Літургія Передшеосвячених Дарів

Середа, 5 березня

Св. мч. Конона

Священник:  Благословенне царство Отця, і Сина, і Святого Духа нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Прийдіте, поклонімся цареві нашому – Богу.

Прийдіте, поклонімся Христові, цареві нашому – Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа – царя і Бога нашого.

Псалом 103

Благослови, душе моя, Господа!* Господи, Боже мій, ти вельми великий!

Ти одягнувся величчю і красою,* ти світлом, наче ризою, покрився.

Ти розіп'яв, неначе намет, небо,* ти збудував твої горниці у водах.

Із хмар собі робиш колісницю,* ходиш на крилах вітру.

Вітри своїми посланцями учиняєш,* полум'я вогненне − слугами своїми.

Ти заснував землю на її підвалинах,* не захитається по віки віків.

Безоднею, немов одежею, покрив її,* понад горами стали води.

Перед погрозою твоєю вони тікали,* перед голосом грому твого тремтіли.

Підвелися гори, зійшли долини до місця,* що ти їм призначив.

Поставив їм границю, якої не перейдуть,* щоб знову покрити землю.

Джерела посилаєш у ріки,* які течуть проміж горами.

Усю звірину, що в полі, вони напувають,* дикі осли там гасять свою спрагу.

Над ними кублиться небесне птаство,* з-поміж гілляк дає свій голос.

Ти напуваєш гори з твоїх горниць,* земля насичується плодом діл твоїх.

Вирощуєш траву для скоту, зела – на вжиток людям,* щоб хліб із землі добували:

Вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя,* і хліб, що скріплює серце людське.

Насичуються дерева Господні,* кедри ливанські, що посадив їх.

На них гніздяться птиці;* бусли – на кипарисах їхнє житло.

Високі гори для оленів,* скелі − для зайців притулок.

Ти створив місяць, щоб значити пори;* сонце знає свій захід.

Наводиш темряву, і ніч надходить,* що в ній ворушаться усі звірі дібровні.

Левенята рикають за здобиччю своєю,* поживи від Бога для себе просять.

Ховаються, як тільки зійде сонце,* лягають у своїх норах.

Виходить чоловік до свого діла,* і до своєї праці аж до вечора.

Яка їх, твоїх діл, Господи, сила!* У мудрості все ти створив, − повна земля твоїх створінь.

Ось море велике, прешироке,* у ньому плазунів без ліку, звірів малих і великих.

Там кораблі проходять,* є і левіятан, якого ти створив, щоб ним бавитися.

Усі вони від тебе дожидають,* щоб дав їм у свій час поживу.

Коли даєш їм, вони її збирають,* як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.

Вони бентежаться, коли ховаєш вид свій;* як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються у свій порох.

Зішлеш свій дух, – вони оживають,* і ти відновлюєш лице землі.

Нехай слава Господня буде повіки,* нехай Господь радіє творами своїми.

Спогляне він на землю, і вона стрясається,* торкнеться гір, вони димують.

Я буду Господеві співати поки життя мого,* псалми співатиму, поки буду жити.

Нехай буде приємна йому моя пісня;* у Господі я веселитимусь.

Нехай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше нехай не буде.* Благослови, душе моя, Господа.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (3).

Мирна єктенія

Диякон: У мирі Господу помолімся. 

Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.

За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.

За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

За святішого вселенського архиєрея Франциска, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир (ім’я), і за боголюбивого єпископа нашого кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.

За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклонення, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

18-та катизма, перший антифон

Псалом 119

До Господа в скорботі моїй взивав я,* і Він вислухав мене. 

Господи, визволь душу мою від уст неправедних* і від язика зрадливого!

Що дасться тобі або що приложиться тобі* до язика зрадливого?

Гострі стріли сильного* з вугіллям, що нищить.

Лихо мені, що подорож моя продовжилася;* оселивсь я між оселями кидарськими.

Довго подорожувала душа моя:* з тими, що ненавидять мир, був я сумирний.

Коли промовляв до них,* вони без вини ворогували проти мене!

Псалом 120

Я звів очі мої в гори;* звідки прийде поміч моя?

Поміч моя від Господа,* що сотворив небо та землю.

Не дай нозі твоїй захитатися,* і не задрімає Той, що охороняє тебе!

От, не задрімає і не засне* Той, що оберігає Ізраїля.

Господь охоронить тебе,* Господь — оборона твоя праворуч тебе.

Удень сонце не припече тебе,* ані місяць уночі.

Господь збереже тебе від усякого зла,* збереже душу твою Господь.

Господь збереже вхід твій і вихід твій* віднині і до віку.

Псалом 121

Зрадів я, коли сказали мені:* Підемо до дому Господнього.

Стояли ноги наші* у дворах твоїх, Єрусалиме!

Єрусалим, що будується, як місто,* якого будівлі стоять разом.

Бо туди приходили покоління, покоління Господні, за заповітом ізраїлевим,* прославити ім'я Господнє.

Бо там поставлено престоли для суду,* престоли в домі Давида.

Просіте ж миру для Єрусалиму* і достатку для тих, що люблять тебе!

Тож нехай буде мир у силі твоїй* і достаток у палатах твоїх!

Задля братів моїх і ближніх моїх* говорив я: Мир тобі!

Задля дому Господа, Бога нашого,* шукав я добра тобі.

Псалом 122

До Тебе, що перебуваєш на небі,* звів я очі мої.

Так як очі слуг звертаються до рук господарів своїх,* як очі служниці — до рук господині її:

Так очі наші — до Господа, Бога нашого,* поки помилує нас.

Помилуй нас, Господи, помилуй нас,* бо надто сповнені ми погорди.

Надміру сповнена душа наша ганьби від багатих* та зневаги від гордих.

Псалом 123

Коли б не Господь був з нами, — нехай скаже Ізраїль, — коли б не Господь був з нами, як люди проти нас повстали,* то, певне, живих пожерли б нас.

Коли б розгорілась ярість їх на нас,* то, певне, вода потопила б нас.

Справді через потік перейшла душа наша;* справді перейшла душа наша воду прудку.

Благословен Господь,* що не віддав нас на здобич зубам їх!

Душа наша, як птиця,* визволилась із сіті ловців.

Сіть розірвалася, і ми визволились;* поміч наша в імені Господа, що сотворив небо та землю.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (3).

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господу помолімся. 

Люди: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

18-та катизма, другий антифон

Псалом 124

Ті, що надіються на Господа, — як гора Сіон;* не захитається повік, хто живе в Єрусалимі.

Гори навколо нього,* і Господь — навколо народу свого віднині і повік.

Бо не зоставить Господь жезла грішників над долею праведних,* щоб не простягли праведні рук своїх до беззаконня.

Ущаслив, Господи,* добрих і правих серцем.

А тих, що схиляються до хитрощів,* відведе Господь разом з тими, що чинять беззаконня.

Мир на Ізраїля! 

Псалом 125

Як утішені були ми, коли повертав Господь полон Сіону;* тоді уста наші наповнились радістю і язик наш веселістю.

Тоді говорили між народами:* Велике Господь учинив з ними!

Велике Господь сотворив з нами:* ми звеселились.

Поверни, Господи, полон наш,* наче потоки за вітру південного!

Ті, що сіють у сльозах,* пожнуть у радості.

Відходячи, вони відходили та плакали,* покидаючи насіння своє.

А вертаючи, прийдуть у радості,* збираючи снопи свої.

Псалом 126

Коли не Господь збудує дім,* даремне будівничі трудились.

Коли не Господь охоронятиме місто,* даремне пильнував сторож.

Даремне встаєте зрання; ви, що їсте хліб журби,* вставайте після спочинку, коли Бог дасть сон улюбленим своїм.

Оце насліддя від Господа — сини;* нагорода від Нього — плід утроби.

Як стріли у руці сильного,* так сини, що виросли.

Блажен, хто сповнить ними жадання своє;* не осоромляться вони, коли будуть говорити з ворогами своїми у воротях. 

Псалом 127

Блаженні всі, що бояться Господа,* ходять путями Його!

Трудом рук твоїх живитися будеш;* щасливий ти, і добре тобі буде!

Дружина твоя,* як лоза плодовита біля дому твого.

Сини твої,* немов паростки оливні круг стола твого.

Ось так благословен буде чоловік,* що боїться Господа.

Нехай благословить тебе Господь із Сіону!

І щоб ти побачив добро Єрусалиму по всі дні життя твого,* і щоб ти побачив дітей синів твоїх!

Мир на Ізраїля!

Псалом 128

Часто боролися зо мною від молодих літ моїх,* — нехай же скаже Ізраїль.

Часто боролися зо мною від молодих літ моїх,* та не перемогли мене.

На хребті моїм будували грішники,* чинили далі беззаконня своє.

Праведний Господь* постинав шиї грішників.

Нехай осоромляться і вернуться назад* усі, що ненавидять Сіон.

Нехай будуть, як трава на покрівлі,* що, перше ніж її вирвали, засохла.

Якою не наповнив руки своєї жнець* і пазухи своєї той, що снопи збирає.

І не сказали перехожі:* Благословення Господнє на вас!

Ми благословили вас* в ім'я Господнє.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (3).

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господу помолімся. 

Люди: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Бо Ти благий і людинолюбний Бог - і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

18-та катизма, третій антифон

Псалом 129

Із глибини взивав я до Тебе, Господи:* Вислухай, Господи, голосу мого.

Нехай будуть уші Твої уважні* на голос моління мого!

Коли на беззаконня зважатимеш, Господи,* Господи, хто устоїть? Бо в Тебе очищення єсть.

Задля імени Твого я дожидав Тебе, Господи;* дожидала душа моя слова Твого.

Надіялась душа моя на Господа* від сторожі ранньої до ночі.

Від сторожі ранньої* нехай надіється Ізраїль на Господа.

Бо в Господа милість і велике у Нього визволення;* і Він визволить Ізраїля від усякого беззаконня його.

Псалом 130

Господи, не пишалося серце моє, і не пишалися очі мої,* і не входив я у велике, ні в дивне, що вище за мене.

Коли не був я покірний і пишався в душі своїй,* то як відлучена дитина матері своїй, так Ти відплатиш душі моїй.

Нехай надіється Ізраїль на Господа* віднині аж довіку.

Псалом 131

Пом'яни, Господи, Давида і всю лагідність його,* як він клявся Господеві, присягався Богу Якова:

Не ввійду до намету дому мого,* не ляжу на постелі ложа мого. 

Не дам сну очам моїм, і дрімоти повікам моїм,* і відпочинку скроням моїм:

Поки не знайду місця Господеві,* намету Богові Якова!

Оце чули ми про нього в Євфраті,* знайшли його на полях лісових.

Увійдімо до наметів його,* поклонімося на місці, де стояли ноги його.

Встань, Господи, на місце відпочинку Твого,* Ти і кивот святині Твоєї.

Священники Твої зодягнуться в правду* і преподобні Твої возрадуються.

Задля Давида, слуги Твого,* не відверни лиця від помазаника Твого.

Клявся Господь Давидові істиною* і не відмовиться від неї:

З плоду утроби твоєї* посаджу на престолі твоєму.

Коли сини твої додержать заповіту Мого і заповідей Моїх, яких Я навчу їх,* то й сини їх повік засядуть на престолі твоїм.

Бо вибрав Господь Сіон,* побажав його на оселю Собі.

Оце відпочинок мій повік-віки,* тут оселюся, бо Я побажав його.

Здобич його щедро благословлю,* убогих його нагодую хлібом.

Священників його зодягну в спасення* і преподобні його радістю радуватись будуть.

Там виплекаю силу Давидову,* приготував Я світильник помазаникові моєму.

Ворогів його зодягну в сором,* і на ньому процвіте святиня Моя.

Псалом 132

От що добре, от що гарне,* це — коли браття живуть разом!

Це, як миро на голові, що на бороду спливає, на бороду Арона,* що спливає на край одежі його.

Це, як роса єрмонська,* що сходить на гори Сіонські.

Бо там заповів Господь* благословення і життя повік.

Псалом 133

Благословіте нині Господа, всі слуги Господні,* що стоїте в домі Господньому, у дворах Бога нашого.

Ночами здімайте руки ваші до святині* і благословіте Господа.

Нехай благословить тебе Господь із Сіону,* що сотворив небо та землю!

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (3).

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господу помолімся. 

Люди: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Бо Ти єси Бог наш, Бог, щоб милувати і спасати, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

«Господи, взиваю я до тебе», глас 8

Псалом 140

Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Вислухай мене, Господи.* Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Почуй голос моління мого,* коли взиваю до тебе.* Вислухай мене, Господи.

Нехай піднесеться молитва моя,* мов кадило перед тобою;* підношення рук моїх,* як жертва вечірня.* Вислухай мене, Господи.

Постав, Господи, моїм устам сторожу;* до дверей губ моїх − варту!

Не дай схилитися серцеві моєму* до чогось злого.

Ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня,* – ні ласощів їхніх я не хочу їсти.

Нехай праведник по-доброму б'є мене й виправляє,* а олія грішного нехай не намастить голови моєї.

Я все-таки молитимусь,* незважаючи на їхні злі вчинки.

Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі,* то почують, що слова мої любі.

Немовби хтось розбив і розрив землю,* розкидано їхні кості перед адом.

Бо до тебе, Господи, мій Боже, мої очі;* до тебе прибігаю, не губи душі моєї.

Збережи мене від петлі, що її наставили на мене,* і від сильця тих, що творять беззаконня.

Нехай грішники впадуть у власні сіті всі разом,* а я пройду безпечно.

Псалом 141

Голосом моїм до Господа візвав я,* голосом моїм до Господа помолився.

Проллю перед ним моління моє,* печаль мою перед ним сповіщу.

Коли іщезав від мене дух мій,* то ти пізнав стежки мої.

На цій путі, по якій я ходив,* скрили сіть на мене.

Дивився я на право і споглядав,* і не було, хто знав би мене.

Пропала втеча для мене,* і нема, хто б шукав душі моєї.

Візвав я до тебе, Господи, я ска­зав:* Ти єси уповання моє, ти моя часть на землі живих.

Зваж на моління моє,* бо я дуже упокорений.

Ізбав мене від гонителів моїх,* бо вони скріпилися більше мене.

Стих: Виведи з в'язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 8): Постивши, браття, тілесно, розпочнімо й піст духовний,* розв’яжімо всякий союз неправди,* усуньмо несправедливе ярмо, накинуте на ближнього,* розірвімо всякі несправедливі угоди.* Даймо голодним хліб, а бездомним притулок,* щоб удостоїтися нам великої ласки в Христа Бога. 

Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Постивши, браття, тілесно, розпочнімо й піст духовний,* розв’яжімо всякий союз неправди,* усуньмо несправедливе ярмо, накинуте на ближнього,* розірвімо всякі несправедливі угоди.* Даймо голодним хліб, а бездомним притулок,* щоб удостоїтися нам великої ласки в Христа Бога. 

Псалом 129

Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Якщо є якась чеснота і якась похвала,* то належить вона святим.* Бо вони схилили свої шиї під меч задля тебе,* що прихилив небо і зійшов до нас;* кров свою пролляли за тебе, що принизив себе, прийнявши вигляд слуги,* і смирили себе аж до смерті, уподібнюючись до тебе покорою.* Заради їхніх молитов і задля великих щедрот твоїх, помилуй нас.

Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

(г. 2): Ісус, як істинне духовне сонце,* послав вас, світлопромінних, боговидці апостоли,* наче блискавок, на цілий світ,* щоб ясністю ваших божественних навчань прогнати туман обмани,* й опромінити сяйвом поневолених мороком незнання.* Моліть же його, щоб і нам послав осяяння* і велику милість.

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Ілля, очищений постом,* сівши на божественну колісницю чеснот, вознісся на небесну висоту.* Наслідуй його пильно, душе моя злиденна,* і постом спокутуй всяку злобу, заздрість і сварки* та й скороминущі насолоди тілесних розкошів,* щоб уникнути тобі страшних вічнотривалих мук пекла.* Тому клич до Христа: «Господи, слава тобі!» 

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Божественні апостоли,* гарячі заступники світу й оборонці православних!* Вас, святі, що маєте велику прихильність у Христа - Бога нашого,* покірно просимо: «Заступайтеся за нас,* щоб ми, за допомогою єдиносущної Тройці,* добре завершили цей час посту.* Великі й славні пророки, моліться за душі наші».

Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

(г. 8, подібний: О, преславне чудо): Мученики Христові преславні!* Ви ні за що мали* напасті гонителів і тяжку смерть,* відважно й хоробро* стали до змагання* та зодяглись у переможну славу,* тому зараховано вас до всіх праведників,* з якими і вас,* завжди прославляємо і ублажаємо.

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Мученики Христові преславні!* Ви ні за що мали* напасті гонителів і тяжку смерть,* відважно й хоробро* стали до змагання* та зодяглись у переможну славу,* тому зараховано вас до всіх праведників,* з якими і вас,* завжди прославляємо і ублажаємо.

Псалом 116

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Мученики Христові преблаженні!* Ви віддали себе добровільно* на смерть і жертву* та й кров'ю вашою* освятили землю,* повітря ж освітлили вашим відходом.* Тепер ви проживаєте на небі в світлі незахіднім* і молитеся завжди за нас,* Боговидці.

Стих: Велике бо до нас його милосердя, і вірність Господа повіки.

Мученики Христові непереможні!* Ви жару мук пройшли* без всякої шкоди* росою божественної благодаті* і сподобилися жити на водах відпочинку,* прийнявши вінки перемоги.* Тому нині з радістю* спогадуємо, Святі, вашу пам'ять,* Христа прославляючи.

Слава (г. 8): Ви воювали за Христа і земну красу зоставили;* взявши на рамена хрест, серед різноманітних мук, пішли за ним.* Перед численними царями і мучителями ви його не виреклися,* тож ангели лавром перемоги завінчали голови ваші* і ви, відважні духом, світло ввійшли у небесні хороми.* Тим-то, мавши сміливість до Спаса всіх,* моліться за душі наші.

І нині (богородичний): О, преславне чудо!* Як же ти Бога в лоні помістила?* Як носила Дитятко, всіх Творця?* Справді дивує розум і помисл твоє невимовне родження,* всеблаженна Богородице пречиста!* Тому завжди моли його, щоб помилував душі наші.

Диякон: Премудрість, прості.

«Світло тихе»

Люди: Світло тихе святої слави безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе, прийшовши на захід сонця, побачивши світло вечірнє, оспівуємо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога. Достоїн єси у всі часи оспівуваним бути голосами преподобними, Сину Божий, що даєш життя всьому світу, ради чого ввесь світ славить Тебе.

Диякон: Будьмо уважні.

Священник: Мир всім.

Диякон: Премудрість. Будьмо уважні.

 Прокімен

Прокімен (г. 5): Ти, Господи, захорониш нас* і збережеш нас* від роду цього* і повік (Пс. 11, 8). 

Стих: Спаси мене, Господи, бо не стало праведного. 

Читання книг Старого Завіту

Диякон: Премудрість.

Читець: З книги Буття читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець: Тоді сказав Бог: «Нехай земля виведе з себе живі створіння за їхнім родом: скотину, плазунів і диких звірів за їхнім родом». І сталося так. І сотворив Бог диких звірів за їхнім родом, скотину за родом її, і всіх земних плазунів за їхнім родом. І побачив Бог, що воно добре. Тож сказав Бог: «Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу, і нехай вона панує над рибою морською, над птаством небесним, над скотиною, над усіма дикими звірями й над усіма плазунами, що повзають на землі». І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх. І благословив їх Бог і сказав їм: «Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі; пануйте над рибою морською, над птаством небесним і над усяким звірем, що рухається по землі». По тому сказав Бог: «Ось я даю вам усяку траву, що розсіває насіння по всій землі, та всяке дерево, що приносить плоди з насінням: вони будуть вам на поживу. Всякому ж дикому звіреві, всякому небесному птаству, всьому, що повзає по землі й має в собі живу душу, я даю на поживу всяку зелень трав». І так сталося. І побачив Бог усе, що створив: і воно було дуже добре. І був вечір і був ранок – день шостий. 

Так закінчено небо й землю з усіма її оздобами. Бог закінчив сьомого дня своє діло, що його творив був, і спочив сьомого дня від усього свого діла, з що творив був. І благословив Бог сьомий день і освятив його; того бо дня спочив Бог від усього свого діла, що творячи зробив був.  (Бут. 1, 24-2, 3).

Тоді співається другий прокімен.

Прокімен (г. 6): Зглянься і вислухай* мене,* о Господи,* мій Боже.

Стих: Доки, о Господи, зовсім забуватимеш мене? Доки ховатимеш лице твоє від мене?

Диякон: Повеліте.

Священник, держачи свічник і кадильницю і дивлячись на престол, чинить знак хреста і співає:

Премудрість, прості.

Обернувшись до народу, знову чинить знак хреста і співає:

Світло Христове просвіщає всіх.

Ми робимо три доземні поклони.

Читець: З книги Приповідок читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець: Мій сину! Коли ти мої слова приймеш і мої заповіді заховаєш у себе, вухом твоїм уважаючи на мудрість, схиляючи до правди твоє серце, о так, коли ти розум зватимеш до себе, з закликом звернешся до розсудку, коли шукатимеш його, як срібла, коли розшукуватимеш його, як схований скарб, тоді ти збагнеш острах Господній, тоді знайдеш пізнання Бога. Господь бо дає мудрість, і з його уст виходить знання й розсудливість. Він для праведних зберігає допомогу; він щит для тих, що ходять чесно. Він стежки правоти пильнує, він береже дорогу своїх вірних. Тоді ти зрозумієш правду й справедливість, прямодушність і всяку, путь добру, бо мудрість увійде в твоє серце, знання буде відрадою душі твоєї. Обачність буде сторожити над тобою, і розум тебе берегтиме, щоб від путі лихої тебе врятувати, від чоловіка з розбещеним язиком, від тих, що праві стежки покидають, щоб темними дорогами ходити; від тих, що раді зло чинити й що кохаються в розбещеності зіпсуття, яких стежки криві, і які дорогами своїми крутять; та щоб урятувати тебе від чужої жінки, від незнаної з облесними словами, що друга своїх молодощів занехаяла, і що Божий союз забула, бо її дім доводить до смерти, її стежки до Тіней. Ніхто з тих, що до неї йде, більш не повернеться, ані не досягне стежки життя. Тож ходитимеш дорогою добрих, держатимешся стежок людей справедливих, бо праведні заселять землю і бездоганні будуть на ній жити; лукаві ж будуть стерті з землі, невірні будуть викорінені з неї.  (Прип. 2, 1-22).

Священник: Мир Тобі.

Диякон: Премудрість.

«Нехай направиться»

Священник від передньої сторони престолу співає:

Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед тобою, підношення рук моїх, жертва вечірняя.

Люди: Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед тобою, підношення рук моїх, жертва вечірняя.

Священник, стоячи з правої сторони, співає перший вірш:

Господи, візвав я до Тебе, вислухай мене. Почуй голос моління мого, коли я взиваю до Тебе.

Люди: Нехай направиться...

Священник, стоячи ззаду престолу, співає другий вірш:

Положи, Господи, охорону устам моїм і двері огороди губам моїм.

Люди: Нехай направиться...

Священник, з лівої сторони, співає третій вірш:

Не наклони серця мого до словес лукавства, щоб вигадувати приводи для гріхів.

Люди: Нехай направиться...

Священник, з передньої сторони престолу:

Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед тобою.

Люди: Підношення рук моїх, жертва вечірняя.

Священник кадить престол на початку і при кінці кожного вірша, який співає.

Коли священник співає: Нехай направиться..., люди моляться навколішках; коли ж співають люди, священник зі служачими у святилищі стають на коліна, молячись.

По закінченні робимо три доземні поклони.

Єктенія усильного благання

Диякон: Промовмо всі з усієї душі і з усій мислі нашої промовмо.

Люди: Господи, помилуй.

Господи вседержителю, Боже отців наших, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Люди: Господи, помилуй.

Помилуй нас, Боже, по великій милості твоїй, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Люди: Господи, помилуй (3).

Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, і за блаженнішого Патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого Архиєпископа й Митрополита нашого Кир (ім’я), боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім‘я), [у монастирях: за всечесніших отців наших, Архимандрита (ім’я), Протоігумена (ім’я), Ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужили у святім храмі цім (у святій обителі цій), і за отців наших духовних, і всю во Христі братію нашу.

Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй (3).

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Ще молимось за предстоячих людей, що очікують від Тебе великої й багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

(Якщо скорочується Літургію, перейди до Тільки вірні, ще і ще...).

Єктенія за оглашенних

Диякон: Вірні, за оглашенних помолімся, щоб Господь помилував їх.

Огласив їх словом істини. Відкрив їм євангеліє правди.

Приєднав їх до святої своєї соборної й апостольської Церкви.

Спаси, помилуй, заступи й охорони їх, Боже, Твоєю благодаттю.

Священник: Щоб і вони з нами славили пречесне й величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Диякон:  Тільки вірні, ще і ще в мирі Господу помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

(Якщо скорочується Літургію, перейди до Премудрість. За даром...).

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Премудрість.

Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклонення, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Диякон: Ще і ще в мирі Господу помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй. 

Диякон: Премудрість.

Священник: За даром Христа твого, що з ним благословен єси, з пресвятим, і благим, і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

«Нині сили»

Нині сили небесні з нами невидимо служать: ось бо входить цар слави, ось жертва тайна совершенна супроводиться у славі. З вірою і любов’ю приступім, щоб нам причасниками життя вічного бути. Алилуя, алилуя, алилуя.

Диякон кадить, а відтак разом зі священником мовлять: Нині сили небесні... тричі.

Тоді творять вхід із передшеосвяченими дарами, не мовлячи нічого.

По вході робимо три доземні поклони.

 Прохальна єктенія

Диякон: Сповнім вечірню молитву нашу Господеві. 

Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.

За принесені й передосвячені чесні дари Господеві помолімся.

Щоб людинолюбний Бог наш, прийнявши їх у святий, і наднебесний, і мислений Свій жертовник, як приємний запах духовний, зіслав нам божественну благодать і дар Святого Духа, помолімся.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Вечора всього досконалого, святого, мирного й безгрішного у Господа просім.

Люди, на кожне прошенення: Подай, Господи.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Прощення й відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Доброго й пожиточного душам нашим і миру для світу у Господа просім.

Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.

Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.

Єдність віри і причастя Святого Духа випросивши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи. 

«Отче наш»

Священник: І сподоби нас, Владико, зі сміливістю, неосудно сміти призивати Тебе, небесного Бога Отця, і мовити.

Люди: Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам днесь; і прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим; і не введи нас у спокусу, але ізбав нас від лукавого.

Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас і на віки віків.

Люди: Амінь.

Священник: Мир всім.

Люди: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші Господові приклоніть.

Люди: Тобі, Господи.

Благодаттю, і щедротами, і людинолюб’ям єдинородного Сина Твого, з яким Ти благословенний, із пресвятим, і благим, і животворчим твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Причастя

Диякон: Будьмо уважні.

Священник: Передшеосвячене святеє святим.

Люди: Єдин свят, єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь.

Причасний: Споживіте і збагніте, що благий Господь. Алилуя, алилуя, алилуя.

Молитва приготування до святого причастя

Ві́рую, Го́споди, і іспові́дую, що Ти – воі́стину Христо́с, Син Бо́га живо́го, що прийшо́в у світ грі́шників спасти́, з яких пе́рший (пе́рша) я.

Вече́рі Твоє́ї та́йної сього́дні, Си́ну Бо́жий, мене́ прича́сника (прича́сницю) прийми́, бо ворога́м Твої́м та́йни не пові́м і поцілу́нку не дам Тобі́, як Ю́да, але́, як розбі́йник, іспові́дую Тебе́:

Пом’яни́ мене́, Го́споди, коли́ при́йдеш – у ца́рстві Твої́м.

Пом’яни́ мене́, Влади́ко, коли́ при́йдеш – у ца́рстві Твої́м.

Пом’яни́ мене́, Святи́й, коли́ при́йдеш – у ца́рстві Твої́м.

Неха́й не на суд і не на осу́дження бу́де мені́ прича́стя святи́х Твої́х Та́їн, Го́споди, а на зці́лення душі́ і ті́ла.

Бо́же, будь милости́вим до ме́не, грі́шного (грі́шної).

Бо́же, очи́сти мої́ гріхи́ і поми́луй мене́.

Без числа́ нагріши́в (нагріши́ла) я, Го́споди, прости́ мені́.

Диякон, узявши чашу і обернувшись до людей, мовить: Приступіте.

Люди: Благословлю Господа на всякий час. Алилуя.

Причастя вірних відбувається, як на Літургії Івана Золотоустого.

Священник, причащаючи, мовить: 

Чесного, і пресвятого, і пречистого Тіла Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа причащається раб Божий (раба Божа) (ім’я), на відпущення гріхів своїх і на життя вічне. Амінь.

Після обкадження дарів священник, узявши чашу і обернувшись до людей, мовить: Благословен Бог, що просвічує й освячує нас.

Завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

І відносить святе до проскомидійника.

Люди: Амінь. Благодаримо Тебе, Христе Боже наш, що сподобив єси нас бути причасниками твого пречистого Тіла і Твоєї чесної Крови, пролитої за ввесь світ, на відпущення гріхів – таїнства твого промислу. Алилуя, алилуя, алилуя.

Благодарна єктенія

Диякон: Прості, прийнявши божественних, святих, пречистих, безсмертних, небесних і животворящих, страшних Христових таїн, достойно благодарім Господа.

Люди: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

День весь звершений, святий, мирний і безгрішний випросивши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі Господи.

Бо Ти – освячення наше, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Священник: У мирі вийдім.

Люди: В імені Господнім.

Диякон: Господу помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

Заамвонна молитва

Священник: Владико вседержителю, Ти всю твар премудрістю створив і невимовним Твоїм промислом і великою благістю ввів нас у ці священні дні на очищення душ і тілес, на здержання пристрастей, для надії воскресення.

Ти в сорока днях вручив скрижалі, Богом писані письмена, угодникові Твоєму Мойсеєві.

Подай і нам, благий, добрим подвигом подвизатися, час посту завершити, віру неподільну зберегти, голови невидимих зміїв сокрушити, і переможцями гріха явитись, і неосудне достигнути поклонитися святому воскресенню.

Бо благословилося і прославилося пречесне й величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь. Будь ім’я Господнє благословенне від нині і до віку (3)

Священник роздає людям антидор.

Псалом 33

Благословлю Господа на всякий час,* завжди хвала Його в устах моїх.

У Господі похвалиться душа моя,* нехай почують лагідні і возвеселяться.

Возвеличте Господа зо мною,* і вознесімо ім’я Його вкупі.

Я шукав Господа, і він вислухав мене,* і від усіх скорбот моїх ізбавив мене.

Приступіть до Нього і просвітіться,* і лиця ваші не постидаються.

Оцей убогий візвав, і Господь вислухав його,* і від усіх скорбот його спас його.

Ополчиться ангел Господень навкруг тих, що бояться його,* і ізбавить їх.

Вкусіте і видіте, що благий Господь;* блажен муж, що уповає на Нього.

Бійтеся Господа, всі святії Його,* бо нема недостатку в тих, що бояться Його.

Багаті збідніли і зголодніли,* а тим, що шукають Господа, не забракне ніякого добра.

Прийдіте, чада, послухайте мене,* страху Господнього навчу вас.

Хто є той чоловік, що, люблячи життя,* бажає видіти дні благі?

Стримай язик твій від зла* і губи твої, щоб не говорити лести.

Відхилися від зла і твори добро,* шукай миру і біжи за ним.

Очі Господні на праведних,* а уші Його на молитву їх.

Лице ж Господнє проти тих, що творять зло,* щоб викоренити з землі пам’ять їх.

Візвали праведні і Господь вислухав їх,* і від усіх скорбот їх ізбавив їх.

Близький Господь до сокрушених серцем,* і смиренних духом спасе.

Багато скорбот у праведних,* і від усіх них ізбавить їх Господь.

Охороняє Господь усі кості їх,* ні одна з них не сокрушиться.

Смерть грішників люта,* і ті, що ненавидять праведного, згрішать.

Ізбавить Господь душі рабів Своїх,* і не згрішать усі, що уповають на Нього.

Відпуст

Священник: Благословення Господнє на вас – Його благодаттю і людинолюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Диякон: Премудрість.

Люди: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.

Священник: Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава Тобі.

Люди: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3). Благослови.

Христос, істинний Бог наш – молитвами пречистої Своєї Матері святих, славних і всехвальних апостолів, святого отця нашого Миколая, архиєпископа Мирлікійського, чудотворця, і святого (ім'я, якого є храм), і святих мучеників, що в Аморії новоявлені: Теодора, Костянтина, Каліста, Теофіла і тих, що з ними, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.

Люди: Амінь.