Літургія Передшеосвячених Дарів

Великий понеділок, 29 квітня

Свв. дев’ятьох мчч., що в Кизиці

Прп. Мемнона, чудотв.

Священник: Благословенне царство Отця, і Сина, і Святого Духа нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Прийдіте, поклонімся цареві нашому – Богу.

Прийдіте, поклонімся Христові, цареві нашому – Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа – царя і Бога нашого.

Псалом 103

Благослови, душе моя, Господа!* Господи, Боже мій, ти вельми великий!

Ти одягнувся величчю і красою,* ти світлом, наче ризою, покрився.

Ти розіп'яв, неначе намет, небо,* ти збудував твої горниці у водах.

Із хмар собі робиш колісницю,* ходиш на крилах вітру.

Вітри своїми посланцями учиняєш,* полум'я вогненне − слугами своїми.

Ти заснував землю на її підвалинах,* не захитається по віки віків.

Безоднею, немов одежею, покрив її,* понад горами стали води.

Перед погрозою твоєю вони тікали,* перед голосом грому твого тремтіли.

Підвелися гори, зійшли долини до місця,* що ти їм призначив.

Поставив їм границю, якої не перейдуть,* щоб знову покрити землю.

Джерела посилаєш у ріки,* які течуть проміж горами.

Усю звірину, що в полі, вони напувають,* дикі осли там гасять свою спрагу.

Над ними кублиться небесне птаство,* з-поміж гілляк дає свій голос.

Ти напуваєш гори з твоїх горниць,* земля насичується плодом діл твоїх.

Вирощуєш траву для скоту, зела – на вжиток людям,* щоб хліб із землі добували:

Вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя,* і хліб, що скріплює серце людське.

Насичуються дерева Господні,* кедри ливанські, що посадив їх.

На них гніздяться птиці;* бусли – на кипарисах їхнє житло.

Високі гори для оленів,* скелі − для зайців притулок.

Ти створив місяць, щоб значити пори;* сонце знає свій захід.

Наводиш темряву, і ніч надходить,* що в ній ворушаться усі звірі дібровні.

Левенята рикають за здобиччю своєю,* поживи від Бога для себе просять.

Ховаються, як тільки зійде сонце,* лягають у своїх норах.

Виходить чоловік до свого діла,* і до своєї праці аж до вечора.

Яка їх, твоїх діл, Господи, сила!* У мудрості все ти створив, − повна земля твоїх створінь.

Ось море велике, прешироке,* у ньому плазунів без ліку, звірів малих і великих.

Там кораблі проходять,* є і левіятан, якого ти створив, щоб ним бавитися.

Усі вони від тебе дожидають,* щоб дав їм у свій час поживу.

Коли даєш їм, вони її збирають,* як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.

Вони бентежаться, коли ховаєш вид свій;* як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються у свій порох.

Зішлеш свій дух, – вони оживають,* і ти відновлюєш лице землі.

Нехай слава Господня буде повіки,* нехай Господь радіє творами своїми.

Спогляне він на землю, і вона стрясається,* торкнеться гір, вони димують.

Я буду Господеві співати поки життя мого,* псалми співатиму, поки буду жити.

Нехай буде приємна йому моя пісня;* у Господі я веселитимусь.

Нехай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше нехай не буде.* Благослови, душе моя, Господа.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (3).

Священник мовить вечірні молитви

Четверта молитва

Невмовкаючими піснями і безперестанними славословленнями святими силами оспівуваний, наповни уста наші хвалінням Твоїм, щоб воздати величення імені Твоєму святому, і дай нам участь і насліддя з усіма, що воістину бояться Тебе і зберігають заповіді Твої, молитвами святої Богородиці і всіх святих Твоїх.

Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь

П’ята молитва

Благословен єси, Господи Боже, вседержителю, що відаєш ум людський, що знаєш, чого потребуємо, багато більше ніж просимо або розуміємо. Сам, людинолюбче Царю, в усьому благий, удовольни нас множеством щедрот Твоїх, щоб бездоганною совістю призивати святе ім’я Твоє; і не введи нас у спокусу, але ізбави нас від лукавого, і промислом Твоїм усе на користь нашу учини.

Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Шоста молитва

Господи, Господи, що держиш усе пречистою Твоєю долонею, що довго терпиш із-за всіх нас і жалієш за злоби наші, пом’яни щедроти і милість Твою, навідай нас Твоєю благістю і дай нам уникнути і в останок теперішнього дня різних підступів лукавого, і життя наше збережи безпечним благодаттю всесвятого Твого Духа. 

Милістю і людинолюб'ям єдинородного Твого Сина, що з Ним благословен єси, з пресвятим і благим і животворчим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. 

Сьома молитва

Боже великий і дивний, що несказанною благістю і багатим промислом управляєш усім і добра світу нам дарував, і дав нам запоруку обіцяного царства дарованими нам благами. Ти вчинив, щоб і минулу частину дня ми ухилилися від усякого зла; даруй нам і останок непорочно довершити перед святою славою Твоєю, оспівувати Тебе єдиного благого і людинолюбного Бога нашого. 

Бо Ти єси Бог наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. 

Восьма молитва

Боже великий і всевишній, що єдиний маєш безсмертя, що в світлі живеш неприступнім, що все творіння сотворив у премудрості, що розділив між світлом і темрявою, і поставив сонце володіти днем, а місяць та зорі володіти ніччю, що сподобив нас грішних і в теперішній час стати перед лицем Твоїм в ісповідуванні, і принести Тобі вечірнє славослов’я; сам, людинолюбче, справ молитву нашу, як кадило перед Тобою, і прийми її, як приємний запах. Подай же нам цей вечір і надходячу ніч мирну, одягни нас у броню світла, ізбави нас від страху нічного і всякої речі, що в темряві проходить. І дай сон, що його Ти дарував на спочинок нашої немочі, вільний від усяких диявольських примар: так, Владико, благих Подателю, нехай і ми вночі на наших ложах, каючись споминаємо ім’я Твоє, і просвічувані поученням Твоїх заповідей, встанемо в душевній радості на славослов’я Твоєї благости, приносячи молитви і моління Твоєму милосердю за прогрішення наші, і всіх народ Твій, яких, молитвами святої Богородиці, в милості навісти. 

Бо Ти благий і людинолюбний Бог − і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. 

Мирна єктенія

Диякон: У мирі Господеві помолімся.

Люди на кожне прохання: Господи, помилуй.

За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.

За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

За святішого вселенського архиєрея Франциска, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир (ім’я), і за боголюбивого єпископа нашого кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.

За місто це (за село це, за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Перший антифон

18-та катизма, Псалом 119, 120, 121, 122, 123

Псалом 119

До Господа в скорботі моїй взивав я,* і Він вислухав мене. 

Господи, визволь душу мою від уст неправедних* і від язика зрадливого!

Що дасться тобі або що приложиться тобі* до язика зрадливого?

Гострі стріли сильного* з вугіллям, що нищить.

Лихо мені, що подорож моя продовжилася;* оселивсь я між оселями кидарськими.

Довго подорожувала душа моя:* з тими, що ненавидять мир, був я сумирний.

Коли промовляв до них,* вони без вини ворогували проти мене!

Псалом 120

Я звів очі мої в гори;* звідки прийде поміч моя?

Поміч моя від Господа,* що сотворив небо та землю.

Не дай нозі твоїй захитатися,* і не задрімає Той, що охороняє тебе!

От, не задрімає і не засне* Той, що оберігає Ізраїля.

Господь охоронить тебе,* Господь — оборона твоя праворуч тебе.

Удень сонце не припече тебе,* ані місяць уночі.

Господь збереже тебе від усякого зла,* збереже душу твою Господь.

Господь збереже вхід твій і вихід твій* віднині і до віку.

Псалом 121

Зрадів я, коли сказали мені:* Підемо до дому Господнього.

Стояли ноги наші* у дворах твоїх, Єрусалиме!

Єрусалим, що будується, як місто,* якого будівлі стоять разом.

Бо туди приходили покоління, покоління Господні, за заповітом ізраїлевим,* прославити ім'я Господнє.

Бо там поставлено престоли для суду,* престоли в домі Давида.

Просіте ж миру для Єрусалиму* і достатку для тих, що люблять тебе!

Тож нехай буде мир у силі твоїй* і достаток у палатах твоїх!

Задля братів моїх і ближніх моїх* говорив я: Мир тобі!

Задля дому Господа, Бога нашого,* шукав я добра тобі.

Псалом 122

До Тебе, що перебуваєш на небі,* звів я очі мої.

Так як очі слуг звертаються до рук господарів своїх,* як очі служниці — до рук господині її:

Так очі наші — до Господа, Бога нашого,* поки помилує нас.

Помилуй нас, Господи, помилуй нас,* бо надто сповнені ми погорди.

Надміру сповнена душа наша ганьби від багатих* та зневаги від гордих.

Псалом 123

Коли б не Господь був з нами, — нехай скаже Ізраїль, — коли б не Господь був з нами, як люди проти нас повстали,* то, певне, живих пожерли б нас.

Коли б розгорілась ярість їх на нас,* то, певне, вода потопила б нас.

Справді через потік перейшла душа наша;* справді перейшла душа наша воду прудку.

Благословен Господь,* що не віддав нас на здобич зубам їх!

Душа наша, як птиця,* визволилась із сіті ловців.

Сіть розірвалася, і ми визволились;* поміч наша в імені Господа, що сотворив небо та землю.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя. Слава Тобі. Боже (3).

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Перша молитва

Священник: Господи, щедрий і милостивий, довготерпеливий і многомилостивий, почуй молитви ніші і зваж на голос моління нашого, вчини з нами знамення на благо, настав нас на путь твою, щоб ходили ми в істині твоїй. Возвесели серця наші, щоб боятися імени твого святого, бо великий єси Ти і твориш чудеса. Ти єси Бог єдиний, і немає подібного Тобі між богами, Господи: сильний у милості і благий у могутності, щоб помагати, і утішати, і спасати всіх, що уповають на ім’я святеє Твоє.

Священник: Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Другий антифон

18-та катизма, Псалом 124, 125, 126, 127, 128

Псалом 124

Ті, що надіються на Господа, — як гора Сіон;* не захитається повік, хто живе в Єрусалимі.

Гори навколо нього,* і Господь — навколо народу свого віднині і повік.

Бо не зоставить Господь жезла грішників над долею праведних,* щоб не простягли праведні рук своїх до беззаконня.

Ущаслив, Господи,* добрих і правих серцем.

А тих, що схиляються до хитрощів,* відведе Господь разом з тими, що чинять беззаконня.

Мир на Ізраїля! 

Псалом 125

Як утішені були ми, коли повертав Господь полон Сіону;* тоді уста наші наповнились радістю і язик наш веселістю.

Тоді говорили між народами:* Велике Господь учинив з ними!

Велике Господь сотворив з нами:* ми звеселились.

Поверни, Господи, полон наш,* наче потоки за вітру південного!

Ті, що сіють у сльозах,* пожнуть у радості.

Відходячи, вони відходили та плакали,* покидаючи насіння своє.

А вертаючи, прийдуть у радості,* збираючи снопи свої.

Псалом 126

Коли не Господь збудує дім,* даремне будівничі трудились.

Коли не Господь охоронятиме місто,* даремне пильнував сторож.

Даремне встаєте зрання; ви, що їсте хліб журби,* вставайте після спочинку, коли Бог дасть сон улюбленим своїм.

Оце насліддя від Господа — сини;* нагорода від Нього — плід утроби.

Як стріли у руці сильного,* так сини, що виросли.

Блажен, хто сповнить ними жадання своє;* не осоромляться вони, коли будуть говорити з ворогами своїми у воротях. 

Псалом 127

Блаженні всі, що бояться Господа,* ходять путями Його!

Трудом рук твоїх живитися будеш;* щасливий ти, і добре тобі буде!

Дружина твоя,* як лоза плодовита біля дому твого.

Сини твої,* немов паростки оливні круг стола твого.

Ось так благословен буде чоловік,* що боїться Господа.

Нехай благословить тебе Господь із Сіону!

І щоб ти побачив добро Єрусалиму по всі дні життя твого,* і щоб ти побачив дітей синів твоїх!

Мир на Ізраїля!

Псалом 128

Часто боролися зо мною від молодих літ моїх,* — нехай же скаже Ізраїль.

Часто боролися зо мною від молодих літ моїх,* та не перемогли мене.

На хребті моїм будували грішники,* чинили далі беззаконня своє.

Праведний Господь* постинав шиї грішників.

Нехай осоромляться і вернуться назад* усі, що ненавидять Сіон.

Нехай будуть, як трава на покрівлі,* що, перше ніж її вирвали, засохла.

Якою не наповнив руки своєї жнець* і пазухи своєї той, що снопи збирає.

І не сказали перехожі:* Благословення Господнє на вас!

Ми благословили вас* в ім'я Господнє.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя. Слава Тобі. Боже (3).

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся. 

Люди: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Друга молитва

Священник: Господи, не осуджуй нас у Твоїй ярості, ані в гніві Твоїм не карай нас, але вчини з нами по милості Твоїй, лікарю і зцілителю душ наших. Настав нас до пристановища волі Твоєї; просвіти очі сердець наших на пізнанні Твоєї істини і даруй нам, останок теперішнього дня мирний і безгрішний, і ввесь час життя нашого, молитвами Богородиці і всіх святих.

Священник: Бо Ти благий і людинолюбний Бог – і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Третій антифон

18-та катизма, Псалом 129, 130, 131, 132, 133

Псалом 129

Із глибини взивав я до Тебе, Господи:* Вислухай, Господи, голосу мого.

Нехай будуть уші Твої уважні* на голос моління мого!

Коли на беззаконня зважатимеш, Господи,* Господи, хто устоїть? Бо в Тебе очищення єсть.

Задля імени Твого я дожидав Тебе, Господи;* дожидала душа моя слова Твого.

Надіялась душа моя на Господа* від сторожі ранньої до ночі.

Від сторожі ранньої* нехай надіється Ізраїль на Господа.

Бо в Господа милість і велике у Нього визволення;* і Він визволить Ізраїля від усякого беззаконня його.

 

Псалом 130

Господи, не пишалося серце моє, і не пишалися очі мої,* і не входив я у велике, ні в дивне, що вище за мене.

Коли не був я покірний і пишався в душі своїй,* то як відлучена дитина матері своїй, так Ти відплатиш душі моїй.

Нехай надіється Ізраїль на Господа* віднині аж довіку.

 

Псалом 131

Пом'яни, Господи, Давида і всю лагідність його,* як він клявся Господеві, присягався Богу Якова:

Не ввійду до намету дому мого,* не ляжу на постелі ложа мого. 

Не дам сну очам моїм, і дрімоти повікам моїм,* і відпочинку скроням моїм:

Поки не знайду місця Господеві,* намету Богові Якова!

Оце чули ми про нього в Євфраті,* знайшли його на полях лісових.

Увійдімо до наметів його,* поклонімося на місці, де стояли ноги його.

Встань, Господи, на місце відпочинку Твого,* Ти і кивот святині Твоєї.

Священники Твої зодягнуться в правду* і преподобні Твої возрадуються.

Задля Давида, слуги Твого,* не відверни лиця від помазаника Твого.

Клявся Господь Давидові істиною* і не відмовиться від неї:

З плоду утроби твоєї* посаджу на престолі твоєму.

Коли сини твої додержать заповіту Мого і заповідей Моїх, яких Я навчу їх,* то й сини їх повік засядуть на престолі твоїм.

Бо вибрав Господь Сіон,* побажав його на оселю Собі.

Оце відпочинок мій повік-віки,* тут оселюся, бо Я побажав його.

Здобич його щедро благословлю,* убогих його нагодую хлібом.

Священників його зодягну в спасення* і преподобні його радістю радуватись будуть.

Там виплекаю силу Давидову,* приготував Я світильник помазаникові моєму.

Ворогів його зодягну в сором,* і на ньому процвіте святиня Моя.


Псалом 132

От що добре, от що гарне,* це — коли браття живуть разом!

Це, як миро на голові, що на бороду спливає, на бороду Арона,* що спливає на край одежі його.

Це, як роса єрмонська,* що сходить на гори Сіонські.

Бо там заповів Господь* благословення і життя повік.


Псалом 133

Благословіте нині Господа, всі слуги Господні,* що стоїте в домі Господньому, у дворах Бога нашого.

Ночами здімайте руки ваші до святині* і благословіте Господа.

Нехай благословить тебе Господь із Сіону,* що сотворив небо та землю!

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя. Слава Тобі. Боже (3).

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся. 

Люди: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Третя молитва

Священник: Господи Боже наш, пом’яни нас, грішних і непотрібних рабів Твоїх, коли призиваємо святе й поклоняєме ім’я Твоє, і не осором нас вичікуванням милости Твоєї, але даруй нам, Господи, все, чого просимо для спасення, і сподоби нас любити й боятися Тебе з усього серця нашого і чинити в усьому волю Твою.

Священник: Бо Ти єси Бог наш, Бог, щоб милувати і спасати, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

«Господи, взиваю я до тебе», глас 1

Псалом 140

Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Вислухай мене, Господи.* Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Почуй голос моління мого,* коли взиваю до тебе.* Вислухай мене, Господи.

Нехай піднесеться молитва моя,* мов кадило перед тобою;* підношення рук моїх,* як жертва вечірня.* Вислухай мене, Господи.

Постав, Господи, моїм устам сторожу;* до дверей губ моїх − варту!

Не дай схилитися серцеві моєму* до чогось злого.

Ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня,* – ні ласощів їхніх я не хочу їсти.

Нехай праведник по-доброму б'є мене й виправляє,* а олія грішного нехай не намастить голови моєї.

Я все-таки молитимусь,* незважаючи на їхні злі вчинки.

Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі,* то почують, що слова мої любі.

Немовби хтось розбив і розрив землю,* розкидано їхні кості перед адом.

Бо до тебе, Господи, мій Боже, мої очі;* до тебе прибігаю, не губи душі моєї.

Збережи мене від петлі, що її наставили на мене,* і від сильця тих, що творять беззаконня.

Нехай грішники впадуть у власні сіті всі разом,* а я пройду безпечно.

Псалом 141

Я голосом моїм до Господа взиваю,* я голосом моїм до Господа молюся.

Скаргу мою перед ним виливаю,* мою скруту йому я виявляю.

Коли тривожиться в мені дух мій, ти знаєш мою стежку.* На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.

Поглянь праворуч і подивися:* нема нікого, хто дбав би за мене.

Нема куди мені втікати,* нема нікого, хто піклувався би мною.

До тебе, Господи, взиваю й кажу:* Ти моє прибіжище, в землі живих ти моя доля!

Зверни увагу на моє благання,* бо я вельми нещасний.

Спаси мене від гонителів моїх,* бо вони сильніші від мене.

Стих: Виведи із темниці душу мою, щоб сповідуватися імені Твоєму.

(г. 1): Ідучи на добровільну страсть,* казав по дорозі Господь апостолам:* «Ось ідемо до Єрусалиму і Син Чоловічий* буде виданий, як написано про нього».* Прийдім, отже, і ми ходімо з ним з очищеними думками,* щоб розіп’ястися з ним* І заради нього умерти для життєвих пристастей,* ожити з ним і почути його слова:* «Уже не до туземного Єрусалиму на муки,* але йду до Отця мого й Отця вашого,* до Бога мого і Бога вашого,* та і піднесу вас до вишнього Єрусалиму в царстві небеснім». 

Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Ідучи на добровільну страсть,* казав по дорозі Господь апостолам:* «Ось ідемо до Єрусалиму і Син Чоловічий* буде виданий, як написано про нього».* Прийдім, отже, і ми ходімо з ним з очищеними думками,* щоб розіп’ястися з ним* І заради нього умерти для життєвих пристастей,* ожити з ним і почути його слова:* «Уже не до туземного Єрусалиму на муки,* але йду до Отця мого й Отця вашого,* до Бога мого і Бога вашого,* та і піднесу вас до вишнього Єрусалиму в царстві небеснім». 

Псалом 129

Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

(г. 5) Діждавшися, вірні спасенних страждань Христа Бога.* прославмо його довготерпіння,* щоб він своїм милосердям підняв і нас, умерлих гріхом,* як благий і людинолюбний

Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Діждавшися, вірні спасенних страждань Христа Бога.* прославмо його довготерпіння,* щоб він своїм милосердям підняв і нас, умерлих гріхом,* як благий і людинолюбний

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Господи, ідучи на страсть, ти взяв на бік своїх учнів,* і сказав, утверджуючи їх:* «Чому не пам’ятаєте слів, які я вам колись казав,* що кожному пророкові тільки в Єрусалимі приречено бути вбитим.* Тепер уже настає час, про який я вам сказав:* «Ось я буду виданий в руки на наругу грішників.* Вони мене розіпнуть на хресті* та покладуть до гробу, і вважатимуть за виклятого мерця.* Ви ж будьте мужні;* на третій день я воскресну* на радість вірних і на життя вічне». 

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Господи, ідучи на страсть, ти взяв на бік своїх учнів,* і сказав, утверджуючи їх:* «Чому не пам’ятаєте слів, які я вам колись казав,* що кожному пророкові тільки в Єрусалимі приречено бути вбитим.* Тепер уже настає час, про який я вам сказав:* «Ось я буду виданий в руки на наругу грішників.* Вони мене розіпнуть на хресті* та покладуть до гробу, і вважатимуть за виклятого мерця.* Ви ж будьте мужні;* на третій день я воскресну* на радість вірних і на життя вічне». 

Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Мати синів Заведея,* неспроможна збагнути несказанне таїнство твого задуму,* просила тебе, Господи,* щоб дітям її дати славу минущого царства.* Та замість цього ти прирік своїм друзям,* що питимуть чашу смерті, яку ти заповів,* що раніш від них сам вип’єш її на очищення гріхів.* Тим-то і ми кличемо де тебе:* «Спасіння душ наших, — слава тобі!» 

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Мати синів Заведея,* неспроможна збагнути несказанне таїнство твого задуму,* просила тебе, Господи,* щоб дітям її дати славу минущого царства.* Та замість цього ти прирік своїм друзям,* що питимуть чашу смерті, яку ти заповів,* що раніш від них сам вип’єш її на очищення гріхів.* Тим-то і ми кличемо де тебе:* «Спасіння душ наших, — слава тобі!» 

Псалом 116

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Господи, ти навчав своїх учнів* бажати того, що найпіднесеніше,* і казав їм: «Не уподібняйтеся до поган,* щоб панувати над меншими;* - таке не личить моїм учням,* бо я добровільно став убогим.* Перший між вами хай буде слугою,* а той, хто при владі, хай буде як підвладний,* і найвизначніший - як останній;* бо і я прийшов послужити збіднілому Адамові* і власну душу дати на викуп за багатьох,* що мене прославляють».

Стих: Велике бо до нас його милосердя,* і вірність Господа повіки.

(г. 8): Лякаймося, браття,* прокляттям всохлої смоковницї за безплідність* і принесім достойні плоди покаяння Христові,* ще подає нам велику милість.

Слава і нині (г. 8): Другу Єву - єгиптянку знайшов змій,* облесними словами старався привести Йосифа до упадку.* Але він утікаючи від гріха, залишив свою одежу;* і як перша людина перед непослухом,* не стидався своєї наготи.* Його молитвами, Христе помилуй нас.

Молитва входу

Диякон: Господеві помолімся.

Священник: Увечорі, і вранці, і опівдні благословимо, благодаримо і молимось до Тебе, Владико всіх, людинолюбний Господи. Направ молитву нашу, як кадило, перед Тобою, і не дай нахилити сердець наших до слів або помислів лукавих, але визволи нас від усього, що ловить душі наші, бо до Тебе, Господи, Господи, очі наші, і на Тебе ми уповаємо, не посором нас, Боже наш. Бо Тобі належить усяка слава, честь, і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Диякон: Премудрість, прості.

«Світло тихе»

Люди: Світло тихе святої слави, безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе! Доживши до заходу сонця, бачивши світло вечірнє, славимо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога. Достойно є повсякчас прославляти тебе голосами побожними, Сину Божий, що життя даєш усьому світу; тому світ увесь славить тебе.

Диякон: Будьмо уважні.

Священник: Мир всім.

Диякон: Премудрість. Будьмо уважні.

 Прокімен

Прокімен (г. 6): Господь благословить Тебе з Сіону,* і ти побачиш* добро Єрусалиму. (Пс 127, 5)

Стих: Блаженні всі, що Господа бояться і його дорогами ходять. (Пс 127, 1)

Читання книг Старого Завіту

Диякон: Премудрість.

Читець: З книги Виходу читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець: Ось імена синів Ізраїля, що поприходили в Єгипет з Яковом, кожен з родиною своєю: Рувим, Симеон, Леві, Юда; Іссахар, Завулон та Веніямин; Дан та Нефталі, Гад та Ашер. А всіх осіб, що були народились від Якова, було душ сімдесят, коли Йосиф був уже в Єгипті. І вмер Йосиф і всі брати його, і ввесь рід той. Ізраїльтяни розплодилися й розрослися та намножилися й окріпли так сильно понад міру, що край був наповнився ними. А настав тоді новий цар над Єгиптом, що не знав Йосифа. І каже своєму народові: «Бачте! Ізраїльтяни, – вони численніші, вони сильніші від нас. Нумо ж візьмімся до них мудро, щоб не намножились та щоб, як вибухне війна, не пристали до ворогів наших та не стали воювати на нас і не пішли собі геть з краю». І поставлено над ними доглядачів при роботах, щоб допікати їм новими тягарами; і будували вони фараонові міста-зерносховища Пітон і Рамсес. Але що більш їх гнітили, то дедалі більш намножувалися вони та розросталися, отож єгиптяни занепокоїлись з приводу синів Ізраїля, ще більше. І нещадно запрягали вони синів Ізраїля до тяжких робіт; і отруїли їхнє життя тяжкою працею на глинищах та цегельнях та всякою польовою роботою, та всілякою іншою примусовою роботою, що нею їх обкладали. І каже цар єгипетський єврейським повитухам, – одній з них на ім’я Шіфра, а другій Пуа: «Як помагатимете єврейкам, то придивляйтеся, коли родять: як син – убивайте, а як дочка – нехай живе». Побоялися ж повитухи Бога і не чинили так, як велів їм єгипетський цар, але залишали при житті хлоп’яток. Тоді прикликав єгипетський цар повитух тай каже до них: «Чому ви чините таке й лишаєте хлоп’яток при житті?» А повитухи фараонові: «Бо єврейки не такі, як єгиптянки: молодиці вони повні життя, і поки прийде до них повитуха, а вони вже й вродили». І було повитухам добре від Бога, а народ множився й вельми спотужнів. (Вих 1, 1-20)

Тоді співається другий прокімен.

Прокімен (г. 6): Ми вас* благословляємо* ім’ям* Господнім. (Пс 128,8)

Стих: Надто мене гнобили вже з юнацтва мого. (Пс 128,1)

Диякон: Повеліте.

Священник, держачи свічник і кадильницю і дивлячись на престол, чинить знак хреста і співає:

Премудрість, прості.

Обернувшись до народу, знову чинить знак хреста і співає:

Світло Христове просвіщає всіх.

Ми робимо три доземні поклони.

Читець: З книги Йова читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець: Був чоловік у землі Уц на ім’я Йов. Чоловік той був щирий і праведний, богобоязливий і цурався зла. І народилось у нього семеро синів і три дочки. А статку було в нього 7000 овець, 3000 верблюдів, 500 пар волів, 500 ослиць і пребагато челяді, так що чоловік той був найбагатший з усіх мешканців Сходу. Сини його звичайно сходилися собі у призначений день та бенкетували в кожного по черзі. Кликали вони й трьох сестер своїх їсти й пити з собою. І як дні гостин завершували круг свій, посилав Іов по них і наказував їм очищуватись. Другого дня вставав він рано-вранці й приносив за кожного з них всепалення, бо говорив сам до себе: «Може мої діти согрішили і лихословили Бога в своєму серці». Так чинив Іов увесь час. Та ось одного дня прийшли сини Божі, щоб стати перед Господом. Прийшов і Сатана між ними. Господь спитав Сатану: «Звідкіль Ти прийшов?» Відповів Сатана Господеві й мовив: «Кружляв я по землі й ходив довкола неї». Господь сказав Сатані: «А чи звернув Ти увагу на слугу мого Іова? Нема бо на землі нікого, як він, щирого й праведного, богобоязливого й такого, що цурався б зла». Сатана відказав Господеві й промовив: «Хіба даремно Іов боїться Бога? Хіба Ти не огородив його та його дім і все його майно навколо? Ти благословив працю рук його, і стада його ширяться по країні. Та простягни лиш руку Твою і діткнися всього його майна: побачиш, чи не лихословитиме Тебе увічі!» Господь сказав Сатані: «Гаразд! Усе, що він має, – у Твоїй руці. Тільки на нього самого не простягай руки Твоєї». І пішов Сатана геть з-перед лиця Господнього. (Йов 1, 1-12)

Священник: Мир Тобі.

Диякон: Премудрість.

«Нехай направиться»

Священник від передньої сторони престолу співає:

Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед тобою, підношення рук моїх, жертва вечірняя.

Люди: Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед тобою, підношення рук моїх, жертва вечірняя.

Священник, стоячи з правої сторони, співає перший вірш:

Господи, візвав я до Тебе, вислухай мене. Почуй голос моління мого, коли я взиваю до Тебе.

Люди: Нехай направиться...

Священник, стоячи ззаду престолу, співає другий вірш:

Положи, Господи, охорону устам моїм і двері огороди губам моїм.

Люди: Нехай направиться...

Священник, з лівої сторони, співає третій вірш:

Не наклони серця мого до словес лукавства, щоб вигадувати приводи для гріхів.

Люди: Нехай направиться...

Священник, з передньої сторони престолу:

Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед тобою.

Люди: Підношення рук моїх, жертва вечірняя.

Священник кадить престол на початку і при кінці кожного вірша, який співає.

Коли священник співає: Нехай направиться..., люди моляться навколішках; коли ж співають люди, священник зі служачими у святилищі стають на коліна, молячись.

По закінченні робимо три доземні поклони. 

Читання Євангелія

Після цього відчиняються святі двері і диякон виголошує:

Диякон: І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молімо. 

Люди: Господи, помилуй (3).

Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого євангелія. 

Священник: Мир усім. 

Люди: І духові Твоєму. 

Диякон: Від Матея святого євангелія читання. 

Люди: Слава Тобі, Господи, слава Тобі. 

Диякон: Будьмо уважні.

Священник читає Євангеліє:  Одного разу, як сів Ісус на Оливній горі його учні приступили до нього на самоті і питали: «Скажи нам, коли це буде і який буде знак Твого приходу і кінця світу?» Ісус у відповідь мовив їм: «Глядіть, щоб ніхто не звів вас. Багато бо прийде в моє ім’я, що будуть казати: «Я Христос, і зведуть багатьох. Ви почуєте про війни та воєнні поголоски; глядіть же, не тривожтесь, бо треба, щоб це все сталось, але це ще не кінець. Народ бо на народ повстане і царство на царство. Голод, чума та землетруси будуть по різних місцях, та все це – початок страждання. Тоді видадуть вас на муки і уб’ють вас; вас будуть ненавидіти всі народи імени мого ради. Багато тоді спокусяться, і видаватимуть один одного, і будуть ненавидіти один одного. Чимало лжепророків устане і зведуть багато людей. Тому що розбуяється беззаконня, любов багатьох охолоне. Але, хто витримає до останку, той спасеться. І це Євангеліє Царства буде проповідуватись по всьому світі, на свідоцтво всім народам. І тоді прийде кінець. Отож, коли побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, поставлену на святім місці – хто читає, нехай розуміє! – тоді ті, що в Юдеї, нехай тікають у гори; а хто на покрівлі, хай не сходить узяти речі з своєї хати; і хто в полі, хай не вертається назад узяти свою одіж. Горе вагітним і годуючим у ті дні! Моліться, щоб ваша втеча не сталася зимою, ані в суботу. Тоді буде скорбота велика, якої не було від початку світу аж понині, та й не буде. І коли б ті дні не були вкорочені, ніхто б не врятувався; але заради вибраних будуть вкорочені ті дні.» І коли хто скаже тоді вам: «Глянь, ось Христос, чи онде, – не вірте, бо встануть лжехристи і лжепророки, які чинитимуть великі знаки й чуда, щоб, коли можна, звести навіть і вибраних. Ось я попередив вас». Коли вам, отже, скажуть: «Ось він у пустині, – не вірте! Як блискавка, що на сході блисне і вмить аж на самім заході сяє, так буде прихід Сина Чоловічого. Де бо є труп, там і орли зберуться». Негайно по тих днях скорботних сонце затьмиться, місяць не дасть більше свого блиску, зорі падатимуть з неба і захитаються небесні сили. Тоді на небі з’явиться знак Сина Чоловічого, і тоді усі племена землі битимуть себе у груди і побачать Сина Чоловічого, коли він приходитиме на небесних хмарах з потугою та славою великою. Він пошле своїх ангелів із сурмою вельми голосною, і ті зберуть її вибраних його з чотирьох вітрів, від одного аж до другого кінця неба. Від смоковниці навчіться притчі. Коли віття її стає м’яке і вона виганяє листя, ви знаєте, що близько літо. Отак і ви: коли це все побачите, знайте, що він уже близько при дверях. Істинно кажу вам: «Цей рід не промине, поки не збудеться це все. Небо і земля пройдуть, але слова мої не пройдуть».

Люди: Слава Тобі, Господи, слава Тобі. 

Єктенія усильного благання

Диякон: Промовмо всі з усієї душі, і з усієї мислі нашої промовмо.

Люди: Господи, помилуй.

Господи вседержителю, Боже отців наших, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Люди: Господи, помилуй.

Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Люди: Господи, помилуй (3).

Молитва усильного благання

Священник: Господи Боже наш, прийми усильне це благання від слуг Твоїх і помилуй нас з великої милости Твоєї, і щедроти Твої зішли на нас і на весь народ Твій, що очікує від Тебе багатої милости.

Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Франциска, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир (ім’я), і за боголюбивого єпископа нашого кир (ім’я), за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.

Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй (3).

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

(Якщо скорочується Літургію, перейди до Тільки вірні, ще і ще...).

Єктенія за оглашенних

Диякон: Вірні, за оглашенних помолімся, щоб Господь помилував їх.

Просвітив їх словом істини.

Відкрив їм Євангеліє правди.

Приєднав їх до святої Своєї соборної й апостольської Церкви.

Спаси, помилуй, заступи й охорони їх, Боже, Твоєю благодаттю.

Священник: Щоб і вони з нами славили пречесне й величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Диякон: Тільки вірні, ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

(Якщо скорочується Літургію, перейди до Премудрість. За даром...).

Перша молитва вірних

Священник: Боже великий і хвальний, що животворчою смертю Христа Твого переставив нас від тління в нетління, Ти визволь усі наші почуття від пристрасного умертвіння, поставивши їм за доброго провідника внутрішню розсудливість; і око, отже, нехай не пристане ні на який погляд лукавий, а слух нехай буде замкнений для пустих слів, язик же нехай очиститься від слів непристойних; очисть же наші губи, що хвалять Тебе, Господи; учини, щоб руки наші здержувалися від злих учинків, а діяли тільки те, що добровгодне Тобі, утверджуючи всі наші члени і мислі благодаттю Твоєю.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Премудрість.

Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

Друга молитва вірних

Священник: Владико святий, преблагий, молимо Тебе, багатого в милості, милостивий будь нам, грішним; і сотвори нас достойними прийняти єдинородного Твого Сина і Бога нашого, Царя слави. Ось бо пречисте Його Тіло і животворча Кров, що в цей час входять у невидимому супроводі множества воїнства небесного, мають предложитися на цій тайній трапезі, а їх причастя неосудно нам даруй, щоб ми, осяяні ними мисленним оком, стали синами світла і дня.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй. 

Диякон: Премудрість.

Священник: За даром Христа Твого, з яким Ти благословенний, з пресвятим, і благим, і животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

«Нині сили»

Нині сили небесні з нами невидимо служать: ось бо входить цар слави, ось жертва тайна совершенна супроводиться у славі. З вірою і любов’ю приступім, щоб нам причасниками життя вічного бути. Алилуя, алилуя, алилуя.

Диякон кадить, а відтак разом зі священником мовлять: Нині сили небесні... тричі.

Тоді творять вхід із передшеосвяченими дарами, не мовлячи нічого.

По вході робимо три доземні поклони.

 Прохальна єктенія

Диякон: Сповнім вечірню молитву нашу Господеві. 

Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.

За предложені і передшеосвячені чесні дари Господу помолімся.

Щоб людинолюбний Бог наш, прийнявши їх у святий, і наднебесний, і мислений Свій жертовник, як приємний запах духовний, зіслав нам божественну благодать і дар Святого Духа, помолімся.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся. 

Молитва по поставленні святих таїн

Священник: Боже невимовних і невидимих таїн, у Тебе є сховані скарби премудрости й розуму; Ти відкрив нам служіння цій служби і з-за багатого Твого людинолюбʼя поставив нас, грішних, приносити Тобі дари й жертви за наші гріхи і людські невідання. Ти сам, невидимий Царю, що твориш діла великі й недослідні, славні й надзвичайні, яким немає числа, споглянь на нас, недостойних слуг Твоїх, що стоять перед цим святим жертовником, як перед херувимським Твоїм престолом, на якому єдинородний Твій Син і Бог наш спочиває під страшними таїнствами, що лежать перед нами.

Визволивши і нас, і вірних людей Твоїх від усякої нечистоти, освяти душі і тіла всіх нас освяченням невід’ємним, щоб ми з чистим сумлінням, з незасоромленим лицем, з просвіченим серцем причащаючися цих божественних святощів і оживотворювані ними, з’єдналися з самим Христом Твоїм, істинним Богом нашим, що сказав: "Хто їсть Моє Тіло і хто п’є Мою Кров, у мені перебуває і Я в ньому"; щоб ми, як поселиться і житиме в нас Слово Твоє, Господи, стали храмом пресвятого й поклоняємого Твого Духа, визволені від усякого диявольського підступу, що докопується ділом, або словом, або помислом, і одержали обіцяні нам блага, з усіма святими Твоїми, що від віку Тобі благоугодні були.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Дня всього досконалого, святого, мирного й безгрішного у Господа просім.

Люди, на кожне прошенення: Подай, Господи.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Прощення й відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Доброго й пожиточного душам нашим і миру для світу у Господа просім.

Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.

Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.

Єдність віри і причастя Святого Духа випросивши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи. 

«Отче наш»

Священник: І сподоби нас, Владико, зі сміливістю, неосудно сміти призивати Тебе, небесного Бога Отця, і мовити.

Люди: Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас і на віки віків.

Люди: Амінь.

Мир усім.

Люди: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші Господові приклоніть.

Люди: Тобі, Господи.

Молитва главоприклонна 

Священник: Боже, єдиний благий і милосердний, що живеш на висотах і споглядаєш на смиренних, споглянь милосердним оком на всіх людей Твоїх, і захорони їх, і сподоби всіх нас неосудно причаститися Твоїх животворчих таїн, бо перед Тобою ми схилили свої голови, очікуючи від Тебе багатої милости.

Священник: Благодаттю, і щедротами, і людинолюб’ям єдинородного Сина Твого, з яким Ти благословенний, із пресвятим, і благим, і животворчим твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Молитва "Зглянься, Господи, Ісусе Христе..." 

Священник: Зглянься, Господи, Ісусе Христе, Боже наш, зі святого житла Твого і від престолу слави царства Твого, і прийди, щоб освятити нас – Ти, що вгорі з Отцем сидиш, і тут з нами невидимо перебуваєш, і сподоби могутньою Твоєю рукою подати нам пречисте Твоє Тіло і чесну Кров, а через нас – усім людям.

Священик і диякон поклоняються, мовлячи тричі:

Боже, будь милостивим до мене, грішного.

Причастя

Диякон: Будьмо уважні.

Священник: Передшеосвячене святеє святим.

Люди: Єдин свят, єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь.

Причасний: Споживіте і збагніте, що благий Господь. Алилуя, алилуя, алилуя.

 

Молитва приготування до святого причастя

Вірую, Господи, і ісповідую, що Ти – воістину Христос, Син Бога живого, що прийшов у світ грішників спасти, з яких перший (перша) я.

Вечері Твоєї тайної сьогодні, Сину Божий, мене причасника (причасницю) прийми, бо ворогам Твоїм тайни не повім і поцілунку не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, ісповідую Тебе:

Пом’яни мене, Господи, коли прийдеш – у царстві Твоїм.

Пом’яни мене, Владико, коли прийдеш – у царстві Твоїм.

Пом’яни́ мене, Святий, коли прийдеш – у царстві Твоїм.

Нехай не на суд і не на осудження буде мені причастя святих Твоїх Таїн, Господи, а на зцілення душі і тіла.

Боже, будь милостивим до мене, грішного (грішної).

Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.

Без числа нагрішив (нагрішила) я, Господи, прости мені.

Причастя священнослужителів

Диякон: Роздроби, владико, святий хліб.

Священик роздроблює його на чотири часті, мовлячи: Роздроблюється і розділюється Агнець Божий, роздроблюваний і неподільний, що Його завжди їдять і ніколи не з’їдають, але причасників Він освячує.

І вкладає частицю в чашу, нічого не кажучи; диякон вливає теплоту до чаші, не мовлячи нічого.

Священик: Дияконе, приступи.

Диякон: Ото приходжу до безсмертного Царя і Бога нашого. Подай мені, владико, чесне і святе Тіло Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа.

Священик, давши йому частицю святих таїн, мовить:  (Ім’я), священнодияконові, подається чесне, і святе, і пречисте Тіло Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів його і на життя вічне.

Диякон: Вірую, Господи...

Священик: Чесне і пресвяте Тіло Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа подається мені, ієреєві (ім’я), на відпущення гріхів моїх і на життя вічне. Амінь.

Вірую, Господи...

Диякон, узявши чашу і обернувшись до людей, мовить: Приступіте.

Люди: Благословлю Господа на всякий час. Алилуя.

Причастя вірних відбувається, як на Літургії Івана Золотоустого.

Священник, причащаючи, мовить: 

Чесного, і пресвятого, і пречистого Тіла і Крови Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа причащається слуга Божий (слуга Божа) (ім’я), на відпущення гріхів своїх і на життя вічне. Амінь.

Після обкадження дарів священник, узявши чашу і обернувшись до людей, мовить:

Благословен Бог, що просвічує й освячує нас.

Завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

І відносить святе до проскомидійника.

Люди: Амінь. Благодаримо Тебе, Христе Боже наш, що сподобив єси нас бути причасниками Твого пречистого Тіла і Твоєї чесної Крови, пролитої за ввесь світ, на відпущення гріхів – таїнства Твого промислу. Алилуя, алилуя, алилуя.

 

Благодарна єктенія

Диякон: Прості, прийнявши божественних, святих, пречистих, безсмертних, небесних і животворчих, страшних Христових Таїн, достойно подякуймо Господеві.

Люди: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

День увесь досконалий, святий, мирний і безгрішний випросивши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі Господи.

Молитва благодарення

Священник: Благодаримо Тебе, Спаса всіх Бога, за всі блага, які Ти подав нам, і за причастя святого Тіла і Крови Христа твого, і молимось до Тебе, людинолюбний Владико: Захорони нас під покровом крил Твоїх, і дай нам аж до останнього нашого віддиху достойно причащатися Твоїх святощів, на просвічення душі і тіла, у насліддя небесного царства.

Священник: Бо Ти – освячення наше, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Священник: У мирі вийдім.

Люди: В імені Господнім.

Диякон: Господеві помолімся.

Люди: Господи, помилуй. 

Заамвонна молитва

Священник: Царю віків і всього творіння видимого й невидимого Сотворителю, Христе Боже наш, Ти з невимовного до нас співчуття добровільно зубожив Себе, ставши, як ми, людиною, але без гріха; і від лона Отчого не відлучився, але в непорушній твердині Свого Божества і Царства залишився, убогу природу нашу прийнявши, за нас постраждати і вмерти прагнучи, щоб стражданнями і смертю визволити рід наш, через власну неуважність осуджений; Сам бо Ти перебував неприступним для страждань божественною природою, якби не зодягнувся добровільно у стражденну і смертну природу нашу. 

Тим-то, страсть Свою явити забажавши, о Владико, і йдучи на неї, Ти словом могутнім безплідну смоковницю сухою вчинив, цим вказавши на погибель юдеїв від невір’я і гріха. Нас же, що відаємо Тебе і поклоняємося владицтву Твоєму, сподоби, Господи, вірою чистою і непорочною, неосудними ділами і доброчесними звершеннями розквітлою, Тобі плодоносити. Ти бо пахощі страстей Твоїх вклав у члени наші, щоб прийняти нас як причасників слави Воскресіння Твого. 

Вознеси ж ріг християнський і від ярма рабського, що над нами тяжить, визволь нас! Благослови народ Твій, що для поклоніння спасенному Хресту Твоєму і животворящому Воскресінню тут зібрався, і вчини всіх нас Твого Царства причасниками, заступництвом благословенної Твоєї Матері, нашої ж Владичиці, і молитвами святих. 

Бо Твоя є слава і вічне Царство, з Безначальним Твоїм Отцем, і Всесвятим, і благим, і животворчим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь. Будь ім’я Господнє благословенне віднині й довіку (3).

Священник роздає людям антидор.

Псалом 33

Благословлю Господа на всякий час,* завжди хвала Його в устах моїх.

У Господі похвалиться душа моя,* нехай почують лагідні і возвеселяться.

Возвеличте Господа зо мною,* і вознесімо ім’я Його вкупі.

Я шукав Господа, і він вислухав мене,* і від усіх скорбот моїх ізбавив мене.

Приступіть до Нього і просвітіться,* і лиця ваші не постидаються.

Оцей убогий візвав, і Господь вислухав його,* і від усіх скорбот його спас його.

Ополчиться ангел Господень навкруг тих, що бояться його,* і ізбавить їх.

Вкусіте і видіте, що благий Господь;* блажен муж, що уповає на Нього.

Бійтеся Господа, всі святії Його,* бо нема недостатку в тих, що бояться Його.

Багаті збідніли і зголодніли,* а тим, що шукають Господа, не забракне ніякого добра.

Прийдіте, чада, послухайте мене,* страху Господнього навчу вас.

Хто є той чоловік, що, люблячи життя,* бажає видіти дні благі?

Стримай язик твій від зла* і губи твої, щоб не говорити лести.

Відхилися від зла і твори добро,* шукай миру і біжи за ним.

Очі Господні на праведних,* а уші Його на молитву їх.

Лице ж Господнє проти тих, що творять зло,* щоб викоренити з землі пам’ять їх.

Візвали праведні і Господь вислухав їх,* і від усіх скорбот їх ізбавив їх.

Близький Господь до сокрушених серцем,* і смиренних духом спасе.

Багато скорбот у праведних,* і від усіх них ізбавить їх Господь.

Охороняє Господь усі кості їх,* ні одна з них не сокрушиться.

Смерть грішників люта,* і ті, що ненавидять праведного, згрішать.

Ізбавить Господь душі рабів Своїх,* і не згрішать усі, що уповають на Нього.

Молитва на споживання святих дарів

Господи Боже наш, що ввів нас у ці священні дні і зробив нас причасниками страшних Твоїх таїн, приєднай нас до Твого словесного стада і вчини нас наслідниками Твого царства, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Відпуст

Священник: Благословення Господнє на вас – Його благодаттю і людинолюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Диякон: Премудрість.

Люди: Чесншу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.

Священник: Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава Тобі.

Люди: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3). Благослови.

Господь, що гряде на вольную страсть спасення нашого ради, Христос істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, святих праведних богоотців Йоакима й Анни, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і людинолюбний. 

Люди: Амінь.

Молитви по святім причастю

Слава Тобі, Боже. Слава Тобі, Боже. Слава Тобі, Боже.

Дякую Тобі, Господи Боже мій, що Ти не відкинув мене, грішного (грішну), але сподобив мене бути причасником (причасницею) Твоїх святощів. Дякую Тобі, що Ти сподобив мене, недостойного (недостойну), причаститися Твоїх пречистих і небесних дарів. Але, людинолюбний Владико, що ради нас умер, і воскрес, і дарував нам ці страшні і животворчі Таїнства на благодіяння й освячення душ і тіл наших, дай, щоб вони були й мені на зцілення душі і тіла, на прогнання всього супротивного, на просвічення очей мого серця, на мир моїх душевних сил, на віру непостидну, на любов нелицемірну, на сповнення мудрости, на додержування Твоїх заповідей, на збільшення Твоєї божественної благодаті і на присвоєння Твого царства; щоб я, ними охоронюваний (охоронювана) у Твоїй святості, завжди пам'ятав (памʼятала) про Твою благодать і жив (жила) уже не для себе, але для Тебе, нашого Владики і доброчинця, і так, відійшовши з цього життя з надією на вічне життя, досягнув (досягнула) непроминаючого спокою, де безнастанний голос тих, що торжествують, і безконечна насолода тих, що оглядають невимовну красу Твого обличчя.

Бо Ти є істинне прагнення і несказанна радість тих, що Тебе люблять, Христе Боже наш, і Тебе оспівує все створіння навіки. Амінь.

Молитва св. Василія Великого

Владико Христе Боже, царю віків і творче всього, дякую Тобі за всі блага, якими Ти мене обдарував, і за причастя Твоїх пречистих і животворчих Таїнств. Тому благаю Тебе, благий і людинолюбний, охороняй мене під Твоїм покровом і в тіні крил Твоїх та обдаруй мене чистим сумлінням, аж до останнього мого віддиху достойно причащатися Твоїх святощів на відпущення гріхів і на життя вічне. Бо Ти є хліб життя, джерело святости, податель благ, і Тобі славу возсилаємо з Отцем і Святим Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.


Молитва св. Івана Золотоустого

Таїнственно удостоївшись бути причасником (причасницею) Твого пречистого Тіла і чесної Крови, Христе Боже, оспівую і благословляю, поклоняюся, і славлю, і величаю спасіння Твої, Господи, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Молитва Йоана Дамаскина

Боже, Боже мій, невгасний і невидимий вогню, що чиниш ангелів Своїх вогнем палаючим, що у Своїй несказанній любові передав мені на поживу Своє божественне Тіло і прийняв мене за причасника (причасницю) Твого божества ради прийняття Твого пречистого Тіла і чесної Крови, проникни все моє тіло і дух, всі мої кості й мозок, гріхи мої спали, душу мою просвіти та ум мій проясни, тіло освяти і обитель у мені створи, разом із благословенним Твоїм Отцем і всесвятим Духом, щоб і я завжди перебував (перебувала) у Тобі, молитвами пречистої Твоєї Матері і всіх святих Твоїх. Амінь.

Інша молитва

Господи Ісусе Христе, Боже наш, нехай Твоє святе Тіло буде мені на життя вічне і Твоя чесна Кров на відпущення гріхів. А оця подяка нехай буде мені на радість, здоров'я й потіху. У час страшного і другого Твого пришестя сподоби мене, грішного (грішну), стати праворуч слави Твоєї, молитвами пречистої Твоєї Матері і всіх святих.

Молитва до Пресвятої Богородиці

Пресвята Владичице Богородице, світло моєї затьмареної душі, надіє, покрове, захисте, потіхο й радосте моя, дякую тобі, що ти сподобила мене, недостойного (недостойну), бути причасником (причасницею) пречистого Тіла і чесної Крови Сина твого. Ти породила правдиве світло - просвіти духовні очі серця мого. Ти породила джерело безсмертя - оживи мене, умертвленого гріхом. Милостивого Бога милосердна Мати, помилуй мене і дай мені розчулення й сокрушення в серці моєму, покору в думках моїх і визволення з полону помислів моїх. Сподоби мене аж до останнього віддиху неосудно приймати святощі пречистих Таїн на зцілення душі і тіла. І дай мені сльози покаяння і сповіді, щоб я величав (величала) і славив (славила) тебе по всі дні життя мого, бо ти благословенна і препрославлена навіки. Амінь.