Утреня

УТРЕНЯ

Священик бере епітрахиль, благословить і цілує вгорі там, де має хрест. Виходить північними дверима, стає перед зачиненими святими дверима і, зробивши малий поклін (схиливши трохи голову та рамена), виголошує:

Слава святій, одноістотній, животворній і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління. (Тричі)

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою. (Двічі)

Шестипсалміє

Псалом 3

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

Псалом 37

О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.

Псалом 62

Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

Слава, і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя. Слава тобі, Боже. (Тричі)

Господи, помилуй. (Тричі) Слава, і нині:

Псалом 87

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.

Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилось до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій – твою вірність?

Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій - і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102

Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє – його святе ім’я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.

Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.

І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.

Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.

Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142

О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.

І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

Слава, і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя. Слава тобі, Боже. (Тричі)

Священик мовить ранішні молитви

Під час проказування псалмів, священик мовить потиху перед святими дверима молитви:

1. Дякуємо тобі, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я твоє святе. Ми умоляємо твоє милосердя, яке ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави твоєї і дожидають від тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди тобі служимо, хвалити несказанну твою доброту. Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

2. Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої на землі. Навчи нас у страсі твоєму виконувати правду й добро, бо тебе славимо як правдивого Бога нашого. Прихили вухо своє і вислухай нас, і пом’яни, Господи, тих, що є та що моляться з нами, всіх по імені, і спаси їх силою твоєю. Благослови людей твоїх і освяти спадкоємство твоє: мир світові твоєму даруй, церквам твоїм, священикам, владі, і всім людям. Хай благословиться і прославляється всечесне і величне ім’я твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

3. Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої. Навчи нас, Боже, правди твоєї, заповідей твоїх і виправдань твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми тобі засилали ранішні молитви, бо твоє є володіння і твоє є царство і сила, і слава Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

4. Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося тобі й по силі дякуємо тобі; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних твоїх дібр. Пом’яни, Господи, за багатством ласк твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння твого, що потребують твоєї любови й помочі. Усім вияви велику твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я твоє, бо ти Бог милости і ласк, і любови, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

5. Скарбе добра, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі тобі поклоняємося і тобі молимося та твої милості і твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, рабів твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу твою і єдинородного твого Сина і Бога нашого, і Святого твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний твій жертовник, бо ти Бог наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

6. Дякуємо тобі, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і скруши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів. Бо ти Цар миру і Спас душ наших, і тобі славу віддаємо: Отцю і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

7. Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо ти, Господи, святим твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж до теперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і тебе ми завжди оспівуватимемо. Нехай буде сила Царства твого завжди благословенна і вельми прославлювана: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

8. Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти тебе за справедливі твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість твоєї несказанної сили, щоб було благословенне твоє пресвяте ім’я і прославлене твоє царство: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

9. Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк твоїх очисти беззаконня наші, бо перед тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння твого яви нам. Не відкинь нас від лиця твого, але дозволь, як Добрий і Чоловіколюбець, аж до останнього нашого віддиху появляти тобі жертву справедливости й приноси на святих твоїх жертовниках, милістю і ласками і чоловіколюб’ям єдинородного Сина твого, з яким ти є благословенний з пресвятим, добрим і животворящим твоїм Духом, нині й повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

10. Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили своєю волею. Тебе просимо й тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями твоєї ласки. Бо перед тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну твою славу, бо ти Бог правдивий і вельми милостивий. Тебе бо хвалять усі небесні сили, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

11. Хвалимо, співаємо, благословимо і дякуємо тобі, Боже батьків наших, бо ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости твоєї. Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним твоїм світлом. Бо в тебе є джерело життя, ти Бог наш і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Мирна єктенія

Диякон: В мирі Господеві помолімся.

Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.

За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.

За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

За святішого вселенського Архиєрея (ім'я), Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого (ім'я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім'я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім'я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся.

За місто це (або за село це, або за обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених, і за спасіння їх, Господеві помолімся.

Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Священик: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Алилуя, глас 8:

Стих: З ночі лине дух мій до тебе, Боже, бо світло на землі – повеління твої.

Стих: Справедливости навчіться ви, що живете на землі.

Стих: Заздрість охоплює людей ненавчених.

Стих: Упокори їх, Господи, упокори славних землі.

Тропар, глас 8: Коли славні учні,* умиванням ніг, на вечері просвіщалися,* тоді Юда нечестивий, на грошолюбство хворіючи, отуманився,* і беззаконним суддям тебе, праведного Суддю, продав.* Дивись, скарбів любителю,* на того, що ради них повісився.* Тікай від душевної ненаситности, що на Учителя так наважилась.* Милостивий до всіх, Господи, – слава тобі. (Двічі)

Слава, і нині: той же.

Євангеліє

Після співу тропаря «Коли славні учні» відчиняються святі двері і священик (або диякон) виголошує:

Диякон: І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молімо.

Люди: Господи, помилуй. (Тричі)

Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священик: Мир всім.

Люди: І духові твоєму.

Диякон: Від Луки святого Євангелія читання.

Люди: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Диякон: Будьмо уважні.

Священик читає Євангеліє:

В той час наближалося свято опрісноків, що зветься Пасха. І первосвященики та книжники шукали, як би його вбити, та боялись народу. Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскаріот, що був з числа дванадцятьох, і він пішов умовитися з первосвящениками та начальниками, як би його видати. Зраділи ті й згодилися дати йому гроші. Він пристав на те і шукав нагоди, щоб видати його тайкома. Настав день опрісноків, коли треба було жертвувати пасху. Ісус послав Петра та Івана і сказав: «Ідіть та приготуйте нам їсти пасху». Вони його спитали: «Де хочеш, щоб ми приготували?». Він відповів їм: «Ось коли ввійдете в місто, стріне вас чоловік, що буде нести глечик води. Ідіть слідом за ним у господу, куди він увійде, і скажіть господареві дому: Учитель тобі каже: Де світлиця, в якій я з учнями моїми міг би спожити пасху? Він покаже вам велику горницю, вистелену килимами; там приготуйте». Пішли вони й найшли так, як він сказав їм, і приготували пасху. І як прийшла година, сів він до столу і апостоли з ним. Він до них промовив: «Я вельми бажав їсти оцю пасху з вами, перш ніж мені страждати, бо кажу вам, я її більш не буду їсти, аж поки вона не завершиться в Царстві Божім». І, взявши чашу, віддав хвалу, і мовив: «Візьміть її і поділіться нею між собою, бо кажу вам: Віднині я не буду більше пити з плоду винограду, доки не прийде Царство Боже». І, взявши хліб, віддав хвалу, переломив, дав їм, і мовив: «Це – моє тіло, що за вас дається. Чиніть це на мій спомин». Так само й чашу по вечері, кажучи: «Ця чаша – Новий Завіт у моїй крові, що за вас проливається. Та ось рука того, що мене видасть, на столі зо мною. Бо Син Чоловічий іде, як призначено, але горе тому чоловікові, що його видає». І вони стали один одного питати, хто б то з них міг бути, що мав те зробити. Знялась між ними й суперечка, хто з них має вважатися за більшого. Ісус сказав їм: «Царі народів панують над ними, і ті, що владу над ними мають, доброчинцями звуться. Не так хай буде між вами. Але найбільший між вами хай буде, як найменший, а наставник, як слуга. Хто бо більший: той, що за столом, чи той, що услуговує? Хіба не той, що за столом? А проте я між вами як той, що услуговує. Ви ті, що зостались при мені у моїх спокусах, і я даю вам Царство, як мені дав Отець мій, щоб ви їли й пили за столом у моїм Царстві, і сиділи на престолах, судячи дванадцять поколінь Ізраїля. Симоне, Симоне! Ось Сатана хотів просіяти вас, як пшеницю, та я молився за тебе, щоб віра твоя не ослабла, і ти, коли навернешся, утверджуй братів твоїх». Сказав Петро до нього: «Господи, з тобою я готовий піти і в тюрму, і на смерть». Ісус мовив: «Кажу тобі, Петре, не запіє нині півень, як ти тричі відречешся, що не знаєш мене». Далі сказав їм: «Як я вас посилав без калитки, без торби, без взуття, хіба вам чого бракувало?» - «Нічого», відповіли. І він до них промовив: «Тепер же, хто має калитку, нехай візьме її, так само й торбу; хто ж не має, хай продасть свою одежу і купить меч. Кажу вам: Має збутись на мені, що написане: Його зараховано до злочинців. Так бо те, що сказане про мене, до кінця доходить». Вони сказали: «Господи! Ось два мечі тут». Він відповів їм: «Досить!» Тоді він вийшов і пішов, як звичайно, на Оливну гору. Слідом за ним пішли і його учні. [Лк. 108 зач.; 22, 1-39)

Люди: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Священик зачиняє святі двері.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Канон, глас 6.

Пісня 1

Ірмос: Жезлом розсікається море Червоне* й висушується морська глибина,* для неозброєних вона прохідною дорогою була,* а для озброєних – могилою стала;* пісня хвалебна Богові співається, –* славно Христос Бог наш прославився.

Приспів: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Причина всього й подателька життя Божа мудрість безмірна за оселю для себе обрала Матір Пречисту, Вседіву, оселившись бо в храмі тілеснім, славно прославився Христос Бог наш.

Приспів: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Відкриваючи тайну друзям своїм, Божа мудрість спасену трапезу для душ готує й чашу безсмертя вірним подає. Приступимо побожно й виголосимо: славно прославився Христос Бог наш.

Слава, і нині: Почуймо, всі вірні, Божу мудрість, що проповіддю високою всіх призиває. Вона бо виголошує: споживіть і довідайтесь, що Я є Христос, і заспівайте: славно прославився Христос Бог наш.

Катавасія: Жезлом розсікається море Червоне* й висушується морська глибина,* для неозброєних вона прохідною дорогою була,* а для озброєних – могилою стала;* пісня хвалебна Богові співається, –* славно Христос Бог наш прославився.

Пісня 3

Ірмос: Господь усіх і Сотворитель Бог, зубожившись,* творіння з собою з’єднав,* і як агнець, сам себе в жертву приніс,* щоб з волі своєї умерти за всіх.* Споживайте, виголошує, тіло моє* й вірою укріпляйтеся.

Приспів: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Спасенною для всього роду чашою радости напоїв ти, Милосердний, учеників своїх, бо сам себе раніше смерти в жертву приніс, виголошуючи: пийте кров мою й вірою утвердіться.

Слава, і нині: Безумний чоловік, що серед вас є, зрадником став, сказав ти, незлобивий Господи. Не розуміє він цього, і, як безвірний, не може зрозуміти, а ви зі мною будьте й вірою утвердіться.

Катавасія: Господь усіх і Сотворитель Бог, зубожившись,* творіння з собою з’єднав,* і як агнець, сам себе в жертву приніс,* щоб з волі своєї умерти за всіх.* Споживайте, виголошує, тіло моє* й вірою укріпляйтеся.

По 3-ій пісні диякон мовить малу єктенію.

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Священик: Бо ти святий єси, Боже наш, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас.

Диякон: І на віки вічні.

Люди: Амінь.

Виголос: Бо ти єси Бог наш, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Сідальний, глас 1 [подібний «Гріб твій»]:

Той, Хто озера й джерела й моря сотворив,* навчаючи нас смиренню,* підперезався рушником і вмив ноги ученикам,* Сам смирившись з великого милосердя,** і підняв нас із безодні зла, єдиний Чоловіколюбець.

Пісня 4

Ірмос: Прозрівши в глибину тайни Твоєї невимовної, Христе,* пророк виголосив:* кріпку й могутню любов явив ти нам, Отче щедрий:* Єдинородного бо Сина на спасіння світові послав ти.

Приспів: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Коли йшов ти Христе, на страждання, що всіх нащадків Адама визволили від гріхів, то сказав друзям своїм: з вами я бажав спожити пасху цю, бо мене, Єдинородного, на спасіння світові Отець послав.

Приспів: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Коли ти, Безсмертний, причащався чаші, то ученикам сказав: більше вже не питиму плоду виноградного з вами, бо мене, Єдинородного, на спасіння світові Отець послав.

Слава, і нині: Нове питво, невимовне, питиму Я з вами, як друзями, в царстві моїм, бо, де буду Я, там ви зо мною, сказав ти, Христе, бо Єдинородного мене на спасіння світові Отець послав.

Катавасія: Прозрівши в глибину тайни Твоєї невимовної, Христе,* пророк виголосив:* кріпку й могутню любов явив ти нам, Отче щедрий:* Єдинородного бо Сина на спасіння світові послав ти.

Пісня 5

Ірмос: Любов’ю святою з’єднані,* апостоли віддавши себе Христу, владиці всього,* ноги свої обмивали,* готуючись благовістити спокій всім.

Приспів: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Премудрість Божа, що держить у хмарах воду, глибини стримує й морями править, вливає воду в миску, і Владика обмиває ноги рабам своїм.

Слава, і нині: Ученикам показує приклад смирення Владика. Той, хто хмарами обгортає небо, підперізується рушником, стає на коліна, щоб обмити рабам ноги, той, що в його руці дихання всіх істот.

Катавасія: Любов’ю святою з’єднані,* апостоли віддавши себе Христу, владиці всього,* ноги свої обмивали,* готуючись благовістити спокій всім.

Пісня 6

Ірмос: Безодня глибока гріхів моїх обхопила мене* й я, не маючи сили стерпіти хвилювання,* як той Йона, до тебе, Владико, взиваю:* від загибелі спаси мене.

Приспів: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Господом і Вчителем мене ви називаєте, ученики: Я бо й єсть такий, – казав ти; тому з мене приклад беріть, який ви бачили.

Слава, і нині: Хто не має нечистоти, не потребує, щоб йому обмити ноги; ви чисті ученики мої, та не всі, бо зараз, в цей момент, один між вами безумний зло в собі має.

Катавасія: Безодня глибока гріхів моїх обхопила мене* й я, не маючи сили стерпіти хвилювання,* як той Йона, до тебе, Владико, взиваю:* від загибелі спаси мене.

По 6-ій пісні диякон мовить малу єктенію.


Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Виголос: Бо ти єси Цар миру і Спас душ наших, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині й повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Кондак, глас 2: Хліб до рук прийнявши,* зрадник потай їх простягає, щоб узяти плату за того,* хто своїми руками створив чоловіка.** І нерозкаяний зостався Юда, раб і обманник.

Ікос: До таємної трапези всі ми зі страхом наблизившись, приймімо хліб чистими душами, співперебуваючи з Владикою, щоби бачити, як Він вмиває ноги учням. І вчинімо так, як бачимо, упокорюючись один перед одним і вмиваючи один одному ноги. Бо Христос так заповів учням Своїм чинити, але не послухав Юда, лукавий раб і обманник.

Пісня 7

Ірмос: Юнаки в печі Вавилонській вогню не побоялися,* а, вкинуті в полум’я й охолоджені, співали:* благословенний ти, Господи,* Боже отців наших.

Приспів: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Понурив голову Юда та й, замисливши злочин, поспішився вийти й шукав влучного часу, щоб на осуд Суддю віддати, що єсть Господь і Бог отців наших.

Приспів: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Вам, друзям своїм, сказав Христос: один із вас видасть мене. Забувши радість, пройняті сумом і страхом, ви запитали: хто це? – скажи нам, Боже отців наших.

Слава, і нині: Той, що зо мною руку свою простягнути до миски насмілився, – сказав Господь; краще б йому на світ не родитися; так виявляв зрадника Бог отців наших.

Катавасія: Юнаки в печі Вавилонській вогню не побоялися,* а, вкинуті в полум’я й охолоджені, співали:* благословенний ти, Господи,* Боже отців наших.

Пісня 8

Ірмос: За закони батьківщини терплячи муки у Вавилоні,* побожні юнаки зневажили безумний царський наказ,* і, вкинуті в піч розпалену,* Вседержителеві пісню хвалебну заспівали:* прославляйте Господа, творіння,* й величайте його по віки.

Приспів: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Лиходій Юда, зневаживши святу дружбу, що ноги вмила йому, замислив зраду, і, споживши твій хліб – Тіло божественне твоє, проти тебе, Христе, руку підняв, бо негідний він був, щоб виголосити: хваліть Господа, творіння, й прославляйте його по віки.

Приспів: Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Споживав безсоромний зрадник Тіло, що від гріха розвязувало і кров божественну, що пролита за світ, не соромився пити, а за гроші її продавав, не зупинився перед цим злочином і негідний був виголосити: хваліть Господа, творіння, і прославляйте його по віки.

Катавасія: За закони батьківщини терплячи муки у Вавилоні,* побожні юнаки зневажили безумний царський наказ,* і, вкинуті в піч розпалену,* Вседержителеві пісню хвалебну заспівали:* прославляйте Господа, творіння,* й величайте його по віки.

Пісня 9

Ірмос: Гостини Владичньої і безсмертної трапези в Сіонскій горниці,* піднесені умом вірні, прийдіть – споживімо;* коли прийшло Слово, від Слова научімося,* його ж ми величаємо.

Приспів: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

«Ідіть, – каже Слово учням, – приготуйте в горниці Пасху, що нею розум утверджується й тайни відкриваються, і незаквашеним правдивим словом силу благодаті величайте».

Слава, і нині: Хоч людиною не примарно являюсь я за природою, однак з’єднане зі мною єство – Божественне, за образом взаємоспілкування. Тому мене, єдиного Христа, пізнайте в двох природах, якими вас спасаю.

Катавасія: Гостини Владичньої і безсмертної трапези в Сіонскій горниці,* піднесені умом вірні, прийдіть – споживімо;* коли прийшло Слово, від Слова научімося,* його ж ми величаємо.

По 9-ій пісні диякон мовить малу єктенію.


Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Виголос: Бо тебе хвалять усі сили небесні, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині й повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Світильний: Світлицю твою, Спасе мій, бачу прикрашену,* але одежі не маю, щоб до неї ввійти.* Дай, Світлодавче, осяйність одінню душі моєї і спаси мене. (Двічі)

Слава, і нині: той же.

Псалом 148, 149, 150

Псалом 148

Хваліте його, ви – сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.

Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.

Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.

Поставив їх на віки вічні* і дав закон, що не перейде. Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;

Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;

Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;

Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий; Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді; Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.

Нехай вони ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.

Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.

Псалом 149

Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.

Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.

Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.

Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.

Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.

Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.

Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.

Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.

Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

Псалом 150

Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Глас 2

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

Сьогодні збігається злочинне зборище,* щоб Творця і Будівника всесвіту передати Пилатові.* О, беззаконні і невірні!* Як же вони заходяться судити того,* хто прийде судити живих і мертвих,* і приготовляють на муки того, хто виліковує пристрасті?* Довготерпеливий Господи,** велика твоя милість! Слава тобі!

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Беззаконний Юда, що на вечері* замочив свою руку в миску* разом з тобою, Господи,* простяг до беззаконних руки, щоб узяти срібняки;* обміркувавши ж ціну мира,* не боявся продати тебе неоціненного* і простягнув ноги, щоб ти їх обмив.* Він лукаво поцілував тебе, Владико,* щоб передати беззаконним,* відрікся апостольського збору і кинув срібну тридцятку,* та й не бачив твого на третій день воскресіння,** через яке ти помилуй нас!

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

Юда, облудний зрадник,* зрадливим поцілунком передав Спаса Господа* і, як раба, продав Пана всього створіння.* Як овечка на заколення, так пішов Божий Агнець,** Син Отця, єдиний багатомилостивий.

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Раб і хитрун – Юда –* учень і зрадник, друг і диявол насправді показався.* Бо ходив за Учителем і вивчав,* як його зрадити, міркуючи собі:* Видам його і придбаю велике багатство.* Хотів він і миро продати та схопити підступно Ісуса,* видаючи поцілунком Христа.* І, як ягнятко на заколення, так іде Агнець Божий,** єдиний милосердний і чоловіколюбець.

Слава, і нині: Агнець, що його прорік Ісая,* іде на добровільну смерть* і дає плечі на рани, щоки ж на удари;* не відвертає лиця свого від зневажливих плювків і глузування,* та приймає засуд на смерть нечестиву.* Все добровільно приймає він, Безгрішний,** щоб усім дарувати воскресіння з мертвих.

Коли хор співає «Слава, і нині», священик виходить перед св. двері і після закінчення виголошує:

Слава тобі, що Світло нам показав!

Мале славослов’я

Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління.

Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.

Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.

Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву. Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.

Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.

Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки вічні.

Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.

Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.

Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.

Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.

Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже Отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, милість твоя повіки,* не покидай діло рук твоїх.

Тобі належить хвала,* тобі належить пісня.

Тобі належить слава:* Отцю, і Сину, і Святому Духові: Нині і повсякчас,* і на віки вічні. Амінь.

Після закінчення малого славослов’я священик перед зачиненими святими дверима виголошує прохальну єктенію. Якщо є диякон, тоді він наприкінці славослов’я робить малий поклін перед святою трапезою, виходить зі святилища північними дверима, стає поруч священика і обоє роблять малий поклін перед святими дверима, відтак обертаються один до одного, віддаючи шану. Тоді священик повертається південними дверима у святилище і стає перед святою трапезою роблячи малий поклін. Диякон ставши перед святими дверима виголошує прохальну єктенію.

Прохальна єктенія

Диякон: Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Люди, на кожне прошення: Подай, Господи.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.

Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими, пом’янувши самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Священик: Мир всім.

Люди: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші перед Господом схиліть.

Люди: Тобі, Господи.

Священик тихо читає молитву: Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі і тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи не добровільно, як добрий і чоловіколюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої.

Виголос: Бо до тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Після цього священик (або диякон) південними дверима входить у святилище, де перебуває до кінця «Отче наш».

Стихири на стиховні

Глас 8

Сьогодні зібрались проти Христа рада нечестивих* і врадила лукаве, щоб його невинного передати на смерть.* Сьогодні Юда затягає собі срібну мотузку* позбавляє себе життя – земного і небесного.* Сьогодні Каяфа проти волі пророкує:* Ліпше воно, каже, щоб один умер за народ.* Бо це Христос прийшов страждати за наші гріхи,* щоб визволити нас з ворожої неволі,** як добрий і чоловіколюбець.

Стих: Той, хто їв хліб мій,* підняв змову проти мене.

Сьогодні Юда закриває в собі вид піклувальника вбогими* і явно викриває образ лихваря.* Він вже не журиться про бідних* і не миро, що його принесла грішниця, продає,* але Небесне Миро, а за нього одержує срібняки.* Іде до юдеїв і каже беззаконним:* Що дасте мені, щоб я видав вам його?* Дешеву пропонує він ціну, щоб згодилися покупці.* Неоціненного продати хоче, не торгуючись за ціну, як раба- втікача продає;* це бо звичай злодіїв знецінювати дорогоцінності.* Нині ж учень Святе кинув псам:* безумне грошолюбство наповнило його люттю до свого Владики.* Утікаймо від його спокуси, взиваючи:** Довготерпеливий Господи, – слава тобі.

Стих: У серці своїм він зло збирає* і, вийшовши надвір, розголошує.

Норов твій, беззаконний Юдо, наповнюється лукавства!* Хворіючи на грошолюбство,* стягнув ти на себе ненависть усіх людей.* Якщо ти любив багатство, чому ж ти прийшов до того, хто навчає убогости?* Якщо й любив ти його, чому ж продав ти Неоціненного і передав його на смерть?* Вжахнися, сонце, застогни, земле, і, дрижачи, заклич:** Милосердний Господи, - слава тобі!

Стих: Словом неправдивим* винуватять мене.

Нехай ніхто з вас, вірні, не буде невтаємничений у Владичну Вечерю;* нехай же ніхто, як Юда, не приступає облудно до Трапези.* Він бо, взявши шматок, від Хліба відвернувся;* виглядом він наче учень, а насправді – вбивця;* він радів з юдеям, як перебував з апостолами;* ненавидячи, цілував, а цілуючи, продавав Бога і Спаса душ наших,** що викупив нас від прокляття.

Слава, і нині: глас 5:

Відкриваючи таємницю своїм учням,* навчав ти їх, кажучи: О друзі, глядіть, щоб ніякий страх не розлучив вас від мене.* Якщо і страждатиму, то за світ, не сумнівайтеся бо в мені:* не прийшов я, щоб мені служили,* але щоб послужити й покласти душу мою за спасіння світу.* Коли ви друзі мої, мене наслідуйте:* хто хоче бути першим, хай буде останнім,* володар хай стане слугою.* Залишайтеся при мені і плід принесете.** Я бо – лоза життєдайна.

Добре воно – прославляти Господа, і співати імені твоєму, Всевишній.

Звіщати вранці милість твою, і ночами – твою вірність.

Святий Боже; Пресвята Тройце; Отче наш;

і оцей тропар, глас 8:

Коли славні учні,* умиванням ніг, на вечері просвіщалися,* тоді Юда нечестивий, на грошолюбство хворіючи, отуманився,* і беззаконним суддям тебе, праведного Суддю, продав.* Дивись, скарбів любителю,* на того, що ради них повісився.* Тікай від душевної ненаситности, що на Учителя так наважилась.** Милостивий до всіх, Господи, – слава тобі.

Великий відпуст

Диякон: Премудрість.

Люди: Благослови.

Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь. Утверди Боже, святу православну віру на віки вічні.

Диякон: Пресвята Богородице, спаси нас.

Люди: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.

Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі.

Люди: Слава, і нині: Господи, помилуй. (Тричі) Благослови.

Священик: Христос, що йде на добровільні страждання спасіння нашого ради, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Люди: Амінь.