Священик бере епітрахиль, благословить і цілує вгорі там, де має хрест. Виходить північними дверима, стає перед зачиненими святими дверима і, зробивши малий поклін (схиливши трохи голову та рамена), виголошує:

Слава святій, одноістотній, животворній і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління. (Тричі)

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою. (Двічі)

Шестипсалміє

Псалом 3

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спасіння в Бозі».

Але ти, Господи, щит мій навколо мене,* ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене обсіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на твій народ – благословення твоє.

Псалом 37

О Господи, не докоряй мені в твоїм гніві,* і не карай мене в твоїм обуренні.

Бо твої стріли мене прошили,* і рука твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* немов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого нерозуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема нічого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед тобою все моє бажання,* і стогін мій від тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полишила,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета наставляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На тебе бо, о Господи, я уповаю,* ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, ростуть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спасіння.

Псалом 62

Боже, ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині тебе виглядаю:* побачити силу твою й твою славу.

Бо твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть тебе.

Отак буду тебе хвалити поки життя мого,* у твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть тебе.

Коли згадаю на моїй постелі тебе,* під час нічних чувань розмишлятиму про тебе.

Бо ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил твоїх я ликуватиму.

Душа моя до тебе лине,* мене підтримує твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у безодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься кожен, хто ним клянеться,* уста бо тих, що неправду кажуть, будуть закриті.

Слава, і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя. Слава тобі, Боже. (Тричі)

Господи, помилуй. (Тричі) Слава, і нині:

Псалом 87

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед тобою скаржусь.

Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилось до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що лежать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.

Поклав ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені твій гнів,* і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі твою милість,* у пропасті глибокій – твою вірність?

Хіба чуда твої в темряві будуть відомі,* і твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх твій - і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102

Благослови, душе моя, Господа,* і все нутро моє – його святе ім’я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і оновляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.

Він показав Мойсеєві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно він обурюватися,* і не буде гніватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив він із нами,* і не за провинами нашими відплатив він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика його милість над тими, що його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* він пам’ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку* над тими, що його бояться.

І справедливість його над дітьми дітей тих,* що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол свій,* і царство його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели його,* могутні силою, ви, що виконуєте його слово, – покірні голосові його слова.

Благословіте Господа, всі його небесні сили,* слуги його, що чините його волю.

Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142

О Господи, почуй мою молитву,* у твоїй вірності нахили вухо своє до мольби моєї; вислухай мене в твоїй правді.

І не входь у суд із твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно померлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жахається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчинками твоїми і над ділами рук твоїх міркую.

До тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до тебе прибігаю.

Навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.* Нехай твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени твого ради,* у справедливості твоїй виведи з скорботи мою душу.

І в гніві твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я твій слуга.

Слава, і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя. Слава тобі, Боже. (Тричі)

Священик мовить ранішні молитви

Під час проказування псалмів, священик мовить потиху перед святими дверима молитви:

1. Дякуємо тобі, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятися і призивати ім’я твоє святе. Ми умоляємо твоє милосердя, яке ти завжди виявляв у нашому житті. Пошли поміч свою людям, що стоять перед лицем святої слави твоєї і дожидають від тебе багатої милости; і дай нам, що зо страхом і любов’ю завжди тобі служимо, хвалити несказанну твою доброту. Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

2. Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої на землі. Навчи нас у страсі твоєму виконувати правду й добро, бо тебе славимо як правдивого Бога нашого. Прихили вухо своє і вислухай нас, і пом’яни, Господи, тих, що є та що моляться з нами, всіх по імені, і спаси їх силою твоєю. Благослови людей твоїх і освяти спадкоємство твоє: мир світові твоєму даруй, церквам твоїм, священикам, владі, і всім людям. Хай благословиться і прославляється всечесне і величне ім’я твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

3. Від ночі лине дух наш до тебе, Боже, бо світлом є повеління твої. Навчи нас, Боже, правди твоєї, заповідей твоїх і виправдань твоїх. Просвіти наші духовні очі, щоб ми не заснули в гріхах на смерть. Віджени всяку мряку від сердець наших, даруй нам сонце правди і охорони життя наше знаменням і печаттю Святого твого Духа. Направ стопи наші на шлях мирний, дай нам бачити ранішній день у радості, щоб ми тобі засилали ранішні молитви, бо твоє є володіння і твоє є царство і сила, і слава Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

4. Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засіяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління твоєї доброти! Ти, що даєш себе умолити задля свого милосердя, прийми і нині нас, що поклоняємося тобі й по силі дякуємо тобі; і даруй нам те, чого просимо задля спасіння. Вчини нас синами світла і дня та спадкоємцями вічних твоїх дібр. Пом’яни, Господи, за багатством ласк твоїх усіх людей, що є і моляться з нами, і всю братію нашу на землі й на морі, і на всякому місці володіння твого, що потребують твоєї любови й помочі. Усім вияви велику твою милість, щоб спасенні, як душею так і тілом, завжди перебували й відважно славили чудне й благословенне ім’я твоє, бо ти Бог милости і ласк, і любови, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

5. Скарбе добра, джерело невисихаюче, Отче святий, чудотворче всесильний і вседержителю! Усі тобі поклоняємося і тобі молимося та твої милості і твої ласки призиваємо на поміч і на заступництво нашій смиренності. Пом’яни, Господи, рабів твоїх, прийми від усіх нас ранішні моління, як кадило перед тобою; ні одного з нас не вчини нездатним, але всіх нас зберігай ласками твоїми. Пом’яни, Господи, тих, що чувають і співають на славу твою і єдинородного твого Сина і Бога нашого, і Святого твого Духа. Будь їм помічником і заступником; прийми їх молитви на наднебесний і духовний твій жертовник, бо ти Бог наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

6. Дякуємо тобі, Господи, Боже спасіння нашого, бо ти все робиш для добра життя нашого, щоб ми завжди на тебе споглядали, Спасителю й Доброчинцю душ наших. Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялися величному імені твоєму. Тому молимо тебе, Господи: Дай нам ласку й силу, щоб ми стали гідними співати тобі розумно й молитися безупинно та в страсі і тремтінні над нашим спасінням працювали, при заступництві Христа твого. Пом’яни, Господи, і тих, що вночі до тебе кличуть. Вислухай їх і помилуй, і скруши під ноги їх невидимих і войовничих ворогів. Бо ти Цар миру і Спас душ наших, і тобі славу віддаємо: Отцю і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

7. Боже й Отче Господа нашого Ісуса Христа! Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви. Дай нам ласку відкрити уста наші і прийми наші подяки, що в наших силах, і навчи нас установ твоїх. Бо молитися як слід не вміємо, якщо ти, Господи, святим твоїм Духом не навчиш нас. Тому молимося тобі: Даруй і прости, якщо ми згрішили аж до теперішньої години словом або ділом, або думкою, добровільно або недобровільно. Бо коли на провини будеш дивитися, Господи, Господи, то хто встоїться, бо в тебе є прощення. Ти один святий, допоміжник сильний, захисник життя нашого, і тебе ми завжди оспівуватимемо. Нехай буде сила Царства твого завжди благословенна і вельми прославлювана: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

8. Господи, Боже наш, що сонну неміч забрав від нас і покликав нас візванням святим, щоб і вночі підносити руки наші і прославляти тебе за справедливі твої присуди. Прийми благання наші, моління, визнавання, нічні служби і даруй нам, Боже, віру бездоганну, надію впевнену, любов нелицемірну. Благослови наші входи й виходи, вчинки, слова, діла й думки; і дай нам дочекатися початку дня, нам, що хвалять й оспівують, і благословлять добрість твоєї несказанної сили, щоб було благословенне твоє пресвяте ім’я і прославлене твоє царство: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

9. Господи, Боже наш! Ти за покаяння дарував людям відпущення, нам же, як образ пізнання і визнання гріхів, показав покаяння і прощення пророка Давида. Тож, Владико, помилуй з великої милости твоєї нас, що в чимало великих гріхів впали, і по багатстві ласк твоїх очисти беззаконня наші, бо перед тобою згрішили ми, Господи, що невідомі й таємні речі серця людського знаєш, і єдиний ти маєш владу прощати гріхи. Серце ж чисте вчини в нас і Духом владичним утверди нас, і радість спасіння твого яви нам. Не відкинь нас від лиця твого, але дозволь, як Добрий і Чоловіколюбець, аж до останнього нашого віддиху появляти тобі жертву справедливости й приноси на святих твоїх жертовниках, милістю і ласками і чоловіколюб’ям єдинородного Сина твого, з яким ти є благословенний з пресвятим, добрим і животворящим твоїм Духом, нині й повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

10. Боже, Боже наш! Ти сотворив розумні й духовні сили своєю волею. Тебе просимо й тобі молимося: Прийми наші посильні величання з усіма твоїми творіннями і збагати щедрими даруваннями твоєї ласки. Бо перед тобою згинається всяке коліно: на небі, на землі й під землею, і все, що живе, і все створіння оспівує неосяжну твою славу, бо ти Бог правдивий і вельми милостивий. Тебе бо хвалять усі небесні сили, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

11. Хвалимо, співаємо, благословимо і дякуємо тобі, Боже батьків наших, бо ти забрав тінь нічну і явив нам знову світло денне. Молимо твою добрість: Милостивий будь для нас грішних і прийми молитву нашу задля великої твоєї ласкавости, бо ми прибігаємо до тебе, милостивого і всемогутнього Бога. Ти, що засвітив у серцях наших правдиве сонце справедливости твоєї. Просвіти розум наш і почування всі зберігай, щоб, як у день, ходили ми пристойно шляхом заповідей твоїх і дійшли до життя вічного, і стали гідними насолоджуватися недоступним твоїм світлом. Бо в тебе є джерело життя, ти Бог наш і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Після псалмів священик перед святими дверима виголошує мирну єктенію. Якщо є диякон, тоді він наприкінці псалма робить малий поклін перед св. трапезою, виходить зі святилища північними дверима, стає поруч священика і обоє роблять малий поклін перед святими дверима, відтак обертаються один до одного, віддаючи шану. Тоді священик повертається південними дверима у святилище і стає перед святими трапезою, роблячи малий поклін. Диякон, ставши перед святими дверима, виголошує мирну єктенію.

Мирна єктенія

Диякон: В мирі Господеві помолімся.

Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.

За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.

За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

За святішого вселенського Архиєрея (ім'я), Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого (ім'я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім'я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім'я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся.

За місто це (або за село це, або за обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених, і за спасіння їх, Господеві помолімся.

Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Священик: Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Алилуя, глас 8:

Стих: З ночі лине дух мій до тебе, Боже, бо світло на землі – повеління твої.

Стих: Справедливости навчіться ви, що живете на землі.

Стих: Заздрість охоплює людей ненавчених.

Стих: Упокори їх, Господи, упокори славних землі.

Тропар, глас 8: Ось Жених приходить опівночі,* і блажен раб, якого він знайде невсипущим;* недостойний же той, що його застане лінивим.* Гляди, отже, душе моя, снові не піддавайся,* щоб не віддано тебе смерті, ані поза царством не зачинено,* але схаменись і заклич:* Свят, свят, свят єси, Боже!** Богородиці ради, помилуй нас. (Двічі)

Слава, і нині: той же.


Після тропаря «Ось Жених…»:

Господи, помилуй. (Тричі) Слава, і нині:

Катизма 14, Псалом 101

Господи, почуй молитву мою,* і голосіння моє нехай дійде до тебе.

Не відверни лиця твого від мене у день, коли засумую;* нахили до мене вухо твоє;

У день, коли призову до тебе,* скоро вислухай мене!

Бо щезли, наче дим, дні мої,* і кості мої, наче хворост, висохли;

Піднято мене, наче траву, і висохло серце моє,* аж забув я їсти хліб мій.

Від голосного зідхання мого* присохло тіло моє до кости моєї.

Став я подібний до неяситі в пустині,* став, як сова, на руїнах.

Я не спав, і був* як самотній птах на даху.

Увесь день знущалися надо мною вороги мої,* і ті, що хвалять мене, клялися мною.

Бо їв я попіл, як хліб,* і питво моє мішав із сльозами.

Від гніву твого та від ярості твоєї,* бо ти звеличив та й кинув мене;

Дні мої, наче тінь, промайнули,* і висох я, мов трава.

А ти, Господи, повік перебуваєш,* і пам’ять твоя із роду в рід.

Вставши, змилуйся над Сіоном!* Бо вже час змилосердитись над ним, бо настала пора;

Бо слуги твої полюбили каміння його* і пил його жаліти будуть.

І будуть боятися народи імені твого, Господи,* і всі царі землі – слави твоєї;

Бо Господь відбудує Сіон* і з’явиться в славі своїй;

Зглянувся він на молитву покірних,* і не погордував благанням їх.

Нехай буде написано це для роду майбутнього,* і народ відроджений хвалитиме Господа,

Бо нахилився Господь з висоти святої своєї,* з неба на землю поглянув,

Щоб почути зідхання зв’язаних,* визволити синів, на смерть засуджених,

Щоб звістили вони ім’я Господа в Сіоні* і хвалу його в Єрусалимі;

Коли зберуться разом народи і царі,* щоб служити Господеві.

Сказав він йому на путі сили своєї:* «Скорочення днів моїх вияви мені.

Не відклич мене в половині днів моїх».* У роді родів літа твої.

Спочатку ти, Господи, заснував землю,* і діло рук твоїх – небеса.

Вони загинуть, а ти перебуваєш;* і всі, як одежа, постаріють, і, як покривало, звинеш їх, і переміняться;

А ти все той самий,* і літа твої не скінчаться.

Сини слуг твоїх оселяться,* і насіння їх повік утвердиться.

Слава, і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя. Слава тобі, Боже. (Тричі)

Господи, помилуй. (Тричі) Слава, і нині:

Сідальний, глас 3 [подібний: «Красотою твого»]:

Блудниця приступила до тебе, Чоловіколюбче,* і вилила миро зі сльозами на твої ноги;* за твоїм велінням була вона визволена від вонючого зла.* Але невдячний учень, живши твоєю благодаттю,* відкидає її та зодягається в мерзоту,* продаючи тебе задля грошолюбства.** Слава, Христе, твоєму милосердю!

Слава, і нині: той же.

Господи, помилуй. (Тричі) Слава, і нині:

Катизма 15, Псалом 107

Готове серце моє, Боже, готове серце моє:* буду співати й вихваляти в славі моїй.

Встаньте, псалтирю та гуслі,* я встану рано!

Буду прославляти тебе, Господи, між народами,* буду співати тобі між поганами,

Бо велика, вище неба, милість твоя,* і аж до хмар правда твоя.

Вознесися на небеса, Боже,* і по всій землі слава твоя!

Щоб визволилися улюблені твої,* спаси правицю твою і вислухай мене.

Бог сказав у святині своїй:* «Піднесуся і розділю Сикиму, і долину осель розмірю.

Мій є Ґалаад і мій є Манасія,* і Єфрем – охорона голови моєї, Юда – цар мій,

Моав – начиння надії моєї,* на Ідумею покладу обув’я моє, мені чужинці покорилися».

Хто введе мене до міста укріпленого,* хто доведе мене аж до Ідумеї?

Чи не ти, Боже, що відкинув нас?* І чи не вийдеш, Боже, з силами нашими?

Дай нам поміч у журбі,* бо марне спасення людське. З Богом покажемо силу,* і він знищить ворогів наших.

Слава, і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя. Слава тобі, Боже. (Тричі)

Господи, помилуй. (Тричі) Слава, і нині:

Сідальний, глас 4 [подібний: «Здивувався Йосиф»]:

Юда облудний, любуючись у грошах,* хитро міркував, як видати тебе, Господи, скарбе життя.* Сп’янілий жадобою гроша,* побіг до книжників і фарисеїв та й сказав беззаконним:* Що хочете мені дати,** а я вам видам його на розп’яття?

Слава, і нині: той же.

Господи, помилуй. (Тричі) Слава, і нині:

Катизма 16, Псалом 109

Сказав Господь Господеві моєму:* «Сиди праворуч мене, поки не положу ворогів твоїх підніжжям ніг твоїх».

Жезл сили пошле тобі Господь із Сіону* і ти володій посеред ворогів твоїх.

З тобою влада в день сили твоєї в сяєві святих твоїх;* з утроби раніш зорі ранньої я зродив тебе.

Клявся Господь і не пожалує:* «Ти священик повік за чином Мелхиседековим».

Господь праворуч тебе* сокрушив царів у день гніву свого.

Він судитиме народи, наповнить трупами,* сокрушить голови многих на землі.

З потока на дорозі пити буде,* тому піднесе голову.

Слава, і нині:

Алилуя, алилуя, алилуя. Слава тобі, Боже. (Тричі)

Господи, помилуй. (Тричі) Слава, і нині:

Сідальний, глас 1 [подібний: «Воїни, які стерегли»]:

Зворушено обтираючи твої пречисті ноги волоссям своєї голови* і, глибоко зітхаючи, грішниця з плачем кликала до тебе, Щедрий:* Не відкинь мене, ані не погидуй мною, Боже мій,* але прийми мене розкаяну** і спаси, єдиний Чоловіколюбче!

Слава, і нині: той же.

Після співу останнього сідального священик, одягнутий у фелон, відчиняє святі двері.

Диякон: І щоб удостоїтися нам вислухати святого Євангелія, Господа Бога молімо.

Люди: Господи, помилуй. (Тричі)

Євангеліє

Диякон: Премудрість, прості, вислухаймо святого Євангелія.

Священик: Мир всім.

Люди: І духові твоєму.

Диякон: Від Матея святого Євангелія читання.

Люди: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Диякон: Будьмо уважні.

В той час народ, що був з Ісусом, коли він був викликав Лазаря з гробу і воскресив його з мертвих, - свідчив про це. Тому й народ вийшов йому назустріч, бо довідався, що він учинив те чудо. Тоді фарисеї між собою говорили: Бачите, що нічого не вдієте, бо ввесь світ іде за ним. Були ж серед тих, які прийшли поклонитися на свято, деякі греки. Вони приступили до Филипа, що був з Витсаїди Галилейської, і стали його просити, кажучи: Пане, хочемо побачити Ісуса. Приходить Филип і говорить Андрієві, а Андрій з Филипом знову приходять і кажуть Ісусові. А Ісус відповів їм: Прийшла година, щоб прославився Син Чоловічий. Істинно, істинно кажу вам: Пшеничне зерно, коли не впаде в землю і не вмре, лишиться саме-одне; коли ж умре, багато плоду приносить. Хто любить життя своє, той його погубить; хто ненавидить життя своє на цьому світі, той його збереже на життя вічне. Хто мені служить, хай іде слідом за мною: і де я, там і слуга мій буде. Хто мені служитиме, того шануватиме Отець. Тепер стривожилась душа моя, і що мені казати: Отче, спаси мене від цієї години? Таж тому я і прийшов - на цю годину! Отче, прослав ім’я своє! І злинув голос із неба: І прославив, і знову прославлю! Народ, що стояв там і чув це, говорив: То був грім. Інші ж казали: Ангел промовив до нього! Ісус у відповідь сказав: Не ради мене ізлинув той голос, але ради вас. Тепер цьому світові суд; тепер буде вигнаний геть князь цього світу. І я, коли буду піднесений з землі, притягну всіх до себе. Це він казав, щоб зазначити, якою смертю мав умерти. Народ озвався до нього: Ми чули в законі, що Христос перебуватиме повіки. Як, отже, ти кажеш, що Син Чоловічий має бути піднесений? Хто він -той Син Чоловічий? Ісус відповів їм: Ще трохи часу світло з вами. Ходіть, поки світло у вас, щоб не обгорнула вас темрява. Хто ходить у темряві, не знає, куди йде. Поки маєте світло, віруйте у світло, щоб стати синами світла. Сказавши це, Ісус відійшов і скрився від них. Та хоч і як багато чудес він зробив перед ними, вони не вірували в нього, щоб збулося слово пророка Ісаї, який сказав був: Господи, хто повірив тому, що ми чули, і рамено Господнє кому об’явилось? Вони не могли увірувати, тому що Ісая ще й так сказав був: Він засліпив їм очі і закаменілим учинив їхнє серце, щоб очима не бачили, щоб серцем не розуміли і не навернулись, та щоб я їх не вигоїв. Це сказав Ісая, коли бачив славу його і говорив про нього. Однак, чимало з вельмож увірувало в нього, але через фарисеїв не признавалися, щоб їх не виключили з синагоги; бо вони любили людську славу більше, ніж славу Божу. Тоді Ісус скрикнув на ввесь голос: Хто вірує в мене, вірує не в мене, а в того, хто послав мене! І хто мене бачить, той бачить того, хто послав мене. Я - світло, і я прийшов у світ, щоб кожен, хто вірує в мене, не перебував у темряві. Коли хто слухає мої слова і не береже їх, я його не суджу; бо я прийшов не судити світ, а спасти світ. Хто відкидає мене і слів моїх не приймає, той має суддю свого: слово, яке я сказав - воно його судитиме в останній день. Бо не від себе говорив я; Отець, який послав мене, дав мені заповідь, що маю казати і що промовляти. І я знаю, що заповідь його - життя вічне. Те, отже, що я кажу, кажу так, як мені казав Отець. (Йо. 41 зач.; 12, 17-50)

Люди: Слава тобі, Господи, слава тобі.

Священик зачиняє святі двері.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Наприкінці псалма священик в епітрахилі (або диякон, якщо є) виходить північними дверима, стає перед святими дверима і мовить:

Спаси, Боже, людей твоїх, і благослови спадкоємство твоє; навідайся до світу твого ласкою своєю і милосердям.* Підійми знамено християн і пошли нам твоє багате милосердя – молитвами пречистої Владичиці нашої Богородиці і Вседіви Марії;* силою чесного і животворного Хреста;* заступництвом святих небесних сил безтілесних;* і святого, славного пророка, предтечі і христителя Івана;* святих, славних і всехвальних Апостолів;* святих отців наших і вселенських великих учителів і святителів: Василія Великого, Григорія Бoгoслова й Івана Золотоустого, Атанасія і Кирила;* святого отця нашого Миколая, Мирлікійського чудотворця;* святих слов’янських апостолів Кирила і Методія;* святого благовірного й рівноапостольного великого князя Володимира;* святого священномученика Йосафата;* святих, славних і переможних мучеників;* преподобних і богоносних отців наших Антонія і Теодосія Печерських та інших преподобних і богоносних отців наших;* святих і праведних богоотців Йоакима й Анни,* і святого (ім’я, якого є храм), і всіх Святих, –* молимо тебе, многомилостивий Господи, вислухай нас грішних, що молимось тобі, і помилуй нас.

Люди: Господи, помилуй (12 р.).

Священик: Благодаттю і щедротами і чоловіколюб’ям єдинородного Сина твого, з яким ти благословенний єси, з пресвятим і благим і животворним Духом, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.


Канон, глас 2

Пісня 3

Ірмос: На камені віри утвердив мене,* розширив уста мої на ворогів моїх,* бо возвеселився дух мій, коли співаю:* Нема святого, як ти, Боже наш,* і нема праведнішого за тебе, Господи.

Приспів: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Даремне збираються беззаконні з думкою злоправною, щоби осудити Тебе, Визволителя, Христе. Тобі ж співаємо: Ти є Бог наш і нема святого, як ти, Господи.

Слава, і нині: Зла рада беззаконних, маючи богоборні душі, намагається вчинити зло і вбити праведного Христа. Йому ж співаємо: Ти є Бог наш і нема святого, як ти, Господи.

Катавасія: На камені…

По 3-ій пісні диякон мовить малу єктенію.

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Виголос: Бо ти єси Цар миру і Спас душ наших, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Кондак, глас 4: Більше у нас беззаконня, добрий Господи, ніж у блудниці,* але ніколи не принесли ми тобі потоків сліз.* Тому в мовчанні тобі молимось і припадаємо перед тобою,* та з любов’ю цілуємо твої непорочні ноги,* що б ти дарував прощення провин нам, що кличемо до тебе:** О Спасе, звільни нас від грішних учинків!

Ікос: Жінка, яка була першою блудницею, несподівано стала цнотливою, зненавидівши вчинки соромітного гріха і тілесної насолоди, пам’ятаючи сором великий і судні муки, які терпітимуть блудниці й нечисті, з яких перший я. І боюся, але перебуваю у злому звичаї, безумний. Блудна же жінка, налякавшись, поспіхом швидко прийшла, кличучи до Визволителя: звільни нас від грішних учинків!

Пісня 8

Ірмос: Слово мучителя стало переможеним,* і піч семикратно була колись розпечена.* У ній же юнаки не опалилися, подолавши наказ царя,* і кликали:* Благословіть, усі створіння Господні, Господа,* і прославляйте його* по всі віки.

Приспів: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Жінка, виливаючи чесне миро на владичну і божественну голову твою, Христе, доторкнулася оскверненими руками стіп твоїх пречистих і закликала: Благословіть, усі створіння Господні, Господа, і прославляйте його по всі віки.

Приспів: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Сльозами вмиває ноги Творця та, що винна у гріхах, і втирає своїм волоссям. Тому вона визволилася від скоєних у житті прогрішень і закликала: Благословіть, усі створіння Господні, Господа, і прославляйте його по всі віки.

Приспів: Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа – Господа,* і нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Священнодіється визволення благонравної зради спасительного милосердя і джерела сліз, в якому, сповідаючись, омилася і не осоромилася, але закликала: Благословіть, усі створіння Господні, Господа, і прославляйте його по всі віки.

Приспів: Хвалимо, прославляємо, поклоняємось Господеві,* оспівуючи і вихваляючи його по всі віки.

Катавасія: Слово мучителя…

Священик (або диякон) з кадилом виходить перед іконою Богородиці та виголошує:

Богородицю і Матір Світла піснями звеличаймо.

Чеснішу від херувимів… не співаємо, але одразу ірмос 9-ї пісні.

Пісня 9

Ірмос: З чистими душами й неоскверненими устами* прийдіть і звеличаймо неосквернену й пречисту Матір Еманнуїла,* приносячи моління народженому з неї:* Пощади, Христе Боже, душі наші, і спаси нас.

Приспів: Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Юда йде до беззаконних князів і каже: Що хочете мені дати, а я вам видам Христа, якого шукаєте? Приязнь Христову він проміняв за золото. Пощади, Христе Боже, душі наші, і спаси нас!

Слава, і нині: Нечестивцю, засліплений грошолюбством! Ти цілком забув про те, що ти одержав, чого ти навчився: що душі не можна проміняти й за цілий світ. Тому у відчаю ти, зраднику, повісився. Пощади, Христе Боже, душі наші, і спаси нас!

Катавасія: З чистими душами…

Одразу після канону священик зі святилища (або диякон перед святими дверима) виголошує малу єктенію.

Виголос: Бо тебе хвалять усі сили небесні, і тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Також співаємо цей світильний в понеділок, вівторок та середу:

Світлицю твою, Спасе мій, бачу прикрашену,* але одежі не маю, щоб до неї ввійти.* Дай, Світлодавче, осяйність одінню душі моєї і спаси мене. (Двічі)

Слава, і нині: той же.

Псалми 148, 149, 150

Псалом 148

Хваліте Господа з неба,* хваліте його на висотах.

Хваліте його, всі ангели його,* хваліте його, всі воїнства небесні.

Хваліте його, ви – сонце й місяцю,* хваліте його, всі ясні зорі.

Хваліте його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.

Нехай вони ім’я Господнє хвалять,* бо він повелів, і створились.

Поставив їх на віки вічні* і дав закон, що не перейде.

Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;

Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує його слово;

Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;

Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;

Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;

Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.

Нехай ім’я Господнє хвалять, високе бо ім’я його єдине.* Велич його понад землю й небо.

Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім його святим, синам Ізраїля, народові, що йому близький.


Псалом 149

Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу йому на зборі праведників.

Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.

Нехай хвалять ім’я його танком,* при бубні й при гарфі нехай йому співають.

Господь бо ласкавий до народу свого, * оздоблює перемогою покірних.

Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.

Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і двосічний меч у руці в них.

Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами – покарання.

Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.

Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх його преподобних.

Псалом 150

Хваліте Бога у святині його,* хваліте його у твердині сили його.

Глас 1

Стих: Хваліте його за його подвиги великі,* хваліте його в його величі безмежній.

Пізнавши Бога в тобі, Сину Діви,* блудниця промовляла й серед плачу молилася,* бо сподіяла вчинки гідні сліз:* Доброчинцю Чоловіколюбче! Розв’яжи мої провини, як я моє волосся.* Полюби мене, справедливо зненавиджену, що тебе любить,** а я проповідуватиму тебе між митарями.

Стих: Хваліте його звуком рогу,* хваліте його на гарфі й на гуслах.

Дорогоцінне миро грішниця змішала зі сльозами* і вилила на твої пресвяті ноги, цілуючи їх;* і ти негайно оправдав її.* Даруй же й нам прощення** ти, що постраждав за нас, і спаси нас.

Стих: Хваліте його на бубні й танком,* хваліте його на струнах і сопілці.

Коли грішниця принесла миро,* тоді учень домовлявся з пребеззаконними.* Вона ж раділа, виливаючи дорогоцінне миро;* він же квапився продати Неоціненного.* Вона пізнала Владику, а він з Владикою розлучився.* Вона визволилась, а Юда став рабом ворога.* Згубним є недбальство,* велика річ – покаяння.* Даруй же й мені таке покаяння, Спасе,** що постраждав за нас, і спаси нас.

Стих: Хваліте його на дзвінких цимбалах, хваліте його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

О, Юдо окаянний!* Бачивши як блудниця цілувала ноги,* ти підступно продумував поцілунок зради.* Вона розв’язала волосся,* а ти зв’язався лютістю;* заздрість бо не вміє вибирати корисного.* О, Юдова грішна закам’янілосте!** Вирятуй від неї, Господи, душі наші.

Слава, глас 2: Грішниця біжить до продавця мира* купити дорогоцінне миро, щоб помазати Доброчинця,* і каже продавцеві мира:* Дай мені мира, щоб я помазала того,** хто очистив усі мої гріхи.

І нині, глас 6: Та, що в грісі погрузнула,* побачила тебе, – Пристане спасіння.* Глянь, як вона миро сльозами розчиняє і кличе:* Поглянь на розкаяних грішників в очікуванні!* Тож ти, Владико, й мене спаси від бурі гріха,** задля свого великого милосердя.

Коли співці почнуть «Слава, і нині», священик виходить перед святі двері і після закінчення виголошує:

Слава тобі, що Світло нам показав!

Мале славовслов’я

Слава во вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління.

Хвалимо тебе, благословимо тебе, кланяємось тобі,* славимо тебе, дякуємо тобі заради великої твоєї слави.

Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержителю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.

Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.

Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.

Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.

Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім’я твоє на віки вічні.

Господи, ти був нам пристановищем* по всі роди.

Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилікуй мою душу, бо гріх мій – перед тобою.

Господи, до тебе я прибігаю,* навчи мене творити твою волю, бо ти Бог мій.

Бо в тебе є джерело життя,* у твоїм світлі побачимо світло.

Добавляй ласку тим,* що визнають тебе.

Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегтися нам.

Благословенний ти, Господи, Боже Отців наших,* і хвальне, і прославлене ім’я твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість твоя на нас,* бо ми надіємось на тебе.

Благословенний ти, Господи,* навчи мене установ твоїх.

Благословенний ти, Владико,* врозуми мене установами твоїми.

Благословенний ти, Святий,* просвіти мене установами твоїми.

Господи, милість твоя повіки,* не покидай діло рук твоїх.

Тобі належить хвала,* тобі належить пісня.

Тобі належить слава:* Отцю, і Сину, і Святому Духові:

Нині і повсякчас,* і на віки вічні. Амінь.

Після закінчення малого славослов’я священик перед зачиненими святі дверима виголошує прохальну єктенію. Якщо є диякон, тоді він наприкінці славослов’я робить малий поклін перед святою трапезою, виходить зі святилища північними дверима, стає поруч священика і обоє роблять малий поклін перед святими дверима, відтак обертаються один до одного, віддаючи шану. Тоді священик повертається південними дверима у святилище і стає перед святою трапезою, роблячи малий поклін. Диякон ставши перед святими дверима виголошує прохальну єктенію.

Прохальна єктенія

Диякон: Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Люди, на кожне прошення: Подай, Господи.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Прощення й відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.

Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими, пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Священик: Бо ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Священик: Мир всім.

Люди: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші Господеві приклоніть.

Люди: Тобі, Господи.

Священик тихо читає молитву:

Господи святий, ти на висоті живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі і тіла, і молимося до тебе, Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи не добровільно, як добрий і чоловіколюбний Бог, прости і даруй нам земні й небесні добра твої.

Виголос: Бо до тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Стихири на стиховні

Глас 6

Сьогодні Христос приходить у дім фарисея,* і жінка грішниця, приступивши, паде до його ніг і кличе:* Споглянь на мене, погружену в гріхи,* що впала у розпач через сподіяні вчинки,* і не відкидай мене від своєї доброти!** Подай мені, Господи, відпущення гріхів, і спаси мене.

Стих: Насити нас уранці милістю твоєю, Господи, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші. Звесели нас мірою днів, за яких ти засмутив нас, мірою літ, що в них ми зазнали горя. // Нехай виявиться твоїм слугам твоє діло,* і слава твоя – їхнім дітям.

Блудниця простерла своє волосся до тебе, Владико,* а Юда простер свої руки до беззаконних.* Вона, щоб одержати прощення, а він, щоб узяти срібняки.* Тому кличемо до тебе проданого, що нас визволив:** Господи, – слава тобі!

Стих: І ласка Господа, Бога нашого, нехай буде над нами, // і стверди діло рук наших;* стверди його – діло рук наших.

Жінка, злом воняюча й осквернена, приступила до тебе, Спасе,* і, виливаючи сльози на твої ноги, визнала своє страждання:* Як погляну на тебе, Владико?* Це ж бо ти прийшов спасти блудницю з безодні!* Воскреси й мене умерлу,* як ти підняв з гробу чотириденного Лазаря.** Прийми мене окаянну, Господи, і спаси мене.

Стих: Хвалитиму тебе, Господи, всім серцем моїм,* розповім про всі твої чудеса.

Та, що була зневірена своїм життям і знана зі своїх лихих звичаїв, несучи миро,* приступила до тебе, кличучи:* Не відкинь мене блудну ти, що народився від Діви!* Не погорди моїми сльозами, Радосте ангелів!* Але прийми мене, що каюся, бо ти не відкинув мене грішну** задля твоєї великої милости.

Слава, і нині: глас 8: Жінка, що впала в численні гріхи,* збагнувши твоє божество, Господи, виконує завдання мироносиць.* Перед твоїм похороном вона з риданням приносить тобі миро, кажучи:* Горе мені, бо палкі нестримні пристрасті для мене, мов ніч,* а насолода гріха – туманна й безмісячна!* Прийми струмки моїх сліз ти, що хмарами виносиш воду з моря!* Прихилися до моїх сердечних зітхань ти,* що прихилив небеса твоїм невимовним приниженням,* хай поцілую і знову обітру волоссям моєї голови твої пречисті ноги,* яких луну в раю, по полудні,* почула Єва своїми ушима і настрахалася.* Спасителю душ, хто може дослідити безліч моїх гріхів і безодню твоїх судів?** Не погорди слугинею твоєю, Спасе, що маєш безмірну милість.

Добре воно – прославляти Господа, і співати імені твоєму, Всевишній. (Двічі)

Звіщати вранці милість твою, і ночами – твою вірність. (Двічі)

Святий Боже; Пресвята Тройце; Отче наш; і оцей тропар:

Стоячи у храмі слави твоєї, Богородице,* себе на небі уявляємо.* Ти, Двері Небесні,** відчини нам двері милости твоєї.

Під час співу тропаря священик виходить перед святі двері.

Люди: Господи, помилуй (40 р.). Владико, благослови.

Священик: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Священик: Небесний Царю, Церкву укріпи, віру утверди, народи усмири, світ утихомир, місто (або село, або обитель цю) добре збережи, і тих, що раніш спочили, в оселях праведних осели, і нас після покаяння й сповіді прийми і помилуй, як благий і чоловіколюбець.

Люди: Амінь. Господи, помилуй. (Тричі) Слава, і нині: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо. Іменем Господнім благослови, отче.

Священик: Молитвами святих отців наших, Господи Icyсе Христе, Боже наш, помилуй нас.

Люди: Амінь.

Молитва св.Єфрема Сирійського

Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, недбайливости, властолюб'я і пустомовства віджени від мене. (Доземний поклін)

Духа чистоти, покори, терпеливости й любови даруй мені, слузі твоєму. (Доземний поклін)

Так, Господи, Царю! Дай мені бачити гріхи мої і не осуджувати брата мого, бо ти благословенний на віки вічні. Амінь. (Доземний поклін)

Боже, милостивий будь мені грішному! Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене! Без числа нагрішив я, Господи, прости мені! (12 малих поклонів)

І знову: молитва св. Єфрема і доземний поклін.

Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі.

Люди: Слава, і нині. Господи, помилуй. (Тричі) Благослови.

Священик: Христос, що йде на добровільні страждання спасіння нашого ради, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Люди: Амінь.