий, що даєш життя всьому світу, ради чого ввесь світ славить Тебе.
Диякон: Будьмо уважні.
Священник: Мир всім.
Диякон: Премудрість. Будьмо уважні.
Прокімен
Прокімен (г. 5): Нехай Господь вислухає тебе під час скрути (Пс. 19, 2).
Стих: Нехай захистить тебе ім'я Бога Якового.
Диякон: Премудрість.
Читець: З книги Буття читання.
Диякон: Будьмо уважні.
Читець: І дав чоловік назви всякій скотині, всякому птаству піднебесному і всякому звіреві польовому, але для чоловіка не знайшлося помочі, йому придатної.
Тоді Господь Бог навів глибокий сон на чоловіка, і коли він заснув, узяв одне з його ребер і затулив те місце тілом. Потім з ребра, що його взяв від чоловіка, утворив Господь Бог жінку і привів її до чоловіка. І чоловік сказав: «Це справді кість від моїх костей і тіло від мого тіла. Вона зватиметься жінкою, бо її взято від чоловіка». Так то полишає чоловік свого батька й матір і пристає до своєї жінки, і стануть вони одним тілом. А були вони обоє, чоловік і його жінка, нагі, та (одне одного) не соромилися.
З усіх же польових звірів, що їх сотворив Господь Бог, найхитріщий був змій. Він і сказав до жінки: «Чи справді Господь Бог велів вам не їсти ні з якого дерева, що в саді?» Жінка відповіла змієві: «Нам дозволено їсти плоди з дерев, що в саді. Тільки плід з дерева, що посеред саду, Бог наказав нам: “не їжте його, ані не доторкайтесь, а то помрете”». І сказав змій до жінки: «Ні, напевно не помрете! Бо знає Бог, що коли скуштуєте його, то відкриються у вас очі, і ви станете, як Бог, що знає добро й зло». Тож побачила жінка, що дерево було добре для поживи й гарне для очей і приманювало, щоб усе знати; і взяла з нього плід та й скуштувала й дала чоловікові, що був з нею, і він теж скуштував. Тоді відкрилися їм обом очі, й вони пізнали, що вони нагі; тим то позшивали смоківне листя і поробили собі пояси.
Але почули вони луну від Господа Бога, що ходив собі садом під час денної прохолоди, і сховався чоловік із своєю жінкою від Господа Бога серед дерев саду. Тоді Господь Бог покликав чоловіка і спитав Його: «Де ти?». Той відповів: «Я чув твою луну у саді й злякався, бо я нагий, тож і сховався». Він же сказав: «Хто тобі сказав, що ти нагий? Чи не їв ти з дерева, що я наказав тобі не їсти?» Чоловік відповів: «Жінка, яку ти дав мені, щоб була зі мною, дала мені з дерева, і я їв». Тоді Господь Бог сказав до жінки: «Що ти це наробила?» Жінка відповіла: «Змій обманув мене, і я їла».
Отож Господь Бог сказав до змія: «За те, що ти вчинив це, будь проклятий з-поміж усякої скотини та з-поміж усіх диких звірів. На череві твоїм будеш повзати і їстимеш землю по всі дні життя твого. я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп’ястися йому в п’яту». А жінці сказав: «Помножу вельми болі твої і твою вагітність, в болях будеш народжувати дітей. І тягти буде тебе до твого чоловіка, а він буде панувати над тобою». Адамові ж сказав: «За те, що ти послухав голос твоєї жінки і їв з дерева, з якого я наказав тобі не їсти, проклята земля через тебе. В тяжкім труді живитимешся з неї по всі дні життя твого. Терня й будяки буде вона тобі родити, і їстимеш польові рослини. В поті лиця твого їстимеш хліб твій, доки не вернешся в землю, що з неї тебе взято; бо ти є порох і вернешся в порох». Тоді Адам дав своїй жінці ім’я Єва, бо вона була мати всіх живих. (Бут. 2, 20-3, 20).
Тоді співається другий прокімен.
Прокімен (г. 6): Вознесися, Господи,* у твоїй силі,* і Ми будемо співати* і славити твою могутність (Пс. 20, 14).
Стих: О Господи, в силі твоїй цар радіє (Пс. 20, 2).
Диякон: Повеліте.
Священник, держачи свічник і кадильницю і дивлячись на престол, чинить знак хреста і співає:
Премудрість, прості.
Обернувшись до народу, знову чинить знак хреста і співає:
Світло Христове просвіщає всіх.
Ми робимо три доземні поклони.
Читець: З книги Приповідок читання.
Диякон: Будьмо уважні.
Читець: Господь мудрістю заснував землю, він розумом утвердив небо. Його знанням розсілися глибини, і хмари скрапують росою. Мій сину! Бережи розум і обачність; нехай не зникають з-перед очей у тебе, і вони будуть життям душі твоєї, окрасою твоєї шиї. Тоді ходитимеш безпечно дорогою твоєю, і нога твоя не спотикнеться. Коли сідатимеш, нічого не будеш боятися, коли лягатимеш, сон твій буде солодкий. Не бійся ні переляку раптового, ані напасти злих, коли нагряне, бо Господь буде безпекою твоєю і збереже ногу твою від пастки. Не затримуй добра від того, кому воно належить, коли рука твоя здоліє це зробити. Не кажи ближньому: «Йди геть, потім прийдеш, дам узавтра», – коли є у тебе щось. Не куй зла на твого ближнього, коли він з тобою перебуває в довір’ї. Не сварися з чоловіком без причини, якщо він тобі зла не заподіяв. Насильникові не завидуй, не наслідуй його поведінки, бо розбещений для Господа осоружний, з праведниками ж його дружба. Прокляття Господа в домі злого, а житло праведника він благословляє. З насмішників Господь сміється, покірним дає ласку. (Прип. 3, 19-34).
Священник: Мир Тобі.
Диякон: Премудрість.
Священник від передньої сторони престолу співає:
Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед тобою, підношення рук моїх, жертва вечірняя.
Люди: Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед тобою, підношення рук моїх, жертва вечірняя.
Священник, стоячи з правої сторони, співає перший вірш:
Господи, візвав я до Тебе, вислухай мене. Почуй голос моління мого, коли я взиваю до Тебе.
Люди: Нехай направиться...
Священник, стоячи ззаду престолу, співає другий вірш:
Положи, Господи, охорону устам моїм і двері огороди губам моїм.
Люди: Нехай направиться...
Священник, з лівої сторони, співає третій вірш:
Не наклони серця мого до словес лукавства, щоб вигадувати приводи для гріхів.
Люди: Нехай направиться...
Священник, з передньої сторони престолу:
Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед тобою.
Люди: Підношення рук моїх, жертва вечірняя.
Священник кадить престол на початку і при кінці кожного вірша, який співає.
Коли священник співає: Нехай направиться..., люди моляться навколішках; коли ж співають люди, священник зі служачими у святилищі стають на коліна, молячись.
По закінченні робимо три доземні поклони.
Єктенія усильного благання
Диякон: Промовмо всі з усієї душі із усієї мислі нашої промовмо.
Люди: Го́споди, поми́луй.
Господи вседержителю, Боже отців наших, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Люди: Го́споди, поми́луй
Помилуй нас, Боже по великій милості Твоїй, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Люди, на кожне прошення: Го́споди, поми́луй (3).
Молитва усильного благання
Священик: Господи Боже наш, прийми усильне це благання від слуг Твоїх і помилуй нас з великої милости Твоєї, і щедроти Твої зішли на нас і на весь народ Твій, що очікує від Тебе багатої милости.
Диякон: Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Франциска, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир (ім’я), і за боголюбивого єпископа нашого кир (ім’я), за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.
Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.
Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.
Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
(Якщо скорочується Літургію, перейди до Тільки вірні, ще і ще...).
Єктенія за оглашенних
Диякон: Вірні, за оглашенних помолімся, щоб Господь помилував їх.
Огласив їх словом істини. Відкрив їм євангеліє правди.
Приєднав їх до святої своєї соборної й апостольської Церкви.
Спаси, помилуй, заступи й охорони їх, Боже, Твоєю благодаттю.
Священник: Щоб і вони з нами славили пречесне й величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Диякон: Тільки вірні, ще і ще в мирі Господу помолімся.
Люди: Господи, помилуй.
(Якщо скорочується Літургію, перейди до Премудрість. За даром...).
Перша молитва вірних
Священик: Боже великий і хвальний, що животворящою смертю Христа Твого переставив нас від тління в нетління, Ти визволь усі наші почуття від пристрасного умертвіння, поставивши їм за доброго провідника внутрішню розсудливість; і око, отже, нехай не пристане ні на який погляд лукавий, а слух нехай буде замкнений для пустих слів, язик же нехай очиститься від слів непристойних; очисть же наші губи, що хвалять Тебе, Господи; учини, щоб руки наші здержувалися від злих учинків, а діяли тільки те, що добровгодне Тобі, утверджуючи всі наші члени і мислі благодаттю Твоєю.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Премудрість.
Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклонення, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Диякон: Ще і ще в мирі Господу помолімся.
Люди: Господи, помилуй.
Друга молитва вірних
Священик: Владико святий, преблагий, молимо Тебе, багатого в милості, милостивий будь нам, грішним; і сотвори нас достойними прийняти єдинородного Твого Сина і Бога нашого, Царя слави. Ось бо пречисте Його Тіло і животворяща Кров, що в цей час входять у невидимому супроводі множества воїнства небесного, мають предложитися на цій тайній трапезі, а їх причастя неосудно нам даруй, щоб ми, осяяні ними мисленним оком, стали синами світла і дня.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Премудрість.
Священник: За даром Христа твого, що з ним благословен єси, з пресвятим, і благим, і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Нині сили небесні з нами невидимо служать: ось бо входить цар слави, ось жертва тайна совершенна супроводиться у славі. З вірою і любов’ю приступім, щоб нам причасниками життя вічного бути. Алилуя, алилуя, алилуя.
Диякон кадить, а відтак разом зі священником мовлять: Нині сили небесні... тричі.
Тоді творять вхід із передшеосвяченими дарами, не мовлячи нічого.
По вході робимо три доземні поклони.
Прохальна єктенія
Диякон: Сповнім вечірню молитву нашу Господеві.
Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.
За предложені і передшеосвячені чесні дари Господу помолімся.
Щоб людинолюбний Бог наш, прийнявши їх у святий, і наднебесний, і мислений Свій жертовник, як приємний запах духовний, зіслав нам божественну благодать і дар Святого Духа, помолімся.
Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.
Молитва по поставленні святих таїн
Священик: Боже невимовних і невидимих таїн, у Тебе є сховані скарби премудрости й розуму; Ти відкрив нам служіння цій служби і з-за багатого твого чоловіколюбія поставив нас, грішних, приносити Тобі дари й жертви за наші гріхи і людські невідання. Ти сам, невидимий Царю, що твориш діла великі й недослідні, славні й надзвичайні, яким немає числа, споглянь на нас, недостойних рабів Твоїх, що стоять перед цим святим жертовником, як перед херувимським Твоїм престолом, на якому єдинородний Твій Син і Бог наш спочиває під страшними таїнствами, що лежать перед нами.
Визволивши і нас, і вірних людей Твоїх від усякої нечистоти, освяти душі і тіла всіх нас освяченням невід’ємним, щоб ми з чистим сумлінням, з незасоромленим лицем, з просвіченим серцем причащаючися цих божественних святощів і оживотворювані ними, з’єдналися з самим Христом Твоїм, істинним Богом нашим, що сказав: "Хто їсть Моє Тіло і хто п’є Мою Кров, у мені перебуває і Я в ньому"; щоб ми, як поселиться і житиме в нас Слово Твоє, Господи, стали храмом пресвятого й поклоняємого Твого Духа, визволені від усякого диявольського підступу, що докопується ділом, або словом, або помислом, і одержали обіцяні нам блага, з усіма святими Твоїми, що від віку Тобі благоугодні були.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Го́споди, поми́луй.
Дня всього досконалого, святого, мирного й безгрішного у Господа просім.
Люди, на кожне прошення: Пода́й, Го́споди.
Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.
Прощення й відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.
Доброго й пожиточного душам нашим і миру для світу у Господа просім.
Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.
Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.
Єдність віри і причастя Святого Духа випросивши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Священник: І сподоби нас, Владико, зі сміливістю, неосудно сміти призивати Тебе, небесного Бога Отця, і мовити.
Люди: Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам днесь; і прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим; і не введи нас у спокусу, але ізбав нас від лукавого.
Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас і на віки віків.
Люди: Амінь.
Священник: Мир всім.
Люди: І духові твоєму.
Диякон: Голови ваші Господові приклоніть.
Люди: Тобі, Господи.
Молитва главоприклонна
Священик: Боже, єдиний благий і милосердний, що живеш на висотах і споглядаєш на смиренних, споглянь милосердним оком на всіх людей твоїх, і захорони їх, і сподоби всіх нас неосудно причаститися цих твоїх животворящих таїн, бо перед тобою ми схилили свої голови, очікуючи від Тебе багатої милости.
Благодаттю, і щедротами, і людинолюб’ям єдинородного Сина Твого, з яким Ти благословенний, із пресвятим, і благим, і животворчим твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Молитва "Зглянься, Господи, Ісусе Христе..."
Священик: Зглянься, Господи Ісусе Христе, Боже наш, від святого жилища твого і від престолу слави царства твого і прийди, щоб освятити нас, Ти, що вгорі з Отцем сидиш і тут з нами невидимо перебуваєш, і сподоби нас могутньою Твоєю рукою подіти нам пречисте Твоє тіло і чесну кров, а через нас усім людям.
Священик і диякон поклоняються тричі, мовлячи:
Боже, милостивий будь мені, грішному.
Диякон: Будьмо уважні.
Священник: Передшеосвячене святеє святим.
Люди: Єдин свят, єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь.
Причасний: Споживіте і збагніте, що благий Господь. Алилуя, алилуя, алилуя.
Молитва приготування до святого причастя
Ві́рую, Го́споди, і іспові́дую, що Ти – воі́стину Христо́с, Син Бо́га живо́го, що прийшо́в у світ грі́шників спасти́, з яких пе́рший (пе́рша) я.
Вече́рі Твоє́ї та́йної сього́дні, Си́ну Бо́жий, мене́ прича́сника (прича́сницю) прийми́, бо ворога́м Твої́м та́йни не пові́м і поцілу́нку не дам Тобі́, як Ю́да, але́, як розбі́йник, іспові́дую Тебе́:
Пом’яни́ мене́, Го́споди, коли́ при́йдеш – у ца́рстві Твої́м.
Пом’яни́ мене́, Влади́ко, коли́ при́йдеш – у ца́рстві Твої́м.
Пом’яни́ мене́, Святи́й, коли́ при́йдеш – у ца́рстві Твої́м.
Неха́й не на суд і не на осу́дження бу́де мені́ прича́стя святи́х Твої́х Та́їн, Го́споди, а на зці́лення душі́ і ті́ла.
Бо́же, будь милости́вим до ме́не, грі́шного (грі́шної).
Бо́же, очи́сти мої́ гріхи́ і поми́луй мене́.
Без числа́ нагріши́в (нагріши́ла) я, Го́споди, прости́ мені́.
Причастя священнослужителів
Диякон: Роздроби, владико, святий хліб.
Священик роздроблює його на чотири часті, мовлячи: Роздроблюється і розділюється агнець Божий, роздроблюваний і нероздільний, що його завжди їдять і ніколи не з’їдають, але причасників він освячує.
І вкладає частицю в чашу, нічого не кажучи; диякон вливає теплоту до чаші, не мовлячи нічого.
Священик: Дияконе, приступи.
Диякон: Ото приходжу до безсмертного царя і Бога нашого. Подай мені, владико, чесне і святе Тіло Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа.
Священик, давши йому частицю святих таїн, мовить: (Ім’я), священнодияконові, подається чесне, і святе, і пречисте Тіло Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів його і на життя вічне.
Диякон: Вірую, Господи...
Священик: Чесне і пресвяте Тіло Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа подається мені, (ім’я), священикові, на відпущення гріхів моїх і на життя вічне. Амінь.
Вірую, Господи...
Диякон, узявши чашу і обернувшись до людей, мовить: Приступіте.
Люди: Благословлю Господа на всякий час. Алилуя.
Причастя вірних відбувається, як на Літургії Івана Золотоустого.
Священник, причащаючи, мовить:
Чесного, і пресвятого, і пречистого Тіла Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа причащається раб Божий (раба Божа) (ім’я), на відпущення гріхів своїх і на життя вічне. Амінь.
Після обкадження дарів священник, узявши чашу і обернувшись до людей, мовить: Благословен Бог, що просвічує й освячує нас.
Завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
І відносить святе до проскомидійника.
Люди: Амінь. Благодаримо Тебе, Христе Боже наш, що сподобив єси нас бути причасниками твого пречистого Тіла і Твоєї чесної Крови, пролитої за ввесь світ, на відпущення гріхів – таїнства твого промислу. Алилуя, алилуя, алилуя.
Благодарна єктенія
Диякон: Прості, прийнявши божественних, святих, пречистих, безсмертних, небесних і животворящих, страшних Христових таїн, достойно благодарім Господа.
Люди: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
День весь звершений, святий, мирний і безгрішний випросивши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Люди: Тобі Господи.
Молитва благодарення
Священик: Благодаримо Тебе, Спаса всіх Бога, за всі блага, які Ти подав нам, і за причастя святого Тіла і Крови Христа твого, і молимось до Тебе, Владико чоловіколюбче: Захорони нас під покровом крил Твоїх, і дай нам аж до останнього нашого віддиху достойно причащатися Твоїх святощів, на просвічення душі і тіла, у насліддя небесного царства.
Бо Ти – освячення наше, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Священник: В мирі вийдім.
Люди: В імені Господнім.
Диякон: Господу помолімся.
Люди: Господи, помилуй.
Заамвонна молитва
Священник: Владико вседержителю, Ти всю твар премудрістю створив і невимовним Твоїм промислом і великою благістю ввів нас у ці священні дні на очищення душ і тілес, на здержання пристрастей, для надії воскресення.
Ти в сорока днях вручив скрижалі, Богом писані письмена, угодникові Твоєму Мойсеєві.
Подай і нам, благий, добрим подвигом подвизатися, час посту завершити, віру неподільну зберегти, голови невидимих зміїв сокрушити, і переможцями гріха явитись, і неосудне достигнути поклонитися святому воскресенню.
Бо благословилося і прославилося пречесне й величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь. Будь ім’я Господнє благословенне від нині і до віку (3)
Священник роздає людям антидор.
Благословлю Господа на всякий час,* завжди хвала Його в устах моїх.
У Господі похвалиться душа моя,* нехай почують лагідні і возвеселяться.
Возвеличте Господа зо мною,* і вознесімо ім’я Його вкупі.
Я шукав Господа, і він вислухав мене,* і від усіх скорбот моїх ізбавив мене.
Приступіть до Нього і просвітіться,* і лиця ваші не постидаються.
Оцей убогий візвав, і Господь вислухав його,* і від усіх скорбот його спас його.
Ополчиться ангел Господень навкруг тих, що бояться його,* і ізбавить їх.
Вкусіте і видіте, що благий Господь;* блажен муж, що уповає на Нього.
Бійтеся Господа, всі святії Його,* бо нема недостатку в тих, що бояться Його.
Багаті збідніли і зголодніли,* а тим, що шукають Господа, не забракне ніякого добра.
Прийдіте, чада, послухайте мене,* страху Господнього навчу вас.
Хто є той чоловік, що, люблячи життя,* бажає видіти дні благі?
Стримай язик твій від зла* і губи твої, щоб не говорити лести.
Відхилися від зла і твори добро,* шукай миру і біжи за ним.
Очі Господні на праведних,* а уші Його на молитву їх.
Лице ж Господнє проти тих, що творять зло,* щоб викоренити з землі пам’ять їх.
Візвали праведні і Господь вислухав їх,* і від усіх скорбот їх ізбавив їх.
Близький Господь до сокрушених серцем,* і смиренних духом спасе.
Багато скорбот у праведних,* і від усіх них ізбавить їх Господь.
Охороняє Господь усі кості їх,* ні одна з них не сокрушиться.
Смерть грішників люта,* і ті, що ненавидять праведного, згрішать.
Ізбавить Господь душі рабів Своїх,* і не згрішать усі, що уповають на Нього.
Молитва на споживання святих дарів
Господи Боже наш, що ввів нас у ці священні дні і зробив нас причасниками страшних твоїх таїн, приєднай нас до твого словесного стада і вчини нас наслідниками твого царства, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Священник: Благословення Господнє на вас – Його благодаттю і людинолюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Диякон: Премудрість.
Люди: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.
Священник: Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава Тобі.
Люди: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3). Благослови.
Христос, істинний Бог наш – молитвами пречистої Своєї Матері, силою чесного і животворящого хреста, заступництвом чесних небесних сил безплотних, чесного і славного пророка, предтечі і христителя Йоана, святих, славних і всехвальних апостолів, святого отця нашого Миколая, архиєпископа Мирлікійського, чудотворця, святих, славних і переможних мучеників, преподобних і богоносних отців наших, святих і праведних богоотців Йоакима й Анни, і святого (ім'я, якого є храм), і великомученика Теодора Тирона, і преподобного отця нашого й ісповідника Теофілакта, єпископа Нікомидійського, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.
Люди: Амінь.
Слава Тобі, Боже. Слава Тобі, Боже. Слава Тобі, Боже.
Дякую Тобі, Господи Боже мій, що Ти не відкинув мене, грішного, але сподобив мене бути причасником Твоїх святощів. Дякую Тобі, що Ти сподобив мене, недостойного, причаститися Твоїх пречистих і небесних дарів. Але, людинолюбний Владико, що ради нас умер, і воскрес, і дарував нам ці страшні і животворчі Таїнства на благодіяння й освячення душ і тіл наших, дай, щоб вони були й мені на зцілення душі і тіла, на прогнання всього супротивного, на просвічення очей мого серця, на мир моїх душевних сил, на віру непостидну, на любов нелицемірну, на сповнення мудрости, на додержування Твоїх заповідей, на збільшення Твоєї божественної благодаті і на присвоєння Твого царства; щоб я, ними охоронюваний у Твоїй святості, завжди пам'ятав про Твою благодать і жив уже не для себе, але для Тебе, нашого Владики і доброчинця, і так, відійшовши з цього життя з надією на вічне життя, досягнув непроминаючого спокою, де безнастанний голос тих, що торжествують, і безконечна насолода тих, що оглядають невимовну красу Твого обличчя. Бо Ти є істинне прагнення і несказанна радість тих, що Тебе люблять, Христе Боже наш, і Тебе оспівує все створіння навіки. Амінь.
Молитва Василія Великого
Владико Христе Боже, царю віків і творче всього, дякую Тобі за всі блага, якими Ти мене обдарував, і за причастя Твоїх пречистих і животворчих Таїнств. Тому благаю Тебе, благий і людинолюбний, охороняй мене під Твоїм покровом і в тіні крил Твоїх та обдаруй мене чистим сумлінням, аж до останнього мого віддиху достойно причащатися Твоїх святощів на відпущення гріхів і на життя вічне. Бо Ти є хліб життя, джерело святости, податель благ, і Тобі славу возсилаємо з Отцем і Святим Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Молитва Йоана Золотоустого
Таїнственно удостоївшись бути причасником Твого пречистого Тіла і чесної Крови, Христе Боже, оспівую і благословляю, поклоняюся, і славлю, і величаю спасіння Твої, Господи, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Молитва Йоана Дамаскина
Боже, Боже мій, невгасний і невидимий вогню, що чиниш ангелів Своїх вогнем палаючим, що у Своїй несказанній любові передав мені на поживу Своє божественне Тіло і прийняв мене за причасника Твого божества ради прийняття Твого пречистого Тіла і чесної Крови, проникни все моє тіло і дух, всі мої кості й мозок, гріхи мої спали, душу мою просвіти та ум мій проясни, тіло освяти і обитель у мені створи, разом із благословенним Твоїм Отцем і всесвятим Духом, щоб і я завжди перебував у Тобі, молитвами пречистої Твоєї Матері і всіх святих Твоїх. Амінь.
Молитва Симеона Метафраста
Господи, Ти добровільно дав мені Своє тіло на поживу. Ти – вогонь, що палиш недостойних, не спали мене, мій Творче, але пройди крізь мої члени, мої суглоби, нутро, серце. Спали терня моїх провин, душу освяти, думки очисти, суглоби разом з кістьми зміцни, мої чуття просвіти. Всього мене наповни страхом твоїм. Завжди покривай, бережи й охорони мене від усякого діла та слова душетлінного. Очисти, обмий і прикраси мене, оздоб, врозуми і просвіти мене. Учини мене оселею Духа твого єдиного, а ніколи оселею гріха, щоб, по причастю, від мене, як від дому твого і як від вогню, втікали лиходій усякий і всяка недоля. На заступників перед тобою кличу всіх святих, чини безплотних, предтечу твого, апостолів премудрих, а з ними і Матір твою пренепорочну, чисту. Молитви їх прийми, Христе мій милосердний, і сином світла слугу твого вчини. Ти бо, благий, єдиний єси, і освячення наше, і світлість, і Тобі, Богові і Владиці, належно славу всі возсилаємо повсякдень. Амінь.
Інша молитва
Господи Ісусе Христе, Боже наш, нехай Твоє святе Тіло буде мені на життя вічне і Твоя чесна Кров – на відпущення гріхів. А оця подяка нехай буде мені на радість, здоров'я й потіху. У час страшного і другого Твого пришестя сподоби мене, грішного, стати праворуч слави Твоєї, молитвами пречистої Твоєї Матері і всіх святих.
Молитва до Пресвятої Богородиці
Пресвята Владичице Богородице, світло моєї затьмареної душі, надіє, покрове, захисте, потіхο й радосте моя, дякую тобі, що ти сподобила мене, недостойного, бути причасником пречистого Тіла і чесної Крови Сина твого. Ти породила правдиве світло – просвіти духовні очі серця мого. Ти породила джерело безсмертя оживи мене, умертвленого гріхом. Милостивого Бога милосердна Мати, помилуй мене і дай мені розчулення й сокрушення в серці моєму, покору в думках моїх і визволення з полону помислів моїх. Сподоби мене аж до останнього віддиху неосудно приймати святощі пречистих Таїн на зцілення душі і тіла. І дай мені сльози покаяння і сповіді, щоб я величав і славив тебе по всі дні життя мого, бо ти благословенна і препрославлена навіки. Амінь.
