УТРЕНЯ

Священик бере епітрахиль, благословить і цілує вгорі там, де має хрест. Виходить північними дверима, стає перед зачиненими святими дверима і, зробивши малий поклін (схиливши трохи голову та рамена), виголошує:

Слава святій, одноістотній, животворній і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління. (Тричі)

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою. (Двічі)

Шестипсалміє

Псалом 3

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

Псалом 37

О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.

Псалом 62

Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

Слава, і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя. Слава тобі, Боже. (Тричі)

Господи, помилуй. (Тричі) Слава, і нині:

Псалом 87

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.

Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилось до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій – твою вірність?

Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій - і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102

Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє – його святе ім’я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.

Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.

І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.

Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.

Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142

О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.

І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

Слава, і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя. Слава тобі, Боже. (Тричі)

Після псалмів священик перед святими дверима виголошує мирну єктенію. Якщо є диякон, тоді він наприкінці псалма робить малий поклін перед св. трапезою, виходить зі святилища північними дверима, стає поруч священика і обоє роблять малий поклін перед святими дверима, відтак обертаються один до одного, віддаючи шану. Тоді священик повертається південними дверима у святилище і стає перед святими трапезою, роблячи малий поклін. Диякон, ставши перед святими дверима, виголошує мирну єктенію.

Мирна єктенія

Диякон: В мирі Господеві помолімся.

Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.

За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.

За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

За святішого вселенського Архиєрея (ім'я), Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого (ім'я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім'я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім'я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся.

За місто це (або за село це, або за обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених, і за спасіння їх, Господеві помолімся.

Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Священик: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Алилуя, глас 8:

Стих: З ночі лине дух мій до тебе, Боже, бо світло на землі – повеління твої.

Стих: Справедливости навчіться ви, що живете на землі.

Стих: Заздрість охоплює людей ненавчених.

Стих: Упокори їх, Господи, упокори славних землі.

Тропар, глас 8: Ось Жених приходить опівночі,* і блажен раб, якого він знайде невсипущим;* недостойний же той, що його застане лінивим.* Гляди, отже, душе моя, снові не піддавайся,* щоб не віддано тебе смерті, ані поза царством не зачинено,* але схаменись і заклич:* Свят, свят, свят єси, Боже!** Богородиці ради, помилуй нас. (Двічі)

Слава, і нині: той же.

Після тропаря «Ось Жених…»:

Господи, помилуй. (Тричі) Слава, і нині:

Катизма 9, Псалом 69

Боже, уваж на поміч мені,* Господи, поможи мені, поспішися!

Нехай застидаються й засоромляться ті,* що шукають душі моєї!

Нехай повернуться назад!* І нехай застидаються ті, що бажають зла мені.

Нехай зараз повернуться із стидом ті,* що говорять мені: «Добре, добре!»

Нехай зрадіють і звеселяться в тобі всі, що шукають тебе,* і нехай завжди говорять:

«Нехай звеличиться Бог!»* – ті, що люблять спасення твоє.

А я бідний і убогий, Боже, поможи мені!* Ти, Господи, помічник мій та спаситель мій, – не барися!

Слава, і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя. Слава тобі, Боже. (Тричі)

Господи, помилуй. (Тричі) Слава, і нині:

Сідальний, глас 4: Браття, полюбімо Жениха,* і прикрасім свої світильники світлими чеснотами й правдивою вірою,* щоб як мудрі Господні діви,* були ми готовими ввійти з ним до весільної світлиці.** Жених бо, як Бог, обдаровує всіх нетлінним вінком.

Слава, і нині: той же.

Господи, помилуй. (Тричі) Слава, і нині:

Катизма 10, Псалом 74

Прославимо тебе, Боже, прославимо і призовемо ім’я твоє.* Оповім про всі чуда твої.

Вибравши час, судитиму за правдою.* Знесилилась земля і всі, що живуть на ній. Я тут утвердив стовпи її.

Я сказав беззаконникам: “Не чиніть беззаконня”,* – грішникам: “Не підносіть рога!

Не підносіть вгору рога вашого* і не говоріть на Бога неправди”.

Бо ані від сходу, ані від заходу,* ані від пустих гір не буде судді.

Бо Бог суддя;* одного він понижує, другого підносить.

Бо в руці Господа чаша з вином чистим, домішки повна,* і він її то до одного, то до другого нахиляє;

Невичерпані, одначе, дріжджі його.* Будуть їх пити всі грішники землі.

А я радітиму повік,* граючи, співатиму Богові Якова.

І всі роги грішників поламаю,* а роги праведного піднесуться.

Слава, і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя. Слава тобі, Боже. (Тричі)

Господи, помилуй. (Тричі) Слава, і нині:

Сідальний, глас 4 [подібний: «Здивувався Йосиф»]:

Священики й книжники з лютою заздрістю* зібрали беззаконну раду на тебе, Спасе,* і підбурили Юду до зради.* Тому він, виступивши безсоромно, говорив проти тебе беззаконним людям:* Що мені дасте, і я вам видам його у ваші руки?** Визволи, Господи, душі наші від його засуду.

Слава, і нині: той же.

Господи, помилуй. (Тричі) Слава, і нині:

Катизма 11, Псалом 81

Бог став у зборі богів,* і явно богів розсудить.

Доки будете судити неправедно* і на особи грішників уважати?

Судіте сироту й убогого, * покірливого й бідного виправдайте.

Вирятуйте бідного й убогого,* з руки грішника визвольте його.

Не пізнали і не зрозуміли, у темряві ходять;* порушаться всі основи землі.

Я сказав: «Ви – боги і сини Всевишнього всі?* А ви, як люди, вмираєте, і, як один із князів, падаєте!»

Воскресни, Боже, суди землю,* бо ти насліддя матимеш у всіх народах.

Слава, і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя. Слава тобі, Боже. (Тричі)

Господи, помилуй. (Тричі) Слава, і нині:

Сідальний, глас 8: Юда нечестивий снує пожадливі грошолюбні думки,* починає діяти, нараджується і обмірковує зраду;* відпадає від світла, прийнявши темряву;* погоджується на ціну та продає Неоціненного.* Тому він, окаянний, зрадивши тебе, Господи, в нагороду за все,* що заподіяв, знаходить повішення і люту смерть.* Від його долі визволь нас, Христе Боже,* даруючи прощення гріхів тим, що з любов’ю святкують** твої пречисті страждання.

Слава, і нині: той же.

Після співу останнього сідального священик, одягнутий у фелон, відчиняє святі двері.

Диякон: І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молімо.

Люди: Господи, помилуй. (Тричі)

Євангеліє

Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священик: Мир всім.

Люди: І духові твоєму.

Диякон: Від Матея святого Євангелія читання.

Люди: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Диякон: Будьмо уважні.

Одного разу радились фарисеї, як би зловити Ісуса на слові. І вислали до нього своїх учнів разом з іродіянами. Учителю, кажуть вони, ми знаємо, що ти щирого серця і що дороги Божої навчаєш по правді і не вважаєш ні на кого, бо не дивишся на лице людей. Скажи нам, як тобі здається: чи дозволено давати кесареві податок, чи ні? Ісус, знаючи їхнє лукавство, озвався: Чого мене спокушаєте, лицеміри? Покажіть мені податковий гріш. Ті принесли йому динарій. Він спитав їх: Чий це образ і напис? Відповідають йому: Кесарів. Тоді він до них каже: Віддайте кесареве кесареві, а Боже - Богові. Почувши це, вони здивувались і, лишивши його, відійшли. Того ж самого дня приступили до нього садукеї, що кажуть, ніби нема воскресіння, і спитали його: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре бездітним, нехай брат його одружиться з його жінкою і дасть потомство братові своєму. Було в нас сім братів. Перший, одружившись, умер, не маючи потомства, і зоставив свою жінку братові своєму. Так само і другий, і третій - аж до сьомого. Нарешті, після всіх померла й жінка. У воскресінні, отже, котрого з сімох буде жінка? Всі бо мали її. Ісус у відповідь сказав їм: Помиляєтеся, бо не знаєте ні Писання, ні Божої сили. У воскресінні не женяться і не виходять заміж, але будуть, як ангели на небі. А щодо воскресіння мертвих, то хіба ви не читали слова Божого, яке вам каже: Я - Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова. Бог - не мертвих, але живих! І, чувши це, народ дивувався його навчанню. Довідавшись, що він замкнув уста садукеям, фарисеї зібралися разом. І от один із них, законовчитель, спитав його, спокушаючи: Учителю, котра найбільша заповідь у законі? Він сказав до нього: Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю: це найбільша й найперша заповідь. А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як себе самого. На цих двох заповідях стоять увесь закон і пророки. Коли фарисеї були вкупі, Ісус спитав їх: Що ви думаєте про Христа? Чий він син? Кажуть йому: Давидів. Він до них мовить: Як же Давид у натхненні називає його Господом, кажучи: Господь промовив Господеві моєму: Сиди праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів підніжком ніг твоїх. Коли, отже, Давид його називає Господом, як він може бути його сином? Ніхто не міг йому відповісти і слова, і від того дня ніхто не важився більше його питати. Тоді Ісус промовив до народу й до своїх учнів: На сідалищі Мойсея сіли книжники та фарисеї. Робіть і зберігайте все, що вони скажуть вам, але не робіть, як вони роблять. Бо вони говорять, а не роблять. В’яжуть тяжкі, не під силу, тягарі і кладуть людям на плечі; самі ж і пальцем своїм рушити не хочуть. Усі свої діла вони роблять на те, щоб бачили їх люди; поширюють свої філактери і побільшують свої китиці. Люблять перші місця на бенкетах і перші сидження в синагогах та вітання на майданах многолюдних, щоб люди звали їх: учителю! Ви ж не давайте себе звати: учителю; один бо ваш Учитель, а ви усі брати. Та й отця собі теж не іменуйте на землі: один бо у вас Отець - той, що на небі. Ані наставниками не давайте себе називати, один бо ваш Наставник - Христос. Найбільший з вас хай буде вам слугою. Хто себе вивищить, той буде принижений, а хто себе принизить, той буде вивищений. Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що людям замикаєте Царство Небесне! Самі не входите і не дозволяєте ввійти тим, які бажали б увійти. Горе вам книжники та фарисеї, лицеміри, що поїдаєте доми вдовиць і на показ довго молитесь; тим ще тяжчий приймете засуд. Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що проходите море і землю, щоб придбати одного новонаверненого, і коли знайдете, робите його удвоє більше, ніж ви, гідним пекла. Горе вам, сліпі проводирі, що кажете: Хто клянеться храмом, це - нічого; а хто клянеться золотом храму, той винуватий. Нерозумні і сліпі! Що більше - золото, чи храм, який освячує золото? І хто клянеться жертовником, це - нічого; хто ж клянеться даром, що на ньому, той винуватий. Нерозумні і сліпі! Що більше? Дар, чи жертовник, який освячує дар? Хто клянеться жертовником, той клянеться ним і всім тим, що на ньому. І хто клянеться храмом, той клянеться ним і тим, хто живе в ньому. І хто клянеться небом, той клянеться Божим престолом і тим, хто сидить на ньому. Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м’яти, кропу і кмину, а занедбуєте що найважливіше в законі: справедливість, милосердя й віру. І те слід робити, і того не слід лишати. Сліпі проводирі, що комара відціджуєте, а ковтаєте верблюда. Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що очищаєте зверху чашу й миску, а всередині вони повні здирства та нездержливости. Сліпий фарисею! Очисть спершу середину чаші й миски, щоб і назовні були чисті. Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що схожі на побілені гроби, які зверху здаються гарними, а всередині повні мертвих кісток і всякої нечисти. Отак і ви: назовні здаєтесь людям справедливі, а всередині ви повні лицемірства й беззаконня. Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що будуєте гроби пророків та прикрашуєте нагробники праведних, і кажете: Якби ми жили за батьків наших, ми не були б причетні з ними крови пророчої. Ви, таким чином, самі признаєтесь, що ви сини тих, які вбивали пророків. Доповнюйте мірку батьків ваших! Змії, гадюче кодло! Як ви можете уникнути пекельного засуду? Тому-то посилаю до вас пророків, мудреців і книжників. Ви деяких з них уб’єте й розіпнете, а деяких бичуватимете у ваших синагогах і гонитимете з міста в місто, щоб, таким чином, упала на вас уся кров праведна, пролита на землі, від крови праведного Авеля до крови Захарії, сина Варахії, якого ви вбили між святинею і жертовником. Істинно кажу вам: Усе це впаде на цей рід! Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе! Скільки разів хотів я зібрати дітей твоїх, як квочка збирає курчат своїх під крила, але ви не бажали! Ось дім лишиться вам порожній. Кажу бо вам: Ви не побачите мене віднині, доки не скажете: Благословен той, що приходить в ім’я Господнє! (Мт. 90 зач.; 22, 15-23, 39)

Люди: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Священик зачиняє святі двері.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Наприкінці псалма священик в епітрахилі (або диякон, якщо є) виходить північними дверима, стає перед святими дверима і мовить:

Спаси, Боже, людей твоїх, і благослови спадкоємство твоє; навідайся до світу твого ласкою своєю і милосердям.* Підійми знамено християн і пошли нам твоє багате милосердя – молитвами пречистої Владичиці нашої Богородиці і Вседіви Марії;* силою чесного і животворного Хреста;* заступництвом святих небесних сил безтілесних;* і святого, славного пророка, предтечі і христителя Івана;* святих, славних і всехвальних Апостолів;* святих отців наших і вселенських великих учителів і святителів: Василія Великого, Григорія Бoгoслова й Івана Золотоустого, Атанасія і Кирила;* святого отця нашого Миколая, Мирлікійського чудотворця;* святих слов’янських апостолів Кирила і Методія;* святого благовірного й рівноапостольного великого князя Володимира;* святого священномученика Йосафата;* святих, славних і переможних мучеників;* преподобних і богоносних отців наших Антонія і Теодосія Печерських та інших преподобних і богоносних отців наших;* святих і праведних богоотців Йоакима й Анни,* і святого (ім’я, якого є храм), і всіх Святих, –* молимо тебе, многомилостивий Господи, вислухай нас грішних, що молимось тобі, і помилуй нас.

Люди: Господи, помилуй (12 р.).

Священик: Благодаттю і щедротами і чоловіколюб’ям єдинородного Сина твого, з яким ти благословенний єси, з пресвятим і благим і животворним Духом, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Канон, глас 2

Канон розпочинається малою єктенією.

Виголос: Бо ти єси Цар миру і Спас душ наших, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Кондак, глас 2: Пам'ятай, душе окаянна, про останню годину:* бійся зрубання смоковниці,* і трудолюбно орудуй даним тобі талантом.** Чувай і молися, щоб не залишитися поза Христовою світлицею.

Ікос: Чому сумуєш, душе моя окаянна; чому мрієш про тимчасові турботи безкорисні, чому займаєшся скороминучим? Останній час розпочинається: і маємо розлучитись з тим, що маємо тут. Доки ще маєш час, прокинься кличучи: згрішила я перед Тобою, Спасе мій, не зрубай мене, як неплідну смоківницю, але як милосердний, Господи, змилосердися, зі страхом взиваю: нехай не залишимось поза Христовою світлицею.

Пісня 8

Ірмос: Велінню мучителя троє преподобних юнаків не підкорилися* і були вкинені у піч.* Бога сповідуючи співали:* Всі створіння Господні,* прославляйте Господа!

Приспів: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Лінь далеко від себе відкиньмо і з сіяючими свічками зустріньмо співом безсмертного Жениха Христа, кличучи: Всі створіння Господні, прославляйте Господа!

Приспів: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Нехай заспокоїть душу нашу для спілкування єлей у посудинах, щоб не на купівлю був витрачений час почестей, співаймо: Всі створіння Господні, прославляйте Господа!

Приспів: Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа,* і нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Усі ви, що від Бога талант прийняли, рівносильну благодать, за допомогою Христа, що дає його, помножте його, співаючи: Всі створіння Господні, прославляйте Господа!

Приспів: Хвалимо, прославляємо, поклоняємось Господеві,* оспівуючи і вихваляючи його по всі віки.

Катавасія: Велінню мучителя…

Священик (або диякон) з кадилом виходить перед іконою Богородиці та виголошує:

Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Чеснішу від херувимів… не співаємо, але одразу ірмос 9-ї пісні.

Пісня 9

Ірмос: Ти невмістимого Бога у лоні помістила* і радість світові народила.* Тебе оспівуємо, Пресвята Діво.

Приспів: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Ти, Добрий, сказав учням: Чувайте, бо не знаєте, в яку годину прийде Господь, щоб розплатитися з кожним.

Слава, і нині: Під час твого другого і страшного приходу, Владико, зарахуй мене до овець, що по правиці, не зважаючи на безліч моїх прогрішень.

Катавасія: Ти невмістимого Бога…

Одразу після канону священик зі святилища (або диякон перед святими дверима) виголошує малу єктенію.

Виголос: Бо тебе хвалять усі сили небесні, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Також співаємо цей світильний в понеділок, вівторок та середу:

Світлицю твою, Спасе мій, бачу прикрашену,* але одежі не маю, щоб до неї ввійти.* Дай, Світлодавче, осяйність одінню душі моєї і спаси мене. (Двічі)

Слава, і нині: той же.

Псалми 148, 149, 150

Псалом 148

Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.

Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.

Хваліте його, ви – сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.

Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.

Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.

Поставив їх на віки вічні* і дав закон, що не перейде.

Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;

Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;

Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;

Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;

Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;

Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.

Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.

Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.

Псалом 149

Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.

Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.

Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.

Господь бо ласкавий до народу свого, * оздоблює перемогою покірних.

Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.

Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.

Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.

Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.

Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

Псалом 150

Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Глас 1

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

Як увійдемо ми, недостойні, в осяйність твоїх святих?* Якщо й насмілимося ввійти у весільну світлицю,* то наша невесільна одежа нас обвинуватить,* і ми будемо викинені ангелами та зв’язані.* Очисти, Господи, наші душі з нечистоти** і спаси нас, Чоловіколюбче.

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Як увійдемо ми…

Глас 2

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

Душевним лінивством ми розіспалися, Жениху Христе,* і не набули запаленого світильника добродійности.* Ми уподібнилися до немудрих дів, забавляючись у час праці.* Не зачини, Владико, милосердя твоїх щедрот,* але розвій наш мрячний сон і підведи нас, Милостивий!* Упровадь нас з мудрими дівами у свою весільну світлицю,* де безустанно веселяться й співають чистим голосом:** Господи, слава тобі!

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Душевним лінивством ми…

Слава, і нині: глас 4: Ти чула, душе моя, про засуд того,* що заховав талант.* Не закопуй слова Божі, а проголошуй його чудеса,* щоб, помножуючи дари,** ти ввійшла у радість Господа твого.

Коли співці почнуть «Слава, і нині», священик виходить перед святі двері і після закінчення виголошує:

Слава тобі, що Світло нам показав!

Мале славослов’я

Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління.

Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.

Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.

Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.

Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.

Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.

Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки вічні.

Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.

Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.

Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.

Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.

Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже Отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, милість твоя повіки,* не покидай діло рук твоїх.

Тобі належить хвала,* тобі належить пісня.

Тобі належить слава:* Отцю, і Сину, і Святому Духові:

Нині і повсякчас,* і на віки вічні. Амінь.

Після закінчення малого славослов’я священик перед зачиненими святі дверима виголошує прохальну єктенію. Якщо є диякон, тоді він наприкінці славослов’я робить малий поклін перед святою трапезою, виходить зі святилища північними дверима, стає поруч священика і обоє роблять малий поклін перед святими дверима, відтак обертаються один до одного, віддаючи шану. Тоді священик повертається південними дверима у святилище і стає перед святою трапезою, роблячи малий поклін. Диякон ставши перед святими дверима виголошує прохальну єктенію.

Прохальна єктенія

Диякон: Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Люди, на кожне прошення: Подай, Господи.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Прощення й відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.

Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими, пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Священик: Мир всім.

Люди: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші Господеві приклоніть.

Люди: Тобі, Господи.

Священик тихо читає молитву:

Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі і тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи не добровільно, як добрий і чоловіколюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої.

Виголос: Бо до тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Стихири на стиховні

Глас 6

Прийдіть, вірні, і трудімось ревно для Владики,* що роздає слугам багатство.* Усі ми, відповідно до одержаного, помножуймо талант благодаті:* хто одержав мудрість, хай приносить добрі вчинки;* інший хай службу виконує ревно;* інший хай ділиться своєю вірою, проповідуючи невченому;* ще інший хай розсипає багатство бідним.* Тим чином ми збільшимо те, що було нам дане* і, як вірні завідувачі ласки, удостоїмося Владичної радости.** Її сподоби і нас, Христе Боже, як чоловіколюбець.

Стих: Насити нас у ранці милістю твоєю, Господи, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші. Звесели нас мірою днів, за яких ти засмутив нас, мірою літ, що в них ми зазнали горя. // Нехай виявиться твоїм слугам твоє діло,* і слава твоя – їхнім дітям.

Коли прийдеш, Ісусе, у славі з ангельськими силами* і сядеш на суддівському престолі,* не розлучи мене з собою, Пастирю добрий.* Дороги твої – праві, а розпусні – ліві.* Не погуби з козлами мене, що стільки тяжких гріхів маю,* але зарахуй мене до овець по правому боці** і спаси мене, як чоловіколюбець.

Стих: І ласка Господа, Бога нашого, нехай буде над нами, // і стверди діло рук наших;* стверди його – діло рук наших.

Жениху, кращий від усіх людей,* що нас запросив до духовного пиру на своїм весіллі!* Участю у твоїх стражданнях здійми з нас нужденну одіж гріхів,* прикрасивши нас одежею слави твоєї краси,* та вчини нас, Милосердний,** світлими учасниками твого царства.

Слава, і нині: глас 7:

Душе моя, оце Господь вручає тобі талант.* Зі страхом приймай дар і доробляйся ним* для того, хто його тобі дав.* Роздавай убогим та зроби Господа собі другом,* щоб ти стала по його правиці,* коли він прийде в славі,* та щоб почула блаженний голос:* Увійди, слуго, в радість Господа твого!* Цього, Спасе, і нас блудних сподоби** заради великої своєї милости.

Добре воно – прославляти Господа, і співати імені твоєму, Всевишній. (Двічі)

Звіщати вранці милість твою, і ночами – твою вірність. (Двічі)

Святий Боже; Пресвята Тройце; Отче наш; і оцей тропар:

Стоячи у храмі слави твоєї, Богородице,* себе на небі уявляємо.* Ти, Двері Небесні,** відчини нам двері милости твоєї.

Під час співу тропаря священик виходить перед святі двері.

Люди: Господи, помилуй (40 р.). Владико, благослови.

Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Священик: Небесний Царю, Церкву укріпи, віру утверди, народи усмири, світ утихомир, місто (або село, або обитель цю) добре збережи, і тих, що раніш спочили, в оселях праведних осели, і нас після покаяння й сповіді прийми і помилуй, як благий і чоловіколюбець.

Люди: Амінь. Господи, помилуй. (Тричі) Слава, і нині:

Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо. Іменем Господнім благослови, отче.

Священик: Молитвами святих отців наших, Господи Icyсе Христе, Боже наш, помилуй нас.

Люди: Амінь.

Молитва св.Єфрема Сирійського

Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, недбайливости, властолюб'я і пустомовства віджени від мене. (Доземний поклін)

Духа чистоти, покори, терпеливости й любови даруй мені, слузі твоєму. (Доземний поклін)

Так, Господи, Царю! Дай мені бачити гріхи мої і не осуджувати брата мого, бо ти благословенний на віки вічні. Амінь. (Доземний поклін)

Боже, милостивий будь мені грішному! Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене! Без числа нагрішив я, Господи, прости мені! (12 малих поклонів)

І знову: молитва св. Єфрема і доземний поклін.

Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі.

Люди: Слава, і нині. Господи, помилуй. (Тричі) Благослови.

Священик: Христос, що йде на добровільні страждання спасіння нашого ради, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Люди: Амінь.