Літургія Передшеосвячених Дарів

Середа, 17 квітня

Прп. Симеона, що в Персиді

Прп. Акакія, єп. Мелітинського

Священник: Благословенне царство Отця, і Сина, і Святого Духа нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Прийдіте, поклонімся цареві нашому – Богу.

Прийдіте, поклонімся Христові, цареві нашому – Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа – царя і Бога нашого.

Псалом 103

Благослови, душе моя, Господа!* Господи, Боже мій, ти вельми великий!

Ти одягнувся величчю і красою,* ти світлом, наче ризою, покрився.

Ти розіп'яв, неначе намет, небо,* ти збудував твої горниці у водах.

Із хмар собі робиш колісницю,* ходиш на крилах вітру.

Вітри своїми посланцями учиняєш,* полум'я вогненне − слугами своїми.

Ти заснував землю на її підвалинах,* не захитається по віки віків.

Безоднею, немов одежею, покрив її,* понад горами стали води.

Перед погрозою твоєю вони тікали,* перед голосом грому твого тремтіли.

Підвелися гори, зійшли долини до місця,* що ти їм призначив.

Поставив їм границю, якої не перейдуть,* щоб знову покрити землю.

Джерела посилаєш у ріки,* які течуть проміж горами.

Усю звірину, що в полі, вони напувають,* дикі осли там гасять свою спрагу.

Над ними кублиться небесне птаство,* з-поміж гілляк дає свій голос.

Ти напуваєш гори з твоїх горниць,* земля насичується плодом діл твоїх.

Вирощуєш траву для скоту, зела – на вжиток людям,* щоб хліб із землі добували:

Вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя,* і хліб, що скріплює серце людське.

Насичуються дерева Господні,* кедри ливанські, що посадив їх.

На них гніздяться птиці;* бусли – на кипарисах їхнє житло.

Високі гори для оленів,* скелі − для зайців притулок.

Ти створив місяць, щоб значити пори;* сонце знає свій захід.

Наводиш темряву, і ніч надходить,* що в ній ворушаться усі звірі дібровні.

Левенята рикають за здобиччю своєю,* поживи від Бога для себе просять.

Ховаються, як тільки зійде сонце,* лягають у своїх норах.

Виходить чоловік до свого діла,* і до своєї праці аж до вечора.

Яка їх, твоїх діл, Господи, сила!* У мудрості все ти створив, − повна земля твоїх створінь.

Ось море велике, прешироке,* у ньому плазунів без ліку, звірів малих і великих.

Там кораблі проходять,* є і левіятан, якого ти створив, щоб ним бавитися.

Усі вони від тебе дожидають,* щоб дав їм у свій час поживу.

Коли даєш їм, вони її збирають,* як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.

Вони бентежаться, коли ховаєш вид свій;* як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються у свій порох.

Зішлеш свій дух, – вони оживають,* і ти відновлюєш лице землі.

Нехай слава Господня буде повіки,* нехай Господь радіє творами своїми.

Спогляне він на землю, і вона стрясається,* торкнеться гір, вони димують.

Я буду Господеві співати поки життя мого,* псалми співатиму, поки буду жити.

Нехай буде приємна йому моя пісня;* у Господі я веселитимусь.

Нехай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше нехай не буде.* Благослови, душе моя, Господа.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (3).

Мирна єктенія

Диякон: У мирі Господеві помолімся.

Люди на кожне прохання: Господи, помилуй.

За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.

За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

За святішого вселенського архиєрея Франциска, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир (ім’я), і за боголюбивого єпископа нашого кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.

За місто це (за село це, за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Перший антифон

7-ма катизма, Псалом 46, 47, 48

Псалом 46

Всі народи, заплещіте руками, воскликніте Богові голосом радости,

бо Господь усевишній, страшний – Цар великий по всій землі!

Він підкорив народи нам і племена – під ноги наші,

брав нам спадкоємство Своє – красу Якова, яку возлюбив.

Зійшов Бог під оклики, Господь – під голос трубний.

Співайте Богові нашому, співайте, співайте Цареві нашому, співайте.

Бо Цар усієї землі – Бог, співайте розумно.

Воцарився Господь над народами, Бог сидить на престолі святому Своєму.

Князі народів зібралися з Богом Авраамовим, бо Божі – володарі землі, вельми піднеслися вони.

Псалом 47

Великий Господь і хвальний вельми у граді Бога нашого, на горі святій Його;

на горах Сіонських, на схилах північних – град Царя великого, благовкорінений на радість усій землі.

Бог у твердинях його пізнається, коли захищає його.

Бо ось, царі земні зібралися, зійшлися разом;

узрівши це, вони здивувалися, стривожилися, захиталися,

трепет охопив їх там, муки, як у роділлі.

Вітром буйним Ти потрощиш кораблі тарсійські.

Як чули ми, так і побачили у граді Господа Сил, у граді Бога нашого: Бог заснував його навіки.

Прийняли ми, Боже, милість Твою всередині храму Твого;

яке Ім’я Твоє, Боже, така і хвала Твоя – до країв землі; справедливости повна десниця Твоя.

Хай звеселиться гора Сіонська і хай зрадіють дочки юдейські задля присудів Твоїх, Господи!

Обійдіте Сіон і обійміте його, повідайте на вежах його,

зверніте серця ваші до кріпости його й огляньте твердині його, щоб оповіли ви родові прийдешньому.

Бо Сей єсть Бог наш повік і повік-віку, Він – Пастир наш навіки.

Псалом 48

Послухайте се, всі народи, почуйте, всі, що живете у вселенній,

і простолюд, і люди знатні, разом багатий і бідний.

Уста мої промовлять премудрість і розмисел серця мого – розуміння.

Прихилю до притчі вухо моє, відкрию на псалтирі загадку мою.

Чого боятимуся в день лихий? Беззаконня наступає на п’яти мені й оточує мене

ті, що надіються на силу свою і множеством багатства свого хваляться.

Брат не відкупить. Чи відкупить чоловік? Не дасть він Богові викупу за себе

і ціни за відкуплення душі своєї.

Хоч би й трудився довіку, і жив до кінця, і не узрів погибелі, – щоразу бачитиме мудрих умираючими.

З ними однаково немудрий і нетямущий загинуть, і залишать чужим багатство своє,

і гроби їх – житла їх повік, оселі їх від роду і до роду, хоч нарекли вони іменами своїми землі свої.

Та чоловік, будучи в честі, не зрозумів, прирівнявся до скотів нетямущих і уподібнився до них.

Оця путь їх – спотикання їм, та вони й надалі до уст своїх матимуть уподобу.

Як вівці до аду загнані вони, смерть пасе їх; і вранці праві володітимуть ними, і поміч їм спорохнявіє в аді, зі слави своєї вони викинуті.

Одначе Бог відкупить душу мою з руки аду, коли прийме мене.

Не бійся, коли розбагатіє чоловік або коли примножиться слава дому його,

бо, коли помре він, не візьме всього, ані не зійде з ним слава його.

Бо душу його за життя його благословлятимуть; він прославлятиме Тебе, коли добро чинитимеш йому.

Ввійде він до роду отців своїх, довіку не побачить світла.

Чоловік, будучи в честі, не зрозумів, прирівнявся до скотів нетямущих і уподібнився до них.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава Тобі, Боже (3).

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Другий антифон

7-ма катизма, Псалом 49, 50

Псалом 49

Бог богів Господь промовив і призвав землю від сходу сонця до заходу.

З Сіону велич краси Його. Бог явно прийде,

Бог наш, і не мовчатиме: вогонь перед Ним загориться, і довкола Нього – буря сильна.

Він призове небо згори і землю, розсудити народ Свій.

Зберіте Йому преподобних Його, що уклали з Ним завіт при жертвах.

І звістять небеса справедливість Його, бо Бог – суддя.

«Слухай, народе мій, – і скажу Тобі, Ізраїлю, – і засвідчу Тобі. Я Бог, твій Бог.

Не за жертви твої оскаржу тебе, адже всепалення твої завжди передо мною;

не прийму з дому твого тельців, ані зі стад твоїх – козлів.

Бо мої всі звірі лісові, скот у горах і воли;

я знаю всіх птахів небесних, і краса полів – зо мною.

Якщо зголоднію, не скажу тобі: моя бо вселенна і все, що наповняє її.

Невже я їм м’ясо биків або п’ю кров козлів?

Пожертвуй Богові жертву хвали, і воздай Всевишньому обітниці твої,

і призови мене у день пригноблення твого, і я визволю тебе, і ти прославиш мене».

А грішникові сказав Бог: «Нащо ти звіщаєш устави мої і приймаєш завіт мій устами твоїми?

Ти ж зненавидів науку і відкинув слова мої позад себе!

Якщо бачив крадія – біг разом з ним, і з перелюбником долю свою ділив;

уста твої примножували злобу, і язик твій сплітав ошуканство;

засівши, ти на брата твого наговорював і на сина матері твоєї наставляв тенета.

Ти це вчинив, і я змовчав; ти помислив беззаконно, що я буду подібний до тебе.

Оскаржу тебе і поставлю перед лице твоє гріхи твої!»

Зрозумійте ж це, ви, що забуваєте Бога, щоб Він вас не схопив, – і не буде кому врятувати.

«Жертва хвали прославить мене, і там – путь, на якій явлю йому спасіння моє».

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, по великій милості Твоїй, і по множеству щедрот Твоїх загладь беззаконня моє.

Уповні обмий мене від беззаконня мого, і від гріха мого очисть мене.

Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій передо мною завжди.

Проти Тебе, Єдиного, я згрішив і лукаве перед Тобою вчинив, тож оправданий Ти будеш у словах Твоїх і переможеш, коли вступиш у суд.

Ось бо, в беззаконнях я зачатий, і в гріхах породила мене мати моя.

Ось бо, істину возлюбив єси, незвідане і таємне мудрости Своєї явив Ти мені.

Окропиш мене іссопом – і буду очищений; обмиєш мене – і стану біліший від снігу,

даси мені відчути радість і веселість – возрадуються кості упокорені.

Відверни лице Твоє від гріхів моїх і всі беззаконня мої зітри.

Серце чисте сотвори в мені, Боже, і дух правий обнови в нутрі моїм.

Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння Твого і духом владущим утверди мене.

Навчу беззаконників доріг Твоїх, і нечестиві до Тебе навернуться.

Звільни мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого, возрадується язик мій правді Твоїй.

Господи, губи мої відкриєш, і уста мої сповістять хвалу Твою.

Бо якби Ти жертви захотів, я дав би її, – та всепалення Тобі не до вподоби.

Жертва Богові – дух сокрушенний, серцем сокрушенним і смиренним Бог не погордить.

Облагодій, Господи, благоволінням Твоїм Сіон, і хай відбудуються стіни єрусалимські, –

тоді вподобаєш Собі жертву правди, возношення і всепалення, тоді покладуть на вівтар Твій тельців.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава Тобі, Боже (3).

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся. 

Люди: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Бо Ти благий і людинолюбний Бог – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Третій антифон

7-ма катизма, Псалом 51, 52, 52, 54

Псалом 51

Чому похваляєшся у злобі, сильний, беззаконням увесь день?

Неправду умислив язик твій, як бритву гостролезу сотворив єси облуду.

Возлюбив єси порок понад благодіяння, неправду більше, аніж говорити правду.

Возлюбив єси всі слова потопельні, мову облудну.

Через те Бог знищить тебе до кінця; вирве тебе і переселить тебе із шатра твого, і корінь твій – із землі живих.

Побачать праведні і убояться, і над ним посміються і скажуть:

«Ось чоловік, що не поставив Бога помічником собі, але покладався на множество багатства свого і змогутнів марнотою своєю».

А я, немов оливка плодовита в домі Божому, – уповаю на милість Божу повік і повік-віку.

Славословитиму Тебе повік, що вчинив Ти оце, і стоятиму в Імені Твоїм, бо воно благо перед преподобними Твоїми.

Псалом 52

Сказав безумний у серці своїм: «Немає Бога!» Розтліли й опоганилися в беззаконнях, немає, хто чинив би благо.

Господь з небес схилився над синами людськими – побачити, чи є, хто розумів би або шукав би Бога.

Всі ухилилися, поспіль нікчемними стали, немає, хто чинив би благо, немає ні одного.

Невже не отямляться всі, що коять беззаконня, що поїдають люд мій, мовби їли хліб? – Бога не призвали.

Там настрахалися страхом, де не було страху; бо Бог розсипав кості чоловікоугодників. Вони осоромилися, бо Бог знехтував їх.

Хто дасть із Сіону спасіння Ізраїлеві? Коли поверне Господь полон народу Свого, хай зрадіє Яків і звеселиться Ізраїль!

Псалом 53

Боже, Іменем Твоїм спаси мене і силою Твоєю розсуди мене.

Боже, почуй молитву мою, вислухай глаголи уст моїх.

Бо чужі повстали на мене, і дужі шукали душу мою, і не поставили Бога перед собою.

Та ось, Бог помагає мені, і Господь – заступник душі моєї.

Оберне зло на ворогів моїх; істиною Твоєю повинищуй їх!

Доброю волею жертву Тобі принесу, прославлю Ім’я Твоє, Господи, бо благе воно;

бо Ти від усякої скрути ізбавив мене, і на ворогів моїх гляділо око моє.

Псалом 54

Вислухай, Боже, молитву мою і не погорди благанням моїм,

воньми мені і почуй мене. Затужив я в сум’ятті моїм і стривожився

від голосу ворога та від утиску грішника; бо звалили на мене беззаконня і в злобі ворогували проти мене.

Серце моє стривожилося в мені, і жах смерти напав на мене,

страх і трепет найшли на мене, і покрила мене темрява.

І сказав я: «Хто дасть мені крила, наче голубині, і полечу, і спочину?»

Ось, я віддалився у вигнання і поселився у пустелі.

Очікував я Бога, що спасає мене від слабкодухости та від бурі.

Потопи їх, Господи, і розділи язики їх, бо я бачив беззаконня і чвари у місті.

Удень і вночі обходять його по мурах його; беззаконня і гніт посеред нього, і кривда,

і не щезають із вулиць його лихва та обман.

Бо якби ворог лихословив мене, я стерпів би, і якби ненависник мій величався надо мною, я б укрився від нього.

Але ти, чоловіче-однодумцю, наставнику мій і приятелю мій,

що спільно зо мною насолоджувався трапезою; в домі Божому ми ходили в однодумності!

Нехай же прийде смерть на них, і хай зійдуть до аду живими, бо лукавство в їхніх житлах посеред них.

Я ж до Бога візвав, і Господь почув мене;

ввечорі, і вранці, і опівдні повідатиму і звіщатиму, – і Він почує голос мій.

Він визволить у мирі душу мою від тих, що наближаються до мене, бо пребагато їх було поруч зі мною.

Почує Господь і упокорить їх, Сущий перед віками.

Нема бо для них викупу, тому що не убоялися Бога.

Простягнув Він руку Свою для воздаяння, – вони осквернили завіт Його.

Розділилися від гніву лиця Його, але зблизилися серця їх; стали слова їх м’якші від єлею, але вони – стріли.

Поклади на Господа печаль твою, і Він тебе прогодує, не дасть повік похитнутися праведникові.

Ти ж, Боже, зведеш їх у колодязь тління: мужі криваві та облудні не досягнуть половини днів своїх. Я ж уповаю на Тебе, Господи.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава Тобі, Боже (3).

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся. 

Люди: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Бо Ти єси Бог наш, Бог, щоб милувати і спасати, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

«Господи, взиваю я до тебе», глас 8

Псалом 140

Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Вислухай мене, Господи.* Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Почуй голос моління мого,* коли взиваю до тебе.* Вислухай мене, Господи.

Нехай піднесеться молитва моя,* мов кадило перед тобою;* підношення рук моїх,* як жертва вечірня.* Вислухай мене, Господи.

Постав, Господи, моїм устам сторожу;* до дверей губ моїх − варту!

Не дай схилитися серцеві моєму* до чогось злого.

Ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня,* – ні ласощів їхніх я не хочу їсти.

Нехай праведник по-доброму б'є мене й виправляє,* а олія грішного нехай не намастить голови моєї.

Я все-таки молитимусь,* незважаючи на їхні злі вчинки.

Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі,* то почують, що слова мої любі.

Немовби хтось розбив і розрив землю,* розкидано їхні кості перед адом.

Бо до тебе, Господи, мій Боже, мої очі;* до тебе прибігаю, не губи душі моєї.

Збережи мене від петлі, що її наставили на мене,* і від сильця тих, що творять беззаконня.

Стих: Нехай грішники впадуть у власні сіті всі разом,* а я пройду безпечно.

(г. 8): Моїми думками потрапив я між розбійників,* і мене нещасного позбавлено розуму та жахливо побито.* Вся моя душа важкопоранена, а я, обнажений з чеснот, лежу на дорозі життя.* Священник, бачивши мене страждаючого від невиліковних ран, з погордою обминув.* Левіт теж, глянувши на мене,* щоб не дивитися на моє болісне конання, пройшов мимо.* Але ти, мій милосердний Христе Боже,* що не з Самарії прийшов, а від Марії прийняв тіло,* подай мені з твого людинолюб’я ізцілення,* виливаючи на мене свою велику милість. 

Псалом 141

Стих: Я голосом моїм до Господа взиваю,* я голосом моїм до Господа молюся.

Моїми думками потрапив я між розбійників,* і мене нещасного позбавлено розуму та жахливо побито.* Вся моя душа важкопоранена, а я, обнажений з чеснот, лежу на дорозі життя.* Священник, бачивши мене страждаючого від невиліковних ран, з погордою обминув.* Левіт теж, глянувши на мене,* щоб не дивитися на моє болісне конання, пройшов мимо.* Але ти, мій милосердний Христе Боже,* що не з Самарії прийшов, а від Марії прийняв тіло,* подай мені з твого людинолюб’я ізцілення,* виливаючи на мене свою велику милість. 

Стих: Скаргу мою перед ним виливаю,* мою скруту йому я виявляю.

Якщо є якась чеснота і якась похвала,* то належить вона святим.* Бо вони схилили свої шиї під меч задля тебе,* що прихилив небо й зійшов до нас;* кров свою пролляти за тебе, що принизив себе, прийнявши вигляд слуги,* і смирили себе аж до смерти, уподібнюючись до тебе покорою.* Заради їхніх молитов і задля великих щедрот твоїх, помилуй нас.

Стих: Коли тривожиться в мені дух мій,* ти знаєш мою стежку. 

Господи, ти вчинив своїх божественних учнів духовним раєм;* їхніми молитвами визволь мене від життєвих злиднів,* і стриманістю піднеси мої думки понад житейські турботи,* як щедрий і людинолюбний.

Стих: На дорозі, де я ступаю,* тайно розставили сильце на мене.

Проводячи час Великого посту, що співдіє з Божою благодаттю,* щиро заплачмо і до Спасителя закличмо:* «Багатомилостивий Господи, за посередництвом твоїх учнів,*спаси тих, що тебе з любов’ю прославляють,* як щедрий і людинолюбний».

Стих: Поглянь праворуч і подивися:* нема нікого, хто дбав би за мене.

Апостоли преславні, молільники за світ,* лікарі нужденних і охоронці здоров’я!* Під час посту оберігайте нас у молитві й здоров’ї,* щоб жили ми у мирі з усіма,* охороняючи розум, непритемнений пристрастями,* та й могли заспівати воскреслому Христові переможну пісню.

Покаянні стихири св. Андрея Критського
(з цього місця на кожній із сих стихир творимо доземний поклін
[або, як приписують старі Тріоді, три малі поклони])

Стих: Нема куди мені втікати,* нема нікого, хто піклувався би мною.

(г. 4) Все життя моє пройшло* з блудницями й митарями,* чи ж зможу я в старости покаятися* з того, чим згрішив* Творче всього* і лікарю нужденних,* Господи, спаси мене, перше ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: До тебе, Господи, взиваю й кажу:* Ти моє прибіжище, в землі живих ти моя доля!

Тягарем недбайливости обтяжений,* в бруді знаходжуся* зранений стрілою лукавого,* осквернюю сотворене по образу,* помічнику недбайливих* і Визволителю тих, що згрішили,* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Зверни увагу на моє благання,* бо я вельми нещасний.

Став я спокусою людям,* бо як земний учинив по земному,* оженившись за твоїм велінням,* я згрішив, осквернивши ложе моє.* Ти, що із землі створив мене* не погордуй твоїм створінням,* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Спаси мене від гонителів моїх,* бо вони сильніші від мене.

Гонителем душі я був,* турбуючись про тіло став посміховиськом демонів,* служачи насолодам і нечистоті,* милосердям твоїм пощади мене,* прогонителю демонів,* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Виведи із темниці душу мою, щоб сповідуватися імені Твоєму.

Добровільно згрішив я більше ніж інші* і через те покинутий,* маю ворога моєї душі* - тілесну мудрість, яка мене затемнює.* Просвічення тих, що в темряві* і Наставнику заблуканих,* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Жива буде душа моя і возхвалить тебе,* сказав пророк,* шукай мене, овечку заблукану* і принеси до свого стада,* дай мені час покаятися,* щоб я зі стогоном взивав тобі,* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Псалом 129

Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Згрішив я, Христе Боже, згрішив я,* переступивши твої веління,* милосердний будь мені, Доброчинцю,* щоб прозріли мої внутрішні очі,* щоб утік я від темряви* із острахом закликав,* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Дикі звірі мене оточили,* але визволи мене від них, Владико,* ти бо хочеш як творець,* щоб усі люди спаслися* і прийшли до пізнання істини,* тож спаси і мене з усім,* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Оздоровленням стань мені, Доброчинцю,* Ізбавйтелю, Спасе мій,* поглянь на мене,* що лежу повалений беззаконнями* і підійми мене, Всесильний,* щоб і я сповістив про свої вчинки і закликав:* Господи, спаси мене, перше ніж, мав би я зовсім загинути!

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Мов слуга нерозумний* я сховав даний мені талант, закопавши в землю,* через те я осуджений і непотрібний,* вже не насмілюся просити тебе,* але ти, як Незлобивий, змилуйся наді мною,* щоб і я закликав:* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Озеро пристрастей у кровоточивої висохло* від дотику до риз твоїх,* дай і мені прощення провин,* бо приходжу до тебе з непохитною вірою,* прийми мене як і її* та й зціли мою хворобу,* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Маєш засісти на престолі* ти, що словом сотворив небо і землю,* ми ж маємо усі стати перед тобою,* сповідуючи тобі гріхи наші,* прийми ж мене розкаяного* ще перед тим днем,* Господи, спаси мене, перше ніж мав би я зовсім загинути!

Псалом 116

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Споглянь оком милосердним* і милостивий будь мені, єдиний Спасе,* ріки зцілень подай* бідній і нещасній душі моїй,* очисти її від скверни діл моїх,* щоб я взивав,* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Велике бо до нас його милосердя,* і вірність Господа повіки.

Мечі споготовив Вельяр,* поспішив зловити мою смиренну душу,* відкинув мене* від просвідчення розуму лиця твого, Щедрий,* Сильний в кріпості,* визволи мене з його ув’язнення,* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: До тебе я підношу мої очі, до тебе, що живеш на небі. Як очі слуг на руки свого пана і як очі слугині - на руки своєї господині, // так очі наші дивляться на Господа, Бога нашого,* поки не змилосердиться над нами.

Став я рабом усіх пристрастей,* покинувши закон і писання Божественне,* всього зціли мене, доброчинцю,* що ради мене, Благий, став подібний до мене,* то ж, Переможцю пристрастей,* наверни мене, Щедрий,* Господи, спаси мене, перше ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо надто ми наситилися зневаги. // Надто наситилася душа наша глузування ситих,* зневаги гордих.

Блудниця обмила сьозами* пречисті і чесні твої ноги,* всіх закликаючи прибігати і отримувати розрішення своїх гріхів,* подай і мені, Спасе, її віру,* щоб я закликав тобі,* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих:  Слава тобі, Боже наш, слава тобі!

Очисти душі моєї скверну* ти, що смирився ради мене і став дитиною,* краплю милосердя твого* подай, Христе, немічному і нещасному,* обмий від скверни* і вилікуй недужого,* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі!

Навчи, Владико, мою душу* до тебе прибігати і повсякчас тобі служити,* покровителю ти мій і охоронче,* і заступництво і помочею* сподоби мене, Слове Божий,* взивати зі сміливістю:* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих:  Слава тобі, Боже наш, слава тобі!

Стіною непорушною будь нам, Ісусе Спасе* і милостивий Боже,* бо ми, спокушувані, упадаємо* звичаями і вчинками,* але, як Доброчинець, підійми своє створіння* і, як Щедрий, примирися,* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі!

Мов блудний син, що змарнував багатство,* нині умліваю з голоду,* щоб ти, Благий Отче,* прийняв мене, як і його* і сподобив мене бути причасником трапези,* щоб я кликав тобі:* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі!

Первостворений втратив рай* заздрістю злоначальника,* а розбійник на дереві мовивши:* «Пом’яни мене», віднайшов рай,* то ж і я зі страхом Божим і вірою* взиваю: «Пом’яни мене»,* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі!

Подай мері руку, як Петрові* і виведи із глибини, Боже,* благодать і милосердя даруй мені* молитвами Всенепорочної Матері,* що тебе породила безсіменно* і всіх святих твоїх,* Господи, спаси мене, перше ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі!

Прийми мене, що повсякчас оспівую тебе,* бо душу і тіло віддаю у руки твої* та вночі і вдень як належить* оспівую тебе,* Господи, спаси мене, перше ніж мав би я зовсім загинути!

Слава: О, невимовне твоє милосердя,* преблагий, незлобний Господи.* О, безгрішний і щедрий,* не відкинь мене з-перед твого обличчя,* щоб і я, подячно і радісно зі співом взивав тобі,* Господи, спаси мене, перше ніж мав би я зовсім загинути! 

І нині (богородичний): О невимовне сходження,* о дивне чудо Різдва твого,* як то Діва носить у своїх обіймах,* мов немовля Творця і Бога,* Доброчинцю, що з неї зволив воплотитися,* Господи, спаси мене, перше ніж мав би я зовсім загинути! 

Диякон: Премудрість, прості.

«Світло тихе»

Люди: Світло тихе святої слави, безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе! Доживши до заходу сонця, бачивши світло вечірнє, славимо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога. Достойно є повсякчас прославляти тебе голосами побожними, Сину Божий, що життя даєш усьому світу; тому світ увесь славить тебе.

Диякон: Будьмо уважні.

Священник: Мир всім.

Диякон: Премудрість. Будьмо уважні.

 Прокімен

Прокімен (г. 4):  О Боже, відплати, Господи!* О Боже, відплати, і явися у сяйві (Пс 93,1). 

Стих: Встань, судде землі, відплати гордим по заслузі (Пс 93,2). 

Читання книг Старого Завіту

Диякон: Премудрість.

Читець: З книги Буття читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Як Аврамові було дев'ятдесят дев'ять років, з'явився Аврамові Господь і сказав йому: Я - Бог всемогутній. Ходи зо мною і будь бездоганний. Я зроблю союз мій між мною й тобою й розмножу тебе вельми-вельми. І припав Аврам на лице своє до землі, а Бог сказав до нього: Ось мій союз із тобою: Ти бо станеш батьком многоти народів. Отож уже більше не зватимешся Аврам, лише Авраам буде твоє ім'я, бо батьком многоти народів я тебе зроблю. Я зроблю тебе дуже-дуже плодовитим, виведу з тебе народи, навіть царі вийдуть із тебе. І встановлю я мій союз між мною й тобою і між твоїми потомками, в їхніх поколіннях, як союз вічний, щоб бути Богом тобі й потомкам по тобі. Я дам тобі і твоїм потомкам край, де ти пробуваєш (як чужинець), увесь Ханаан-край, у вічне посідання, і буду їм Богом. Далі сказав Бог до Авраама: Ти берегтимеш союз мій, ти й твої потомки, в їхніх поколіннях. (Бут. 17, 1-9).

Тоді співається другий прокімен.

Прокімен (г. 4): Співайте Господеві* пісню нову (Пс 95,1). 

Стих: Співайте Господеві, благословіть його ім'я (Пс 95, 2).

Диякон: Повеліте.

Священник, держачи свічник і кадильницю і дивлячись на престол, чинить знак хреста і співає:

Премудрість, прості.

Обернувшись до народу, знову чинить знак хреста і співає:

Світло Христове просвіщає всіх.

Ми робимо три доземні поклони.

Читець: З книги Приповідок читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Розумний син веселить батька, дурний же матір свою зневажає. Дурнота - радість безглуздому; розумний чоловік іде шляхом просто. Без міркування задуми не таланять, а як порадників багато - щастять. Людина рада відповіді своїх уст, і яке любе слово, сказане доречі! Стежка життя веде мудрого вгору, щоб ухилитись від Шеолу долі. Господь розвалить дім гордих й утвердить межу вдовиці. Огидні Господеві задуми погані, слова ж чисті - приємні. Хто жадібний наживи, той руйнує дім свій; а хто гостинці ненавидить, той буде жити. Серце праведного обдумує, що має відповісти; а уста злих зло виливають. Господь від лихих далеко, молитву ж праведних вислуховує. Ласкавий погляд веселить серце; добра новина підкріпляє тіло. Вухо, що слухає спасенного картання, посеред розумних перебуває. Хто напоумлення відкидає, свою душу зневажає; а хто на навчання зважає, той глузду набуває. Острах Господній - мудрости навчання; славу випереджує - покора. Людина робить задуми в серці, але від Господа - відповідь язика. Усі дороги людини чисті в очах власних, Господь же розцінює духа. Здайся на Господа у твоїх справах, і задуми твої здійсняться. Усе зробив Господь для власної мети, ба навіть грішника - на день лиха. Осоружний Господеві - кожен гордий серцем; такий напевне кари не уникне. Милосердям і правдою покутується гріх, а острахом Господнім ухиляється зло. Коли вчинки людини Господеві милі, то він і ворогів його мирить з ним. Ліпше трохи з правдою, ніж з кривдою прибутки великі. Серце людське обмірковує дорогу, та Господь управляє його кроком.  (Прип. 15, 20-33; 16, 1-9). 

Священник: Мир Тобі.

Диякон: Премудрість.

«Нехай направиться»

Священник від передньої сторони престолу співає:

Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед тобою, підношення рук моїх, жертва вечірняя.

Люди: Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед тобою, підношення рук моїх, жертва вечірняя.

Священник, стоячи з правої сторони, співає перший вірш:

Господи, візвав я до Тебе, вислухай мене. Почуй голос моління мого, коли я взиваю до Тебе.

Люди: Нехай направиться...

Священник, стоячи ззаду престолу, співає другий вірш:

Положи, Господи, охорону устам моїм і двері огороди губам моїм.

Люди: Нехай направиться...

Священник, з лівої сторони, співає третій вірш:

Не наклони серця мого до словес лукавства, щоб вигадувати приводи для гріхів.

Люди: Нехай направиться...

Священник, з передньої сторони престолу:

Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед тобою.

Люди: Підношення рук моїх, жертва вечірняя.

Священник кадить престол на початку і при кінці кожного вірша, який співає.

Коли священник співає: Нехай направиться..., люди моляться навколішках; коли ж співають люди, священник зі служачими у святилищі стають на коліна, молячись.

По закінченні робимо три доземні поклони.

Єктенія усильного благання

Диякон: Промовмо всі з усієї душі, і з усієї мислі нашої промовмо.

Люди: Господи, помилуй.

Господи вседержителю, Боже отців наших, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Люди: Господи, помилуй.

Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Люди: Господи, помилуй (3).

Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Франциска, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир (ім’я), і за боголюбивого єпископа нашого кир (ім’я), за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.

Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй (3).

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

(Якщо скорочується Літургію, перейди до Тільки вірні, ще і ще...).

Єктенія за оглашенних

Диякон: Вірні, за оглашенних помолімся, щоб Господь помилував їх.

Просвітив їх словом істини.

Відкрив їм Євангеліє правди.

Приєднав їх до святої Своєї соборної й апостольської Церкви.

Спаси, помилуй, заступи й охорони їх, Боже, Твоєю благодаттю.

Священник: Щоб і вони з нами славили пречесне й величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Диякон: Тільки вірні, ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

(Якщо скорочується Літургію, перейди до Премудрість. За даром...).

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Премудрість.

Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй. 

Диякон: Премудрість.

Священник: За даром Христа Твого, з яким Ти благословенний, з пресвятим, і благим, і животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

«Нині сили»

Нині сили небесні з нами невидимо служать: ось бо входить цар слави, ось жертва тайна совершенна супроводиться у славі. З вірою і любов’ю приступім, щоб нам причасниками життя вічного бути. Алилуя, алилуя, алилуя.

Диякон кадить, а відтак разом зі священником мовлять: Нині сили небесні... тричі.

Тоді творять вхід із передшеосвяченими дарами, не мовлячи нічого.

По вході робимо три доземні поклони.

 Прохальна єктенія

Диякон: Сповнім вечірню молитву нашу Господеві. 

Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.

За предложені і передшеосвячені чесні дари Господу помолімся.

Щоб людинолюбний Бог наш, прийнявши їх у святий, і наднебесний, і мислений Свій жертовник, як приємний запах духовний, зіслав нам божественну благодать і дар Святого Духа, помолімся.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся. 

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Дня всього досконалого, святого, мирного й безгрішного у Господа просім.

Люди, на кожне прошенення: Подай, Господи.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Прощення й відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Доброго й пожиточного душам нашим і миру для світу у Господа просім.

Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.

Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.

Єдність віри і причастя Святого Духа випросивши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи. 

«Отче наш»

Священник: І сподоби нас, Владико, зі сміливістю, неосудно сміти призивати Тебе, небесного Бога Отця, і мовити.

Люди: Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас і на віки віків.

Люди: Амінь.

Мир усім.

Люди: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші Господові приклоніть.

Люди: Тобі, Господи.

Благодаттю, і щедротами, і людинолюб’ям єдинородного Сина Твого, з яким Ти благословенний, із пресвятим, і благим, і животворчим твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Причастя

Диякон: Будьмо уважні.

Священник: Передшеосвячене святеє святим.

Люди: Єдин свят, єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь.

Причасний: Споживіте і збагніте, що благий Господь. Алилуя, алилуя, алилуя.

Молитва приготування до святого причастя

Вірую, Господи, і ісповідую, що Ти – воістину Христос, Син Бога живого, що прийшов у світ грішників спасти, з яких перший (перша) я.

Вечері Твоєї тайної сьогодні, Сину Божий, мене причасника (причасницю) прийми, бо ворогам Твоїм тайни не повім і поцілунку не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, ісповідую Тебе:

Пом’яни мене, Господи, коли прийдеш – у царстві Твоїм.

Пом’яни мене, Владико, коли прийдеш – у царстві Твоїм.

Пом’яни́ мене, Святий, коли прийдеш – у царстві Твоїм.

Нехай не на суд і не на осудження буде мені причастя святих Твоїх Таїн, Господи, а на зцілення душі і тіла.

Боже, будь милостивим до мене, грішного (грішної).

Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.

Без числа нагрішив (нагрішила) я, Господи, прости мені.

Диякон, узявши чашу і обернувшись до людей, мовить: Приступіте.

Люди: Благословлю Господа на всякий час. Алилуя.

Причастя вірних відбувається, як на Літургії Івана Золотоустого.

Священник, причащаючи, мовить: 

Чесного, і пресвятого, і пречистого Тіла і Крови Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа причащається слуга Божий (слуга Божа) (ім’я), на відпущення гріхів своїх і на життя вічне. Амінь.

Після обкадження дарів священник, узявши чашу і обернувшись до людей, мовить:

Благословен Бог, що просвічує й освячує нас.

Завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

І відносить святе до проскомидійника.

Люди: Амінь. Благодаримо Тебе, Христе Боже наш, що сподобив єси нас бути причасниками Твого пречистого Тіла і Твоєї чесної Крови, пролитої за ввесь світ, на відпущення гріхів – таїнства Твого промислу. Алилуя, алилуя, алилуя.

Благодарна єктенія

Диякон: Прості, прийнявши божественних, святих, пречистих, безсмертних, небесних і животворчих, страшних Христових Таїн, достойно подякуймо Господеві.

Люди: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

День увесь досконалий, святий, мирний і безгрішний випросивши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі Господи.

Бо Ти – освячення наше, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Священник: У мирі вийдім.

Люди: В імені Господнім.

Диякон: Господеві помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

Заамвонна молитва

Священник: Владико вседержителю, Ти все творіння премудрістю створив і невимовним Твоїм промислом і великою благістю ввів нас у ці священні дні на очищення душ і тіл, на здержання пристрастей, для надії воскресення.

Ти в сорока днях вручив скрижалі, Богом писані письмена, угодникові Твоєму Мойсеєві.

Подай і нам, благий, добрим подвигом подвизатися, час посту завершити, віру неподільну зберегти, голови невидимих зміїв сокрушити, і переможцями гріха явитись, і неосудне достигнути поклонитися святому воскресенню.

Бо благословилося і прославилося пречесне й величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь. Будь ім’я Господнє благословенне віднині й довіку (3).

Священник роздає людям антидор.

Псалом 33

Благословлю Господа на всякий час,* завжди хвала Його в устах моїх.

У Господі похвалиться душа моя,* нехай почують лагідні і возвеселяться.

Возвеличте Господа зо мною,* і вознесімо ім’я Його вкупі.

Я шукав Господа, і він вислухав мене,* і від усіх скорбот моїх ізбавив мене.

Приступіть до Нього і просвітіться,* і лиця ваші не постидаються.

Оцей убогий візвав, і Господь вислухав його,* і від усіх скорбот його спас його.

Ополчиться ангел Господень навкруг тих, що бояться його,* і ізбавить їх.

Вкусіте і видіте, що благий Господь;* блажен муж, що уповає на Нього.

Бійтеся Господа, всі святії Його,* бо нема недостатку в тих, що бояться Його.

Багаті збідніли і зголодніли,* а тим, що шукають Господа, не забракне ніякого добра.

Прийдіте, чада, послухайте мене,* страху Господнього навчу вас.

Хто є той чоловік, що, люблячи життя,* бажає видіти дні благі?

Стримай язик твій від зла* і губи твої, щоб не говорити лести.

Відхилися від зла і твори добро,* шукай миру і біжи за ним.

Очі Господні на праведних,* а уші Його на молитву їх.

Лице ж Господнє проти тих, що творять зло,* щоб викоренити з землі пам’ять їх.

Візвали праведні і Господь вислухав їх,* і від усіх скорбот їх ізбавив їх.

Близький Господь до сокрушених серцем,* і смиренних духом спасе.

Багато скорбот у праведних,* і від усіх них ізбавить їх Господь.

Охороняє Господь усі кості їх,* ні одна з них не сокрушиться.

Смерть грішників люта,* і ті, що ненавидять праведного, згрішать.

Ізбавить Господь душі рабів Своїх,* і не згрішать усі, що уповають на Нього.

Відпуст

Священник: Благословення Господнє на вас – Його благодаттю і людинолюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Диякон: Премудрість.

Люди: Чесншу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.

Священник: Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава Тобі.

Люди: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3). Благослови.

Христос, істинний Бог наш – молитвами пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, святого отця нашого Миколая, архиєпископа Мир Лікійських, чудотворця, і святого (ім'я, якого є храм), і преподобного отця нашого Івана, учня святого Григорія Декаполіта, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.

Люди: Амінь.