Літургія св. Василія Великого

Священик: Господи Боже наш, Твоя влада несказанна і слава неосяжна, Твоя милість безмірна і любов до людей невимовна. Сам, Владико, з добросердечности Своєї споглянь на нас і на цей святий храм, і вчини з нами і тими, що моляться з нами, багаті милості Твої і щедроти Твої.

Священик: Господи Боже наш, спаси народ Твій і благослови спадкоємство Твоє, повноту церкви Твоєї охорони, освяти тих, що люблять красу дому Твого. Ти їх прослав божественною Твоєю силою і не залиши нас, що уповаємо на Тебе.

Священик: Господи Боже наш, що дарував нам ці спільні й суголосні молитви та обіцяв вволити прохання двох або трьох, що згодяться в ім’я Твоє, сам і нині сповни на пожиток прохання слуг Твоїх, подаючи нам і в теперішньому віці пізнання Твоєї істини, і в майбутньому даруючи життя вічне.

Коли вірні співають третій антифон (або блаженні, якщо неділя), священик і диякон роблять малий вхід з Євангелієм і, прийшовши до царських дверей, диякон каже: Господеві помолімся, а священик молиться.

Молитва входу

Владико Господи Боже наш, Ти встановив на небі чини і воїнства ангелів і архангелів на служіння Твоєї слави. Учини, щоб із нашим входом відбувся вхід святих ангелів, які співслужать з нами і славословлять Твою благість.

Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Диякон: Благослови, владико, святий вхід. 

Священик, благословляючи: Благословен вхід святих Твоїх завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Священик: Боже святий, що в святих перебуваєш, Тебе трисвятим голосом серафими оспівують, і херувими славословлять, і всі небесні сили Тобі поклоняються. Ти з небуття до буття привів усе, створив людину на Свій образ і подобу, і всіма Своїми дарами її прикрасив. Ти даєш кожному, хто просить, премудрість і розум, і не погорджуєш грішником, а встановив покаяння на спасіння. Ти сподобив нас, смиренних і недостойних слуг Твоїх, і в цей час стати перед славою святого Твого жертовника і належне Тобі поклоніння і славослов’я приносити. Сам, Владико, прийми і з уст нас, грішних, трисвяту пісню і навідай нас у благості Своїй. Прости нам усяке прогрішення, добровільне і недобровільне, освяти наші душі і тіла, і дай нам побожно служити Тобі всі дні життя нашого, молитвами святої Богородиці і всіх святих, що від віку Тобі угодні були.

Диякон: Благослови, владико, час трисвятого.

Диякон до священика: Повели, владико. 

Священик, відходячи до горного місця: Благословен, хто йде в ім’я Господнє. 

Диякон: Благослови, владико, горне сідалище. 

Священик: Благословенний Ти на престолі слави царства Твого, що сидиш на херувимах, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Священик: Засвіти в серцях наших, людинолюбний Владико, нетлінне світло Твого богопізнання і відкрий очі нашого ума, щоб ми розуміли Твої євангельські проповідування. Вклади в нас і страх блаженних Твоїх заповідей, щоб ми, подолавши всі тілесні похоті, провадили духовне життя, думаючи і діючи все, що угодне Тобі.

Бо Ти єси просвічення душ і тіл наших, Христе Боже, і Тобі славу возсилаємо з безначальним Твоїм Отцем, і пресвятим, і благим, і животворящим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амі́нь.

Диякон: Благослови, владико, благовістителя святого апостола і євангелиста Марка.

Священик, благословляючи його:

Бог, молитвами святого славного, всехвального апостола і євангелиста Марка, нехай дасть Тобі слово благовістити силою великою для сповнення євангелія возлюбленого Сина Свого, Господа нашого Ісуса Христа.

Священик: Господи Боже наш, прийми усильне це благання від слуг Твоїх і помилуй нас з великої милости Твоєї, і щедроти Твої зішли на нас і на весь народ Твій, що очікує від Тебе багатої милости.

Священик: Ти, Господи, показав нам це велике таїнство спасіння, Ти сподобив нас, смиренних і недостойних слуг Твоїх, стати служителями святого Твого жертовника. Силою Святого Твого Духа учини нас здатними до служби цієї, щоб ми, неосудно ставши перед святою славою Твоєю, принесли Тобі жертву хвали, бо Ти дієш усе в усіх. Дай, Господи, щоб і за гріхи наші, і за людські невідання була прийнятна і приємна наша жертва перед Тобою.

Священик: Боже, що в милості і щедротах навідав смирення наше і поставив нас, смиренних, грішних і недостойних слуг Твоїх, перед святою славою Твоєю служити святому Твоєму жертовникові, укріпи нас силою Святого Твого Духа на служіння це і дай нам слово, щоб відкрити уста наші і призивати благодать Святого Твого Духа на дари, що мають бути предложені.

Священик: Ніхто, із зв'язаних тілесними похотями і пристрастями, не достойний приступати чи наближатись до Тебе, чи служити Тобі, царю слави, бо служіння Тобі велике і страшне і для самих небесних сил. Та, одначе, задля невимовної й безмірної любови Твоєї до людей, незмінно й непорушно став Ти лю- диною, і архиєреєм нашим явився, і священнодійство цієї богослужбової й безкровної жертви передав Ти нам як владика всіх. Ти бо єдиний, Господи Боже наш, володієш небесними і земними, Тебе на престолі херувимському носять, Ти серафимів Господь і цар Ізраїлів, Ти єдиний святий і в святих спочиваєш.

Тому, отже, молю Тебе, єдиного благого і благоуважного: Споглянь на мене, грішного й непотрібного слугу Твого, і очисти мою душу й серце від совісти лукавої, і, силою Святого Твого Духа, мене, одягненого благодаттю священства, учини здатним стати перед пією Твоєю святою трапезою і священнодіяти святе і пречисте Твоє Тіло і чесну Кров. До Тебе бо приступаю, приклонивши мою шию, і молюся Тобі: Не відвертай лиця Свого від мене і не відкидай мене з-посеред слуг Своїх, але сподоби, щоб я, грішний і недостойний слуга Твій, приніс Тобі ці дари.

Ти бо є Той, Хто приносить і Кого приносять, і Хто приймає і Кого роздають, Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з безначальним Твоїм Отцем, і пресвятим, і благим, і животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

По молитві і кадженні священик і диякон мовлять разом Херувимську пісню тричі і щоразу поклоняються один раз:

Ми, херувимів тайно являючи і животворчій Тройці трисвятую пісню співаючи, всяку нині житейську відкладім печаль.

Щоб і Царя всіх ми прийняли, що Його в славі невидимо супроводять ангельські чини. Алилуя, алилуя, алилуя.

Тоді відходять до проскомидійника і священик кадить чесні дари, молячись:

Боже, будь милостивим до мене, грішного.

Диякон: Візьми, владико.

Священик: Піднесіть руки ваші до святині і благословіть Господа. 

Священик: Благообразний Йосиф, з древа знявши пречисте тіло Твоє, плащаницею чистою обвив і, ароматами покривши, у гробі новім положив.

Ущаслив, Господи, благоволінням Твоїм Сіон, і нехай відбудуються стіни єрусалимські. Тоді уподобаєш Собі жертву правди, приношення і всепалення, тоді покладуть на вівтар Твій тельців.

Священик до диякона: Пом’яни мене, брате й співслужителю.

Диякон до нього: Нехай пом’яне Господь священство Твоє в царстві своїм.

Помолися за мене, співслужителю мій.

Диякон: Дух Святий найде на Тебе і сила Вишнього осінить Тебе.

Той же Дух нехай співдіє з нами всі дні життя нашого.

Диякон: Пом’яни мене, владико святий.

Нехай пом’яне тебе Господь Бог у царстві Своїм завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Диякон: Амінь.

Священик: Господи Боже наш, що створив нас і ввів в оце життя, показав нам дорогу до спасіння і дарував нам одкровення небесних таїнств. Ти поставив нас на цю службу, силою Духа Твого Святого.

Благозволь же, Господи, стати нам слугами нового Твого завіту, служителями святих Твоїх таїнств. Прийми нас, що наближаємося до святого Твого жертовника задля багатства милости Твоєї, щоб ми були достойними приносити Тобі цю словесну й безкровну жертву за наші гріхи і людські невідання. І, прийнявши її у святий, і наднебесний, і мисленний Твій жертовник як приємні пахощі, зішли нам благодать Святого Твого Духа. Споглянь на нас, Боже, і подивись на цю нашу службу, і прийми її, як прийняв Ти Авелеві дари, Ноєві жертви, Авраамові всепалення, Мойсеєві й Аронові священнодії, Самуїлові мирні приношення. Як Ти прийняв від святих Твоїх апостолів оцю правдиву службу, так прийми і з рук нас, грішних, ці дари у благості Своїй, Господи, щоб ми, сподобившись без пороку служити Твоєму святому жертовникові, знайшли нагороду вірних і мудрих управителів у страшний день Твоєї праведної заплати.

Священик: Сущий Владико, Господи Боже, Отче Вседержителю, якому поклоняємось! Достойно є воістину – і праведно, і співобразно величі святості Твоєї – Тебе хвалити, Тебе оспівувати, Тебе благословити, Тобі поклонятися, Тебе благодарити, Тебе славити, єдиного, істинно сущого Бога, і Тобі приносити з серцем сокрушенним і духом смиренним оцю словесну службу нашу, бо Ти той, хто дарував нам пізнання Твоєї істини. 

І хто спроможний висловити могутність Твою, проголосити всю хвалу Твою, або повсякчас провіщати чудеса Твої?

Владико всіх, Господи неба і землі, і всього видимого і невидимого творіння, що возсідаєш на престолі слави і споглядаєш на безодні; безначальний, невидимий, незбагненний, неописанний, незмінний; Отче Господа нашого Ісуса Христа, великого Бога і Спасителя, уповання нашого, який є образом благости Твоєї, печать рівнообразна, що в собі являє Тебе – Отця. Він – живе Слово, Бог істинний, предвічна премудрість, життя, освячення, сила, світло істинне.

Через нього Дух Святий явився – Дух істини, дар усиновлення, завдаток майбутнього спадкоємства, початок вічних благ, животворча сила, джерело освячення. Ним живлячись, усе словесне й розумне творіння Тобі служить і Тобі повсякчасно возсилає славослов’я, бо все служить Тобі.

Тебе бо хвалять ангели, архангели, престоли, господьства, начала, влади, сили і багатоокі херувими; перед тобою навкруги стоять серафими – шість крил в одного і шість крил у іншого; двома вони покривають обличчя свої, а двома – ноги, двома ж, літаючи, взивають один до одного невгомонними устами,  невмовкаючими славослов’ями.

Священик: Із цими блаженними силами, людинолюбний Владико, і ми, грішні, кличемо і мовимо: Святий єси воістину і всесвятий, і немає міри величі святости Твоєї, і преподобний у всіх ділах Твоїх, бо справедливо і судом істинним Ти все здійснив щодо нас.

Ти бо створив людину, узявши порох із землі, і, удостоївши її образом Своїм, Боже, Ти помістив її в раю достатку. І за збереження заповідей Твоїх Ти обітував їй безсмертне життя і насолоду вічних благ.

Коли ж вона ослухалась Тебе, істинного Бога, що створив її, і дала себе звести зміїною приманою, та умертвила себе своїми прогрішеннями, Ти, Боже, Своїм праведним судом вигнав її з раю в цей світ і повернув у землю, з якої була взята, улаштовуючи їй спасіння через нове відродження в самому Христі Твоєму.

Бо не відвернувся Ти докраю від створіння Свого, що його Ти створив, благий, ані не забув Ти діла рук Твоїх, але відвідував їх на всі лади – із-за милосердя милости Твоєї. Ти посилав пророків, творив чудеса через святих Твоїх, що в кожному роді благовгодили Тобі. Ти промовляв до нас устами слуг Твоїх пророків, провіщаючи нам прийдешнє спасіння. Ти дав нам закон на поміч і ангелів поставив охоронцями.

А коли прийшла повнота часів, Ти говорив до нас через самого Сина Свого, що ним Ти і віки створив. Він, бувши відблиском слави Твоєї і образом істоти Твоєї, що утримує все словом сили Своєї, не вважав за здобич бути рівним Тобі, Богові й Отцеві, але, будучи предвічним Богом, на землі появився і між людьми жив. І, воплотившись із Діви святої, сам умалив Себе, образ слуги прийняв, і став співобразним до тіла смирення нашого, щоб нас співобразними вчинити образові слави Своєї. 

Бо тому що через людину гріх увійшов у світ, а через гріх – смерть, Син Твій єдинородний, сущий в лоні Твоїм, Бога й Отця – народившись від жінки, святої Богородиці і приснодіви Марії, народившись під законом – благоволив осудити гріх Своїм тілом, щоб умираючі в Адамі оживотворилися в самому Христі.

І, поживши в цьому світі, давши спасительні повеління, відвернувши нас від ідольської примани, привів нас до пізнання Тебе – істинного Бога й Отця, придбав Собі нас у вибраний люд, царське священство, народ святий. І, очистивши нас водою та освятивши Святим Духом, віддав себе взамін смерті, що держала нас, запроданих гріхові. І, зійшовши через хрест до аду, щоб наповнити Собою все, Він усунув болі смертні; і воскресши у третій день, і простеливши шлях усякій плоті воскресінням із мертвих – бо неможливо було, щоб тління удержувало джерело життя – Він став первістком померлих, первородним із мертвих, щоб Йому самому мати в усьому першість. І, зійшовши на небо, Він сів праворуч величності Твоєї на висотах, і прийде віддати кожному за вчинками його.

А на спомин спасенного Свого страждання він зоставив нам це, що ми предложили за Його заповідями. Він бо, маючи вийти на добровільну, і приснопам’ятну, і животворчу Свою смерть, у ніч, у яку віддав Себе за життя світу, узяв хліб у святі Свої і пречисті руки, показав Тобі, Богові й Отцеві, благодарив, благословив (і благословляє), освятив, переломив,

Священик: Це чиніть на Мій спомин. Бо кожного разу, коли їсте Хліб цей і п’єте чашу цю, Мою смерть звіщаєте, Моє воскресіння ісповідуєте. 

Отож і ми, Владико, споминаючи спасительні Його страждання, животворчий хрест, триденне погребення, з мертвих воскресіння, на небеса вознесіння, праворуч Тебе, Бога й Отця, сидіння, і славний, і страшний Його другий прихід.

Священик: Ради цього, Владико всесвятий, і ми, грішні і недостойні слуги Твої, сподобившись служити святому Твоєму жертовникові, не за праведність нашу, – бо нічого доброго ми не вчинили на землі, – але ради милости Твоєї і щедрот Твоїх, що Ти їх щедро зілляв на нас, осмілюємося приступити до святого Твого жертовника і, предложивши ці дари, під якими скривається святе Тіло і Кров Христа Твого, Тобі молимось і Тебе призиваємо, Святий над святими, щоб, благоволінням Твоєї благости, прийшов Дух Твій Святий на нас і на ці дари, що перед нами, і благословив їх, і освятив, і явив: 

Диякон відкладає рипіду і підходить ближче до священника, і обидва тричі поклоняються перед святою трапезою.

Тоді диякон, схиливши голову і показуючи орарем на святий хліб, мовить тихим голосом: Благослови, владико, святий хліб.

Священник, нахилившись, знаменує святий хліб, кажучи: Хліб цей – самим чесним Тілом Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа. 

Диякон: Амінь.

І вказуючи орарем на чашу: Благослови, владико, святу чашу.

Священник, благословляючи, мовить: А чашу цю самою чесною кров’ю Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа.

Диякон: Амінь.

І знову диякон, показуючи на святі дари, мовить: Благослови, владико, обоє.

Священник, благословляючи їх, мовить: Пролитою за життя світу.

Диякон: Амінь, амінь, амінь.

Священник і диякон глибоко поклоняються раз.

Диякон, схиливши голову перед священником, вертається на те місце, де перед тим стояв.

Священник: А нас усіх, що від одного Хліба і чаші причащаємося, з’єднай одного з одним на спільність єдиного Духа Святого і вчини, щоб ні один з нас не причастився святого Тіла і Крови Христа Твого на суд або на осудження, але щоб ми знайшли милість і благодать з усіма святими, що відвіку Тобі благовгодили: праотцями, отцями, патріярхами, пророками, апостолами, проповідниками, євангелистами, мучениками, ісповідниками, учителями, і з кожним праведним духом, що у вірі звершився.

Священник: Із святим Іваном, пророком, предтечею і хрестителем, зі святими і всехвальними апостолами, святим Іпатієм, пам’ять якого сьогодні вшановуємо, і з усіма святими твоїми, і, за їхніми молитвами, навідай нас, Боже. 

І пом’яни всіх раніше спочилих у надії воскресіння життя вічного. 

І поминає кого хоче зі спочилих.

За упокій і відпущення гріхів душ слуг Твоїх (ім’я) у місці світлому, звідки зникли печаль і зітхання, упокой їх, Боже. І упокой їх, де сяє світло лиця Твого. 

Ще молимося Тобі, Господи: пом’яни святу Твою соборну й апостольську Церкву, що від краю до краю вселенної, і умиротвори її, яку Ти придбав чесною Кров’ю Христа твого, і храм цей святий утверди аж до кінця віку.

Пом’яни, Господи, тих, що принесли Тобі ці дари, і тих, за кого, через кого і ради кого їх принесли. Пом’яни, Господи, тих, що приносять плоди, і добро творять у святих твоїх Церквах, і пам’ятають про вбогих; воздай їм багатими і небесними Твоїми дарами. Даруй їм, замість земного – небесне, замість дочасного – вічне, замість тлінного – нетлінне.

Пом’яни, Господи, тих, що в пустинях, і горах, і вертепах, і пропастях земних. 

Пом’яни, Господи, тих, що в дівстві, і благоговінні, і подвижництві, і в чистому житті перебувають.

Пом’яни, Господи, Богом бережений народ наш, правління і все військо. Даруй їм глибокий і невід’ємний мир, натхни їхні серця прихильністю до Твоєї Церкви і до всього люду Твого, щоб, за їхнього спокою, ми провадили тихе й мирне життя в усякому благочесті й чистоті. Пом’яни, Господи, усяке начальство і владу, братів наших на службі і все військо. Добрих у благості збережи, а лукавих добрими вчини благістю Твоєю. Пом’яни, Господи, тут присутніх і з оправданих причин відсутніх людей, та помилуй їх і нас багатством милости Твоєї; скарбниці їх наповни всяким добром, подружжя їх у мирі й однодумності збережи, дітей вигодуй, молодь виховай, старців підтримай, малодушних утіш, розсіяних збери, заблудлих наверни і приєднай до святої Твоєї католицької й апостольської Церкви, одержимих нечистими духами звільни, з плаваючими плавай, з подорожніми подорожуй, вдовицям стань на поміч, сиріт захисти, полонених визволь, недужих ізціли, і всіх підсудних, і тих, які на рудниках, і на засланнях, і на гірких роботах, і в усякій журбі, і нужді, і в утисках – пом’яни, Боже.

І всіх тих, що потребують великого Твого милосердя, і тих, що люблять і ненавидять нас, і тих, що доручили нам, недостойним, молитися за них, і всіх людей Твоїх пом’яни, Господи Боже наш, і на всіх вилий багату твою милість, даючи всім те, чого просять на спасіння. 

А кого ми не пом’янули, через невідання, чи забуття, чи через безліч імен, Ти сам пом’яни, Боже, бо Ти знаєш вік та ім’я кожного, Ти ж знаєш кожного від лона матері його.

Ти бо, Господи, поміч безпомічним, надія безнадійним, бурями гнаним спаситель, плаваючим пристань, недужим лікар – тож для всіх будь усім, відаючи кожного і прохання його, і дім, і потребу його. Збережи, Господи, місто це (село це, обитель цю), і кожне село, місто і країну від голоду, пошести, землетрусу, потопу, вогню, меча, навали чужинців та міжусобиці.

Священик: Пом’яни, Господи, слугу Божого (слугу Божу, слуг Божих) (імʼя), за спасіння, виявлення милости і відпущення гріхів його (її, їхніх).

Пом’яни, Господи, усяке єпископство православних, що правильно навчає слово Твоєї істини.

Пом’яни, Господи, з великої Своєї милости, і моє недостоїнство, прости мені всяке прогрішення, добровільне і недобровільне, щоб, через мої гріхи, Ти не заборонив благодаті Святого Твого Духа від оцих дарів, що перед нами.

Пом’яни, Господи, пресвітерство, у Христі дияконство, і весь священничий чин, і не посором жодного з нас, що стоїмо довкола святого Твого жертовника. Навідай нас благістю Твоєю, Господи, вияви нам багаті Твої щедроти, даруй нам добре й корисне поліття, даруй землі дощі мирні на врожай, благослови вінець літа благости Твоєї, угамуй розбрат Церков, угаси гордовитість поган, виникнення єресей негайно знищ силою Святого Твого Духа, і всіх нас прийми в царство Твоє, показавши нас синами світла і синами дня. Твій мир і Твою любов даруй нам, Господи Боже наш, бо Ти все воздав нам.

Священик:  Боже наш, Боже нашого спасіння, навчи нас достойно дякувати Тобі за Твої благодіяння, що їх Ти чинив і учиняєш із нами. Ти, Боже наш, прийнявши ці Дари, очисти нас від усякої нечистоти плоті і духа і навчи нас звершувати святощі у страху Твоєму, щоб ми приймаючи частину святощів Твоїх, з чистим свідченням нашого сумління з’єдналися зі святим Тілом і Кров’ю Христа Твого і, достойно прийнявши їх, мали Христа, що живе в серцях наших, і стали храмом Святого Твого Духа. Так, Боже наш, нікого з нас не вчини повинним супроти цих Твоїх страшних і небесних Таїн, ані немічним душею і тілом за те, що недостойно їх причастилися, але дай нам аж до останнього нашого зітхання достойно приймати надію святощів Твоїх, як напуття для життя вічного, на благоприємну відповідь на страшному суді Христа Твого, щоб і ми з усіма святими, які відвіку благовгодили Тобі, стали причасниками вічних Твоїх благ, які Ти приготував для тих, що люблять Тебе, Господи.

Священик: Владико Господи, Отче щедрот і Боже всякої утіхи, тих, що прикло- нили перед Тобою свої голови, бла- гослови, освяти, збережи, укріпи, утверди, від усякого лукавого діла відведи, до всякого доброго діла приєднай, і сподоби їх неосудно причаститися цих пречистих і жи- вотворчих Твоїх Таїн, на відпущення гріхів і на причастя Святого Духа.

Священик: Зглянься, Господи, Ісусе Христе, Боже наш, зі святого житла Твого і від престолу слави царства Твого, і прийди, щоб освятити нас – Ти, що вгорі з Отцем сидиш, і тут з нами невидимо перебуваєш, і сподоби могутньою Твоєю рукою подати нам пречисте Твоє Тіло і чесну Кров, а через нас – усім людям.

Священик і диякон поклоняються, мовлячи тричі:

Боже, будь милостивим до мене, грішного.

Диякон: Роздроби, владико, святий хліб.

Священик: Роздроблюється і розділюється Агнець Божий, роздроблюваний і неподільний, що Його завжди їдять і ніколи не з’їдають, але причасників Він освячує.

Диякон: Сповни, владико, святу чашу.

Священик: Повнота Святого Духа.

Диякон: Амінь.

Узявши теплоту, диякон мовить: Благослови, владико, теплоту.

Священик благословляє і мовить: Благословенна теплота святих Твоїх завжди, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Диякон хрестовидно вливає дещо до святої чаші, мовлячи: Теплота віри повна Духа Святого. Амінь.

Священик: Дияконе, приступи.

Диякон: Подай мені, владико, чесне і святе Тіло Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа.

Священик: (Ім’я), священнодияконові, подається чесне, і святе, і пречисте Тіло Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення його гріхів і на життя вічне.

Диякон: Вірую, Господи...

Священик: Чесне і пресвяте Тіло Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа подається мені, ієреєві (ім’я), на відпущення гріхів моїх і на життя вічне. Амінь.

Вірую, Господи...

Священик причащається з чаші, кажучи: Чесної і святої Крови Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа причащаюся я, слуга Божий, ієрей (ім’я), на відпущення гріхів моїх і на життя вічне. Амінь.

Оце діткнулося уст моїх, і відійме беззаконня мої, і гріхи мої очистить.

Тоді призиває диякона: Дияконе, приступи.

Диякон: Ото приходжу до безсмертного Царя і Бога нашого. Подай мені, владико, чесну і святу Кров Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа.

Священик: Причащається слуга Божий, диякон (ім’я), чесної і святої Крови Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів своїх і на життя вічне.

Оце діткнулося уст твоіх, і відійме беззаконня твої, і гріхи твої очистить.

Священик: Дякуємо Тобі, Господи Боже наш, за причастя святих, пречистих, безсмертних і небесних Твоїх Таїн, що їх Ти дав нам на благодіяння, і освячення, і зцілення душ і тіл наших. 

Сам, Владико всіх, дай, щоб причастя святого Тіла і Крови Христа Твого було нам на віру непостидну, на любов нелицемірну, на умноження премудрости, на зцілення душі і тіла, на прогнання всього супротивного, на збереження Твоїх заповідей, на благоприємну відповідь на страшному суді Христа Твого.

Священник: Сповнилося і звершилося, скільки в нашій силі, Христе Боже наш, таїнство Твого промислу, бо маємо пам’ять Твоєї смерти, бачили ми образ Твого воскресіння, сповнилися безконечної Твого життя, насолодилися невичерпною Твоєю поживою.

Тож благозволь, щоб і в майбутньому віці всі ми сподобилися її, благодаттю безначального Твого Отця, і святого, і благого, і животворчого Твого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Слава Тобі, Боже. Слава Тобі, Боже. Слава Тобі, Боже.

Дякую Тобі, Господи Боже мій, що Ти не відкинув мене, грішного (грішну), але сподобив мене бути причасником (причасницею) Твоїх святощів. Дякую Тобі, що Ти сподобив мене, недостойного (недостойну), причаститися Твоїх пречистих і небесних дарів. Але, людинолюбний Владико, що ради нас умер, і воскрес, і дарував нам ці страшні і животворчі Таїнства на благодіяння й освячення душ і тіл наших, дай, щоб вони були й мені на зцілення душі і тіла, на прогнання всього супротивного, на просвічення очей мого серця, на мир моїх душевних сил, на віру непостидну, на любов нелицемірну, на сповнення мудрости, на додержування Твоїх заповідей, на збільшення Твоєї божественної благодаті і на присвоєння Твого царства; щоб я, ними охоронюваний (охоронювана) у Твоїй святості, завжди пам'ятав (памʼятала) про Твою благодать і жив (жила) уже не для себе, але для Тебе, нашого Владики і доброчинця, і так, відійшовши з цього життя з надією на вічне життя, досягнув (досягнула) непроминаючого спокою, де безнастанний голос тих, що торжествують, і безконечна насолода тих, що оглядають невимовну красу Твого обличчя.

Бо Ти є істинне прагнення і несказанна радість тих, що Тебе люблять, Христе Боже наш, і Тебе оспівує все створіння навіки. Амінь.

Молитва св. Василія Великого

Владико Христе Боже, царю віків і творче всього, дякую Тобі за всі блага, якими Ти мене обдарував, і за причастя Твоїх пречистих і животворчих Таїнств. Тому благаю Тебе, благий і людинолюбний, охороняй мене під Твоїм покровом і в тіні крил Твоїх та обдаруй мене чистим сумлінням, аж до останнього мого віддиху достойно причащатися Твоїх святощів на відпущення гріхів і на життя вічне. Бо Ти є хліб життя, джерело святости, податель благ, і Тобі славу возсилаємо з Отцем і Святим Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Молитва св. Івана Золотоустого

Таїнственно удостоївшись бути причасником (причасницею) Твого пречистого Тіла і чесної Крови, Христе Боже, оспівую і благословляю, поклоняюся, і славлю, і величаю спасіння Твої, Господи, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Молитва Йоана Дамаскина

Боже, Боже мій, невгасний і невидимий вогню, що чиниш ангелів Своїх вогнем палаючим, що у Своїй несказанній любові передав мені на поживу Своє божественне Тіло і прийняв мене за причасника (причасницю) Твого божества ради прийняття Твого пречистого Тіла і чесної Крови, проникни все моє тіло і дух, всі мої кості й мозок, гріхи мої спали, душу мою просвіти та ум мій проясни, тіло освяти і обитель у мені створи, разом із благословенним Твоїм Отцем і всесвятим Духом, щоб і я завжди перебував (перебувала) у Тобі, молитвами пречистої Твоєї Матері і всіх святих Твоїх. Амінь.

Інша молитва

Господи Ісусе Христе, Боже наш, нехай Твоє святе Тіло буде мені на життя вічне і Твоя чесна Кров на відпущення гріхів. А оця подяка нехай буде мені на радість, здоров'я й потіху. У час страшного і другого Твого пришестя сподоби мене, грішного (грішну), стати праворуч слави Твоєї, молитвами пречистої Твоєї Матері і всіх святих.

Молитва до Пресвятої Богородиці

Пресвята Владичице Богородице, світло моєї затьмареної душі, надіє, покрове, захисте, потіхο й радосте моя, дякую тобі, що ти сподобила мене, недостойного (недостойну), бути причасником (причасницею) пречистого Тіла і чесної Крови Сина твого. Ти породила правдиве світло - просвіти духовні очі серця мого. Ти породила джерело безсмертя - оживи мене, умертвленого гріхом. Милостивого Бога милосердна Мати, помилуй мене і дай мені розчулення й сокрушення в серці моєму, покору в думках моїх і визволення з полону помислів моїх. Сподоби мене аж до останнього віддиху неосудно приймати святощі пречистих Таїн на зцілення душі і тіла. І дай мені сльози покаяння і сповіді, щоб я величав (величала) і славив (славила) тебе по всі дні життя мого, бо ти благословенна і препрославлена навіки. Амінь.