УТРЕНЯ

Священик бере епітрахиль, благословить і цілує вгорі там, де має хрест. Виходить північними дверима, стає перед зачиненими святими дверима і, зробивши малий поклін (схиливши трохи голову та рамена), виголошує:

Слава святій, одноістотній, животворній і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління. (Тричі)

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою. (Двічі)

Шестипсалміє

Псалом 3

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

Псалом 37

О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.

Псалом 62

Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

Слава, і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя. Слава тобі, Боже. (Тричі)

Господи, помилуй. (Тричі) Слава, і нині:

Псалом 87

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.

Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилось до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій – твою вірність?

Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій - і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102

Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє – його святе ім’я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.

Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.

І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.

Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.

Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142

О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.

І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

Слава, і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя. Слава тобі, Боже. (Тричі)

Після псалмів священик перед святими дверима виголошує мирну єктенію. Якщо є диякон, тоді він наприкінці псалма робить малий поклін перед св. трапезою, виходить зі святилища північними дверима, стає поруч священика і обоє роблять малий поклін перед святими дверима, відтак обертаються один до одного, віддаючи шану. Тоді священик повертається південними дверима у святилище і стає перед святими трапезою, роблячи малий поклін. Диякон, ставши перед святими дверима, виголошує мирну єктенію.

Мирна єктенія

Диякон: В мирі Господеві помолімся.

Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.

За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.

За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

За святішого вселенського Архиєрея (ім'я), Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого (ім'я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім'я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім'я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся.

За місто це (або за село це, або за обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених, і за спасіння їх, Господеві помолімся.

Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Священик: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Алилуя, глас 8:

Стих: З ночі лине дух мій до тебе, Боже, бо світло на землі – повеління твої.

Стих: Справедливости навчіться ви, що живете на землі.

Стих: Заздрість охоплює людей ненавчених.

Стих: Упокори їх, Господи, упокори славних землі.

Тропар, глас 8: Ось Жених приходить опівночі,* і блажен раб, якого він знайде невсипущим;* недостойний же той, що його застане лінивим.* Гляди, отже, душе моя, снові не піддавайся,* щоб не віддано тебе смерті, ані поза царством не зачинено,* але схаменись і заклич:* Свят, свят, свят єси, Боже!** Богородиці ради, помилуй нас. (Двічі)

Слава, і нині: той же.

Після тропаря «Ось Жених…»:

Господи, помилуй. (Тричі) Слава, і нині:

Катизма 4, Псалом 27

До тебе, Господи, я взивав;* Боже мій, не мовчи передо мною,

Щоб, коли мовчатимеш передо мною,* не став я подібний до тих, що сходять до гробу.

Вислухай голос моління мого, коли молюсь я до тебе,* коли підношу руки мої до храму святого твого.

Не приєднуй до грішників душу мою,* і з тими, що чинять неправду, не погуби мене,

З тими, що говорять: «Мир» із ближніми своїми,* а злість – у серцях їх.

Дай їм за ділами їх, за лукавством намірів їх;* дай їм за ділами рук їх, віддай їм заплату їх.

Бо вони не вважали на діла Господа і на діла рук його;* ти зруйнуєш їх і не відбудуєш їх.

Благословен Господь,* бо він вислухав голос моління мого.

Господь – помічник мій і оборонець мій;* на нього надіялося серце моє,

І він допоміг мені; і процвіло тіло моє,* і за волею моєю прославлятиму його.

Господь – кріпость людей своїх* і оборонець спасення помазаника свого.

Спаси людей твоїх і благослови насліддя твоє,* і бережи їх, і підноси їх повік.

Слава, і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя. Слава тобі, Боже. (Тричі)

Господи, помилуй. (Тричі) Слава, і нині:

Сідальний, глас 1 [подібний: «Воїни, які стерегли»]:

Сьогоднішній день, мов світло спасенне,* появляє над світом святі страждання Господні.* Оце з любови спішить Христос на страсті.* Той, що держить у руці все, приймає розп’яття на дереві,** щоб спасти людство.

Слава, і нині: той же.

Господи, помилуй. (Тричі) Слава, і нині:

Катизма 5, Псалом 35

Беззаконник, щоб грішити, говорить у собі;* нема страху Божого перед очима його.

Бо він улестив себе,* що знайшов і зненавидів беззаконня своє.

Слова з уст його – беззаконня і лукавство;* не схотів він розуміти, щоб добро чинити.

Про беззаконня думав він на постелі своїй,* ставав на всяку путь недобру та й не зненавидів гріха.

Господи, на небі милість твоя,* і істина твоя аж до хмар.

Правда твоя як гори Божі,* постанови твої, як безодня велика; людей і худобу врятуєш ти, Господи.

Як намножив ти милість твою, Боже!* А сини людськії під покровом крил твоїх будуть надіятися.

Будуть напоєні з багатства дому твого,* і з потоку розкоші твоєї напоїш їх.

Бо в тебе – джерело життя,* у світлі твоїм побачимо світло.

Продовж милість твою для тих, що знають тебе,* і правду твою для правих серцем.

Нехай не прийде до мене нога гордощів,* і рука грішника нехай не порушить мене.

Там упали всі, що чинять беззаконня,* їх викинули і не зможуть встати.

Слава, і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя. Слава тобі, Боже. (Тричі)

Господи, помилуй. (Тричі) Слава, і нині:

Сідальний, глас 1:

Невидимий Судде! Як це ти з’явився в тíлі* та йдéш прийняти засуд від беззакóнних людей,* щоб відкликати своїм стражданням наше осýдження?* Тож, оспíвуючи твою славу, однодушно принóсимо твоїй, Слóве,** могутності, хвалу і вéлич.

Слава, і нині: той же.

Господи, помилуй. (Тричі) Слава, і нині:

Катизма 6, Псалом 42

Суди мене, Боже, і розсуди справу мою; від народу неправедного,* від чоловіка неправдивого й лукавого визволь мене.

Бо ти, Боже, сила моя; чому ти відкинув мене?* Чому, сумуючи, ходжу, коли гнобить ворог мій?

Пошли світло твоє й істину твою; вони попровадили мене* привели на святую гору твою та до оселі твоєї.

І ввійду до жертівника Божого, до Бога, що веселить молодість мою;* буду прославляти тебе на гуслях, Боже, Боже мій.

Чому сумна єси, душе моя, і чому тривожиш мене?* Надійся на Бога, бо я буду прославляти його; він спасення лиця мого – Бог мій.

Слава, і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя. Слава тобі, Боже. (Тричі)

Господи, помилуй. (Тричі) Слава, і нині:

Сідальний, глас 8: Сьогоднішній день освітлює початок Госпóдніх страждань.* Прийдіть, отже, празниколюбці,* ідімо їм назустріч з піснями.* Ось Творець приходить прийняти хрест, допит і рани;* він, суджений Пилатом, приймає від слуги ще й удар по голові.* Все терпить, щоб спасти людину.* Тому кличемо: Чоловіколюбче, Христе Боже,* даруй прощення гріхів тим,** що з вірою поклоняються пречистим твоїм страстям.

Слава, і нині: той же.

Після співу останнього сідального священик, одягнутий у фелон, відчиняє святі двері.

Диякон: І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молімо.

Люди: Господи, помилуй. (Тричі)

Євангеліє

Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священик: Мир всім.

Люди: І духові твоєму.

Диякон: Від Матея святого Євангелія читання.

Люди: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Диякон: Будьмо уважні.

Того часу, вертаючись, Ісус зголоднів. Побачивши край дороги смоковницю, він підійшов до неї, та не найшов на ній нічого, крім самого листя, і сказав до неї: Нехай повік не буде з тебе плоду! І негайно же смоковниця всохла. Побачивши це, учні здивувались і говорили: Як це смоковниця в одну мить всохла? Ісус у відповідь сказав їм: Істинно кажу вам, коли матимете віру і не завагаєтесь, зробите не тільки таке зі смоковницею, але коли й горі цій скажете: Двигнись і кинься в море! - воно станеться. І все, чого проситимете в молитві з вірою, одержите. Коли він увійшов у храм і почав навчати, прийшли до нього первосвященики і старші народу і мовили: Якою владою ти чиниш це? Хто тобі дав цю владу? Ісус у відповідь сказав їм: Я теж спитаю вас одну річ, і коли мені на неї відповісте, я вам теж скажу, якою владою я чиню це. Іванове хрищення звідки було? З неба чи від людей? Вони почали міркувати між собою: Як скажемо: З неба, він нам скаже: Чого ж тоді ви не увірували в нього? А як скажемо: Від людей, боїмось народу, всі бо вважають Івана за пророка. І вони відповіли Ісусові: Не знаємо. Тоді він сказав їм: І я вам не скажу, якою владою чиню це. Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Звернувшись до першого, він мовив: Піди, дитино, нині працювати у винограднику. Той озвався: Піду, господи. І не пішов. Звернувшись до другого, сказав так само. А цей відповів: Не хочу. Але, потім розкаявшись, пішов. Котрий з двох учинив волю батька? - Останній, відповіли ті. Тоді Ісус сказав їм: Істинно кажу вам, що митарі і блудниці вас випереджають у Царстві Божім. Прийшов бо був до вас Іван дорогою правди, та ви не повірили йому; митарі і блудниці повірили йому, а ви, бачали це, навіть потім не розкаялися, щоб повірити йому. Слухайте іншу притчу. Був один чоловік-господар, що насадив виноградник. Він обвів його огорожею, видовбав у ньому чавило, вибудував башту, найняв його виноградарям і відійшов. Коли ж настала пора винозбору, послав він слуг своїх до виноградарів, щоб узяли від них належні плоди. А виноградарі, схопивши його слуг, кого побили, кого вбили, кого ж укаменували. Тоді він послав інших слуг, більше від перших, та ті вчинили з ними те саме. Нарешті послав до них свого сина, кажучи: Матимуть пошану до мого сина. Та виноградарі, узрівши сина, заговорили між собою: Це спадкоємець. Ходімо, вб’ємо його і візьмемо собі його спадщину. І, взявши його, вивели геть з виноградинка, і вбили. Отож, коли прибуде господар виноградника, що зробить з тими виноградарями? Лютих люто вигубить, відповіли йому, а виноградник найме іншим виноградарям, що будуть давати йому своєчасно його плоди. Тоді Ісус сказав їм: Чи ви в Писанні ніколи не читали: Камінь, що відкинули будівничі, став наріжним каменем. Від Господа це сталось, і дивне воно в очах наших. Тому кажу вам: Відніметься від вас Царство Боже і дасться народові, що буде приносити плоди його (Мт. 84 зач.; 21,18-43).

Люди: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Священик зачиняє святі двері.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Наприкінці псалма священик в епітрахилі (або диякон, якщо є) виходить північними дверима, стає перед святими дверима і мовить:

Спаси, Боже, людей твоїх, і благослови спадкоємство твоє; навідайся до світу твого ласкою своєю і милосердям.* Підійми знамено християн і пошли нам твоє багате милосердя – молитвами пречистої Владичиці нашої Богородиці і Вседіви Марії;* силою чесного і животворного Хреста;* заступництвом святих небесних сил безтілесних;* і святого, славного пророка, предтечі і христителя Івана;* святих, славних і всехвальних Апостолів;* святих отців наших і вселенських великих учителів і святителів: Василія Великого, Григорія Бoгoслова й Івана Золотоустого, Атанасія і Кирила;* святого отця нашого Миколая, Мирлікійського чудотворця;* святих слов’янських апостолів Кирила і Методія;* святого благовірного й рівноапостольного великого князя Володимира;* святого священномученика Йосафата;* святих, славних і переможних мучеників;* преподобних і богоносних отців наших Антонія і Теодосія Печерських та інших преподобних і богоносних отців наших;* святих і праведних богоотців Йоакима й Анни,* і святого (ім’я, якого є храм), і всіх Святих, –* молимо тебе, многомилостивий Господи, вислухай нас грішних, що молимось тобі, і помилуй нас.

Люди: Господи, помилуй (12 р.).

Священик: Благодаттю і щедротами і чоловіколюб’ям єдинородного Сина твого, з яким ти благословенний єси, з пресвятим і благим і животворним Духом, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

І по єктенії співаємо канон

Канон, глас 2

Пісня 1

Ірмос: Непрохідне схвильоване море Божим своїм велінням ти висушив* і проходити через нього настановив ізраїльський народ.* Господеві заспіваймо,* славно бо прославився.

Приспів: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Невимовне сходження Божого Слова: Христос є той самий Бог і людина. Бог не вважав привласненням, коли прийняв образ раба, показуючи це учням; славно бо прославився.

Слава, і нині: Ти сам прийшов послужити. Добровільно обкладається Сотворитель образом творіння, зубожілого Адама збагачує божеством. Безстрасний божеством хоче визволити мою душу.

Катавасія: Непрохідне схвильоване море...

Одразу після катавасії священик зі святилища (або диякон перед святими дверима) виголошує малу єктенію.

Виголос: Бо ти єси Цар миру і Спас душ наших, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Кондак, глас 8: Яків оплакував утрату Йосифа,* а він достойно сидів на колісниці, шанований як цар.* Бо він не піддався пристрастям єгиптянки* і був за це прославлений тим,** хто знає людські серця і дає нев’янучий вінець.

Ікос: Сьогодні ж до ридання додамо ридання і проллємо сльози з Яковом, який оплакував Йосифа завждипам’ятного і цнотливого, тіло якого ув’язнили, але душу він зберіг непоневоленою і царював над усім Єиптом. Бог бо подає рабам Своїм нев’янучий вінець.

Пісня 8

Ірмос: Вжахнулися благочестиві юнаки,* коли від неоскверненого, як і душа, тіла відступив вогонь,* який легко спалював безліч речей.* Завждиживучому же, що зів’ялив полум’я,* співалася вічна пісня:* Благословіть, усі створіння Господні, Господа,* і прославляйте його* по всі віки.

Приспів: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Вас, моїх учнів, тоді пізнають усі, коли зберігатимете мої заповіді, каже Спас друзям, ідучи на страсті: мир майте у собі та між усіма, і, будучи смиренними, піднесетеся. Знаючи Мене, Господа, оспівуйте і прославляйте по всі віки.

Приспів: Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа,* і нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Язичницький чин є супротивний вам, він є силою можновладців, він – не мій жереб. Мукою є розум самохвальний. Бо той, хто між вами хоче бути найкращим, нехай буде останнім. І мене, Господа, оспівуйте і прославляйте по всі віки.

Приспів: Хвалимо, прославляємо, поклоняємось Господеві,* оспівуючи і вихваляючи його по всі віки.

Катавасія: Вжахнулися юнаки благочестиві...

Священик (або диякон) з кадилом виходить перед іконою Богородиці та виголошує:

Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Чеснішу від херувимів… не співаємо, але одразу ірмос 9-ї пісні.

Пісня 9

Ірмос: Звеличив ти, Христе, Богородицю, що тебе породила.* З неї ти, Творче наш, прийняв тіло,* здатне терпіти, щоб надолужити за наші гріхи.* Прославляючи її в усіх поколіннях, тебе величаємо.

Приспів: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Своїм апостолам ти, повнота Мудрости, сказав: Відкиньте всі погані пристрасті і зодягніться в розумне бажання, достойне Божого царства, щоб у ньому ви прославилися, ясніючи світліше від сонця.

Слава, і нині: Дивіться на мене, – сказав ти, Господи, своїм учням. Не мудруйте високомовно, але дайте себе потягнути смиренням. Пийте з чаші, з якої я п’ю, щоб зі мною ви прославилися в царстві Отця!

Катавасія: Звеличив ти, Христе…

Одразу після канону священик зі святилища (або диякон перед святими дверима) виголошує малу єктенію.

Виголос: Бо тебе хвалять усі сили небесні, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Також співаємо цей світильний в понеділок, вівторок та середу:

Світлицю твою, Спасе мій, бачу прикрашену,* але одежі не маю, щоб до неї ввійти.* Дай, Світлодавче, осяйність одінню душі моєї і спаси мене. (Двічі)

Слава, і нині: той же.

Псалми 148, 149, 150

Псалом 148

Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.

Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.

Хваліте його, ви – сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.

Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.

Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.

Поставив їх на віки вічні* і дав закон, що не перейде.

Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;

Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;

Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;

Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;

Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;

Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.

Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.

Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.

Псалом 149

Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.

Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.

Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.

Господь бо ласкавий до народу свого, * оздоблює перемогою покірних.

Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.

Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.

Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.

Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.

Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

Псалом 150

Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Глас 1

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

Ідучи на добровільну страсть,* казав по дорозі Господь апостолам:* Ось ідемо до Єрусалиму і Син Чоловічий* буде виданий, як написано про нього.* Прийдім, отже, і ми ходімо з ним з очищеними думками,* щоб розіп’ястися з ним* і заради нього умерти для життєвих пристрастей,* ожити з ним і почути його слова:* Уже не до туземного Єрусалиму на муки,* але йду до Отця мого й Отця вашого,* до Бога мого і Бога вашого,* та й піднесу вас до вишнього Єрусалиму** в царстві небеснім.

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Ідучи на добровільну страсть,* казав по дорозі Господь апостолам:* Ось ідемо до Єрусалиму і Син Чоловічий* буде виданий, як написано про нього.* Прийдім, отже, і ми ходімо з ним з очищеними думками,* щоб розіп’ястися з ним* і заради нього умерти для життєвих пристрастей,* ожити з ним і почути його слова:* Уже не до туземного Єрусалиму на муки,* але йду до Отця мого й Отця вашого,* до Бога мого і Бога вашого,* та й піднесу вас до вишнього Єрусалиму** в царстві небеснім.

Глас 5

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

Діждавшися, вірні, спасенних страждань Христа Бога,* прославмо його довготерпіння,* щоб він своїм милосердям підняв і нас, умерлих гріхом,** як благий і чоловіколюбець.

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Діждавшися, вірні, спасенних страждань Христа Бога,* прославмо його довготерпіння,* щоб він своїм милосердям підняв і нас, умерлих гріхом,** як благий і чоловіколюбець.

Слава, і нині: глас 5: Господи, ідучи на страсть, ти взяв набік своїх учнів* і сказав, утверджуючи їх:* Чому не пам’ятаєте слів, які я вам колись казав,* що кожному пророкові тільки в Єрусалимі приречено бути вбитим.* Тепер уже настає час, про який я вам сказав:* Ось я буду виданий в руки на наругу грішників.* Вони мене розіпнуть на хресті та покладуть до гробу* і вважатимуть за виклятого мерця.* Ви ж будьте мужні;* на третій день я воскресну** на радість вірних і на життя вічне.

Коли співці почнуть «Слава, і нині», священик виходить перед святі двері і після закінчення виголошує:

Слава тобі, що Світло нам показав!

Мале славослов’я

Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління.

Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.

Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.

Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.

Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.

Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.

Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки вічні.

Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.

Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.

Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.

Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.

Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже Отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, милість твоя повіки,* не покидай діло рук твоїх.

Тобі належить хвала,* тобі належить пісня.

Тобі належить слава:* Отцю, і Сину, і Святому Духові:

Нині і повсякчас,* і на віки вічні. Амінь.

Після закінчення малого славослов’я священик перед зачиненими святі дверима виголошує прохальну єктенію. Якщо є диякон, тоді він наприкінці славослов’я робить малий поклін перед святою трапезою, виходить зі святилища північними дверима, стає поруч священика і обоє роблять малий поклін перед святими дверима, відтак обертаються один до одного, віддаючи шану. Тоді священик повертається південними дверима у святилище і стає перед святою трапезою, роблячи малий поклін. Диякон ставши перед святими дверима виголошує прохальну єктенію.

Прохальна єктенія

Диякон: Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Люди, на кожне прошення: Подай, Господи.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Прощення й відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.

Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими, пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Священик: Мир всім.

Люди: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші Господеві приклоніть.

Люди: Тобі, Господи.

Священик тихо читає молитву:

Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі і тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи не добровільно, як добрий і чоловіколюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої.

Виголос: Бо до тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Стихири на стиховні

Глас 5

Мати синів Заведея,* неспроможна збагнути несказанне таїнство твого задуму,* просила тебе, Господи,* щоб дітям її дати славу минущого царства.* Та замість цього ти прирік своїм друзям,* що питимуть чашу смерти, яку ти заповів,* що раніш від них сам вип’єш її на очищення гріхів.* Тимто і ми кличемо до тебе!** Спасіння душ наших, – слава тобі!

Стих: Насити нас у ранці милістю твоєю, Господи, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші. Звесели нас мірою днів, за яких ти засмутив нас, мірою літ, що в них ми зазнали горя. // Нехай виявиться твоїм слугам твоє діло,* і слава твоя – їхнім дітям.

Господи, ти навчав своїх учнів* бажати того, що найпіднесліше,* і казав їм: Не уподібняйтеся до поган,* щоб панувати над меншими;* – таке не личить моїм учням,* бо я добровільно став убогим.* Перший між вами хай буде слугою,* а той, хто при владі, хай буде як підвладний,* і найвизначніший – як останній;* бо і я прийшов послужити збіднілому Адамові* і власну душу дати на викуп за багатьох,** що мене прославляють.

Глас 8

Стих: І ласка Господа, Бога нашого, нехай буде над нами, // і стверди діло рук наших;* стверди його – діло рук наших.

Лякаймося, браття,* прокляття всохлої смоковниці за безплідність* і принесім достойні плоди покаяння Христові,** що подає нам велику милість.

Слава, і нині: Другу Єву – єгиптянку знайшов змій,* і облесними словами старався привести Йосифа до упадку.* Але він, утікаючи від гріха, залишив свою одежу;* і, як перша людина перед непослухом,* не стидався своєї наготи.** Його молитвами, Христе, помилуй нас.

Добре воно – прославляти Господа, і співати імені твоєму, Всевишній. (Двічі)

Звіщати вранці милість твою, і ночами – твою вірність. (Двічі)

Святий Боже; Пресвята Тройце; Отче наш; і оцей тропар:

Стоячи у храмі слави твоєї, Богородице,* себе на небі уявляємо.* Ти, Двері Небесні,** відчини нам двері милости твоєї.

Під час співу тропаря священик виходить перед святі двері.

Люди: Господи, помилуй (40 р.). Владико, благослови.

Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Священик: Небесний Царю, Церкву укріпи, віру утверди, народи усмири, світ утихомир, місто (або село, або обитель цю) добре збережи, і тих, що раніш спочили, в оселях праведних осели, і нас після покаяння й сповіді прийми і помилуй, як благий і чоловіколюбець.

Люди: Амінь. Господи, помилуй. (Тричі) Слава, і нині: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо. Іменем Господнім благослови, отче.

Священик: Молитвами святих отців наших, Господи Icyсе Христе, Боже наш, помилуй нас.

Люди: Амінь.

Молитва св.Єфрема Сирійського

Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, недбайливости, властолюб'я і пустомовства віджени від мене. (Доземний поклін)

Духа чистоти, покори, терпеливости й любови даруй мені, слузі твоєму. (Доземний поклін)

Так, Господи, Царю! Дай мені бачити гріхи мої і не осуджувати брата мого, бо ти благословенний на віки вічні. Амінь. (Доземний поклін)

Боже, милостивий будь мені грішному! Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене! Без числа нагрішив я, Господи, прости мені! (12 малих поклонів)

І знову: молитва св. Єфрема і доземний поклін.

Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі.

Люди: Слава, і нині. Господи, помилуй. (Тричі) Благослови.

Священик: Христос, що йде на добровільні страждання спасіння нашого ради, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Люди: Амінь.