Вечірня з Літургією св. Василія великого

Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий душі наші.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас. (Тричі)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші імени твого ради.

Господи, помилуй. (Тричі)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я твоє, нехай прийде царство твоє, нехай буде воля твоя, як на небі так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Священик: Бо твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Господи, помилуй (12 р.).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Прийдіте, поклонімся Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся Христові, Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.

Псалом 103

Благослови, душé моя, Гóспода!* Гóсподи, Бóже мій, ти вéльми великий!

Ти одягнýвся вéличчю і красóю,* ти свíтлом, нáче ризою, покрився.

Ти розіп’яв, ненáче намéт, нéбо,* ти збудувáв твої гóрниці в вóдах.

Із хмар собí рóбиш колісницю,* хóдиш на крилах вíтру.

Вітри своїми посланцями учиняєш,* пóлум’я вогнéнне слýгами своїми.

Ти заснувáв зéмлю на їí підвáлинах,* не захитáється по віки вíчні.

Безóднею, немóв одéжею, покрив її,* пóнад гóрами стáли вóди.

Пéред погрóзою твоєю вони тікáли,* пéред гóлосом грóму твогó тремтíли.

Підвелися гóри, зійшли долини до мíсця,* що ти їм признáчив.

Постáвив їм границю, якóї не перéйдуть,* щоб знóву покрити зéмлю.

Джерéла посилáєш у рíки,* якí течýть прóміж гóрами.

Усю звіринý, що в пóлі, вони напувáють,* дикі осли там гáсять свою спрáгу.

Над ними кýблиться небéсне птáство,* з-пóміж гілляк дає свій гóлос.

Ти напувáєш гóри з твоíх гóрниць,* земля насичується плóдом діл твоїх.

Вирóщуєш травý для скóту, зéла – на вжиток людям,* щоб хліб із землí добувáли:

Винó, що сéрце людське звеселяє, олíю, щоб від нéї яснíло обличчя,* і хліб, що скрíплює сéрце людське.

Насичуються дерéва Госпóдні,* кéдри ливáнські, що посадив їх.

На них гніздяться птиці;* бусли – на кипарисах їхнє житлó.

Висóкі гóри для óленів,* скелі – для зайцíв притулок.

Ти створив мíсяць, щоб значити пóри;* сóнце знає свій зáхід.

Навóдиш тéмряву, і ніч надхóдить,* що в ній ворýшаться усí звíрі дібрóвні.

Левенята рикáють за здóбиччю своєю,* поживи від Бóга для сéбе прóсять.

Ховáються, як тíльки зíйде сóнце,* лягáють у своїх нóрах.

Вихóдить чоловíк до свогó дíла,* і до своєї прáці аж до вéчора.

Якá їх, твоїх діл, Гóсподи, сила!* У мýдрості все ти створив, – пóвна земля твоїх створíнь.

Ось мóре велике, преширóке,* у ньóму плазунíв без лíку, звíрів малих і великих.

Там кораблí прохóдять,* є і левіятáн, якóго ти створив, щоб ним бáвитися.

Усí вони від тéбе дожидáють,* щоб дав їм у свій час поживу.

Коли даєш їм, вони її збирáють,* як розтýлюєш твою рýку, вони насичуються блáгом.

Вони бентéжаться, коли ховáєш вид свій;* як забирáєш дух у них, вони гинуть і повертáються у свій пóрох.

Зішлéш свій дух, – вони оживáють,* і ти віднóвлюєш лицé землí.

Нехáй слáва Госпóдня бýде повíки,* нехáй Госпóдь радíє твóрами своїми.

Спогляне він на зéмлю, і вонá стрясáється,* торкнéться гір, вони димýють.

Я бýду Господеві співáти пóки життя могó,* псалми співáтиму, пóки бýду жити.

Нехáй бýде приємна йомý моя пíсня;* у Гóсподі я веселитимусь.

Нехáй грíшники з землí щéзнуть, і беззакóнних бíльше нехáй не бýде.* Благослови, душé моя, Гóспода.

Слава, і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя. Слава тобі, Боже. (Тричі)

Священик мовить вечірні молитви

1. Господи щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий! Вислухай молитви наші і зверни увагу на голос моління нашого і яви нам знак милости твоєї, наведи нас на дорогу твою, щоб ходили ми в твоїй правді. Звесели серця наші, щоб ми боялись імення твого святого, бо ти великий і твориш чуда; ти Бог єдиний і немає подібного тобі між богами, Господи. Ти сильний у милості і добрий у силі, аби допомагати й утішати, і спасати всіх, хто на ім’я твоє святе уповає. Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння: Отцю, Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

2. Господи, в обуренні твоїм не картай нас, ані в гніві твоїм нас не карай, але поводься з нами за милістю твоєю, Лікарю і Зцілителю душ наших. Приведи нас до бажаної пристані твоєї, просвіти очі сердець наших на пізнання твоєї правди і дай нам останок теперішнього дня мирний і безгрішний, і ввесь час життя нашого, заради молитов святої Богородиці і всіх святих. Бо твоя влада і твоє царство, і сила, і слава: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

3. Господи, Боже наш! Згадай нас грішних і недостойних слуг твоїх, коли призиваємо святе ім’я твоє, і не осороми нас, коли очікуємо милости твоєї, але вислухай, Господи, усі наші спасенні прохання, і вчини нас достойними любити і боятися тебе від усього серця нашого і творити в усьому волю твою. Бо ти є добрий і чоловіколюбний Бог, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

4. Невмовкаючими піснями і неустанними величаннями святих сил оспівуваний, наповни уста наші хвалінням твоїм, щоб віддавати шану імені твоєму святому; і дай нам частку і спадкоємство з усіма, що почитають тебе в правді і зберігають заповіді твої, молитвами святої Богородиці і всіх святих твоїх. Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

5. Благословенний ти, Господи Боже, Вседержителю, що знаєш думки людські, що відаєш те, чого ми потребуємо, і багато більше, ніж ми просимо, або розуміємо. Самий ти, чоловіколюбний Царю, у всьому добрий, задовольни нас багатством твоїх ласк, щоб ми непостидною совістю призивали святе ім’я твоє; і не введи нас у спокусу, але визволь нас від злого, і провидінням твоїм дай нам усе корисне. Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

6. Господи, Гоcподи, що пречистою твоєю долонею все утримуєш, що довго терпиш нам усім, і жалієшся задля нашої злоби! Згадай твої милості і ласки, відвідай нас у твоїй доброті і дай нам пройти й останок нинішнього дня вільним від різних затій лукавого, і збережи наше життя без напастувань, благодаттю Святого Твого Духа, – милістю, щедротами і чоловіколюб’ям єдинородного Сина твого, з яким і ти є благословенний, з пресвятим, добрим і животворним твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

7. Боже великий і дивний, що несказанною добрістю і багатим промислом усім управляєш, і Дав нам земні добра й запевнив нам обіцяне царство уділеними ласками впродовж цього дня, остерігши нас від усякого лиха! Дай нам і решту непорочно докінчити перед святою твоєю славою і величати тебе одного і доброго, і чоловіколюбного Бога нашого. Бо ти Бог наш і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

8. Боже великий і вишній, в тебе одного є безсмертність і в світлі живеш недоступнім. Ти все створіння мудро створив, відокремив світло від темряви і сонце поклав, щоб правити днем, а місяць і зорі, щоб володіли ніччю, нас же грішних вчинив достойними і в теперішню годину стати перед твоїм обличчям, щоб тебе визнавати і принести тобі вечірнє славослов’я. Направ, Чоловіколюбче, молитву нашу, немов кадило, перед тобою і прийми її, як благовонний запах. Дай нам мирний цей вечір і близьку вже ніч; зодягни нас у броню світла; визволь нас від нічного страху і всякої речі, що в темряві з’являється, і дай сон, що його ти дарував на відпочинок нашій немічності, вільний від усякого маріння диявольського. Владико, давче добра, хай і на нашій постелі, бувши тобі милими, згадуємо вночі твоє ім’я і, просвічувані навчанням твоїх заповідей, встанемо в душевній радості до звеличування твоєї доброти, приносячи твоєму милосердю молитви і моління, за наші і всіх твоїх людей провини. Відвідай їх задля молитов святої Богородиці. Бо ти є добрий і чоловіколюбний Бог, і тобі віддаємо славу: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Мирна єктенія

Диякон: В мирі Господеві помолімся.

Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.

За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.

За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

За святішого вселенського Архиєрея (ім'я), Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого (ім'я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім'я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім'я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся.

За місто це (або за село це, або за обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених, і за спасіння їх, Господеві помолімся.

Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Священик: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Псалом 140

Глас 2

Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Вислухай мене, Господи.* Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Почуй голос моління мого,* коли я взиваю до тебе.* Вислухай мене, Господи.

Нехай піднесеться молитва моя,* як кадило перед тобою;* підношення рук моїх,* жертва вечірня.* Вислухай мене, Господи.

Постав, Господи, моїм устам сторожу;* до дверей губ моїх – варту!

Не дай схилитися серцеві моєму* до чогось злого.

Ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня, –* ні ласощів їхніх я не хочу їсти.

Нехай праведник по-доброму б’є мене й виправляє,* а олія грішного нехай не намастить голови моєї.

Я все-таки молитимусь,* незважаючи на їхні злі вчинки.

Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі,* то почують,

що слова мої любі.

Немовби хтось розбив і розрив землю,* розкидано їхні кості перед адом.

Бо до тебе, Господи, мій Боже, мої очі;* до тебе прибігаю, не губи душі моєї.

Збережи мене від петлі, що її наставили на мене,* і від сильця тих, що творять беззаконня.

Нехай грішники впадуть у власні сіті всі разом,* а я пройду безпечно.

Псалом 141

Я голосом моїм до Господа взиваю,* я голосом моїм до Господа молюся.

Скаргу мою перед ним виливаю,* мою скруту йому я виявляю.

Коли тривожиться в мені дух мій, ти знаєш мою стежку.* На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.

Поглянь праворуч і подивися:* нема нікого, хто дбав би за мене.

Нема куди мені втікати,* нема нікого, хто піклувався б мною.

До тебе, Господи, взиваю й кажу:* Ти моє прибіжище, в землі живих ти – моя доля!

Зверни увагу на моє благання,* бо я вельми нещасний.

Спаси мене від гонителів моїх,* бо вони сильніші від мене.

Глас 2

Стих: Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

Сьогодні збігається злочинне зборище,* щоб Творця і Будівника всесвіту передати Пилатові.* О, беззаконні і невірні!* Як же вони заходяться судити того,* хто прийде судити живих і мертвих,* і приготовляють на муки того, хто виліковує пристрасті?* Довготерпеливий Господи,** велика твоя милість! Слава тобі!

Стих: Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Псалом 129

Стих: З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Беззаконний Юда, що на вечері* замочив свою руку в миску* разом з тобою, Господи,* простяг до беззаконних руки, щоб узяти срібняки;* обміркувавши ж ціну мира,* не боявся продати тебе неоціненного* і простягнув ноги, щоб ти їх обмив.* Він лукаво поцілував тебе, Владико,* щоб передати беззаконним,* відрікся апостольського збору і кинув срібну тридцятку,* та й не бачив твого на третій день воскресіння,** через яке ти помилуй нас!

Стих: Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Юда, облудний зрадник,* зрадливим поцілунком передав Спаса Господа* і, як раба, продав Пана всього створіння.* Як овечка на заколення, так пішов Божий Агнець,** Син Отця, єдиний багатомилостивий.

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Стих: Від ранньої сторожі до ночі,* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Раб і хитрун – Юда –* учень і зрадник, друг і диявол насправді показався.* Бо ходив за Учителем і вивчав,* як його зрадити, міркуючи собі:* Видам його і придбаю велике багатство.* Хотів він і миро продати та схопити підступно Ісуса,* видаючи поцілунком Христа.* І, як ягнятко на заколення, так іде Агнець Божий,** єдиний милосердний і чоловіколюбець.

Стих: Бо в Господа милість і відкуплений велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Псалом 116

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Агнець, що його прорік Ісая,* іде на добровільну смерть* і дає плечі на рани, щоки ж на удари;* не відвертає лиця свого від зневажливих плювків і глузування,* та приймає засуд на смерть нечестиву.* Все добровільно приймає він, Безгрішний,** щоб усім дарувати воскресіння з мертвих.

Стих: Велике бо до нас його милосердя,* і вірність Господа повіки.

Слава, і нині: глас 6:

Воістину єхидний Юда нащадок тих, що їли манну в пустині* і ремствували на того, що їх годував.* Вони, невдячні, ще мали в устах їжу і вже Бога зневажали.* – І цей безбожник, маючи в устах небесний Хліб,* готував на Спаса зраду.* О, душе ненаситна! О, люте зухвальство!* Воістину він їхній син беззаконний,* тому разом з ними приймає засуд.* Хто його гостить, того він продає –* Господа, який його любив, видає на смерть.* Спаси, Господи, душі наші від такої нелюдяности,** бо ти єдиний у довготерпінні невимовний.

Диякон: Премудрість, прості.

«Світло тихе»

Світло тихе святої слави безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе! Доживши до заходу сонця, бачивши світло вечірнє, славимо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога.

Достойно є повсякчас прославляти тебе голосами побожними, Сину Божий, що життя даєш усьому світу, тому увесь світ славить тебе.

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Мир всім.

Диякон: Премудрість, будьмо уважні.

Прокімен, глас 1: Спаси мене, Господи,* від людини лукавої,* від чоловіка зрадливого охорони мене.

Стих: Від тих, що злобу в серці замишляють увесь день.

Диякон: Премудрість.

Читець: З книги Виходу читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець: Сказав Господь Мойсеєві: «Йди до людей та й освячуй їх, сьогодні й завтра; нехай повиперають одежу свою і стануть готові до третього дня, бо третього дня зійде Господь на очах усього народу на Синай-гору. Ти окреслиш для людей з усіх боків межі і попередиш: бережіться виходити на гору, а то й не доторкайтесь її підніжжя. Хто доторкнеться до гори, тому смерть. Ніхто нехай не доторкається до неї, бо буде побитий камінням або прошитий стрілою. Чи то людина, чи скотина – не останеться живим. А як протяжно засурмлять у ріг, тоді зійдуть на гору». Спустивсь Мойсей з гори та й освятив людей, і повиперали вони свою одежу. Він сказав людям: «Будьте готові на третій день; не сходьтеся з жінками». Третього дня, як розвиднялося, загриміли громи, спалахнули блискавки, й тяжка хмара нависла над горою, страх могутньо засурмило в ріг, і задрижали всі люди в таборі. Вивів Мойсей людей до Бога з табору, і стали вони під горою. Гора ж Синай уся димувала від того, що Господь у полумені спустився на неї. І підіймався той дим, мов кіптява з горна, а вся гора стрясалася вельми. А трубний звук гучав дедалі голосніш та голосніш; Мойсей говорив, а Бог відрікав йому в громі. (Вих. 19, 10-19)

Прокімен, глас 7: Вирятуй мене від ворогів моїх, Боже,* і визволь мене від тих, що повстають на мене.

Стих: Спаси мене від тих, що чинять беззаконня.

Диякон: Премудрість.

Читець: З книги Йова читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець: Озвався Господь із бурі до Йова і мовив: «Хто то такий затемнює мої задуми нерозважливими словами? Підпережи, як мужеві годиться, твої крижі: бо я питатиму тебе – спробуй мене навчати! Де ти був, як я закладав землю? Скажи, як маєш розум. Хто визначив їй міру, – може знаєш, або хто простягнув лінію над нею? На чім підвалини її оперто, або хто поклав її наріжний камінь під радісні співи ранніх зір, під оклики веселі всіх синів Божих? Хто зачинив ворітьми море, коли воно, ринувши, виходило з материнського лона? Коли я зробив для нього одіж-хмару і пелену для нього – густу мряку? Границю я йому призначив, поклав засуви й ворота й мовив: Ось поки дійдеш, далі не перейдеш! Ось тут розіб’ються твої надимані хвилі! Чи на віку твоєму ти повелів коли-небудь ранкові, вказав зорі належне місце, щоб вона ухопила за краї землю і щоб безбожників струсила з неї? Вона міняє вид свій, мов глина для печатки, стає барвистою, немов одежа. І в грішників відібрано їхнє світло, і ломиться піднесена рука. Чи зійшов ти колись до джерел моря? Походжав дном безодні? Чи відкрилися тобі ворота смерти? Чи бачив ти брами смертельної тіні? Чи обійняв оком світ широкий? Скажи, коли усе те знаєш! Де та дорога - до світла оселі, і темрява, - де її місце, щоб привести їх до їхнього житла, направити їх до їхнього дому? Ти знаєш, бо ж ти вже тоді народився, і число днів твоїх велике. Доходив ти колись до сховищ снігу? Чи, може, бачив склади граду, що я тримаю на час-пору смутку, на день війни та битви?». Відповів Йов Господеві й мовив: «Знаю, що ти все можеш; усе, що задумаєш, зробити спроможен. Хто ж то такий, що затемнює задум невіданням? Тому я говорив про те, чого не розумію; про чуда, мені незбагненні, що їх не знаю. Вчуй же, я буду говорити; питатиму тебе, – навчай мене. Я чув лиш те, що говориться про тебе, але тепер на власні очі тебе виджу!» (Йов. 38,1-13; 16-17; 42, 1-5)

Диякон: Премудрість.

Читець: З книги пророка Ісаї читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець: Господь Бог дав мені язик учнів, щоб я підтримував моїм словом знесиленого. Щоранку будить він, будить моє вухо, щоб я, як учень, слухав. Господь Бог відтулив мені вухо, і я не спротивився, назад не сахнувся. Плечі мої віддав я тим, які мене били; щоки мої тим, які бороду в мене рвали; обличчя мого не відвертав я від плювків та глузування. Та Господь Бог мені допомагає, тому я не осоромлюся. Тому і тримаю моє обличчя, мов кремінь: я знаю, що не застидаюся. Близько мене мій виправдувач. Хто посміє сперечатися зі мною? Станьмо разом! Хто мій супротивник? Нехай наблизиться до мене! Ось Господь Бог мені допомагає; хто мене осудить? Усі вони, немов одежа, розпадуться; міль їх поточить. Хто з-поміж вас Господа боїться, нехай на голос його Слуги зважає! Хто ходить у темряві, в кого нема світла, нехай на ім’я Господнє вповає й покладається на Бога свого! Ви всі, що розкладаєте вогонь, розжарюєте стріли, ідіть у жар вашого вогню, поміж ті стріли, що їх запалили! Це буде вам з моєї руки: лежатимете в муках! (Іс. 50, 4-11)

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господу помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Люди: Тобі, Господи.

Священик: Бо Ти святий єси, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас.

Диякон: І на віки віків.

Люди: Амінь.

Трисвяте

Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Святий безсмертний, помилуй нас.

Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас.

Прокімен

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Мир всім.

Диякон: Премудрість, будьмо уважні.

Співці співають прокімен зі стихом.

Прокімен, глас 7: Князі народні зібралися разом* на Господа і на Христа його. (Пс 2)

Стих: Чому заворушилися народи, і люди намислили суєтне?

Апостол

Диякон: Премудрість.

Читець: До Коринтян першого послання святого апостола Павла читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Браття! Я бо, що прийняв від Господа, те й передав вам: Господь Ісус тієї ночі, якої був виданий, узяв хліб і, віддавши хвалу, розламав і сказав: «Прийміть, їжте: Це є моє тіло, що за вас ламається. Робіть це на мій спомин». Так само й чашу по вечері, кажучи: «Ця чаша – Новий Завіт у моїй крові. Робіть це кожний раз, коли будете пити, на мій спомин». Бо кожного разу, як їсте хліб цей і п'єте цю чашу, звіщаєте смерть Господню, аж поки він не прийде. Тому, хто буде їсти хліб або пити чашу Господню недостойно, буде винний супроти тіла і крови Господньої. Хай, отже, кожний випробує себе самого і тоді їсть цей хліб і п'є цю чашу. Бо хто їсть і п'є, не розрізняючи, що то тіло Господнє, суд собі їсть і п'є. (1 Кор. 149 зач.; 11, 23-29)

Коли ж скінчиться апостол, мовить священик: Мир Тобі.

Диякон: Премудрість, будьмо уважні.

Люди: Алилуя, зі стихами.

Диякон кадить.

Алилуя, глас 6: Блаженний, хто дбає про бідного й убогого, у день лютий визволить його Господь

Стих: Вороги мої говорили зле про мене: Коли він помре й загине ім’я його?

Стих: Той, що їв хліб мій, підняв змову проти мене.

Молитва перед Євангелієм

Священик: Засвіти в серцях наших, чоловіколюбче Владико, нетлінне світло Твого богопізнання і відкрий мисленні очі наші, щоб ми розуміли Твої євангельські проповідування.

Вложи в нас і страх блаженних Твоїх заповідей, щоб ми, перемігши всі тілесні похоті, провадили духовне життя, думаючи і діючи все, що угодне Тобі.

Бо Ти єси просвічення душ і тілес наших, Христе Боже, і Тобі славу возсилаємо з безначальним Твоїм Отцем, і пресвятим, і благим, і животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Диякон: Благослови, владико, благовістителя святого апостола і євангелиста (ім’я).

Священик, благословляючи його:

Бог, молитвами святого славного, всехвального апостола і євангелиста (ім’я), нехай дасть Тобі слово благовістити силою великою для сповнення Євангелія возлюбленого Сина Свого, Господа нашого Ісуса Христа.

Євангеліє

Священик: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія. Мир всім.

Люди: І духові Твоєму.

Диякон: Від Матея святого Євангелія читання.

Люди: Слава страстям твоїм, Господи.

Священик: Будьмо уважні.

Диякон читає Євангеліє.

Сказав Господь своїм учням: «Ви знаєте, що через два дні буде Пасха й Син Чоловічий буде виданий на розп’яття». Тоді зібралися первосвященики і старші народу в палаті первосвященика, що звався Каяфа, і радились, як би підступом схопити Ісуса і вбити. Тільки ж казали: «Не в свято, щоб не було в народі заколоту». І коли Ісус був у Витанії, в домі Симона прокаженого, підійшла до нього одна жінка з алябастровою плящиною, повною вельми дорогого мира, і вилляла йому на голову, як він сидів при столі. Побачивши це, учні нарікали й казали: «Навіщо таке марнотратство? Це можна б було дорого продати і дати бідним!» Ісус зауважив це й сказав їм: «Чому ви докучаєте цій жінці? Вона зробила добре діло для мене: завжди бо бідних маєте з собою; мене ж не завжди маєте. Виливши це миро на моє тіло, вона вчинила те на мій похорон. Істинно кажу вам: Де тільки буде проповідуватись ця Євангелія по всьому світі, оповідатиметься і про те, що вона зробила, їй на спомин». Тоді один із дванадцятьох, що звався Юда Іскаріотський, пішов до первосвящеників і каже: «Що хочете мені дати, я вам його видам?» Ті відважили йому тридцять срібняків. І з того часу він шукав доброї нагоди, щоб його видати. Першого дня Опрісноків приступили учні до Ісуса і питають: «Де хочеш, щоб ми приготовили тобі їсти Пасху?» Він відповів їм: «Ідіть до такого й такого в місто і скажіть йому: Учитель каже: Час мій близько, у тебе я справлю Пасху з учнями моїми». Учні зробили так, як їм велів Ісус, і приготовили Пасху. Коли ж настав вечір, він сів до столу з дванадцятьма учнями. (Мт. 26, 1-20)

Ісус, знаючи, що Отець дав йому все в руки і що він вийшов від Бога і вертається до Бога, - встав від вечері, скинув одежу, узяв рушник і підперезався. Тоді налив води до умивальниці й почав умивати учням ноги і обтирати рушником, яким був підперезаний. Підходить, отже, до Симона Петра, і той йому каже: «Ти, Господи, вмиватимеш мені ноги?» Ісус у відповідь каже йому: «Те, що роблю, ти тепер не знаєш; зрозумієш потім.» Петро йому каже: «Ні, не митимеш мені ніг повіки!». Ісус йому відповідає: «Коли я тебе не вмию, не матимеш зі мною частки». Каже до нього Симон Петро: «Господи, не тільки ноги, але й руки, і голову!» Ісус каже йому: «Тому, хто обмитий, нічого не треба вмивати, крім самих ніг; увесь бо він чистий. І ви чисті, але не всі». Знав бо, хто мав зрадити його зрадити, тому й мовив: «Не всі ви чисті». Обмивши їм ноги, надів знову одежу, сів до столу і каже до них: «Чи знаєте, що я зробив вам? Ви звете мене: Учитель, Господь, і добре кажете, бо я є. Коли, отже, я, Господь і учитель, умив вам ноги, і ви повинні мити ноги один одному. Я дав вам приклад, щоб, як я зробив вам, так і ви робили. Істинно, істинно кажу вам: Слуга не більший від пана свого, і посланий не більший від того, хто послав його. Знаючи те, щасливі будете, коли так чинитимете. (Ів. 13, 3-17)

І коли вони їли, він промовив: «Істинно кажу вам: Один з вас мене зрадить». Засмучені глибоко, почали кожний з них питувати його: «Чи то часом не я, Господи?» Він відповів: «Хто вмочив зо мною руку в миску, той мене зрадить. Син Чоловічий іде, як написано про нього, та горе тому чоловікові, що зрадить Сина Чоловічого. Ліпше було б тому чоловікові не народитись!» Юда, зрадник його, і собі озвався: «Чи то часом не я, Учителю?» Каже Ісус до нього: «Ти мовив». Якже вони їли, Ісус узяв хліб, поблагословив, розламав і дав учням, кажучи: «Беріть, їжте: це моє тіло.» Потім узяв чашу, воздав хвалу і подав їм, кажучи: «Пийте з неї всі, бо це кров моя Нового Завіту, яка за багатьох проливається на відпущення гріхів. Кажу вам: Не питиму віднині з цього виноградного плоду аж до того дня, коли питиму його новим з вами в Царстві Отця мого». І, відспівавши хвалу, вони вийшли на Оливну гору. Тоді Ісус сказав їм: «Усі ви зневіритесь у мені цієї ночі. Написано бо: Ударю пастиря, і розбіжаться вівці стада. Але після мого воскресіння я випереджу вас у Галилеї». Озвався тоді Петро і каже йому: «Навіть якби всі зневірились у тобі, я не зневірюся ніколи». Ісус мовив до нього: «Істинно кажу тобі: Цієї ж ночі, перше ніж заспіває півень, ти тричі відречешся від мене». Каже йому Петро: «Навіть якби я мав з тобою вмерти, не відречуся від тебе!» Так само говорили всі учні. Тоді Ісус приходить з ними на місце, зване Гетсиманія, і каже до учнів: «Сидіть тут, поки я піду та помолюся там». І взяв Петра з собою і двох синів Заведея, і почав скорбіти та тужити. І сказав їм: «Душа моя смутна до смерти. Зостаньтесь тут і чувайте зо мною». І, пройшовши трохи далі, упав лицем до землі, молячися і промовляючи: «Отче мій, якщо можливо, нехай мине мене ця чаша. Одначе, не як я бажаю, але - як ти». (Мт. 26, 21-39)

Тоді з’явився йому ангел з неба, що підкріплював його. Повний скорботи та тривоги, він ще ревніше молився, і піт його став, мов каплі крови, що падали на землю. (Лк. 22, 43-44)

Підвівшись від молитви, вернувся він до учнів і, бачачи, що вони заснули, каже до Петра: «То так ви й однієї години не могли чувати зо мною? Чувайте й моліться, щоб не ввійшли у спокусу, бо дух бадьорий, але тіло немічне». Знову, вдруге відійшов він і почав молитись: «Отче мій, коли ця чаша не може минути, щоб я її не пив, хай буде твоя воля!» І, вернувшися, знову побачив, що вони спали, бо очі в них були отяжілі. Лишив він їх, пішов знову і почав молитись утретє, повторюючи ті самі слова. Потім вернувся до учнів і каже до них: «Спіть і відпочивайте! Наблизилась уже година, і Син Чоловічий буде виданий грішникам у руки. Уставайте, ходімо! Ось наблизився мій зрадник». Він говорив ще, як надійшов Юда, один з дванадцятьох, і з ним і сила народу з мечами та дрючками, від первосвящеників та старших народу. Зрадник його дав їм знак, кажучи: «Кого я поцілую, то він, беріть його». І відразу підійшов він до Ісуса і каже: «Радуйся, мій учителю!» І поцілував його. Ісус його питає: «Чого прийшов ти, друже?» І зараз ті приступили, наклали на Ісуса руки і схопили його. Аж тут один із тих, що були з Ісусом, простягнув руку, вихопив меч і, вдаривши слугу первосвященика, відтяв йому вухо. Ісус сказав до нього: «Вклади твій меч назад до піхви: всі бо, що за меч беруться, від меча загинуть. Чи гадаєш, що я не міг би попросити Отця мого, і він зараз же не дав би мені більш, як дванадцять легіонів ангелів? Як же тоді збулося б Писання, що воно так мусить статись?» Тоді Ісус промовив до народу: «Немов на розбійника вийшли ви з мечами та дрючками, щоб мене схопити! Щодня сидів я, навчаючи у храмі, і ви мене не взяли. Та все це сталося, щоб збулися Писання пророків». Тоді всі учні лишили його і втекли. Ті, що схопили Ісуса, повели його до первосвященика Каяфи, де зібралися книжники та старші. Петро ж ішов слідом за ним здалека, аж до палати первосвященика і, увійшовши до середини, сів із слугами, щоб побачити, чим воно скінчиться. Первосвященики та ввесь синедріон шукали ложного свідоцтва на Ісуса, щоб його вбити, і не знайшли, дарма що було з’явилось багато ложних свідків. Нарешті прийшло двоє і кажуть: «Цей казав: Я можу зруйнувати храм Божий і за три дні його відбудувати». Тут підвівся первосвященик і сказав до нього: «Нічого не заперечуєш, що вони на тебе свідчать?» Але Ісус мовчав. Первосвященик каже до нього: «Заклинаю тебе живим Богом, щоб ти сказав нам, чи ти Христос, Син Божий». Тоді Ісус сказав до нього: «Ти мовив. Тільки ж кажу вам: Віднині побачите Сина Чоловічого, який сидітиме праворуч Всемогутнього і йтиме на небесних хмарах». Тоді первосвященик роздер свою одежу, кажучи: «Він сказав богохульство! Нащо нам іще свідків? Ось ви тепер чули богохульство! Як вам здається?» Ті відповіли: «Він винен смерти». Тоді вони почали плювати йому в лице та бити кулаками; інші ж били його в лице і промовляли: «Проречи нам, Христе, хто тебе вдарив?» Петро ж сидів надворі. Аж тут одна слугиня підійшла до нього і каже: «І ти був з Ісусом Галилеєм». Але той перед усіма відрікся і заявив: «Не знаю, що говориш». Коли ж він вийшов до воріт, узріла його інша і каже до тих, що там були: «Цей був з Ісусом з Назарету». Він знову, кленучись, відрікся: «Не знаю я цього чоловіка». Трохи згодом приступили ті, що там стояли, і заговорили до Петра: «Ти таки справді один з них, бо і твоя вимова тебе виявляє». Тоді Петро почав клястися та божитися: «Я не знаю цього чоловіка». І враз заспівав півень. І Петро згадав слово, що Ісус сказав був: «Раніше, ніж півень заспіває, ти тричі відречешся мене». І, вийшовши звідтіль, заплакав гірко. Якже настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду на Ісуса, щоб його вбити. І, зв’язавши його, повели і видали правителеві Пилатові. (Мт. 26, 40–27, 2)

Люди: Слава довготерпінню твоєму, Господи.

Єктенія усильного благання

Диякон: Промовмо всі з усієї душі із усієї мислі нашої промовмо.

Люди: Господи, помилуй.

Господи вседержителю, Боже отців наших, молимось Тобі,вислухай і помилуй.

Люди: Господи, помилуй.

Помилуй нас, Боже по великій милості Твоїй, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй (3).

Молитва усильного благання

Священик: Господи Боже наш, усильне це моління прийми від рабів Твоїх, і помилуй нас по множеству милости Твоєї, і щедроти Твої зішли на нас і на всіх людей Твоїх, що очікують від Тебе багатої милости.

Диякон: Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, і за блаженнішого Патріярха нашого (ім’я), і преосвященнішого Архиєпископа й Митрополита нашого Кир (ім’я), боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), [у монастирях: і за всечесніших отців наших, Архимандрита (ім’я), Протоігумена (ім’я), Ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужили у святім храмі цім [у монастирях: у святій обителі цій], і за отців наших духовних, і всю во Христі братію нашу.

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Тут можна додати інші прошення.

Ще молимось за предстоячих людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

(Якщо скорочується Літургію, перейди до Тільки вірні, ще і ще...).

Єктенія за оглашенних

Диякон: Вірні, за оглашенних помолімся, щоб Господь помилував їх.

Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.

Огласив їх словом істини.

Відкрив їм Євангеліє правди.

Приєднав їх до святої своєї соборної й апостольської Церкви.

Спаси, помилуй, заступи й охорони їх, Боже, Твоєю благодаттю.

Щоб і вони з нами славили пречесне й величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Єктенія за вірних

Диякон: Тільки вірні, ще і ще в мирі Господу помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

(Якщо скорочується Літургію, перейди до Премудрість. Щоб під владою...)

Перша молитва вірних

Священик: Ти, Господи, показав нам це велике таїнство спасення; Ти сподобив нас, смиренних і недостойних рабів Твоїх, бути служителями святого Твого жертовника. Ти силою Святого твого Духа вчини нас здатними до служби цієї, щоб ми, неосудно станувши перед святою славою Твоєю, принесли Тобі жертву хвали. Ти бо дієш усе в усіх. Дай, Господи, щоб і за гріхи наші, і за людські невідання, була прийнятна і приємна жертва наша перед Тобою.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Премудрість.

Священик: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклонення, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Диякон: Ще і ще в мирі Господу помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

Друга молитва вірних

Священик: Боже, Ти, що в милості і щедротах посітив смирення наше, поставив нас, смиренних, і грішних, і недостойних рабів Твоїх, перед святою славою Твоєю служити святому Твоєму жертовникові. Ти укріпи нас силою Святого Твого Духа на службу цю і дай нам слово на відкривання уст наших, щоб призивати благодать Святого Твого Духа на дари, що мають бути предложені.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Премудрість.

Священик: Щоб, під владою Твоєю завжди бережені, Тобі славу возсилали, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Вечері твоєї тайної

Глас 6

Вечері твоєї тайної нині, Сину Божий,* за причасника мене прийми.* Я бо ворогам твоїм тайни не повім,* ні як Юда поцілунку я тобі не дам, але, як розбійник, визнаю тебе:** Пом’яни мене, Господи, у царстві твоїм.

Молитва Херувимської пісні

Священик: Ніхто не достойний із зв’язаних тілесними похотями і пристрастями приходити, або приближатися, або служити Тобі, царю слави, бо служити Тобі – велике і страшне й самим небесним силам.

Та, одначе, ради несказанного й безмірного Твого чоловіколюбія, безперемінно й незмінне став Ти чоловіком, і архиєрей нам був єси, і богослужебної цієї і безкровної жертви священнодійство передав Ти нам, як Владика всіх. Ти бо єдиний, Господи Боже наш, володієш небесними і земними, Тебе на престолі херувимському носять, Ти серафимів Господь і цар Ізраїлів, Ти єдиний святий і в святих спочиваєш. Тебе, отже, молю, єдиного благого і благоуважного:

Споглянь на мене, грішного й непотрібного раба Твого, і очисти мою душу й серце від совісти лукавої. І зроби мене спосібним, силою Святого Твого Духа, одягненого благодаттю священства, стати перед цією Твоєю святою трапезою і священнодіяти святе і пречисте Твоє тіло і чесну кров.

Бо до Тебе приходжу, приклонивши мою шию, і молюся Тобі, щоб Ти не відвернув лиця Твого від мене, ні не відкинув мене з отроків Твоїх, а сподоби мене, щоб я, грішний і недостойний раб твій, приніс Тобі ці дари; Ти бо єси той, хто приносить, і кого приносять, і хто приймає, і кого роздають, Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо з безначальним Твоїм Отцем, і пресвятим, і благим, і животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

По молитві і кадженні священик і диякон мовлять разом Херувимську пісню тричі і щоразу поклоняються один раз:

Тоді відходять до проскомидійника і священик кадить чесні дари, молячись:

Боже, милостивий будь мені, грішному.

Диякон: Візьми, владико.

Священик: Піднесіть руки ваші до святині і благословіть Господа.

Великий вхід із чесними дарами

Диякон: Всіх вас, православних християн, нехай пом’яне Господь Бог у царстві своїм завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Священик: Святішого вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, і блаженнішого Патріярха нашого (ім’я), і преосвященнішого Архиєпископа й Митрополита нашого Кир (ім’я), боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), [у монастирі: всечеснішого отця нашого, Архимандрита (ім’я), Протоігумена (ім’я), Ігумена (ім’я)], і ввесь священичий, дияконський і монаший чин, Богом бережений народ наш, правління і все військо, благородних і приснопам’ятних ктиторів і доброчинців святого храму цього (святої обителі цієї), і всіх вас, православних християн, нехай пом’яне Господь Бог у царстві своїм завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Молитва після поставлення чесних дарів

Священик: Благообразний Йосиф, з древа знявши пречистеє тіло Твоє, плащаницею чистою обвив і ароматами, в гробі новім, покривши, положив.

Ущаслив, Господи, благоволінням Твоїм Сіон і нехай здвигнуться стіни єрусалимські. Тоді уподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення, тоді положать на вівтар твій тельців.

Священик до диякона: Пом’яни мене, брате й сослужителю.

Диякон до нього: Нехай пом’яне Господь священство Твоє в царстві своїм.

Помолися за мене, сослужителю мій.

Диякон: Дух Святий найде на Тебе і сила Вишнього осінить Тебе.

Той же Дух нехай співдіє з нами всі дні життя нашого.

Диякон: Пом’яни мене, владико святий.

Нехай пом’яне Тебе Господь Бог у царстві своім завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Диякон: Амінь.

Прохальна, єктенія

Диякон: Сповнім молитву нашу Господеві.

Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.

За предложені чесні дари Господу помолімся.

За святий храм цей, і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господу помолімся.

Щоб ізбавитися нам від усякої скорби, гніву й нужди, Господу помолімся.

(Якщо скорочується Літургію, перейди до Щедротами...).

Молитва приношення

Священик: Господи Боже наш, що створив нас і увів в оце життя, показав нам путі до спасення, дарував нам відкриття небесних таїнств, – Ти бо єси той, хто поставив нас на службу оцй силою Духа Твого Святого. Благозволь ото, Господи, стати нам служителями нового Твого заповіту, слугами святих Твоїх таїнств; прийми нас, що приближаємося до святого Твого жертовника, по множеству милости Твоєї, щоб ми стали достойними приносити Тобі цю словесну і безкровну жертву за наші гріхи і людські невідання; прийнявши її у святий, і пренебесний, і мисленний твій жертовник, як приємний запах, зішли нам благодать Святого Твого Духа.

Споглянь на нас, Боже, і подивись на цю нашу службу, і прийми її, як прийняв єси Авелеві дари, Ноєві жертви, Авраамові всепалення, Мойсееві і Аронові священства, СамуІлові мирні жертви. Як Ти прийняв від святих Твоїх апостолів істинну цю службу, так і з рук нас, грішних, прийми ці дари в благості Твоїй, Господи, щоб ми, сподобившись служити без пороку святому Твоєму жертовникові, знайшли нагороду вірних і мудрих управителів у страшний день Твоєї праведної відплати.

Заступи, спаси і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Дня всього звершеного, святого, мирного й безгрішного у Господа просім.

Люди, на кожне прошення: Подай, Господи.

Ангела миру, вірного наставника, хоронителя душ і тілес наших у Господа просім.

Прощення й відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Доброго й пожиточного душам нашим і миру для світу у Господа просім.

Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.

Християнської кончини життя нашого, безболізної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшнім судищі Христовім просім.

Люди: Тобі, Господи.

Священик: Щедротами єдинородного Сина Твого, що з ним благословен єси, з пресвятим, і благим, і животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Священик: Мир всім.

Люди: І духові твоєму.

Диякон: Возлюбім друг друга, щоб однодумно визнавати.

Люди: Отця, і Сина, і Святого Духа, Тройцю єдиносущну і нероздільну.

Священик поклоняється тричі, мовлячи:

Возлюблю Тебе, Господи, кріпосте моя, Господь – твердиня моя і прибіжище моє (3).

Диякон: Двері, двері в премудрості будьмо уважні.

Символ віри

Вірую в єдиного Бога Отця, вседержителя, творця неба і землі, і всього видимого і невидимого.

І в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, єдинородного, від Отця родженого перед усіма віками, – світло від світла. Бога істинного від Бога істинного, родженого, несотвореного, єдиносущного з Отцем, що через нього все сталося.

Він задля нас, людей, і нашого ради спасення зійшов із небес, і воплотився з Духа Святого і Марії Діви, і стався чоловіком.

І був розп’ятий за нас за Понтія Пилата, і страждав, і був похований, і воскрес у третій день, згідно з писанням. І вознісся на небо, І сидить праворуч Отця. І вдруге прийде зо славою судити живих і мертвих, а його царству не буде кінця.

І в Духа Святого, Господа животворящого, що від Отця [і Сина] ісходить, що з Отцем і Сином рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків.

В єдину, святу, соборну й апостольську церкву.

Ісповідую одне хрещення на відпущення гріхів.

Очікую воскресення мертвих і життя будучого віку. Амінь.

Анафора

Диякон: Станьмо гідно, станьмо зі страхом, будьмо уважні, щоб святе приношення в мирі приносити.

Люди: Милість миру, жертву хвалення.

Священик: Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа, нехай буде з усіма вами.

Люди: І з духом твоїм.

Вгору піднесім серця.

Люди: Піднесли до Господа.

Благодарім Господа.

Люди: Достойно і праведно єсть поклонятися Отцю, і Сину, і Святому Духові, Тройці єдиносущній і нероздільній.

Молитва "Сущий Владико, Господи Боже..."

Священик: Сущий Владико, Господи Боже, отче Вседержителю, поклоняємий, достойно воістину, праведно і благо, як годиться величності святости Твоєї Тебе хвалити, Тебе оспівувати, Тебе благословити, Тобі поклонятися, Тебе благодарити, Тебе славити – єдиного істинно сущого Бога, – і Тобі приносити з серцем сокрушеним і духом смиренним шо словесну службу нашу. Ти єси той, хто дарував нам пізнання Твоєї істини. І хто спроможний висловити сили Твої, голосними вчинити всі хвали Твої, або повісти всі чудеса Твої кожного часу?

Владико всіх, Господи неба і землі, і всієї тварі, видимої і невидимої: Ти, що сидиш на престолі слави і споглядаєш на безодні, безначальний, невидимий, незбагненний, неописанний, незмінний, Отче Господа нашого Ісуса Христа, великого Бога і Спасителя – уповання нашого. Він є образ Твоєї благости, печать рівнообразна, що в собі являє Тебе, Отця, Слово живе; Бог істинний, предвічна премудрість; життя, освячення, сила, світло істинне.

Через нього Дух Святий явився, Дух істини, дар усиновлення, запорука будучого насліддя, початок вічних благ, животворяща сила, джерело освячення. Вся твар словесна і розумна, ним укріпляючись, Тобі служить і Тобі возсилає повсякчасне славословіє, бо все служить Тобі.

Бо Тебе хвалять ангели, архангели, престоли, господьства, начала, власті, сили і многоокі херувими; перед тобою стоять навколо серафими; шість крил в одного і шість крил у другого, і двома ото покривають вони лиця свої, а двома ноги, і двома, літаючи, взивають один до одного безперестанно устами в невмовкаючих славословленнях,

побідну пісню співаючи, викликуючи, взиваючи і промовляючи.

Люди: Свят, свят, свят Господь саваот, повне небо і земля слави Твоєї, осанна в вишніх. Благословен, хто йде в ім’я Господнє, осанна в вишніх.

Молитва "З цими блаженними силами..."

Священик: З цими блаженними силами, Владико чоловіколюбче, і ми, грішні, кличемо і мовимо: Святий єси воістину і пресвятий, і немає міри величчю святости Твоєї, і праведний єси в усіх ділах Твоїх, бо по правді й істинному суді Ти все здійснив на нас.

Ти створив чоловіка, взявши прах із землі, і, вдостоївши образом Твоїм. Боже, поставив Ти його у рясному раю, і обітував йому безсмертне життя і насолоду вічних благ за збереження заповідей Твоїх. Коли ж він не послухав Тебе, істинного Бога, створителя свого, і дав себе звести приманою змієвою та вмертвив себе своїми прогрішеннями, Ти вигнав його праведним твоїм судом, Боже, з раю у світ цей і повернув до землі, з якої він був узятий, справляючи йому спасення через зновубуття в самому Христі Твоєму.

Бо не одвернувся Ти докраю від створіння Твого, яке Ти створив, благий; і не забув Ти діла рук Твоїх, але посітив Ти многообразно, ради милосердя милости Твоєї; пророків послав Ти, творив Ти чудеса через святих Твоїх, що в кожному роді добровгодили Тобі; говорив Ти до нас устами рабів Твоїх, пророків, провіщаючи нам прийдешнє спасення; закон дав Ти на поміч; ангелів поставив Ти хоронителями.

Коли ж прийшла повнота часу, Ти говорив до нас через самого Сина Твого, що ним і віки створив Ти. Він, бувши сяйвом слави Твоєї і начертанням іпостасі Твоєї, що, носячи все глаголом сили своєї, не вважав за посягнення бути рівним Тобі, Богу й Отцю, але як Бог сущий, предвічний, на землі явився і з людьми співжив; і воплотившись із Діви святої, сам умалив себе, вид раба прийнявши, ставши співобразним до тіла смирення нашого, щоб нас співобразними створити до образу слави своєї. Бо, тому що через чоловіка гріх увійшов у світ, а через гріх – смерть, благозволив єдинородний твій Син, сущий у лоні в Тебе, Бога й Отця, що народився від жени, святої Богородиці і приснодіви Марії, і, бувши під законом, осудив Ти гріх плоттю своєю, щоб, в Адамі вмираючи, оживотворилися в самім Христі Твоїм.

І, поживши у світі цьому, він дав спасительні повеління, і, відвернувши нас від ідольської примани, привів до пізнання Тебе, істинного Бога й Отця, придбав собі нас у народ вибраний, царське священство, рід святий і, очистивши водою і освятивши Духом Святим, віддав себе як заміну смерті, що в собі держала нас за проданих гріхові. І, зійшовши через хрест до аду, щоб наповнити собою все, він розрішив болізні смертні, і воскрес у третій день, і путь простелив усякій плоті воскресенаям з мертвих, бо неможливо було, щоб тління держало начальника жизні. Він став початком померлих, первородженим із мертвих, щоб бути самому усім, серед усіх першим. І, зійшовши на небеса, сів праворуч величчя твого на висотах, він і прийде віддати кожному за ділами його.

Нам же оставив на спомин спасенного свого страждання те, що ми предложили за його заповідями; бо він, маючи вийти на вольну, і приснопам’ятну, і животворящу свою смерть, в ночі, в яку віддав себе за життя світу, взяв хліб на святі свої і пречисті руки, показав Тобі, Богові й Отцеві, благодарив, благословив (і благословляє), освятив, переломив,

дав святим Своїм ученикам і апостолам, кажучи: Прийміть, Їжте, це єсть Тіло моє, що за вас ламається на відпущення гріхів.

Люди: Амінь.

Священик: Так само взяв і чашу з плодом виноградним, розвів, благодарив, благословив (і знову благословляє), освятив,

дав святим Своїм ученикам і апостолам, кажучи: Пийте з неї всі, це єсть Кров Моя нового завіту, що за вас і за многих проливається на відпущення гріхів.

Люди: Амінь.

Молитва "Це чиніть на мій спомин"

Священик: Це чиніть на Мій спомин; бо кожного разу, як їсте хліб цей і п’єте цю чашу, Мою смерть звіщаєте, Моє воскресення сповідуєте. Отож і ми, Владико, споминаючи спасительні Його страждання, животворящий хрест, триденне погребення, з мертвих воскресення, на небеса возшестя, праворуч Тебе, Бога й Отця, сидіння, і славне, і страшне Його друге пришестя,

Твоє від Твоїх Тобі приносимо за всіх і за все.

Люди: Тебе оспівуємо, Тебе благословимо, Тебе благодаримо, Господи, і молимось Тобі, Боже наш.

Молитва "Ради цього, Владико пресвятий..."

Священик: Ради цього, Владико пресвятий, і ми, грішні і недостойні раби Твої, сподобившися служити святому Твоєму жертовнику, не за праведні діла наші, бо не вчинили ми нічого доброго на землі, але ради милости Твоєї і щедрот Твоїх, що Ти їх щедро зілляв на нас, зі сміливістю приближаємося до святого Твого жертовника і, поклавши містообразне святого Тіла і Крови Христа Твого, Тобі молимось і Тебе призиваємо, Святий над святими, щоб благоволінням Твоєї благости прийшов Дух Твій Святий на нас і на предлежачі дари оці, і благословив їх, і освятив, і показав:

Диякон: Благослови, владико, святий хліб.

Священик: Хліб ото цей самим чесним Тілом Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа.

Диякон: Амінь. Благослови, владико, святую чашу.

Священик: А чашу оцю самою чесною Кров’ю Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа.

Диякон: Амінь.

Священик: Пролитою за життя світу.

Диякон: Амінь, амінь, амінь.

Священик: А нас усіх, що від одного хліба і чаші причащаємося, з’єднай одного з одним на причастя єдиного Духа Святого, і вчини, щоб ні один з нас не причастився святого Тіла і Крови Христа Твого на суд або на осудження, але, щоб знайшли ми милість і благодать з усіма святими, що від віку Тобі благоугодили: праотцями, отцями, патріярхами, пророками, апостолами, проповідниками, благовісниками, мучениками, ісповідниками, вчителями, і з усяким духом праведним, що у вірі скончався.

Особливо з пресвятою, пречистою, преблагословенною, славною Владичицею нашою Богородицею і приснодівою Марією.

Люди: Тобою радується. Благодатная, всяка твар, ангельський собор і чоловічеський рід, освященний храме і раю словесний, дівственна похвало, що із Неї Бог воплотився і младенцем став – перед віками сущий Бог наш. Лоно бо Твоє престолом сотворив і утробу Твою просторішою небес учинив. Тобою радується, Благодатная, всяка твар, слава Тобі.

Молитва "Із святим Іваном пророком..."

Священик: Із святим Іваном пророком, предтечею і хрестителем, зо святими славними і всехвальними апостолами, святим (ім’я), що його пам’ять творимо, і зо всіма святими Твоїми, їх молитвами посіти нас, Боже.

І пом’яни всіх передше померлих у надії воскресення життя вічного. (І поминає померлих за іменем).

За упокій і відпущення гріхів душі раба Твого (раби Твоєї; душ рабів Твоїх) (ім’я), на місці світлім, звідки втекла печаль і зітхання, упокой, Боже наш. І упокой їх, де сяє світло лиця Твого.

Ще молимося Тобі, пом’яни, Господи, святу твою соборну й апостольську Церкву, що від кінців і аж до кінців вселенної, і умиротвори її, яку Ти набув чесною кров’ю Христа Твого, і святий храм цей утверди аж до кончини віку. Пом’яни, Господи, тих, що ці дари Тобі принесли, і тих, за кого, ким і ради кого їх принесли. Пом’яни, Господи, тих, що плоди приносять і добро творять у святих Твоїх Церквах і пам’ятають про вбогих; воздай їм Твоїми багатими і небесними даруваннями; даруй, їм замість земного – небесне, замість дочасного – вічне, замість тлінного – нетлінне.

Пом’яни, Господи, тих, що в пустинях, і горах, і вертепах, і пропастях земних. Пом’яни, Господи, тих, що в дівстві, і благоговінні, і подвижництві, і чистому житті перебувають.

Пом’яни, Господи, Богом бережений народ наш, правління і все воїнство. Даруй їм глибокий і невід’ємний мир; натхни серця їх прихильністю до Церкви Твоєї і до всього народу Твого, щоб за Їхнього спокою ми провадили тихе й мирне життя в усякому благочесті й чистоті. Пом’яни, Господи, всяке начальство і владу, братів наших у палаті і все воїнство; добрих у благості збережи, лукавих добрими вчини з благістю Твоєю. Пом’яни, Господи, тут присутніх людей і з оправданих причин відсутніх, і помилуй їх та нас по множеству милости Твоєї; скарбниці їх сповни всяким добром; подружжя їх у мирі й одномислії збережи, младенців вигодуй, молодь навчи, старців піддерж, малодушних потіш, розсіяних собери, заблуканих поверни і приєднай до Твоєї соборної й апостольської Церкви; навіжених від духів нечистих звільни, з плаваючими пливи, з подорожніми подорожуй, вдовицям стань на поміч, сиріт захисти, полонених визволи, недужих зціли; тих, що на судищах, і в рудниках, і на засланнях, і на гірких рабських роботах, і в усякій скорбі, і нужді, і утисках, – пом’яни, Боже.

І всіх, що потребують великого Твого милосердя, і тих, що люблять нас, і тих, що ненавидять, і тих, що доручили нам, недостойним, молитися за них, і всіх людей Твоіх пом’яни, Господи Боже наш, і на всіх вилий багату Твою милість, даючи всім те, чого просять на спасення. А кого ми не пом’янули, через невідання, або забуття, або через множество імен, Ти сам пом’яни, Боже, що знаєш вік і ім’я кожного, знаєш кожного від лона матері його.

Бо Ти єси, Господи, поміч безпомічним, надія безнадійним, бурями гнаним спаситель, плаваючим пристановище, недужим лікар. Сам для всіх будь усім, відаючи кожного і прохання його, дім і потребу його. Ізбав, Господи, город цей (село це, обитель цю), і всякий город, і країну від голоду, пошести, землетрусу, потопу, вогню, меча, нашестя чужинців та міжусобної брані.

Найперше пом’яни, Господи, святішого вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, блаженнішого Патріярха нашого (ім’я), преосвященнішого Архиєпископа й Митрополита нашого Кир (ім’я), боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), і даруй їх святим Твоїм Церквам, щоб у мирі, цілі, чесні, здорові, довголітні право правили слово Твоєї істини.

Люди: І всіх, і все.

Молитва "Пом’яни, Господи..."

Священик: Пом’яни, Господи, раба Божого (рабу Божу, рабів Божих) [ім ‘я], за спасення, посіщення і відпущення гріхів його (її, їх).

Пом’яни, Господи, всяке єпископство православних, що право правлять слово Твоєї істини.

Пом’яни, Господи, по множеству щедрот Твоїх і моє недостоїнство, прости мені всяке прогрішення, вольне і невольне, і, щоб, ради гріхів моїх, Ти не заборонив благодаті Святого Твого Духа від предлежачих дарів.

Пом’яни, Господи, пресвітерство, у Христі дияконство і ввесь священичий чин, і не посороми ні одного з нас, що стоїмо навколо святого Твого жертовника. Посіти нас благістю Твоєю, Господи, явися нам багатими Твоїми щедротами, даруй нам добре й корисне поліття, дощі мирні даруй землі на врожай, благослови вінець літа благости Твоєї, угамуй роздори Церков, угаси гордовитість народів, виникнення єресей скоро розори силою Святого Твого Духа; усіх нас прийми в царство Твоє, показавши нас синами світла і синами дня, Твій мир і Твою любов даруй нам, Господи Боже наш, бо воздав усе Ти нам.

І дай нам єдиними устами і єдиним серцем славити й оспівувати пречесне й величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

І нехай будуть милості великого Бога і Спаса нашого Ісуса Христа з усіма вами.

Люди: І з духом твоїм.

Прохальна ектенія

Диякон: Всіх святих пом’янувши, ще і ще в мирі Господу помолімся.

Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.

За принесені й освячені чесні дари Господу помолімся.

Щоб чоловіколюбець Бог наш, прийнявши їх у святий, і пренебесний, і мисленний свій жертовник, як приємний запах духовний, зіслав нам божественну благодать і дар Святого Духа, помолімся.

Щоб ізбавитися нам від усякої скорби, гніву й нужди, Господу помолімся.

Молитва

Священик: Боже наш, Боже спасення, Ти нас навчи достойно благодарити Тебе за благодіяння Твої, що їх Ти творив і твориш нам. Ти, Боже наш, прийнявши ці дари, очисти нас від усякої скверни тіла і духа, і навчи звершувати святощі у страсі Твоїм, щоб ми з чистим свідченням сумління нашого приймаючи часть святощів Твоїх, з’єдналися зі святим тілом і кров’ю Христа Твого і, достойно прийнявши їх, мали Христа, що живе в серцях наших, і стали храмом Святого Твого Духа. Так, Боже наш, і щоб ні одного з нас не вчинив Ти повинним у цих Твоїх страшних і небесних тайнах, ані немічним душею і тілом, щоб недостойно їх причащатися, але дай нам до останнього нашого зітхання достойно приймати надію святощів Твоїх як напуття життя вічного, на добрий одвіт на страшному суді Христа Твого, щоб і ми з усіма святими, які од віку благоугодили Тобі, стали причасниками вічних Твоіх благ, що їх приготовив Ти для тих, що люблять Тебе, Господи.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Дня всього звершеного, святого, мирного й безгрішного у Господа просім.

Люди, на кожне прошення: Подай, Господи.

Ангела миру, вірного наставника, хоронителя душ і тілес наших у Господа просім.

Прощення й відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Доброго й пожиточного душам нашим і миру для світу у Господа просім.

Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.

Єдність віри і причастя Святого Духа випросивши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

«Отче наш»

Священик: І сподоби нас, Владико, зі сміливістю, неосудно сміти призивати Тебе, небесного Бога Отця, і мовити.

Люди: Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам днесь; і прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим; і не введи нас у спокусу, але ізбав нас від лукавого.

Священик: Бо Твоє єсть царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас і на віки віків.

Люди: Амінь.

Мир всім.

Люди: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші Господові приклоніть.

Люди: Тобі, Господи.

Молитва главоприклонна

Священик: Владико Господи, Отче щедрот і Боже всякої утіхи, тих, що приклонили перед тобою свої голови, благослови, освяти, збережи, укріпи, утверди, від усякого лукавого діла відведи, до всякого ж доброго діла приєднай, і сподоби неосудно причаститися цих пречистих і животворящих Твоїх таїн на відпущення гріхів, на причастя Духа Святого.

Благодаттю, і щедротами, і чоловіколюбієм єдинородного Сина Твого, що з ним благословен єси, з пресвятим, і благим, і животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Молитва "Зглянься, Господи, Ісусе Христе..."

Священик: Зглянься, Господи, Ісусе Христе, Боже наш, від святого жилища Твого і від престолу слави царства Твого, і прийди, щоб освятити нас, Ти, що вгорі з Отцем сидиш і тут з нами невидимо перебуваєш, і сподоби нас могутньою Твоєю рукою подати нам пречисте Твоє тіло і чесну кров, а через нас усім людям.

Священик і диякон поклоняються, мовлячи тричі:

Боже, милостивий будь мені, грішному.

Причастя

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Святеє святим.

Люди: Єдин свят, єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь.

Причасний:

Хваліте Господа з небес, хваліте його в вишніх (Пс. 148,1).
В пам’ять вічну буде праведник, злих слухів не убоїться (Пс. 111,6-7). Алилуя, тричі.

Молитва приготування до святого причастя

Вірую, Господи, і ісповідую, що Ти вси воістину Христос, Син Бога живого, що прийшов у світ грішників спасти, з яких перший (перша) я.

Вечері Твоєї тайної днесь. Сину Божий, мене причасника (причасницю) прийми, бо ворогам Твоїм тайни не повім і поцілунку не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, сповідаюся Тобі:

Пом’яни мене, Господи, коли прийдеш, у царстві Твоїм.

Пом’яни мене, Владико, коли прийдеш, у царстві Твоїм.

Пом’яни мене. Святий, коли прийдеш, у царстві Твоїм.

Нехай не на суді не в осудження буде мені причастя святих Твоїх таїн, Господи, а на зцілення душі і тіла.

Боже, милостивий будь мені, грішному (грішній).

Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.

Без числа нагрішив (нагрішила) я, Господи, прости мені.

Причастя священнослужителів

Диякон: Роздроби, владико, святий хліб.

Священик: Роздроблюється і розділюється агнець Божий, роздроблюваний і нероздільний, що його завжди їдять і ніколи не з’їдають, але причасників він освячує.

Диякон: Сповни, владико, святу чашу.

Повнота Святого Духа.

Диякон: Амінь.

Узявши теплоту, диякон мовить: Благослови, владико, теплоту.

Священик благословляє і мовить: Благословенна теплота святих Твоїх завжди, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Диякон хрестовидно вливає дещо до святої чаші, мовлячи: Теплота віри повна Духа Святого. Амінь.

Священик: Дияконе, приступи.

Диякон: Подай мені, владико, чесне і святе тіло Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа.

Священик: (Ім’я), священнодияконові, подається чесне, і святе, і пречисте тіло Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення його гріхів і на життя вічне.

Диякон: Вірую, Господи...

Священик: Чесне і пресвяте тіло Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа подається мені, (ім’я), священикові, на відпущення гріхів моїх і на життя вічне. Амінь.

Вірую, Господи...

Священик причащається з чаші, кажучи: Чесної і святої крови Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа причащаюся я, раб Божий, священик (ім’я), на відпущення гріхів моїх і на життя вічне. Амінь.

Оце діткнулося уст моїх, і відійме беззаконня мої, і гріхи мої очистить.

Тоді призиває диякона: Дияконе, приступи.

Диякон: Ото приходжу до безсмертного царя і Бога нашого. Подай мені, владико, чесну і святу кров Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа.

Священик: Причащається раб Божий, диякон (ім’я), чесної і святої крови Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа на відпущення гріхів своїх і на життя вічне.

Оце діткнулося уст твоіх, і відійме беззаконня твої, і гріхи твої очистить.

Диякон: Зі страхом Божим і вірою приступіть.

Люди: Благословен, хто йде в ім’я Господнє, Бог – Господь і явився нам.

Священик, причащаючи кожного, мовить:

Чесного, і пресвятого, і пречистого Тіла і Крови Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа причащається раб Божий (раба Божа) (ім’я), на відпущення гріхів своїх і на життя вічне. Амінь.

Священик: Спаси, Боже, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє.

Люди: Ми виділи світло істинне, ми прийняли Духа небесного, ми знайшли віру істинну, нероздільній Тройці поклоняємося, вона бо спасла нас.

Священик кадить чесні дари тричі, кажучи: Вознесися на небеса, Боже, і по всій землі слава Твоя.

Священик: Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь. Нехай сповняться уста наші хвалення Твого, Господи, щоб ми співали славу Твою, бо Ти сподобив нас причаститися святих Твоїх божественних, безсмертних і животворящих таїн. Збережи нас у Твоїй святині – ввесь день поучатися правді Твоїй. Алилуя, алилуя, алилуя.

Благодарна ектенія

Диякон: Прості, прийнявши божественних, святих, пречистих, безсмертних, небесних і животворящих, страшних Христових таїн, достойно благодарім Господа.

Люди: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

День весь звершений, святий, мирний і безгрішний випросивши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі Господи.

Молитва благодарення

Священик: Благодаримо Тебе Господи Боже наш, за причастя святих, пречистих, безсмертних і небесних Твоїх таїнств, що їх Ти дав нам на благодіяння, і освячення, і зцілення душ і тіл наших. Сам, Владико всіх, дай, щоб причастя святого тіла і крови Христа Твого було нам на віру незастидну, любов нелицемірну, на умноження премудрости, на зцілення душі і тіла, на прогнання всього супротивного, на збереження заповідей Твоїх, на сприятливий одвіт, що на страшному судищі Христа Твого.

Бо Ти єси освячення наше і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Священик: В мирі вийдім.

Люди: В імені Господнім.

Диякон: Господу помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

Заамвонна молитва

Священик: Господи, Ти благословляєш тих, що Тебе благословляють, і освячуєш тих, що на Тебе уповають, спаси людей Твоїх і благослови насліддя Твоє, повноту церкви Твоєї охорони, освяти тих, що люблять красу дому твого. Ти їх прослав божественною Твоєю силою і не остав нас, що уповаємо на Тебе.

Мир світові Твоєму даруй, церквам Твоїм, єреям, Богом береженому народові нашому, правлінню і всім людям Твоїм.

Бо всяке добре даяння і всякий звершений дар з висоти є, сходячи від Тебе, Отця світла, і Тобі славу, і благодарення, і поклонення возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь. Будь ім’я Господнє благословенне від нині і до віку (3)

Священик роздає людям антидор.

Псалом 33

Благословлю Господа на всякий час,* завжди хвала Його в устах моїх.

У Господі похвалиться душа моя,* нехай почують лагідні і возвеселяться.

Возвеличте Господа зо мною,* і вознесімо ім’я Його вкупі.

Я шукав Господа, і він вислухав мене,* і від усіх скорбот моїх ізбавив мене.

Приступіть до Нього і просвітіться,* і лиця ваші не постидаються.

Оцей убогий візвав, і Господь вислухав його,* і від усіх скорбот його спас його.

Ополчиться ангел Господень навкруг тих, що бояться його,* і ізбавить їх.

Вкусіте і видіте, що благий Господь;* блажен муж, що уповає на Нього.

Бійтеся Господа, всі святії Його,* бо нема недостатку в тих, що бояться Його.

Багаті збідніли і зголодніли,* а тим, що шукають Господа, не забракне ніякого добра.

Прийдіте, чада, послухайте мене,* страху Господнього навчу вас.

Хто є той чоловік, що, люблячи життя,* бажає видіти дні благі?

Стримай язик твій від зла* і губи твої, щоб не говорити лести.

Відхилися від зла і твори добро,* шукай миру і біжи за ним.

Очі Господні на праведних,* а уші Його на молитву їх.

Лице ж Господнє проти тих, що творять зло,* щоб викоренити з землі пам’ять їх.

Візвали праведні і Господь вислухав їх,* і від усіх скорбот їх ізбавив їх.

Близький Господь до сокрушених серцем,* і смиренних духом спасе.

Багато скорбот у праведних,* і від усіх них ізбавить їх Господь.

Охороняє Господь усі кості їх,* ні одна з них не сокрушиться.

Смерть грішників люта,* і ті, що ненавидять праведного, згрішать.

Ізбавить Господь душі рабів Своїх,* і не згрішать усі, що уповають на Нього.

Молитва на споживання святих дарів

Сповнилося і звершилося, скільки в нашій силі, Христе Боже наш, Твого промислу таїнство: бо маємо смерти Твоєї пам’ять, ми виділи воскресення Твого образ, ми сповнилися безконечної Твоєї жизні, ми насолодилися невичерпною Твоєю поживою.

Благоізволь, щоб і в будучому віці всі ми сподобилися її, благодаттю безначального Твого Отця, і святого, і благого, і животворящого Твого Духа, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.

Відпуст

Священик: Благословення Господнє на вас, того благодаттю і чоловіколюбієм, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава Тобі.

Люди: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3). Благослови.

Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері (і інше за днем), во святих отця нашого Василія Великого, архиєпископа Кесарії Кападокійської, святого (якого є храм і якого є день), і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Люди: Амінь.