ХРЕСТОПОКЛІННА НЕДІЛЯ

«Хресту твоєму поклоняємось, Владико,

 і святе Воскресіння Твоє славимо.»

1.Великий Піст і Хрестопоклінна неділя

Для кожного християнина період Великого Посту є дуже важливим, адже в цей час ми намагаємось змінитися, перемогти різні спокуси і врешті-решт зблизитись духовно з нашим Спасителем. Якраз у цьому нам неабияк допомагає Хрестопоклінна неділя, яка є своєрідним «екватором» Чотиридесятниці. Попри свою доволі «сумну» назву, вона несе кожному з нас правдиву радість, оскільки в цей день ми вшановуємо і творимо поклоніння хресному дереву не як символу страждань і смерті, а як знаменню сили, перемоги і визволення. Це ми можемо зауважити у богослужіннях саме цієї неділі. У них немає згадки про муки і терпіння, про болі і приниження:

«Гучними піснями звеличуймо чесний хрест і, цілуючи, до нього кличмо: Хресте прецінний, освяти наші душі й тіла своєю силою, і збережи непошкодженими від усяких ворожих зазіхань тих, що тобі благочесно поклоняються!» (стихира на псалмі похвальнім).

Також у стихирах ми часто чуємо згадку про Адама. Чому саме Адам і чому в цей день? На це питання дає відповідь синаксар з канону на утрені:

«..так як дерево це посередині саду едемського посаджене, так і Отці Церкви хресне дерево посередині святої Чотиридесятниці поставили, разом згадуючи і Адамове сластолюбство [...], з нього бо плід скуштувавши не вмираємо, а воскресаємо.»

 Цікавим є те, що радісне вшанування хреста Господнього єднається зі згадкою про Христове Воскресіння. Це також яскраво показано у стихирі «Воскресіння Христове бачивши…»

2.Поклоніння Хресту

Після вечірні прибраний в квіти Хрест виноситься на престіл, а на утрені наступного дня по великому славословію священник бере хрест і, несучи його на голові, йде на середину церкви до тетраподу. Хор у той час співає тропар «Спаси, Господи...», а після того під спів «Хресту Твоєму...» твориться поклоніння хресному древу. Вшановуємо Господній Хрест не лише один день, а протягом цілого тижня.

3.Різниця між Хрестопоклінною неділею і Воздвиженням Хреста

Багато хто плутає устави богослужінь на Хрестопоклінну неділю і на Воздвиження чесного і животворного Хреста, яке ми святкуємо 27 вересня. Основною відмінністю між цими двома величними днями є те, що на Хрестопоклінну неділю немає обряду воздвиження Хреста на чотири сторони, а є лише поклоніння хресному дереву.

4.Євангеліє на Хрестопоклінну неділю

У цей день під час Божественної Літургії ми маємо нагоду роздумувати над  уривком з Євангелія від Марка. Йдеться в ньому про спасіння душі і могутність Царства Божого. І не дарма, адже хрест – це і є той шлях до неба, це і є той вияв Божої сили тут на землі. Недаремно в цю неділю згадується і про спасіння душі. Чому? Напевно тому що хрест є спасінням. Молячись перед хресним деревом, роблячи знак святого хреста, ми стаємо ближчими до Бога, ми виявляємо свого роду подяку Господу за страждання на хресті задля нашого спасення.

Євангелист Марко в цьому уривку говорить такі слова: «Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу?» (Мк 8:36). Під цими словами ми маємо розуміти, що не потрібно бігти за благами світу і старатись обмежуватись тим, що маємо. Для кожного з нас це є свого роду хрест, бо зробити це, направду, нелегко.

Цікавим є стих 38-ий цього євангельського уривку, в якому говориться: «Хто, отже, буде соромитися мене й моїх слів перед цим родом перелюбним та грішним, того посоромиться і Син Чоловічий, коли прийде у славі Отця свого з святими ангелами». Кожен з нас має спитати себе: «Чи справді я не боюсь визнавати Христа, чи не боюсь я просто зробити знак хреста у якомусь людному місці, побачивши церкву?» Не потрібно соромитись тих речей, а, навпаки, втішатись тим, щоб нами втішався Отець наш Небесний.

Джерела:

[1] о. Ю. Катрій, Пізнай свій обряд, Видавництво оо. Василіян – Рим 1982, 102-108.

[2] Молитвослов, Видавництво оо. Василіян – Рим 1990, 477-481.

[3] Тріодь Постная, Москва 1992, 229-230.