Літургія Передшеосвячених Дарів
понеділок, 13 квітня
Прп. Марії Єгипетської
Священик: Благословенне царство Отця, і Сина, і Святого Духа нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Прийдіте, поклонімся цареві нашому – Богу.
Прийдіте, поклонімся Христові, цареві нашому – Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа – царя і Бога нашого.
Псалом 103
Благослови, душе моя, Господа,* Господи, Боже мій, Ти возвеличився єси вельми.
В ісповідання і велич-красу загорнувся Ти:* одіваєшся світлом, як ризою.
Ти простираєш небо, як кожу,* покриваючи водами височини Свої.
Ти кладеш облаки на сходження Своє,* ходячи на крилах вітряних.
Ти твориш вітри ангелами Своїми* і слугами Своїми полумінь вогненний.
Ти основуєш землю на тверді її,* не похилиться на віки віків.
Безодня, як риза, одіяння її,* на горах стануть води.
Від погрози Твоєї побігнуть,* від голосу грому Твого злякаються.
Зводяться гори і сходять поля на місце,* яке Ти оснував їм.
Границю Ти положив, якої не перейдуть,* ні не повернуться, щоб покрити землю.
Посилаєш джерела в ярах,* посеред гір перейдуть води.
Вони напоюють усіх звірів пільних,* дожидають онагри в спразі своїй.
На них птиці небесні витають,* з-посеред скель видадуть голос.
Ти напоюєш гори з височин Своїх,* плодом діл Твоїх насититься земля.
Ти вирощуєш траву для скоту* і зела на службу людям:
Щоб видавати хліб із землі,* і вино веселить серце чоловіка.
Щоб намастити лице єлеєм,* і хліб серце чоловіка укріпить.
Наситяться дерева пільні, кедри ливанські, що їх Ти насадив,* там птиці загніздяться.
Журавлине жилище перед веде між ними,* гори високі оленям, скелі прибіжище зайцям.
Ти створив місяць задля часу,* сонце пізнало захід свій.
Ти положив темряву і настала ніч,* що в ній проходити будуть усі звірі дібровні.
Левенята рикають,* щоб схопити і знайти від Бога поживу для себе.
Засіяло сонце, і зібралися,* і в леговищах своїх ляжуть.
Вийде чоловік на діло своє* і на працю свою до вечора.
Які-то величні діла Твої, Господи, все в премудрості сотворив Ти,* сповнилася земля тварі Твоєї.
Це море велике і просторе,* там гади, яким нема числа:
Животини малі з великими,* там кораблі перепливають.
Змій цей, що Ти його створив, щоб насміхатися з нього.* Все на Тебе чекає, щоб дати їм поживу у свій час.
Коли Ти дав їм, зберуть,* коли Ти відкрив руку Твою, все наповниться благости.
Коли ж Ти відвернеш лице, вони затривожаться,* забереш їхній дух, то щезнуть і повернуться у свій прах.
Пошлеш духа Твого, і створені будуть,* і Ти обновиш лице землі.
Нехай буде слава Господня на віки,* возвеселиться Господь ділами Своїми.
Він спогляне на землю і чинить, що вона трясеться,* доторкається гір, і димляться.
Заспіваю Господеві в житті моїм,* Богові моєму співаю, поки я є.
Нехай солодкою буде Йому бесіда моя,* я ж возвеселюся в Господі.
Нехай щезнуть грішники з землі, і беззаконники, щоб їх не було.* Благослови, душе моя, Господа.
Сонце пізнало захід свій,* положив Ти темряву і настала ніч.
Які-то величні діла Твої, Господи,* все в премудрості сотворив Ти.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (3).
Священик мовить вечірні молитви
Четверта молитва
Невмовкаючими піснями і безперестанними славословленнями святими силами оспівуваний, наповни уста наші хвалінням твоїм, щоб воздати величення імені Твоєму святому, і дай нам участь і насліддя з усіма, що воістину бояться Тебе і зберігають заповіді твої, молитвами святої Богородиці і всіх святих твоїх.
Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклонення, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
П’ята молитва
Благословен єси, Господи Боже, вседержителю, що відаєш ум людський, що знаєш, чого потребуємо, багато більше, ніж просимо або розуміємо. Сам, чоловіколюбче царю, в усьому благий, удовольни нас множеством щедрот твоїх, щоб бездоганною совістю призивати святе ім’я Твоє; і не введи нас у .спокусу, але ізбав нас від лукавого, і промислом твоїм усе на користь нашу учини.
Бо Тобі належить усяка слава, честь і полонення, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Шоста молитва
Господи, Господи, що держиш усе пречистою Твоєю долонею, що довготерпиш із-за всіх нас і жалієш за злоби наші, пом’яни щедроти і милость твою, навідай нас Твоєю благістю і дай нам уникнути і в останок теперішнього дня різних підступів лукавого, і життя наше збережи безпечним благодаттю всесвятого твого Духа.
Милістю і чоловіколюбієм єдинородного твого Сина, що з ним благословен єси, з пресвятим, і благим, і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Сьома молитва
Боже великий і дивний, що несказанною благістю і багатим промислом управляєш усім і добра світу нам дарував, і дав нам запоруку обіцяного царства дарованими нам благами. Ти вчинив, щоб і минулу частину дня ми ухилилися від усякого зла; даруй нам і останок непорочно довершити перед святою славою Твоєю, оспівувати Тебе, єдиного благого й чоловіколюбного Бога нашого.
Бо Ти єси Бог наш і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Восьма молитва
Боже великий і всевишній, що єдиний маєш безсмертя, що в світлі живеш неприступнім, що всю твар сотворив у премудрості, що розділив між світлом і темрявою, і поставив сонце володіти днем, а місяць та зорі володіти ніччю, що сподобив нас, грішних, і в теперішній час стати перед лицем твоїм в ісповідуванні, і принести Тобі вечірнє славослов’я. Сам, чоловіколюбче, справ молитву нашу, як кадило перед тобою, і прийми Й, як приємний запах. Подай же нам цей вечір і надходячу ніч мирну, одягни нас у броню світла, ізбав нас від страху нічного і всякої речі, що в темряві проходить. І дай сон, що його Ти дарував на спочинок нашої немочі, вільний від усяких диявольських примар. Так, Владико, благих подателю, нехай і ми в ночі на наших ложах каючись споминаємо ім’я Твоє і, просвічувані поученням твоїх заповідей, встанемо в душевній радості на славослов’я Твоєї благости, приносячи молитви й моління Твоєму милосердю за прогрішення наші і всіх людей твоїх, яких, молитвами святої Богородиці, в милості навісти.
Бо Ти благий і чоловіколюбець Бог єси і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Мирна єктенія
Диякон: В мирі Господу помолімся.
Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.
За мир з висот і спасення душ наших Господу помолімся.
За мир всього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господу помолімся.
За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господу помолімся.
За святішого вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, і за блаженнішого Патріярха нашого (ім’я), і преосвященнішого Архиєпископа й Митрополита нашого Кир (ім’я), боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей Господу помолімся.
За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господу помолімся.
За город цей (За село це, За святу обитель цю), і за всякий город, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господу помолімся.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господу помолімся.
За плаваючих, подорожуючих (на землі і в повітрі), недужих, страждаючих, полонених, і за спасення їх Господу помолімся.
Щоб ізбавитися нам від усякої скорби, гніву й нужди, Господу помолімся.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Люди: Тобі, Господи.
Священик: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклонення, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
18-та катизма, перший антифон
Псалом 119, 120, 121, 122, 123
Псалом 119
До Господа в скорботі моїй взивав я,* і Він вислухав мене.
Господи, визволь душу мою від уст неправедних* і від язика зрадливого!
Що дасться тобі або що приложиться тобі* до язика зрадливого?
Гострі стріли сильного* з вугіллям, що нищить.
Лихо мені, що подорож моя продовжилася;* оселивсь я між оселями кидарськими.
Довго подорожувала душа моя:* з тими, що ненавидять мир, був я сумирний.
Коли промовляв до них,* вони без вини ворогували проти мене!
Псалом 120
Я звів очі мої в гори;* звідки прийде поміч моя?
Поміч моя від Господа,* що сотворив небо та землю.
Не дай нозі твоїй захитатися,* і не задрімає Той, що охороняє тебе!
От, не задрімає і не засне* Той, що оберігає Ізраїля.
Господь охоронить тебе,* Господь — оборона твоя праворуч тебе.
Удень сонце не припече тебе,* ані місяць уночі.
Господь збереже тебе від усякого зла,* збереже душу твою Господь.
Господь збереже вхід твій і вихід твій* віднині і до віку.
Псалом 121
Зрадів я, коли сказали мені:* Підемо до дому Господнього.
Стояли ноги наші* у дворах твоїх, Єрусалиме!
Єрусалим, що будується, як місто,* якого будівлі стоять разом.
Бо туди приходили покоління, покоління Господні, за заповітом ізраїлевим,* прославити ім'я Господнє.
Бо там поставлено престоли для суду,* престоли в домі Давида.
Просіте ж миру для Єрусалиму* і достатку для тих, що люблять тебе!
Тож нехай буде мир у силі твоїй* і достаток у палатах твоїх!
Задля братів моїх і ближніх моїх* говорив я: Мир тобі!
Задля дому Господа, Бога нашого,* шукав я добра тобі.
Псалом 122
До Тебе, що перебуваєш на небі,* звів я очі мої.
Так як очі слуг звертаються до рук господарів своїх,* як очі служниці — до рук господині її:
Так очі наші — до Господа, Бога нашого,* поки помилує нас.
Помилуй нас, Господи, помилуй нас,* бо надто сповнені ми погорди.
Надміру сповнена душа наша ганьби від багатих* та зневаги від гордих.
Псалом 123
Коли б не Господь був з нами, — нехай скаже Ізраїль, — коли б не Господь був з нами, як люди проти нас повстали,* то, певне, живих пожерли б нас.
Коли б розгорілась ярість їх на нас,* то, певне, вода потопила б нас.
Справді через потік перейшла душа наша;* справді перейшла душа наша воду прудку.
Благословен Господь,* що не віддав нас на здобич зубам їх!
Душа наша, як птиця,* визволилась із сіті ловців.
Сіть розірвалася, і ми визволились;* поміч наша в імені Господа, що сотворив небо та землю.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя. Слава Тобі. Боже (3).
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господу помолімся.
Люди: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Люди: Тобі, Господи.
Перша молитва
Священик: Господи, щедрий і милостивий, довготерпеливий і многомилостивий, почуй молитви ніші і зваж на голос моління нашого, вчини з нами знамення на благо, настав нас на путь твою, щоб ходили ми в істині твоїй. Возвесели серця наші, щоб боятися імени твого святого, бо великий єси Ти і твориш чудеса. Ти єси Бог єдиний, і немає подібного Тобі між богами, Господи: сильний у милості і благий у могутності, щоб помагати, і утішати, і спасати всіх, що уповають на ім’я святеє Твоє.
Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
18-та катизма, другий антифон
Псалом 124, 125, 126, 127, 128
Псалом 124
Ті, що надіються на Господа, — як гора Сіон;* не захитається повік, хто живе в Єрусалимі.
Гори навколо нього,* і Господь — навколо народу свого віднині і повік.
Бо не зоставить Господь жезла грішників над долею праведних,* щоб не простягли праведні рук своїх до беззаконня.
Ущаслив, Господи,* добрих і правих серцем.
А тих, що схиляються до хитрощів,* відведе Господь разом з тими, що чинять беззаконня.
Мир на Ізраїля!
Псалом 125
Як утішені були ми, коли повертав Господь полон Сіону;* тоді уста наші наповнились радістю і язик наш веселістю.
Тоді говорили між народами:* Велике Господь учинив з ними!
Велике Господь сотворив з нами:* ми звеселились.
Поверни, Господи, полон наш,* наче потоки за вітру південного!
Ті, що сіють у сльозах,* пожнуть у радості.
Відходячи, вони відходили та плакали,* покидаючи насіння своє.
А вертаючи, прийдуть у радості,* збираючи снопи свої.
Псалом 126
Коли не Господь збудує дім,* даремне будівничі трудились.
Коли не Господь охоронятиме місто,* даремне пильнував сторож.
Даремне встаєте зрання; ви, що їсте хліб журби,* вставайте після спочинку, коли Бог дасть сон улюбленим своїм.
Оце насліддя від Господа — сини;* нагорода від Нього — плід утроби.
Як стріли у руці сильного,* так сини, що виросли.
Блажен, хто сповнить ними жадання своє;* не осоромляться вони, коли будуть говорити з ворогами своїми у воротях.
Псалом 127
Блаженні всі, що бояться Господа,* ходять путями Його!
Трудом рук твоїх живитися будеш;* щасливий ти, і добре тобі буде!
Дружина твоя,* як лоза плодовита біля дому твого.
Сини твої,* немов паростки оливні круг стола твого.
Ось так благословен буде чоловік,* що боїться Господа.
Нехай благословить тебе Господь із Сіону!
І щоб ти побачив добро Єрусалиму по всі дні життя твого,* і щоб ти побачив дітей синів твоїх!
Мир на Ізраїля!
Псалом 128
Часто боролися зо мною від молодих літ моїх,* — нехай же скаже Ізраїль.
Часто боролися зо мною від молодих літ моїх,* та не перемогли мене.
На хребті моїм будували грішники,* чинили далі беззаконня своє.
Праведний Господь* постинав шиї грішників.
Нехай осоромляться і вернуться назад* усі, що ненавидять Сіон.
Нехай будуть, як трава на покрівлі,* що, перше ніж її вирвали, засохла.
Якою не наповнив руки своєї жнець* і пазухи своєї той, що снопи збирає.
І не сказали перехожі:* Благословення Господнє на вас!
Ми благословили вас* в ім'я Господнє.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя. Слава Тобі. Боже (3).
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господу помолімся.
Люди: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Люди: Тобі, Господи.
Друга молитва
Священик: Господи, не осуджуй нас у Твоїй ярості, ані в гніві Твоїм не карай нас, але вчини з нами по милості Твоїй, лікарю і зцілителю душ наших. Настав нас до пристановища волі Твоєї; просвіти очі сердець наших на пізнанні Твоєї істини і даруй нам, останок теперішнього дня мирний і безгрішний, і ввесь час життя нашого, молитвами Богородиці і всіх святих.
Бо Ти благий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
18-та катизма, третій антифон
Псалом 129, 130, 131, 132, 133
Псалом 129
Із глибини взивав я до Тебе, Господи:* Вислухай, Господи, голосу мого.
Нехай будуть уші Твої уважні* на голос моління мого!
Коли на беззаконня зважатимеш, Господи,* Господи, хто устоїть? Бо в Тебе очищення єсть.
Задля імени Твого я дожидав Тебе, Господи;* дожидала душа моя слова Твого.
Надіялась душа моя на Господа* від сторожі ранньої до ночі.
Від сторожі ранньої* нехай надіється Ізраїль на Господа.
Бо в Господа милість і велике у Нього визволення;* і Він визволить Ізраїля від усякого беззаконня його.
Псалом 130
Господи, не пишалося серце моє, і не пишалися очі мої,* і не входив я у велике, ні в дивне, що вище за мене.
Коли не був я покірний і пишався в душі своїй,* то як відлучена дитина матері своїй, так Ти відплатиш душі моїй.
Нехай надіється Ізраїль на Господа* віднині аж довіку.
Псалом 131
Пом'яни, Господи, Давида і всю лагідність його,* як він клявся Господеві, присягався Богу Якова:
Не ввійду до намету дому мого,* не ляжу на постелі ложа мого.
Не дам сну очам моїм, і дрімоти повікам моїм,* і відпочинку скроням моїм:
Поки не знайду місця Господеві,* намету Богові Якова!
Оце чули ми про нього в Євфраті,* знайшли його на полях лісових.
Увійдімо до наметів його,* поклонімося на місці, де стояли ноги його.
Встань, Господи, на місце відпочинку Твого,* Ти і кивот святині Твоєї.
Священики Твої зодягнуться в правду* і преподобні Твої возрадуються.
Задля Давида, слуги Твого,* не відверни лиця від помазаника Твого.
Клявся Господь Давидові істиною* і не відмовиться від неї:
З плоду утроби твоєї* посаджу на престолі твоєму.
Коли сини твої додержать заповіту Мого і заповідей Моїх, яких Я навчу їх,* то й сини їх повік засядуть на престолі твоїм.
Бо вибрав Господь Сіон,* побажав його на оселю Собі.
Оце відпочинок мій повік-віки,* тут оселюся, бо Я побажав його.
Здобич його щедро благословлю,* убогих його нагодую хлібом.
Священиків його зодягну в спасення* і преподобні його радістю радуватись будуть.
Там виплекаю силу Давидову,* приготував Я світильник помазаникові моєму.
Ворогів його зодягну в сором,* і на ньому процвіте святиня Моя.
Псалом 132
От що добре, от що гарне,* це — коли браття живуть разом!
Це, як миро на голові, що на бороду спливає, на бороду Арона,* що спливає на край одежі його.
Це, як роса єрмонська,* що сходить на гори Сіонські.
Бо там заповів Господь* благословення і життя повік.
Псалом 133
Благословіте нині Господа, всі слуги Господні,* що стоїте в домі Господньому, у дворах Бога нашого.
Ночами здімайте руки ваші до святині* і благословіте Господа.
Нехай благословить тебе Господь із Сіону,* що сотворив небо та землю!
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя. Слава Тобі. Боже (3).
Мала єктенія
Ще і ще в мирі Господу помолімся.
Люди: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Люди: Тобі, Господи.
Третя молитва
Священик: Господи Боже наш, пом’яни нас, грішних і непотрібних рабів Твоїх, коли призиваємо святе й поклоняєме ім’я Твоє, і не осором нас вичікуванням милости Твоєї, але даруй нам, Господи, все, чого просимо для спасення, і сподоби нас любити й боятися Тебе з усього серця нашого і чинити в усьому волю Твою.
Бо Ти єси Бог наш, Бог, щоб милувати і спасати, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
«Господи, візвав я до Тебе» Псалом 140, 141, 129, 116
Псалом 140
Господи, візвав я до Тебе, вислухай мене.* Вислухай мене, Господи.* Господи, візвав я до Тебе, вислухай мене. Почуй голос моління мого, коли я взиваю до Тебе.* Вислухай мене, Господи.
Нехай направиться молитва моя,* як кадило, перед тобою,* підношення рук моїх,* жертва вечірняя.* Вислухай мене, Господи.
Положи, Господи, охорону устам моїм* і двері огороди губам моїм.
Не наклони серця до словес лукавства,* щоб вигадувати приводи для гріхів.
З людьми, що чинять беззаконня,* і не буду причисленим до вибраних їх.
Нехай покарає мене праведник милістю і обвинуватить мене,* а єлей грішного нехай не намастить голови моєї.
Бо ще й молитва моя в уподобаннях їх,* пожертвовані були при камені судді їх.
Почують слова мої, бо були в силі.* Як товща землі розірвалася на землі, розсіялися кості їх перед адом.
Бо до тебе, Господи, Господи, очі мої,* на тебе уповав я, не відійми душі моєї.
Охорони мене від сіті, яку заставили на мене,* і від соблазні тих, що чинять беззаконня.
Впадуть у сіть свою грішники,* єдиний я, аж доки пройду.
Псалом 141
Голосом моїм до Господа візвав я,* голосом моїм до Господа помолився.
Проллю перед ним моління моє,* печаль мою перед ним сповіщу.
Коли іщезав від мене дух мій,* то ти пізнав стежки мої.
На цій путі, по якій я ходив,* скрили сіть на мене.
Дивився я на право і споглядав,* і не було, хто знав би мене.
Пропала втеча для мене,* і нема, хто б шукав душі моєї.
Візвав я до тебе, Господи, я сказав:* Ти єси уповання моє, ти моя часть на землі живих.
Зваж на моління моє,* бо я дуже упокорений.
Ізбав мене від гонителів моїх,* бо вони скріпилися більше мене.
Стих: Виведи із темниці душу мою, щоб сповідуватися імені Твоєму.
(г. 1): Ідучи на добровільну страсть,* казав по дорозі Господь апостолам:* «Ось ідемо до Єрусалиму і Син Чоловічий* буде виданий, як написано про нього».* Прийдім, отже, і ми ходімо з ним з очищеними думками,* щоб розіп’ястися з ним* І заради нього умерти для життєвих пристастей,* ожити з ним і почути його слова:* «Уже не до туземного Єрусалиму на муки,* але йду до Отця мого й Отця вашого,* до Бога мого і Бога вашого,* та і піднесу вас до вишнього Єрусалиму в царстві небеснім».
Стих: Мене ждуть праведники, доки нагородиш мене.
Ідучи на добровільну страсть,* казав по дорозі Господь апостолам:* «Ось ідемо до Єрусалиму і Син Чоловічий* буде виданий, як написано про нього».* Прийдім, отже, і ми ходімо з ним з очищеними думками,* щоб розіп’ястися з ним* І заради нього умерти для життєвих пристастей,* ожити з ним і почути його слова:* «Уже не до туземного Єрусалиму на муки,* але йду до Отця мого й Отця вашого,* до Бога мого і Бога вашого,* та і піднесу вас до вишнього Єрусалиму в царстві небеснім».
Псалом 129
Стих: Із глибини візвав я до Тебе, Господи; Господи, почуй голос мій.
Діждавшися, вірні спасенних страждань Христа Бога.* прославмо його довготерпіння,* щоб він своїм милосердям підняв і нас, умерлих гріхом,* як благий і чоловіколюбець.
Стих: Нехай будуть вуха твої уважливі до голосу моління мого.
Діждавшися, вірні спасенних страждань Христа Бога.* прославмо його довготерпіння,* щоб він своїм милосердям підняв і нас, умерлих гріхом,* як благий і чоловіколюбець.
Стих: Якщо на беззаконня зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїться, бо у Тебе очищення є.
Господи, ідучи на страсть, ти взяв на бік своїх учнів,* і сказав, утверджуючи їх:* «Чому не пам’ятаєте слів, які я вам колись казав,* що кожному пророкові тільки в Єрусалимі приречено бути вбитим.* Тепер уже настає час, про який я вам сказав:* «Ось я буду виданий в руки на наругу грішників.* Вони мене розіпнуть на хресті* та покладуть до гробу, і вважатимуть за виклятого мерця.* Ви ж будьте мужні;* на третій день я воскресну* на радість вірних і на життя вічне».
Стих: Імени твого ради чекав я на Тебе, Господи, чекала душа моя на слово Твоє; уповала душа моя на Господа.
Господи, ідучи на страсть, ти взяв на бік своїх учнів,* і сказав, утверджуючи їх:* «Чому не пам’ятаєте слів, які я вам колись казав,* що кожному пророкові тільки в Єрусалимі приречено бути вбитим.* Тепер уже настає час, про який я вам сказав:* «Ось я буду виданий в руки на наругу грішників.* Вони мене розіпнуть на хресті* та покладуть до гробу, і вважатимуть за виклятого мерця.* Ви ж будьте мужні;* на третій день я воскресну* на радість вірних і на життя вічне».
Стих: Від ранньої сторожі до ночі, від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Мати синів Заведея,* неспроможна збагнути несказанне таїнство твого задуму,* просила тебе, Господи,* щоб дітям її дати славу минущого царства.* Та замість цього ти прирік своїм друзям,* що питимуть чашу смерті, яку ти заповів,* що раніш від них сам вип’єш її на очищення гріхів.* Тим-то і ми кличемо де тебе:* «Спасіння душ наших, — слава тобі!»
Стих: Бо в Господа милість і багате в нього ізбавління. І той ізбавить Ізраїля від усіх беззаконь його.
Мати синів Заведея,* неспроможна збагнути несказанне таїнство твого задуму,* просила тебе, Господи,* щоб дітям її дати славу минущого царства.* Та замість цього ти прирік своїм друзям,* що питимуть чашу смерті, яку ти заповів,* що раніш від них сам вип’єш її на очищення гріхів.* Тим-то і ми кличемо де тебе:* «Спасіння душ наших, — слава тобі!»
Псалом 116
Стих: Хваліть Господа, всі народи, хваліть його, всі люди.
Господи, ти навчав своїх учнів* бажати того, що найпіднесеніше,* і казав їм: «Не уподібняйтеся до поган,* щоб панувати над меншими;* - таке не личить моїм учням,* бо я добровільно став убогим.* Перший між вами хай буде слугою,* а той, хто при владі, хай буде як підвладний,* і найвизначніший - як останній;* бо і я прийшов послужити збіднілому Адамові* і власну душу дати на викуп за багатьох,* що мене прославляють».
Стих: Бо утвердилася милість його на нас і істина Господня перебуває на віки.
(г. 8): Лякаймося, браття,* прокляттям всохлої смоковницї за безплідність* і принесім достойні плоди покаяння Христові,* ще подає нам велику милість.
Слава і нині: Другу Єву - єгиптянку знайшов змій,* облесними словами старався привести Йосифа до упадку.* Але він утікаючи від гріха, залишив свою одежу;* і як перша людина перед непослухом,* не стидався своєї наготи.* Його молитвами, Христе помилуй нас.
Читання книг Старого Завіту
Диякон: Премудрість.
Читець: З книги Буття читання.
Диякон: Будьмо уважні.
Ось імена синів Ізраїля, що поприходили в Єгипет з Яковом, кожен з родиною своєю: Рувим, Симеон, Леві, Юда; Іссахар, Завулон та Веніямин; Дан та Нефталі, Гад та Ашер. А всіх осіб, що були народились від Якова, було душ сімдесят, коли Йосиф був уже в Єгипті. І вмер Йосиф і всі брати його, і ввесь рід той. Ізраїльтяни розплодилися й розрослися та намножилися й окріпли так сильно понад міру, що край був наповнився ними. А настав тоді новий цар над Єгиптом, що не знав Йосифа. І каже своєму народові: "Бачте! Ізраїльтяни, – вони численніші, вони сильніші від нас. Нумо ж візьмімся до них мудро, щоб не намножились та щоб, як вибухне війна, не пристали до ворогів наших та не стали воювати на нас і не пішли собі геть з краю". І поставлено над ними доглядачів при роботах, щоб допікати їм новими тягарами; і будували вони фараонові міста-зерносховища Пітон і Рамсес. Але що більш їх гнітили, то дедалі більш намножувалися вони та розросталися, отож єгиптяни занепокоїлись з приводу синів Ізраїля ще більше. І нещадно запрягали вони синів Ізраїля до тяжких робіт; І отруїли їхнє життя тяжкою працею на глинищах та цегельнях та всякою польовою роботою, та всілякою іншою примусовою роботою, що нею їх обкладали. І каже цар єгипетський єврейським повитухам, – одній з них на ім'я Шіфра, а другій Пуа: "Як помагатимете єврейкам, то придивляйтеся, коли родять: як син – убивайте, а як дочка – нехай живе". Побоялися ж повитухи Бога і не чинили так, як велів їм єгипетський цар, але залишали при житті хлоп'яток. Тоді прикликав єгипетський цар повитух та й каже до них: "Чому ви чините таке й лишаєте хлоп'яток при житті?" А повитухи фараонові: "Бо єврейки не такі, як єгиптянки: молодиці вони повні життя, і поки прийде до них повитуха, а вони вже й вродили". І було повитухам добре від Бога, а народ множився й вельми спотужнів. (Вих. 1, 1-20)
Тоді співається другий прокімен.
Прокімен (г. 6): Ми вас* благословляємо* ім’ям* Господнім. (Пс. 128, 8)
Стих: Надто мене гнобили вже з юнацтва мого.
Диякон: Повеліте.
Священик, держачи свічник і кадильницю і дивлячись на престол, чинить знак хреста і співає:
Премудрість, прості.
Обернувшись до народу, знову чинить знак хреста і співає:
Світло Христове просвіщає всіх.
Ми робимо три доземні поклони.
Читець: З книги Приповідок читання.
Диякон: Будьмо уважні.
Був чоловік у землі Уц на ім'я Іов. Чоловік той був щирий і праведний, богобоязливий і цурався зла. І народилось у нього семеро синів і три дочки. А статку було в нього 7000 овець, 3000 верблюдів, 500 пар волів, 500 ослиць і пребагато челяді, так що чоловік той був найбагатший з усіх мешканців Сходу. Сини його звичайно сходилися собі у призначений день та бенкетували в кожного по черзі. Кликали вони й трьох сестер своїх їсти й пити з собою. І як дні гостин завершували круг свій, посилав Іов по них і наказував їм очищуватись. Другого дня вставав він рано-вранці й приносив за кожного з них всепалення, бо говорив сам до себе: «Може мої діти согрішили і лихословили Бога в своєму серці». Так чинив Іов увесь час. Та ось одного дня прийшли сини Божі, щоб стати перед Господом. Прийшов і Сатана між ними. Господь спитав Сатану: «Звідкіль ти прийшов?» Відповів Сатана Господеві й мовив: «Кружляв я по землі й ходив довкола неї». Господь сказав Сатані: «А чи звернув ти увагу на слугу мого Іова? Нема бо на землі нікого, як він, щирого й праведного, богобоязливого й такого, що цурався б зла». Сатана відказав Господеві й промовив: «Хіба даремно Іов боїться Бога? Хіба ти не огородив його та його дім і все його майно навколо? Ти благословив працю рук його, і стада його ширяться по країні. Та простягни лиш руку твою і діткнися всього його майна: побачиш, чи не лихословитиме тебе увічі!» Господь сказав Сатані: «Гаразд! Усе, що він має, – у твоїй руці. Тільки на нього самого не простягай руки твоєї». І пішов Сатана геть з-перед лиця Господнього. (Йов. 1, 1-12)
Священик: Мир Тобі.
Диякон: Премудрість.
Молитва входу
Диякон: Господу помолімся.
Священик: Увечорі, і вранці, і опівдні благословимо, благодаримо і молимось до Тебе, Владико всіх, чоловіколюбче Господи. Направ молитву нашу, як кадило, перед Тобою, і не дай нахилити сердець наших до слів або помислів лукавих, але ізбав нас від усього, що ловить душі наші, бо до Тебе, Господи, Господи, очі наші, і на Тебе ми уповали, не посором нас, Боже наш. Бо Тобі належить усяка слава, честь, і поклонення, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Диякон: Премудрість, прості.
«Світло тихе»
Люди: Світло тихе святої слави безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе, прийшовши на захід сонця, побачивши світло вечірнє, оспівуємо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога. Достоїн єси у всі часи оспівуваним бути голосами преподобними, Сину Божий, що даєш життя всьому світу, ради чого ввесь світ славить Тебе.
Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Мир всім.
Диякон: Премудрість. Будьмо уважні.
Прокімен
Прокімен (г. 6): Господь благословить тебе з Сіону,* і ті побачиш* добро Єрусалиму. (Пс.127, 5) .
Стих: Блаженні всі, що Господа бояться і його дорогами ходять.
«Нехай направиться»
Священик від передньої сторони престолу співає:
Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед тобою, підношення рук моїх, жертва вечірняя.
Люди: Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед тобою, підношення рук моїх, жертва вечірняя.
Священик, стоячи з правої сторони, співає перший вірш:
Господи, візвав я до Тебе, вислухай мене. Почуй голос моління мого, коли я взиваю до Тебе.
Люди: Нехай направиться...
Священик, стоячи ззаду престолу, співає другий вірш:
Положи, Господи, охорону устам моїм і двері огороди губам моїм.
Люди: Нехай направиться...
Священик, з лівої сторони, співає третій вірш:
Не наклони серця мого до словес лукавства, щоб вигадувати приводи для гріхів.
Люди: Нехай направиться...
Священик, з передньої сторони престолу:
Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед тобою.
Люди: Підношення рук моїх, жертва вечірняя.
Священик кадить престол на початку і при кінці кожного вірша, який співає.
Коли священик співає: Нехай направиться..., люди моляться навколішках; коли ж співають люди, священик зі служачими у святилищі стають на коліна, молячись.
По закінченні робимо три доземні поклони.
Якщо є празник святого, або храмове свято припаде в посні дні, тоді диякон або священик мовить: Будьмо уважні, а читець – прокімен апостола. Тоді читається Апостол, співається Алилуя читається Євангеліє.
Єктенія усильного благання
Диякон: Промовмо всі з усієї душі і з усій мислі нашої промовмо.
Люди: Господи, помилуй.
Господи вседержителю, Боже отців наших, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Люди: Господи, помилуй.
Помилуй нас, Боже, по великій милості твоїй, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Люди: Господи, помилуй (3).
Молитва усильного благання
Священик: Господи Боже наш, усильне це моління прийми від рабів Твоїх і помилуй нас по множеству милости Твоєї, і щедроти твої зішли на нас і на всіх людей Твоїх, що очікують від Тебе багатої милости.
Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, і за блаженнішого Патріярха нашого (ім’я), і за преосвященнішого Архиєпископа й Митрополита нашого Кир (ім’я), боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім‘я), [у монастирях: за всечесніших отців наших, Архимандрита (ім’я), Протоігумена (ім’я), Ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужили у святім храмі цім (у святій обителі цій), і за отців наших духовних, і всю во Христі братію нашу.
Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй (3).
Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.
Ще молимось за предстоячих людей, що очікують від Тебе великої й багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.
Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
(Якщо скорочується Літургію, перейди до Тільки вірні, ще і ще...).
Єктенія за оглашенних
Диякон: Вірні, за оглашенних помолімся, щоб Господь помилував їх.
Огласив їх словом істини. Відкрив їм євангеліє правди.
Приєднав їх до святої своєї соборної й апостольської Церкви.
Спаси, помилуй, заступи й охорони їх, Боже, Твоєю благодаттю.
Священик: Щоб і вони з нами славили пречесне й величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Диякон: Тільки вірні, ще і ще в мирі Господу помолімся.
Люди: Господи, помилуй.
(Якщо скорочується Літургію, перейди до Премудрість. За даром...).
Єктенія за тих, хто готуються до хрещення
Вірні, за братів, що до святого просвіщення готуються, і спасення їх, Господу помолімся.
Щоб Господь Бог наш утвердив їх і укріпив.
Просвітив їх просвіщенням розуму і благочестя.
Сподобив їх у належну пору купелі зновубуття, відпущення гріхів і одежі нетління.
Новородив їх водою і духом.
Дарував їм звершення віри.
Приєднав їх до святого свого і вибраного стада.
Спаси, помилуй, заступи і охорони їх, Боже, Твоєю благодаттю.
Священик: Бо Ти єси просвіщення наше, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Диякон: Тільки вірні, ще і ще в мирі Господу помолімся.
Люди: Господи, помилуй.
(Якщо скорочується Літургію, перейди до Премудрість. За даром...).
Перша молитва вірних
Священик: Боже великий і хвальний, що животворящою смертю Христа Твого переставив нас від тління в нетління, Ти визволь усі наші почуття від пристрасного умертвіння, поставивши їм за доброго провідника внутрішню розсудливість; і око, отже, нехай не пристане ні на який погляд лукавий, а слух нехай буде замкнений для пустих слів, язик же нехай очиститься від слів непристойних; очисть же наші губи, що хвалять Тебе, Господи; учини, щоб руки наші здержувалися від злих учинків, а діяли тільки те, що добровгодне Тобі, утверджуючи всі наші члени і мислі благодаттю Твоєю.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Премудрість.
Священик: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклонення, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Диякон: Ще і ще в мирі Господу помолімся.
Люди: Господи, помилуй.
Друга молитва вірних
Священик: Владико святий, преблагий, молимо Тебе, багатого в милості, милостивий будь нам, грішним; і сотвори нас достойними прийняти єдинородного Твого Сина і Бога нашого, Царя слави. Ось бо пречисте Його Тіло і животворяща Кров, що в цей час входять у невидимому супроводі множества воїнства небесного, мають предложитися на цій тайній трапезі, а їх причастя неосудно нам даруй, щоб ми, осяяні ними мисленним оком, стали синами світла і дня.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Диякон: Премудрість.
Священик: За даром Христа твого, що з ним благословен єси, з пресвятим, і благим, і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
«Нині сили»
Нині сили небесні з нами невидимо служать: ось бо входить цар слави, ось жертва тайна совершенна супроводиться у славі. З вірою і любов’ю приступім, щоб нам причасниками життя вічного бути. Алилуя, алилуя, алилуя.
Диякон кадить, а відтак разом зі священиком мовлять: Нині сили небесні... тричі.
Тоді творять вхід із передшеосвяченими дарами, не мовлячи нічого.
По вході робимо три доземні поклони.
Прохальна єктенія
Диякон: Сповнім вечірню молитву нашу Господеві.
Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.
За предложені і передшеосвячені чесні дари Господу помолімся.
Щоб чоловіколюбець Бог наш, прийнявши їх у святий, і пренебесний, і мисленний свій жертовник, як приємний запах духовний, зіслав нам божественну благодать і дар Святого Духа, помолімся.
Щоб ізбавитися нам від усякої скорби, гніву й нужди, Господу помолімся.
Молитва по поставленні святих таїн
Священик: Боже невимовних і невидимих таїн, у Тебе є сховані скарби премудрости й розуму; Ти відкрив нам служіння цій служби і з-за багатого твого чоловіколюбія поставив нас, грішних, приносити Тобі дари й жертви за наші гріхи і людські невідання. Ти сам, невидимий Царю, що твориш діла великі й недослідні, славні й надзвичайні, яким немає числа, споглянь на нас, недостойних рабів Твоїх, що стоять перед цим святим жертовником, як перед херувимським Твоїм престолом, на якому єдинородний Твій Син і Бог наш спочиває під страшними таїнствами, що лежать перед нами.
Визволивши і нас, і вірних людей Твоїх від усякої нечистоти, освяти душі і тіла всіх нас освяченням невід’ємним, щоб ми з чистим сумлінням, з незасоромленим лицем, з просвіченим серцем причащаючися цих божественних святощів і оживотворювані ними, з’єдналися з самим Христом Твоїм, істинним Богом нашим, що сказав: "Хто їсть Моє Тіло і хто п’є Мою Кров, у мені перебуває і Я в ньому"; щоб ми, як поселиться і житиме в нас Слово Твоє, Господи, стали храмом пресвятого й поклоняємого Твого Духа, визволені від усякого диявольського підступу, що докопується ділом, або словом, або помислом, і одержали обіцяні нам блага, з усіма святими Твоїми, що від віку Тобі благоугодні були.
Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Вечора всього звершеного, святого, мирного й безгрішного у Господа просім.
Люди, на кожне прошенення: Подай, Господи.
Ангела миру, вірного наставника, хоронителя душ і тілес наших у Господа просім.
Прощення й відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.
Доброго й пожиточного душам нашим і миру для світу у Господа просім.
Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.
Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшнім судищі Христовім просім.
Єдність віри і причастя Святого Духа випросивши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Люди: Тобі, Господи.
«Отче наш»
Священик: І сподоби нас, Владико, зі сміливістю, неосудно сміти призивати Тебе, небесного Бога Отця, і мовити.
Люди: Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам днесь; і прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим; і не введи нас у спокусу, але ізбав нас від лукавого.
Священик: Бо Твоє єсть царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас і на віки віків.
Люди: Амінь.
Священик: Мир всім.
Люди: І духові твоєму.
Диякон: Голови ваші Господові приклоніть.
Люди: Тобі, Господи.
Молитва главоприклонна
Священик: Боже, єдиний благий і милосердний, що живеш на висотах і споглядаєш на смиренних, споглянь милосердним оком на всіх людей твоїх, і захорони їх, і сподоби всіх нас неосудно причаститися цих твоїх животворящих таїн, бо перед тобою ми схилили свої голови, очікуючи від Тебе багатої милости.
Благодаттю, і щедротами, і чоловіколюбієм єдинородного Сина твого, що з ним благословен єси, з пресвятим, і благим, і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Молитва "Зглянься, Господи, Ісусе Христе..."
Священик: Зглянься, Господи Ісусе Христе, Боже наш, від святого жилища твого і від престолу слави царства твого і прийди, щоб освятити нас, Ти, що вгорі з Отцем сидиш і тут з нами невидимо перебуваєш, і сподоби нас могутньою Твоєю рукою подіти нам пречисте Твоє тіло і чесну кров, а через нас усім людям.
Священик і диякон поклоняються тричі, мовлячи:
Боже, милостивий будь мені, грішному.
Причастя
Диякон: Будьмо уважні.
Священик: Передшеосвячене святеє святим.
Люди: Єдин свят, єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь.
Причасний: Споживіте і збагніте, що благий Господь. Алилуя, алилуя, алилуя.
(Якщо читалося Апостол і Євангеліє празника або святого, співається і його причасний).
Молитва приготування до святого причастя
Вірую, Господи, і ісповідую, що Ти єси воістину Христос, Син Бога живого, що прийшов у світ грішників спасти, з яких перший (перша) я.
Вечері Твоєї тайної днесь. Сину Божий, мене причасника (причасницю) прийми, бо ворогам Твоїм тайни не повім і поцілунку не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, сповідаюся Тобі:
Пом’яни мене, Господи, коли прийдеш, у царстві Твоїм.
Пом’яни мене. Владико, коли прийдеш, у царстві Твоїм.
Пом’яни мене. Святий, коли прийдеш, у царстві Твоїм.
Нехай не на суд і не в осудження буде мені причастя святих Твоїх таїн, Господи, а на зцілення душі і тіла.
Боже, милостивий будь мені, грішному (грішній).
Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.
Без числа нагрішив (нагрішила) я, Господи, прости мені.
Причастя священнослужителів
Диякон: Роздроби, владико, святий хліб.
Священик роздроблює його на чотири часті, мовлячи: Роздроблюється і розділюється агнець Божий, роздроблюваний і нероздільний, що його завжди їдять і ніколи не з’їдають, але причасників він освячує.
І вкладає частицю в чашу, нічого не кажучи; диякон вливає теплоту до чаші, не мовлячи нічого.
Священик: Дияконе, приступи.
Диякон: Ото приходжу до безсмертного царя і Бога нашого. Подай мені, владико, чесне і святе Тіло Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа.
Священик, давши йому частицю святих таїн, мовить: (Ім’я), священнодияконові, подається чесне, і святе, і пречисте Тіло Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів його і на життя вічне.
Диякон: Вірую, Господи...
Священик: Чесне і пресвяте Тіло Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа подається мені, (ім’я), священикові, на відпущення гріхів моїх і на життя вічне. Амінь.
Вірую, Господи...
Диякон, узявши чашу і обернувшись до людей, мовить: Приступіте.
Люди: Благословлю Господа на всякий час. Алилуя.
Причастя вірних відбувається, як на Літургії Івана Золотоустого.
Священик, причащаючи, мовить:
Чесного, і пресвятого, і пречистого Тіла Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа причащається раб Божий (раба Божа) (ім’я), на відпущення гріхів своїх і на життя вічне. Амінь.
Після обкадження дарів священик, узявши чашу і обернувшись до людей, мовить:
Благословен Бог, що просвічує й освячує нас.
Завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
І відносить святе до проскомидійника.
Люди: Амінь. Благодаримо Тебе, Христе Боже наш, що сподобив єси нас бути причасниками твого пречистого Тіла і Твоєї чесної Крови, пролитої за ввесь світ, на відпущення гріхів – таїнства твого промислу. Алилуя, алилуя, алилуя.
Благодарна єктенія
Диякон: Прості, прийнявши божественних, святих, пречистих, безсмертних, небесних і животворящих, страшних Христових таїн, достойно благодарім Господа.
Люди: Господи, помилуй.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
День весь звершений, святий, мирний і безгрішний випросивши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Люди: Тобі Господи.
Молитва благодарення
Священик: Благодаримо Тебе, Спаса всіх Бога, за всі блага, які Ти подав нам, і за причастя святого Тіла і Крови Христа твого, і молимось до Тебе, Владико чоловіколюбче: Захорони нас під покровом крил Твоїх, і дай нам аж до останнього нашого віддиху достойно причащатися Твоїх святощів, на просвічення душі і тіла, у насліддя небесного царства.
Бо Ти єси освячення наше і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Священик: В мирі вийдім.
Люди: В імені Господнім.
Диякон: Господу помолімся.
Люди: Господи, помилуй.
Заамвонна молитва
Священик: Владико вседержителю, Ти всю твар премудрістю створив і невимовним Твоїм промислом і великою благістю ввів нас у ці священні дні на очищення душ і тілес, на здержання пристрастей, для надії воскресення.
Ти в сорока днях вручив скрижалі, Богом писані письмена, угодникові Твоєму Мойсеєві.
Подай і нам, благий, добрим подвигом подвизатися, час посту завершити, віру неподільну зберегти, голови невидимих зміїв сокрушити, і переможцями гріха явитись, і неосудне достигнути поклонитися святому воскресенню.
Бо благословилося і прославилося пречесне й величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь. Будь ім’я Господнє благословенне від нині і до віку (3)
Священик роздає людям антидор.
Псалом 33
Благословлю Господа на всякий час,* завжди хвала Його в устах моїх.
У Господі похвалиться душа моя,* нехай почують лагідні і возвеселяться.
Возвеличте Господа зо мною,* і вознесімо ім’я Його вкупі.
Я шукав Господа, і він вислухав мене,* і від усіх скорбот моїх ізбавив мене.
Приступіть до Нього і просвітіться,* і лиця ваші не постидаються.
Оцей убогий візвав, і Господь вислухав його,* і від усіх скорбот його спас його.
Ополчиться ангел Господень навкруг тих, що бояться його,* і ізбавить їх.
Вкусіте і видіте, що благий Господь;* блажен муж, що уповає на Нього.
Бійтеся Господа, всі святії Його,* бо нема недостатку в тих, що бояться Його.
Багаті збідніли і зголодніли,* а тим, що шукають Господа, не забракне ніякого добра.
Прийдіте, чада, послухайте мене,* страху Господнього навчу вас.
Хто є той чоловік, що, люблячи життя,* бажає видіти дні благі?
Стримай язик твій від зла* і губи твої, щоб не говорити лести.
Відхилися від зла і твори добро,* шукай миру і біжи за ним.
Очі Господні на праведних,* а уші Його на молитву їх.
Лице ж Господнє проти тих, що творять зло,* щоб викоренити з землі пам’ять їх.
Візвали праведні і Господь вислухав їх,* і від усіх скорбот їх ізбавив їх.
Близький Господь до сокрушених серцем,* і смиренних духом спасе.
Багато скорбот у праведних,* і від усіх них ізбавить їх Господь.
Охороняє Господь усі кості їх,* ні одна з них не сокрушиться.
Смерть грішників люта,* і ті, що ненавидять праведного, згрішать.
Ізбавить Господь душі рабів Своїх,* і не згрішать усі, що уповають на Нього.
Молитва на споживання святих дарів
Господи Боже наш, що ввів нас у ці священні дні і зробив нас причасниками страшних твоїх таїн, приєднай нас до твого словесного стада і вчини нас наслідниками твого царства, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Відпуст
Священик: Благословення Господнє на вас, того благодаттю і чоловіколюбієм, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Диякон: Премудрість.
Люди: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.
Священик: Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава Тобі.
Люди: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3). Благослови.
Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері ( і інше за святими, якого є храм і якого є день), і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.
Люди: Амінь.
Молитви по святім причастю
Слава Тобі, Боже. Слава Тобі, Боже. Слава Тобі, Боже.
Благодарю Тебе, Господи Боже мій, що Ти не відкинув мене, грішного (грішну), але сподобив мене бути причасником (причасницею) Твоїх святощів. Благодарю Тебе, що Ти сподобив мене, недостойного (недостойну), причаститися Твоїх пречистих і небесних дарів. Але, Владико Чоловіколюбче, що ради нас умер і воскрес та дарував нам ці страшні й животворящі таїнства на благодіяння й освячення душ і тіл наших, — дай, щоб вони були й мені на зцілення душі і тіла, на прогнання всього супротивного, на просвічення очей мого серця, на мир моїх душевних сил, на віру непостидну, на любов нелицемірну, на повноту мудрости, на додержування Твоїх заповідей, на збільшення Твоєї божественної благодаті і на присвоїння Твого царства, щоб я, ними охоронюваний (охоронювана) у Твоїй святості, завжди пам’ятав (пам’ятала) про Твою благодать і вже жив (жила) не для себе, але для Тебе, нашого Владики й доброчинця, і так, відійшовши з цього життя в надії на життя вічне, досягнув (досягнула) непроминаючого спокою, де безнастанний голос тих, що торжествують, і безконечна насолода тих, що оглядають невимовну красоту Твого обличчя. Бо Ти єси істинне прагнення і несказанна радість тих, що Тебе люблять, Христе, Боже наш, і Тебе оспівує все створіння на віки. Амінь.
Молитва Василія Великого
Владико, Христе Боже, царю віків і творче всього, благодарю Тебе за всі блага, якими Ти мене обдарував, і за причастя Твоїх пречистих і животворящих таїнств. Тому благаю Тебе, благий і чоловіколюбче: Охорони мене під Твоїм покровом і в тіні крил Твоїх та обдаруй мене чистою совістю, щоб я аж до мого останнього віддиху достойно причащався (причащалася) Твоїх святощів на відпущення гріхів і на життя вічне. Бо Ти є хліб життя, джерело святости, податель благ, і Тобі славу возсилаємо з Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Молитва Йоана Золотоустого
Таїнственно удостоївшись бути причасником Твого пречистого Тіла і чесної Крови, оспівую і благословлю, поклоняюся, і славлю, і величаю спасіння Твої, Господи, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Молитва Йоана Дамаскина
Боже, Боже мій, непостоянний і невидимий вогню, Ти чиниш ангелів Своїх вогнем горющим, Ти у Своїй несказанній любові передав мені на поживу Своє божественне тіло і прийняв мене за причасника Твого божества, ради прийняття Твого пречистого Тіла і чесної Крови! Проникни усе моє тіло і дух, крізь мої кості і мозки! Гріхи мої спали, душу мою просвіти і ум мій проясни! Тіло освяти і обитель в мені створи разом із благословенним Твоїм Отцем і всесвятим Духом, щоб і я був (була) у Тобі завжди, заради молитов Твоєї пречистої Матері і всіх святих Твоїх. Амінь.
Молитва Симеона Метафраста
Господи, Ти добровільно дав мені Своє Тіло на поживу. Ти вогонь, що палиш недостойних, не спали мене, мій Творче, але пройди крізь мої члени, мої суглоби, нутро, серце. Спали терня моїх провин, душу освяти, думки очисти, суглоби разом з кістьми зміцни, мої чуття просвіти. Всього (всю) мене наповни страхом Твоїм. Завжди покривай, бережи й охорони мене від усякого діла та слова душетлінного. Очисти, обмий і прикраси мене, оздоб, врозуми і просвіти мене. Учини мене оселею Духа Твого єдиного, а ніколи оселею гріха, щоб, по причастю, від мене, як від дому Твого і як від вогню, втікали лиходій усякий і всяка недоля. На заступників перед Тобою кличу всіх святих, чини безплотних, предтечу Твого, апостолів премудрих, а з ними і Матір Твою пренепорочну, чисту. Молитви їх прийми, Христе мій милосердний, і сином (дочкою) світла слугу Твого (слугиню Твою) вчини. Ти бо, благий, єдиний єси, і освячення наше, і світлість, і Тобі, Богові і Владиці, належно славу всі возсилаємо повсякдень. Амінь.
Інша молитва
Господи, Ісусе Христе, Боже наші Нехай Твоє святе Тіло буде мені на життя вічне і Твоя чесна Кров на відпущення гріхів! А оце благодарення нехай буде мені на радість, здоров’я і потіху. На Твоєму ж страшному і другому пришестю сподоби мене, грішного (грішну), достойним (достойною) станути праворуч слави Твоєї, молитвами Твоєї пречистої Матері і всіх святих.
Молитва до Пресвятої Богородиці
Пресвята Владичице Богородице, світло моєї затьмареної душі, надіє, покрове, прибіжище, потіхо і радосте моя! Благодарю Тебе, що Ти сподобила мене, недостойното (недостойну), бути причасником (причасницею) пречистого Тіла і чесної Крови Сина Твого. Але Ти, що породила істинне світло, просвіти духові очі мого серця. Ти, що породила джерело безсмертя, оживи мене, умертвленого (умертвлену) гріхом. Ти, милостивого Бога милосердна Мати, помилуй мене, і дай мені говіння й сокрушення в серці моїм, і смирення в мислях моїх, і визволення з полону думок моїх. І сподоби мене аж до останнього віддиху неосудно приймати святощі пречистих таїнств на зцілення душі і тіла. Дай мені теж сльози покаяння і сповіді, щоб я величав і славив (величала і славила) Тебе по всі дні мого життя, бо Ти благословенна і препрославлена на віки. Амінь.