Літургія Передшеосвячених Дарів
Середа, 3 квітня
Прп. й ісп. Микити, ігум. обителі Мидикійської
Священик: Благословенне царство Отця, і Сина, і Святого Духа нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Прийдіте, поклонімся цареві нашому – Богу.
Прийдіте, поклонімся Христові, цареві нашому – Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа – царя і Бога нашого.
Псалом 103
Благослови, душе моя, Господа!* Господи, Боже мій, ти вельми великий!
Ти одягнувся величчю і красою,* ти світлом, наче ризою, покрився.
Ти розіп'яв, неначе намет, небо,* ти збудував твої горниці у водах.
Із хмар собі робиш колісницю,* ходиш на крилах вітру.
Вітри своїми посланцями учиняєш,* полум'я вогненне − слугами своїми.
Ти заснував землю на її підвалинах,* не захитається по віки віків.
Безоднею, немов одежею, покрив її,* понад горами стали води.
Перед погрозою твоєю вони тікали,* перед голосом грому твого тремтіли.
Підвелися гори, зійшли долини до місця,* що ти їм призначив.
Поставив їм границю, якої не перейдуть,* щоб знову покрити землю.
Джерела посилаєш у ріки,* які течуть проміж горами.
Усю звірину, що в полі, вони напувають,* дикі осли там гасять свою спрагу.
Над ними кублиться небесне птаство,* з-поміж гілляк дає свій голос.
Ти напуваєш гори з твоїх горниць,* земля насичується плодом діл твоїх.
Вирощуєш траву для скоту, зела – на вжиток людям,* щоб хліб із землі добували:
Вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя,* і хліб, що скріплює серце людське.
Насичуються дерева Господні,* кедри ливанські, що посадив їх.
На них гніздяться птиці;* бусли – на кипарисах їхнє житло.
Високі гори для оленів,* скелі − для зайців притулок.
Ти створив місяць, щоб значити пори;* сонце знає свій захід.
Наводиш темряву, і ніч надходить,* що в ній ворушаться усі звірі дібровні.
Левенята рикають за здобиччю своєю,* поживи від Бога для себе просять.
Ховаються, як тільки зійде сонце,* лягають у своїх норах.
Виходить чоловік до свого діла,* і до своєї праці аж до вечора.
Яка їх, твоїх діл, Господи, сила!* У мудрості все ти створив, − повна земля твоїх створінь.
Ось море велике, прешироке,* у ньому плазунів без ліку, звірів малих і великих.
Там кораблі проходять,* є і левіятан, якого ти створив, щоб ним бавитися.
Усі вони від тебе дожидають,* щоб дав їм у свій час поживу.
Коли даєш їм, вони її збирають,* як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.
Вони бентежаться, коли ховаєш вид свій;* як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються у свій порох.
Зішлеш свій дух, – вони оживають,* і ти відновлюєш лице землі.
Нехай слава Господня буде повіки,* нехай Господь радіє творами своїми.
Спогляне він на землю, і вона стрясається,* торкнеться гір, вони димують.
Я буду Господеві співати поки життя мого,* псалми співатиму, поки буду жити.
Нехай буде приємна йому моя пісня;* у Господі я веселитимусь.
Нехай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше нехай не буде.* Благослови, душе моя, Господа.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (3).
Священик мовить вечірні молитви
Четверта молитва
Невмовкаючими піснями і безперестанними славословленнями святими силами оспівуваний, наповни уста наші хвалінням Твоїм, щоб воздати величення імені Твоєму святому, і дай нам участь і насліддя з усіма, що воістину бояться Тебе і зберігають заповіді Твої, молитвами святої Богородиці і всіх святих Твоїх.
Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь
П’ята молитва
Благословен єси, Господи Боже, вседержителю, що відаєш ум людський, що знаєш, чого потребуємо, багато більше ніж просимо або розуміємо. Сам, людинолюбче Царю, в усьому благий, удовольни нас множеством щедрот Твоїх, щоб бездоганною совістю призивати святе ім’я Твоє; і не введи нас у спокусу, але ізбави нас від лукавого, і промислом Твоїм усе на користь нашу учини.
Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Шоста молитва
Господи, Господи, що держиш усе пречистою Твоєю долонею, що довго терпиш із-за всіх нас і жалієш за злоби наші, пом’яни щедроти і милість Твою, навідай нас Твоєю благістю і дай нам уникнути і в останок теперішнього дня різних підступів лукавого, і життя наше збережи безпечним благодаттю всесвятого Твого Духа.
Милістю і людинолюб'ям єдинородного Твого Сина, що з Ним благословен єси, з пресвятим і благим і животворчим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Сьома молитва
Боже великий і дивний, що несказанною благістю і багатим промислом управляєш усім і добра світу нам дарував, і дав нам запоруку обіцяного царства дарованими нам благами. Ти вчинив, щоб і минулу частину дня ми ухилилися від усякого зла; даруй нам і останок непорочно довершити перед святою славою Твоєю, оспівувати Тебе єдиного благого і людинолюбного Бога нашого.
Бо Ти єси Бог наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Восьма молитва
Боже великий і всевишній, що єдиний маєш безсмертя, що в світлі живеш неприступнім, що все творіння сотворив у премудрості, що розділив між світлом і темрявою, і поставив сонце володіти днем, а місяць та зорі володіти ніччю, що сподобив нас грішних і в теперішній час стати перед лицем Твоїм в ісповідуванні, і принести Тобі вечірнє славослов’я; сам, людинолюбче, справ молитву нашу, як кадило перед Тобою, і прийми її, як приємний запах. Подай же нам цей вечір і надходячу ніч мирну, одягни нас у броню світла, ізбави нас від страху нічного і всякої речі, що в темряві проходить. І дай сон, що його Ти дарував на спочинок нашої немочі, вільний від усяких диявольських примар: так, Владико, благих Подателю, нехай і ми вночі на наших ложах, каючись споминаємо ім’я Твоє, і просвічувані поученням Твоїх заповідей, встанемо в душевній радості на славослов’я Твоєї благости, приносячи молитви і моління Твоєму милосердю за прогрішення наші, і всіх народ Твій, яких, молитвами святої Богородиці, в милості навісти.
Бо Ти благий і людинолюбний Бог − і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Мирна єктенія
Диякон: У мирі Господеві помолімся.
Люди на кожне прохання: Господи, помилуй.
За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.
За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.
За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.
За святішого вселенського архиєрея Франциска, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир (ім’я), і за боголюбивого єпископа нашого кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.
За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.
За місто це (за село це, за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.
За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.
Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Люди: Тобі, Господи.
Священик: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Перший антифон
18-та катизма, Псалом 119, 120, 121, 122, 123
Псалом 119
До Господа в скорботі моїй взивав я,* і Він вислухав мене.
Господи, визволь душу мою від уст неправедних* і від язика зрадливого!
Що дасться тобі або що приложиться тобі* до язика зрадливого?
Гострі стріли сильного* з вугіллям, що нищить.
Лихо мені, що подорож моя продовжилася;* оселивсь я між оселями кидарськими.
Довго подорожувала душа моя:* з тими, що ненавидять мир, був я сумирний.
Коли промовляв до них,* вони без вини ворогували проти мене!
Псалом 120
Я звів очі мої в гори;* звідки прийде поміч моя?
Поміч моя від Господа,* що сотворив небо та землю.
Не дай нозі твоїй захитатися,* і не задрімає Той, що охороняє тебе!
От, не задрімає і не засне* Той, що оберігає Ізраїля.
Господь охоронить тебе,* Господь — оборона твоя праворуч тебе.
Удень сонце не припече тебе,* ані місяць уночі.
Господь збереже тебе від усякого зла,* збереже душу твою Господь.
Господь збереже вхід твій і вихід твій* віднині і до віку.
Псалом 121
Зрадів я, коли сказали мені:* Підемо до дому Господнього.
Стояли ноги наші* у дворах твоїх, Єрусалиме!
Єрусалим, що будується, як місто,* якого будівлі стоять разом.
Бо туди приходили покоління, покоління Господні, за заповітом ізраїлевим,* прославити ім'я Господнє.
Бо там поставлено престоли для суду,* престоли в домі Давида.
Просіте ж миру для Єрусалиму* і достатку для тих, що люблять тебе!
Тож нехай буде мир у силі твоїй* і достаток у палатах твоїх!
Задля братів моїх і ближніх моїх* говорив я: Мир тобі!
Задля дому Господа, Бога нашого,* шукав я добра тобі.
Псалом 122
До Тебе, що перебуваєш на небі,* звів я очі мої.
Так як очі слуг звертаються до рук господарів своїх,* як очі служниці — до рук господині її:
Так очі наші — до Господа, Бога нашого,* поки помилує нас.
Помилуй нас, Господи, помилуй нас,* бо надто сповнені ми погорди.
Надміру сповнена душа наша ганьби від багатих* та зневаги від гордих.
Псалом 123
Коли б не Господь був з нами, — нехай скаже Ізраїль, — коли б не Господь був з нами, як люди проти нас повстали,* то, певне, живих пожерли б нас.
Коли б розгорілась ярість їх на нас,* то, певне, вода потопила б нас.
Справді через потік перейшла душа наша;* справді перейшла душа наша воду прудку.
Благословен Господь,* що не віддав нас на здобич зубам їх!
Душа наша, як птиця,* визволилась із сіті ловців.
Сіть розірвалася, і ми визволились;* поміч наша в імені Господа, що сотворив небо та землю.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя. Слава Тобі. Боже (3).
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Люди: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Люди: Тобі, Господи.
Перша молитва
Священик: Господи, щедрий і милостивий, довготерпеливий і многомилостивий, почуй молитви ніші і зваж на голос моління нашого, вчини з нами знамення на благо, настав нас на путь твою, щоб ходили ми в істині твоїй. Возвесели серця наші, щоб боятися імени твого святого, бо великий єси Ти і твориш чудеса. Ти єси Бог єдиний, і немає подібного Тобі між богами, Господи: сильний у милості і благий у могутності, щоб помагати, і утішати, і спасати всіх, що уповають на ім’я святеє Твоє.
Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Другий антифон
18-та катизма, Псалом 124, 125, 126, 127, 128
Псалом 124
Ті, що надіються на Господа, — як гора Сіон;* не захитається повік, хто живе в Єрусалимі.
Гори навколо нього,* і Господь — навколо народу свого віднині і повік.
Бо не зоставить Господь жезла грішників над долею праведних,* щоб не простягли праведні рук своїх до беззаконня.
Ущаслив, Господи,* добрих і правих серцем.
А тих, що схиляються до хитрощів,* відведе Господь разом з тими, що чинять беззаконня.
Мир на Ізраїля!
Псалом 125
Як утішені були ми, коли повертав Господь полон Сіону;* тоді уста наші наповнились радістю і язик наш веселістю.
Тоді говорили між народами:* Велике Господь учинив з ними!
Велике Господь сотворив з нами:* ми звеселились.
Поверни, Господи, полон наш,* наче потоки за вітру південного!
Ті, що сіють у сльозах,* пожнуть у радості.
Відходячи, вони відходили та плакали,* покидаючи насіння своє.
А вертаючи, прийдуть у радості,* збираючи снопи свої.
Псалом 126
Коли не Господь збудує дім,* даремне будівничі трудились.
Коли не Господь охоронятиме місто,* даремне пильнував сторож.
Даремне встаєте зрання; ви, що їсте хліб журби,* вставайте після спочинку, коли Бог дасть сон улюбленим своїм.
Оце насліддя від Господа — сини;* нагорода від Нього — плід утроби.
Як стріли у руці сильного,* так сини, що виросли.
Блажен, хто сповнить ними жадання своє;* не осоромляться вони, коли будуть говорити з ворогами своїми у воротях.
Псалом 127
Блаженні всі, що бояться Господа,* ходять путями Його!
Трудом рук твоїх живитися будеш;* щасливий ти, і добре тобі буде!
Дружина твоя,* як лоза плодовита біля дому твого.
Сини твої,* немов паростки оливні круг стола твого.
Ось так благословен буде чоловік,* що боїться Господа.
Нехай благословить тебе Господь із Сіону!
І щоб ти побачив добро Єрусалиму по всі дні життя твого,* і щоб ти побачив дітей синів твоїх!
Мир на Ізраїля!
Псалом 128
Часто боролися зо мною від молодих літ моїх,* — нехай же скаже Ізраїль.
Часто боролися зо мною від молодих літ моїх,* та не перемогли мене.
На хребті моїм будували грішники,* чинили далі беззаконня своє.
Праведний Господь* постинав шиї грішників.
Нехай осоромляться і вернуться назад* усі, що ненавидять Сіон.
Нехай будуть, як трава на покрівлі,* що, перше ніж її вирвали, засохла.
Якою не наповнив руки своєї жнець* і пазухи своєї той, що снопи збирає.
І не сказали перехожі:* Благословення Господнє на вас!
Ми благословили вас* в ім'я Господнє.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя. Слава Тобі. Боже (3).
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Люди: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Люди: Тобі, Господи.
Друга молитва
Священик: Господи, не осуджуй нас у Твоїй ярості, ані в гніві Твоїм не карай нас, але вчини з нами по милості Твоїй, лікарю і зцілителю душ наших. Настав нас до пристановища волі Твоєї; просвіти очі сердець наших на пізнанні Твоєї істини і даруй нам, останок теперішнього дня мирний і безгрішний, і ввесь час життя нашого, молитвами Богородиці і всіх святих.
Бо Ти благий і людинолюбний Бог – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Третій антифон
18-та катизма, Псалом 129, 130, 131, 132, 133
Псалом 129
Із глибини взивав я до Тебе, Господи:* Вислухай, Господи, голосу мого.
Нехай будуть уші Твої уважні* на голос моління мого!
Коли на беззаконня зважатимеш, Господи,* Господи, хто устоїть? Бо в Тебе очищення єсть.
Задля імени Твого я дожидав Тебе, Господи;* дожидала душа моя слова Твого.
Надіялась душа моя на Господа* від сторожі ранньої до ночі.
Від сторожі ранньої* нехай надіється Ізраїль на Господа.
Бо в Господа милість і велике у Нього визволення;* і Він визволить Ізраїля від усякого беззаконня його.
Псалом 130
Господи, не пишалося серце моє, і не пишалися очі мої,* і не входив я у велике, ні в дивне, що вище за мене.
Коли не був я покірний і пишався в душі своїй,* то як відлучена дитина матері своїй, так Ти відплатиш душі моїй.
Нехай надіється Ізраїль на Господа* віднині аж довіку.
Псалом 131
Пом'яни, Господи, Давида і всю лагідність його,* як він клявся Господеві, присягався Богу Якова:
Не ввійду до намету дому мого,* не ляжу на постелі ложа мого.
Не дам сну очам моїм, і дрімоти повікам моїм,* і відпочинку скроням моїм:
Поки не знайду місця Господеві,* намету Богові Якова!
Оце чули ми про нього в Євфраті,* знайшли його на полях лісових.
Увійдімо до наметів його,* поклонімося на місці, де стояли ноги його.
Встань, Господи, на місце відпочинку Твого,* Ти і кивот святині Твоєї.
Священики Твої зодягнуться в правду* і преподобні Твої возрадуються.
Задля Давида, слуги Твого,* не відверни лиця від помазаника Твого.
Клявся Господь Давидові істиною* і не відмовиться від неї:
З плоду утроби твоєї* посаджу на престолі твоєму.
Коли сини твої додержать заповіту Мого і заповідей Моїх, яких Я навчу їх,* то й сини їх повік засядуть на престолі твоїм.
Бо вибрав Господь Сіон,* побажав його на оселю Собі.
Оце відпочинок мій повік-віки,* тут оселюся, бо Я побажав його.
Здобич його щедро благословлю,* убогих його нагодую хлібом.
Священиків його зодягну в спасення* і преподобні його радістю радуватись будуть.
Там виплекаю силу Давидову,* приготував Я світильник помазаникові моєму.
Ворогів його зодягну в сором,* і на ньому процвіте святиня Моя.
Псалом 132
От що добре, от що гарне,* це — коли браття живуть разом!
Це, як миро на голові, що на бороду спливає, на бороду Арона,* що спливає на край одежі його.
Це, як роса єрмонська,* що сходить на гори Сіонські.
Бо там заповів Господь* благословення і життя повік.
Псалом 133
Благословіте нині Господа, всі слуги Господні,* що стоїте в домі Господньому, у дворах Бога нашого.
Ночами здімайте руки ваші до святині* і благословіте Господа.
Нехай благословить тебе Господь із Сіону,* що сотворив небо та землю!
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя. Слава Тобі. Боже (3).
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Люди: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Люди: Тобі, Господи.
Третя молитва
Священик: Господи Боже наш, пом’яни нас, грішних і непотрібних рабів Твоїх, коли призиваємо святе й поклоняєме ім’я Твоє, і не осором нас вичікуванням милости Твоєї, але даруй нам, Господи, все, чого просимо для спасення, і сподоби нас любити й боятися Тебе з усього серця нашого і чинити в усьому волю Твою.
Бо Ти єси Бог наш, Бог, щоб милувати і спасати, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
«Господи, взиваю я до тебе», глас 4
Псалом 140
Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Вислухай мене, Господи.* Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Почуй голос моління мого,* коли взиваю до тебе.* Вислухай мене, Господи.
Нехай піднесеться молитва моя,* мов кадило перед тобою;* підношення рук моїх,* як жертва вечірня.* Вислухай мене, Господи.
Постав, Господи, моїм устам сторожу;* до дверей губ моїх − варту!
Не дай схилитися серцеві моєму* до чогось злого.
Ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня,* – ні ласощів їхніх я не хочу їсти.
Нехай праведник по-доброму б'є мене й виправляє,* а олія грішного нехай не намастить голови моєї.
Я все-таки молитимусь,* незважаючи на їхні злі вчинки.
Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі,* то почують, що слова мої любі.
Немовби хтось розбив і розрив землю,* розкидано їхні кості перед адом.
Бо до тебе, Господи, мій Боже, мої очі;* до тебе прибігаю, не губи душі моєї.
Збережи мене від петлі, що її наставили на мене,* і від сильця тих, що творять беззаконня.
Нехай грішники впадуть у власні сіті всі разом,* а я пройду безпечно.
Псалом 141
Я голосом моїм до Господа взиваю,* я голосом моїм до Господа молюся.
Скаргу мою перед ним виливаю,* мою скруту йому я виявляю.
Коли тривожиться в мені дух мій, ти знаєш мою стежку.* На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.
Поглянь праворуч і подивися:* нема нікого, хто дбав би за мене.
Нема куди мені втікати,* нема нікого, хто піклувався би мною.
До тебе, Господи, взиваю й кажу:* Ти моє прибіжище, в землі живих ти моя доля!
Зверни увагу на моє благання,* бо я вельми нещасний.
Спаси мене від гонителів моїх,* бо вони сильніші від мене.
Стих: Виведи із темниці душу мою, щоб сповідуватися імені Твоєму.
(г. 4): Розтративши Вітцівське багатство,* я став нужденним,* і поселився у країні лукавих громадян.* А уподібнившись до безсловесних та нерозумних тварин,* я втратив всяку Божу благодать.* Та, навернувшись, взиваю до тебе, милостивого й щедрого Отця:* Згрішив я, прийми мене розкаяного, Боже, і помилуй мене.
Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.
(г. 6): Як блудний син, і я, нещасний, втратив гідність синівства;* споживаю корм, ніби невільник, разом з безрогими,* та не насичує мене така пожива.* Тому вертаюся до тебе, як милосердного Отця,* якого я зухвало покинув.* Тепер покірно повернувшись, розкаянно кличу:* Я згрішив проти неба і перед тобою, Отче,* але подай мені навернення і велику милість.
Псалом 129
Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Хрест твій, Господи,* став мученикам твоїм зброєю непереможною:* бо вони, бачивши близьку смерть* і передбачаючи життя майбутнє, кріпились надією на тебе.* Їхніми молитвами помилуй нас.
Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
(г. 6, подібний: Все відклавши): Боговгодні Апостоли!* Ви, що з’явилися як проміння духовного Сонця,* випросіть просвічення душам нашим* і визволення від туманних і темних пристрастей.* Моліться, щоб постом і молитвою* ми очистили наші серця, полонені лукавим,* і могли оглядати день спасіння.* Вірою спасаючись,, ми завжди вас почитаємо,* бо ви охоронили світ своєю премудрою проповіддю.
Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.
Блудний син, вступивши в країну злоби,* жив, як і нині я.* Отче милосердний, ти дав мені багатство,* а я нидію і голодую без добрих діл,* і ганьба гріховна мене оповила,* бо втратив я з вини моєї одяг благодаті Божої.* Тому до тебе взиваю:* Я згрішив перед тобою,* але і доброта твоя мені відома.* Прийми мене, хоч би у найми, Щедрий,* - молитвами апостолів,* що полюбили тебе, Христе.
Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.
Апостоли Спасові, світила вселенної,* благодійники й поміч у людському спасінні!* Зірки чудес і знаки оздоровлень - окраса ваша.* Це ви розповідаєте про Божу славу і про небо.* Постійно заносіть до Господа моління ваші,* щоб він прийняв і наші молитви, немов приємний запах,* і сподобив нас з острахом оглядати і цілувати життєдайний хрест.* Зішли людинолюбний Спасе, свою милість і нам,* що поклоняємось хрестові.
Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
(г. 8, подібний: О, преславне чудо): Преподобні богомудрі Отці!* Ви сліпим даєте світло,* недужим ізцілення,* кривим здоров'я,* милосердно схиляючись до тих,* що з вірою приходять до храму вашого* і просять вашої допомоги.* Прославляючи вас, ми всі знайшли у вас* вірних заступників і провідників.
Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
Преподобні богомудрі Отці!* Ви сліпим даєте світло,* недужим ізцілення,* кривим здоров'я,* милосердно схиляючись до тих,* що з вірою приходять до храму вашого* і просять вашої допомоги.* Прославляючи вас, ми всі знайшли у вас* вірних заступників і провідників.
Псалом 116
Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!
Преподобні Отці всечесні!* Ви чеснотами вступили на колісницю* і вийшли до Бога,* прийнявши переможців шанування;* нам же, Отці всечесні, залишили ви, немов накидку, ваші тіла,* покладені в гробницях,* щоб подавали зцілення* і проганяли лукавих духів,* – тому й славимо вас, Преславні.
Стих: Велике бо до нас його милосердя,* і вірність Господа повіки.
Вас зараховано до хорів посників, Блаженні,* бо ви прикрасили себе посним життям,* і нині живете, радіючи,* в небесних оселях,* де ликують ангели.* Справді освячені божественним світлом,* згадуйте тих,* що з любов'ю прославляють вас на землі* і звершують ваш святий празник.
Слава (г. 8): Преподобні Отці!* Ви вдень і вночі навчались в Господньому законі* і стали достойними бути розсадниками дерева життя,* а плід вашого терпіння зацвів вінками.* Мавши сміливість перед Христом Богом,* основоположником подвижництва,* випросіть і нам прощення гріхів і велику милість.
І нині (богородичний): Мої замисли нечисті й уста облудні,* діла ж мої всі опоганені.* Що чинитиму та як погляну на Суддю?* Владичице, Діво, моли Сина свого, Творця і Господа,* щоб він у покаянні прийняв дух мій, як єдиний добросердий.
Молитва входу
Диякон: Господеві помолімся.
Священик: Увечорі, і вранці, і опівдні благословимо, благодаримо і молимось до Тебе, Владико всіх, людинолюбний Господи. Направ молитву нашу, як кадило, перед Тобою, і не дай нахилити сердець наших до слів або помислів лукавих, але визволи нас від усього, що ловить душі наші, бо до Тебе, Господи, Господи, очі наші, і на Тебе ми уповаємо, не посором нас, Боже наш. Бо Тобі належить усяка слава, честь, і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Диякон: Премудрість, прості.
«Світло тихе»
Люди: Світло тихе святої слави, безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе! Доживши до заходу сонця, бачивши світло вечірнє, славимо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога. Достойно є повсякчас прославляти тебе голосами побожними, Сину Божий, що життя даєш усьому світу; тому світ увесь славить тебе.
Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Мир всім.
Диякон: Премудрість. Будьмо уважні.
Прокімен
Прокімен (г. 4): Надіюсь на ласку Божу* повік - віка (Пс 51,10).
Стих: Чого ти, грішнику, злобою хвалишся? (Пс 51,3).
Читання книг Старого Завіту
Диякон: Премудрість.
Читець: З книги Буття читання.
Диякон: Будьмо уважні.
Було ж Ноєві шістсот років, як стався потоп на землі. І ввійшов Ной, сини його, жінка його й жінки синів його з ним у ковчег перед потопом вод. З чистої скотини і з нечистої скотини, з птаства і з усього, що повзає по землі, прийшли до Ноя в ковчег по парі, самець і самиця, як велів Бог Ноєві. (Бут. 7,6-9)
Тоді співається другий прокімен.
Прокімен (г. 4): Коли Бог поверне* долю люду свого (Пс 52,7).
Стих: Безумний каже в своїм серці: Немає Бога (Пс 52,2).
Диякон: Повеліте.
Священик, держачи свічник і кадильницю і дивлячись на престол, чинить знак хреста і співає:
Премудрість, прості.
Обернувшись до народу, знову чинить знак хреста і співає:
Світло Христове просвіщає всіх.
Ми робимо три доземні поклони.
Читець: З книги Приповідок читання.
Диякон: Будьмо уважні.
Сину, коли ти мудрий, мудрий для себе; коли ж насмішник, сам один нестимеш наслідки того. Дурнота пустотлива, недбала, не відає нічого. Сидить біля дверей свого будинку, на троні, на висотах у місті, шоб кликати перехожих, що дорогою собі простують. «Хто невіглас, нехай сюди заверне», а безумному вона каже: «Вода украдена солодка, і смачний хліб схований!» А він і не знає, ш;о там тіні і що її гості в самій глибині Шеолу. (Прип. 9,12-18)
Священик: Мир Тобі.
Диякон: Премудрість.
«Нехай направиться»
Священик від передньої сторони престолу співає:
Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед тобою, підношення рук моїх, жертва вечірняя.
Люди: Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед тобою, підношення рук моїх, жертва вечірняя.
Священик, стоячи з правої сторони, співає перший вірш:
Господи, візвав я до Тебе, вислухай мене. Почуй голос моління мого, коли я взиваю до Тебе.
Люди: Нехай направиться...
Священик, стоячи ззаду престолу, співає другий вірш:
Положи, Господи, охорону устам моїм і двері огороди губам моїм.
Люди: Нехай направиться...
Священик, з лівої сторони, співає третій вірш:
Не наклони серця мого до словес лукавства, щоб вигадувати приводи для гріхів.
Люди: Нехай направиться...
Священик, з передньої сторони престолу:
Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед тобою.
Люди: Підношення рук моїх, жертва вечірняя.
Священик кадить престол на початку і при кінці кожного вірша, який співає.
Коли священик співає: Нехай направиться..., люди моляться навколішках; коли ж співають люди, священик зі служачими у святилищі стають на коліна, молячись.
По закінченні робимо три доземні поклони.
Єктенія усильного благання
Диякон: Промовмо всі з усієї душі, і з усієї мислі нашої промовмо.
Люди: Господи, помилуй.
Господи вседержителю, Боже отців наших, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Люди: Господи, помилуй.
Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Люди: Господи, помилуй (3).
Молитва усильного благання
Священик: Господи Боже наш, прийми усильне це благання від слуг Твоїх і помилуй нас з великої милости Твоєї, і щедроти Твої зішли на нас і на весь народ Твій, що очікує від Тебе багатої милости.
Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Франциска, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир (ім’я), і за боголюбивого єпископа нашого кир (ім’я), за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.
Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй (3).
Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.
Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.
Священик: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
(Якщо скорочується Літургію, перейди до Тільки вірні, ще і ще...).
Єктенія за оглашенних
Диякон: Вірні, за оглашенних помолімся, щоб Господь помилував їх.
Просвітив їх словом істини.
Відкрив їм Євангеліє правди.
Приєднав їх до святої Своєї соборної й апостольської Церкви.
Спаси, помилуй, заступи й охорони їх, Боже, Твоєю благодаттю.
Священик: Щоб і вони з нами славили пречесне й величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Диякон: Тільки вірні, ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Люди: Господи, помилуй.
(Якщо скорочується Літургію, перейди до Премудрість. За даром...).
Перша молитва вірних
Священик: Боже великий і хвальний, що животворчою смертю Христа Твого переставив нас від тління в нетління, Ти визволь усі наші почуття від пристрасного умертвіння, поставивши їм за доброго провідника внутрішню розсудливість; і око, отже, нехай не пристане ні на який погляд лукавий, а слух нехай буде замкнений для пустих слів, язик же нехай очиститься від слів непристойних; очисть же наші губи, що хвалять Тебе, Господи; учини, щоб руки наші здержувалися від злих учинків, а діяли тільки те, що добровгодне Тобі, утверджуючи всі наші члени і мислі благодаттю Твоєю.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Премудрість.
Священик: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Люди: Господи, помилуй.
Друга молитва вірних
Священик: Владико святий, преблагий, молимо Тебе, багатого в милості, милостивий будь нам, грішним; і сотвори нас достойними прийняти єдинородного Твого Сина і Бога нашого, Царя слави. Ось бо пречисте Його Тіло і животворча Кров, що в цей час входять у невидимому супроводі множества воїнства небесного, мають предложитися на цій тайній трапезі, а їх причастя неосудно нам даруй, щоб ми, осяяні ними мисленним оком, стали синами світла і дня.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Премудрість.
Священик: За даром Христа Твого, з яким Ти благословенний, з пресвятим, і благим, і животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
«Нині сили»
Нині сили небесні з нами невидимо служать: ось бо входить цар слави, ось жертва тайна совершенна супроводиться у славі. З вірою і любов’ю приступім, щоб нам причасниками життя вічного бути. Алилуя, алилуя, алилуя.
Диякон кадить, а відтак разом зі священиком мовлять: Нині сили небесні... тричі.
Тоді творять вхід із передшеосвяченими дарами, не мовлячи нічого.
По вході робимо три доземні поклони.
Прохальна єктенія
Диякон: Сповнім вечірню молитву нашу Господеві.
Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.
За предложені і передшеосвячені чесні дари Господу помолімся.
Щоб людинолюбний Бог наш, прийнявши їх у святий, і наднебесний, і мислений Свій жертовник, як приємний запах духовний, зіслав нам божественну благодать і дар Святого Духа, помолімся.
Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.
Молитва по поставленні святих таїн
Священик: Боже невимовних і невидимих таїн, у Тебе є сховані скарби премудрости й розуму; Ти відкрив нам служіння цій служби і з-за багатого Твого людинолюбʼя поставив нас, грішних, приносити Тобі дари й жертви за наші гріхи і людські невідання. Ти сам, невидимий Царю, що твориш діла великі й недослідні, славні й надзвичайні, яким немає числа, споглянь на нас, недостойних слуг Твоїх, що стоять перед цим святим жертовником, як перед херувимським Твоїм престолом, на якому єдинородний Твій Син і Бог наш спочиває під страшними таїнствами, що лежать перед нами.
Визволивши і нас, і вірних людей Твоїх від усякої нечистоти, освяти душі і тіла всіх нас освяченням невід’ємним, щоб ми з чистим сумлінням, з незасоромленим лицем, з просвіченим серцем причащаючися цих божественних святощів і оживотворювані ними, з’єдналися з самим Христом Твоїм, істинним Богом нашим, що сказав: "Хто їсть Моє Тіло і хто п’є Мою Кров, у мені перебуває і Я в ньому"; щоб ми, як поселиться і житиме в нас Слово Твоє, Господи, стали храмом пресвятого й поклоняємого Твого Духа, визволені від усякого диявольського підступу, що докопується ділом, або словом, або помислом, і одержали обіцяні нам блага, з усіма святими Твоїми, що від віку Тобі благоугодні були.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Дня всього досконалого, святого, мирного й безгрішного у Господа просім.
Люди, на кожне прошенення: Подай, Господи.
Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.
Прощення й відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.
Доброго й пожиточного душам нашим і миру для світу у Господа просім.
Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.
Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.
Єдність віри і причастя Святого Духа випросивши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Люди: Тобі, Господи.
«Отче наш»
Священик: І сподоби нас, Владико, зі сміливістю, неосудно сміти призивати Тебе, небесного Бога Отця, і мовити.
Люди: Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас і на віки віків.
Люди: Амінь.
Мир усім.
Люди: І духові твоєму.
Диякон: Голови ваші Господові приклоніть.
Люди: Тобі, Господи.
Молитва главоприклонна
Священик: Боже, єдиний благий і милосердний, що живеш на висотах і споглядаєш на смиренних, споглянь милосердним оком на всіх людей Твоїх, і захорони їх, і сподоби всіх нас неосудно причаститися Твоїх животворчих таїн, бо перед Тобою ми схилили свої голови, очікуючи від Тебе багатої милости.
Благодаттю, і щедротами, і людинолюб’ям єдинородного Сина Твого, з яким Ти благословенний, із пресвятим, і благим, і животворчим твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Молитва "Зглянься, Господи, Ісусе Христе..."
Священик: Зглянься, Господи, Ісусе Христе, Боже наш, зі святого житла Твого і від престолу слави царства Твого, і прийди, щоб освятити нас – Ти, що вгорі з Отцем сидиш, і тут з нами невидимо перебуваєш, і сподоби могутньою Твоєю рукою подати нам пречисте Твоє Тіло і чесну Кров, а через нас – усім людям.
Священик і диякон поклоняються, мовлячи тричі:
Боже, будь милостивим до мене, грішного.
Причастя
Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Передшеосвячене святеє святим.
Люди: Єдин свят, єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь.
Причасний: Споживіте і збагніте, що благий Господь. Алилуя, алилуя, алилуя.
Молитва приготування до святого причастя
Вірую, Господи, і ісповідую, що Ти – воістину Христос, Син Бога живого, що прийшов у світ грішників спасти, з яких перший (перша) я.
Вечері Твоєї тайної сьогодні, Сину Божий, мене причасника (причасницю) прийми, бо ворогам Твоїм тайни не повім і поцілунку не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, ісповідую Тебе:
Пом’яни мене, Господи, коли прийдеш – у царстві Твоїм.
Пом’яни мене, Владико, коли прийдеш – у царстві Твоїм.
Пом’яни́ мене, Святий, коли прийдеш – у царстві Твоїм.
Нехай не на суд і не на осудження буде мені причастя святих Твоїх Таїн, Господи, а на зцілення душі і тіла.
Боже, будь милостивим до мене, грішного (грішної).
Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.
Без числа нагрішив (нагрішила) я, Господи, прости мені.
Причастя священнослужителів
Диякон: Роздроби, владико, святий хліб.
Священик роздроблює його на чотири часті, мовлячи: Роздроблюється і розділюється Агнець Божий, роздроблюваний і неподільний, що Його завжди їдять і ніколи не з’їдають, але причасників Він освячує.
І вкладає частицю в чашу, нічого не кажучи; диякон вливає теплоту до чаші, не мовлячи нічого.
Священик: Дияконе, приступи.
Диякон: Ото приходжу до безсмертного Царя і Бога нашого. Подай мені, владико, чесне і святе Тіло Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа.
Священик, давши йому частицю святих таїн, мовить: (Ім’я), священнодияконові, подається чесне, і святе, і пречисте Тіло Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів його і на життя вічне.
Диякон: Вірую, Господи...
Священик: Чесне і пресвяте Тіло Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа подається мені, ієреєві (ім’я), на відпущення гріхів моїх і на життя вічне. Амінь.
Вірую, Господи...
Диякон, узявши чашу і обернувшись до людей, мовить: Приступіте.
Люди: Благословлю Господа на всякий час. Алилуя.
Причастя вірних відбувається, як на Літургії Івана Золотоустого.
Священик, причащаючи, мовить:
Чесного, і пресвятого, і пречистого Тіла і Крови Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа причащається слуга Божий (слуга Божа) (ім’я), на відпущення гріхів своїх і на життя вічне. Амінь.
Після обкадження дарів священик, узявши чашу і обернувшись до людей, мовить:
Благословен Бог, що просвічує й освячує нас.
Завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
І відносить святе до проскомидійника.
Люди: Амінь. Благодаримо Тебе, Христе Боже наш, що сподобив єси нас бути причасниками Твого пречистого Тіла і Твоєї чесної Крови, пролитої за ввесь світ, на відпущення гріхів – таїнства Твого промислу. Алилуя, алилуя, алилуя.
Благодарна єктенія
Диякон: Прості, прийнявши божественних, святих, пречистих, безсмертних, небесних і животворчих, страшних Христових Таїн, достойно подякуймо Господеві.
Люди: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
День увесь досконалий, святий, мирний і безгрішний випросивши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Люди: Тобі Господи.
Молитва благодарення
Священик: Благодаримо Тебе, Спаса всіх Бога, за всі блага, які Ти подав нам, і за причастя святого Тіла і Крови Христа твого, і молимось до Тебе, людинолюбний Владико: Захорони нас під покровом крил Твоїх, і дай нам аж до останнього нашого віддиху достойно причащатися Твоїх святощів, на просвічення душі і тіла, у насліддя небесного царства.
Бо Ти – освячення наше, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Священник: У мирі вийдім.
Люди: В імені Господнім.
Диякон: Господеві помолімся.
Люди: Господи, помилуй.
Заамвонна молитва
Священик: Владико вседержителю, Ти все творіння премудрістю створив і невимовним Твоїм промислом і великою благістю ввів нас у ці священні дні на очищення душ і тіл, на здержання пристрастей, для надії воскресення.
Ти в сорока днях вручив скрижалі, Богом писані письмена, угодникові Твоєму Мойсеєві.
Подай і нам, благий, добрим подвигом подвизатися, час посту завершити, віру неподільну зберегти, голови невидимих зміїв сокрушити, і переможцями гріха явитись, і неосудне достигнути поклонитися святому воскресенню.
Бо благословилося і прославилося пречесне й величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь. Будь ім’я Господнє благословенне віднині й довіку (3).
Священик роздає людям антидор.
Псалом 33
Благословлю Господа на всякий час,* завжди хвала Його в устах моїх.
У Господі похвалиться душа моя,* нехай почують лагідні і возвеселяться.
Возвеличте Господа зо мною,* і вознесімо ім’я Його вкупі.
Я шукав Господа, і він вислухав мене,* і від усіх скорбот моїх ізбавив мене.
Приступіть до Нього і просвітіться,* і лиця ваші не постидаються.
Оцей убогий візвав, і Господь вислухав його,* і від усіх скорбот його спас його.
Ополчиться ангел Господень навкруг тих, що бояться його,* і ізбавить їх.
Вкусіте і видіте, що благий Господь;* блажен муж, що уповає на Нього.
Бійтеся Господа, всі святії Його,* бо нема недостатку в тих, що бояться Його.
Багаті збідніли і зголодніли,* а тим, що шукають Господа, не забракне ніякого добра.
Прийдіте, чада, послухайте мене,* страху Господнього навчу вас.
Хто є той чоловік, що, люблячи життя,* бажає видіти дні благі?
Стримай язик твій від зла* і губи твої, щоб не говорити лести.
Відхилися від зла і твори добро,* шукай миру і біжи за ним.
Очі Господні на праведних,* а уші Його на молитву їх.
Лице ж Господнє проти тих, що творять зло,* щоб викоренити з землі пам’ять їх.
Візвали праведні і Господь вислухав їх,* і від усіх скорбот їх ізбавив їх.
Близький Господь до сокрушених серцем,* і смиренних духом спасе.
Багато скорбот у праведних,* і від усіх них ізбавить їх Господь.
Охороняє Господь усі кості їх,* ні одна з них не сокрушиться.
Смерть грішників люта,* і ті, що ненавидять праведного, згрішать.
Ізбавить Господь душі рабів Своїх,* і не згрішать усі, що уповають на Нього.
Молитва на споживання святих дарів
Господи Боже наш, що ввів нас у ці священні дні і зробив нас причасниками страшних Твоїх таїн, приєднай нас до Твого словесного стада і вчини нас наслідниками Твого царства, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Відпуст
Священик: Благословення Господнє на вас – Його благодаттю і людинолюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Диякон: Премудрість.
Люди: Чесншу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.
Священик: Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава Тобі.
Люди: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3). Благослови.
Христос, істинний Бог наш – молитвами пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, святого отця нашого Миколая, архиєпископа Мир Лікійських, чудотворця, і святого (ім'я, якого є храм), і святих преподобних отців наших Йосифа, піснописця, і Юрія, що в Малеї, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.
Люди: Амінь.
Молитви по святім причастю
Слава Тобі, Боже. Слава Тобі, Боже. Слава Тобі, Боже.
Дякую Тобі, Господи Боже мій, що Ти не відкинув мене, грішного (грішну), але сподобив мене бути причасником (причасницею) Твоїх святощів. Дякую Тобі, що Ти сподобив мене, недостойного (недостойну), причаститися Твоїх пречистих і небесних дарів. Але, людинолюбний Владико, що ради нас умер, і воскрес, і дарував нам ці страшні і животворчі Таїнства на благодіяння й освячення душ і тіл наших, дай, щоб вони були й мені на зцілення душі і тіла, на прогнання всього супротивного, на просвічення очей мого серця, на мир моїх душевних сил, на віру непостидну, на любов нелицемірну, на сповнення мудрости, на додержування Твоїх заповідей, на збільшення Твоєї божественної благодаті і на присвоєння Твого царства; щоб я, ними охоронюваний (охоронювана) у Твоїй святості, завжди пам'ятав (памʼятала) про Твою благодать і жив (жила) уже не для себе, але для Тебе, нашого Владики і доброчинця, і так, відійшовши з цього життя з надією на вічне життя, досягнув (досягнула) непроминаючого спокою, де безнастанний голос тих, що торжествують, і безконечна насолода тих, що оглядають невимовну красу Твого обличчя.
Бо Ти є істинне прагнення і несказанна радість тих, що Тебе люблять, Христе Боже наш, і Тебе оспівує все створіння навіки. Амінь.
Молитва св. Василія Великого
Владико Христе Боже, царю віків і творче всього, дякую Тобі за всі блага, якими Ти мене обдарував, і за причастя Твоїх пречистих і животворчих Таїнств. Тому благаю Тебе, благий і людинолюбний, охороняй мене під Твоїм покровом і в тіні крил Твоїх та обдаруй мене чистим сумлінням, аж до останнього мого віддиху достойно причащатися Твоїх святощів на відпущення гріхів і на життя вічне. Бо Ти є хліб життя, джерело святости, податель благ, і Тобі славу возсилаємо з Отцем і Святим Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Молитва св. Івана Золотоустого
Таїнственно удостоївшись бути причасником (причасницею) Твого пречистого Тіла і чесної Крови, Христе Боже, оспівую і благословляю, поклоняюся, і славлю, і величаю спасіння Твої, Господи, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Молитва Йоана Дамаскина
Боже, Боже мій, невгасний і невидимий вогню, що чиниш ангелів Своїх вогнем палаючим, що у Своїй несказанній любові передав мені на поживу Своє божественне Тіло і прийняв мене за причасника (причасницю) Твого божества ради прийняття Твого пречистого Тіла і чесної Крови, проникни все моє тіло і дух, всі мої кості й мозок, гріхи мої спали, душу мою просвіти та ум мій проясни, тіло освяти і обитель у мені створи, разом із благословенним Твоїм Отцем і всесвятим Духом, щоб і я завжди перебував (перебувала) у Тобі, молитвами пречистої Твоєї Матері і всіх святих Твоїх. Амінь.
Інша молитва
Господи Ісусе Христе, Боже наш, нехай Твоє святе Тіло буде мені на життя вічне і Твоя чесна Кров на відпущення гріхів. А оця подяка нехай буде мені на радість, здоров'я й потіху. У час страшного і другого Твого пришестя сподоби мене, грішного (грішну), стати праворуч слави Твоєї, молитвами пречистої Твоєї Матері і всіх святих.
Молитва до Пресвятої Богородиці
Пресвята Владичице Богородице, світло моєї затьмареної душі, надіє, покрове, захисте, потіхο й радосте моя, дякую тобі, що ти сподобила мене, недостойного (недостойну), бути причасником (причасницею) пречистого Тіла і чесної Крови Сина твого. Ти породила правдиве світло - просвіти духовні очі серця мого. Ти породила джерело безсмертя - оживи мене, умертвленого гріхом. Милостивого Бога милосердна Мати, помилуй мене і дай мені розчулення й сокрушення в серці моєму, покору в думках моїх і визволення з полону помислів моїх. Сподоби мене аж до останнього віддиху неосудно приймати святощі пречистих Таїн на зцілення душі і тіла. І дай мені сльози покаяння і сповіді, щоб я величав (величала) і славив (славила) тебе по всі дні життя мого, бо ти благословенна і препрославлена навіки. Амінь.