НАДГРОБНЕ

Священик: Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Слава тобі, Боже наш, слава тобі.

Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий душі наші.

Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас. (Тричі)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші імени твого ради.

Господи, помилуй. (Тричі)

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я твоє, нехай прийде царство твоє, нехай буде воля твоя, як на небі так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Священик: Бо твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Господи, помилуй (12 р.).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Прийдіте, поклонімся Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся Христові, Цареві нашому Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, з великої милости твоєї,* і багатством щедрот твоїх очисти мене з беззаконня мого.

Обмий мене повнотою з беззаконня мого,* і від гріха мого очисти мене.

Бо беззаконня моє я знаю,* і гріх мій є завжди передо мною.

Проти тебе єдиного я згрішив* і перед тобою зло вчинив;

То й правий ти в словах твоїх* і переможеш, коли будеш судити.

Це бо в беззаконнях я зачатий,* і в гріхах породила мене мати моя.

Це бо істину полюбив єси,* невідоме й таємне мудрости своєї явив ти мені.

Окропи мене іссопом, і очищуся,* обмий мене, і стану біліший від снігу.

Дай мені відчути радість і веселість,* зрадіють кості сокрушені.

Відверни лице твоє від гріхів моїх,* і всі беззаконня мої очисти.

Серце чисте створи в мені, Боже,* і духа правого обнови в нутрі моєму.

Не відкинь мене від лиця твого,* і Духа твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння твого,* і духом владичним утверди мене.

Вкажу беззаконним дороги твої,* і нечестиві до тебе навернуться.

Визволь мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого,* і язик мій радісно прославить справедливість твою.

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої сповістять хвалу твою.

Бо якби ти жертви захотів, дав би я,* та всепалення не миле тобі.

Жертва Богові – дух сокрушений,* серцем сокрушеним і смиренним Бог не погордить.

Ущаслив, Господи, благоволінням твоїм Сіон,* і нехай відбудуються стіни єрусалимські.

Тоді вподобаєш собі жертву правди, приношення і всепалення;* тоді покладуть на вівтар твій тельців.

Канон, глас 6

Пісня 1

Ірмос: Хто хвилею морською колись гнобителя-мучителя покрив,* того діти спасенних під землею поховали;* а ми, як діви, Господеві співаймо:* славно бо прославився.

Приспів: Слава, Господи, святому погребенню твоєму.

Господи Боже мій, співи похоронні і пісню надгробну я тобі заспіваю, що похороном своїм вхід мені до життя відкрив, і смертю своєю смерть і ад умертвив.

Приспів: Слава, Господи, святому погребенню твоєму.

Вгорі – на престолі, і долі – у гробі, небесні і земні, роздумуючи над смертю твоєю, Спасе мій, схвилювалися, бо понад розум було бачити тебе мертвим, Життєдавче.

Слава, і нині: Щоб своєю славою все сповнити, зійшов ти в глибини землі; від тебе не скрилася природа моя, що від Адама, і, похований, ти мене, зотлілого обновляєш, Чоловіколюбче.

Катавасія: Хто хвилею морською колись гнобителя-мучителя покрив,* того діти спасенних під землею поховали;* а ми, як діви, Господеві співаймо:* славно бо прославився.

Пісня 3

Ірмос: Тебе, що недержимо всю землю на водах повісив,* побачивши розп’ятим на Лобнім місці,* творіння з жаху великого тремтіло, взиваючи:* нема святого, крім тебе, Господи.

Приспів: Слава, Господи, святому погребенню твоєму.

Багатьма ознаками провістив ти похорон свій, Владико, а нині таємниці твої, як Бог, відкрив і сущим в аді, що взивали: нема святого, крім тебе, Господи.

Приспів: Слава, Господи, святому погребенню твоєму.

Простягнув ти руки і з’єднав здавна розсіяних, оповитий же плащаницею, ти визволив, Спасе, і в гробі закутих, що взивають: нема святого, крім тебе, Господи.

Слава, і нині: Гробом і печатями вдержаний був ти з волі своєї, неосяжний, бо силу могутности своєї виявив ти, Чоловіколюбче, тим що співають: нема святого, крім тебе, Господи.

Катавасія: Тебе, що недержимо всю землю на водах повісив,* побачивши розп’ятим на Лобнім місці,* творіння з жаху великого тремтіло, взиваючи:* нема святого, крім тебе, Господи.

Господи помилуй. (Тричі) Слава, і нині:

Сідальний, глас 5: Воїни, що вартували коло гробу твого, Спасе,* попадали, як мертві, від сяйва ангела,* що з’явився і сповістив жінкам мироносицям про воскресіння твоє.* Славимо тебе, Переможцю тління,* припадаємо до тебе, єдиного Бога нашого,* що воскрес із мертвих.

Слава, і нині: той же.

Пісня 4

Ірмос: На хресті твоє божественне виснаження провидівши,* Авакум, вжахнувшися,* сказав: Ти, милосердний, владу сильних знищив,* зійшовши до сущих в аді, як всемогутній.

Приспів: Слава, Господи, святому погребенню твоєму.

Сьомий день сьогодні освятив ти, що його благословив єси в давнину для спочинку від праці, всьому бо даєш почин і обновляєш ти, Спасе мій, і суботу шануєш і нас навчаєш.

Приспів: Слава, Господи, святому погребенню твоєму.

Коли силою божественною переміг ти, душа твоя відділилася від тіла, тоді розірвав ти кайдани смерти і аду могутністю своєю, Слове.

Слава, і нині: Зустрів тебе, Слове, ад і засмутився, бачачи покритого ранами Чоловіка і Бога всемогутнього, і від цього страшного явища загинув.

Катавасія: На хресті твоє божественне виснаження провидівши,* Авакум, вжахнувшися,* сказав: Ти, милосердний, владу сильних знищив,* зійшовши до сущих в аді, як всемогутній.

Пісня 5

Ірмос: Побачивши світло невечірнє Богоявлення твого, Христе,* що милостиво для нас явилося,* Ісая, з ночі пильнуючи, взивав:* воскреснуть мертві і встануть сущі в гробах,* і всі земнородні* зрадіють.

Приспів: Слава, Господи, святому погребенню твоєму.

Ти відновляєш земне, Створителю, сам ставши земним, а плащаниця і гріб виявляють таємницю, що в тобі, Слове: благообразний Йосиф, заступаючи родителя твого, до похорону тебе готує і цим дивно відновляє мене у тобі.

Приспів: Слава, Господи, святому погребенню твоєму.

Смертне смертю, а похороном тлінне ти перетворюєш у нетлінну Богоподібну природу, тіло бо твоє, Владико, не зазнало тління і душа твоя незбагненно не залишилася в аді.

Слава, і нині: Народжений від Непорочної Діви і проколотий у ребра, ти через неї, Творче мій, Єву обновив; Адама, що надприродно заснув природним сном, ти, Життя, воскресив із сну і тління, як Всемогутній.

Катавасія: Побачивши світло невечірнє Богоявлення твого, Христе,* що милостиво для нас явилося,* Ісая, з ночі пильнуючи, взивав:* воскреснуть мертві і встануть сущі в гробах,* і всі земнородні* зрадіють.

Пісня 6

Ірмос: Взятий був і невдержаний в пащі китовій Йона, твій прообраз, Христе,* що на страждання і поховання віддав себе,* мов із світлиці, із звіра вийшов;* дорікав же і варті своїй:* Вартуєте даремно* і марно, а милість Божу зневажили.

Приспів: Слава, Господи, святому погребенню твоєму.

Мучили тебе, та не відділився ти, Слове, від тіла, яке прийняв єси. Хоч і зруйнований був Храм твій під час страждань, але й тоді Божество і людська природа становили єдність у тобі, бо в обох природах був ти Син, Слово Боже, Бог і Чоловік.

Приспів: Слава, Господи, святому погребенню твоєму.

Для людей, а не для Бога, загибельним був Адамів гріх, бо хоч і постраждало твоєї плоті земне єство, та Божество зосталося неприступним для страждань, а тлінне твоє ти перетворив на нетлінне і джерело життя нетлінного явив ти воскресінням.

Слава, і нині: Царює ще ад на родом людським, але не вічно, бо, положившись у гробі, ти, безсмертний, животворящою рукою владу смерти знищив і провістив від віку сущим в аді визволення істини, Спасе, воскреснувши із мертвих першим.

Катавасія: Взятий був і невдержаний в пащі китовій Йона, твій прообраз, Христе,* що на страждання і поховання віддав себе,* мов із світлиці, із звіра вийшов;* дорікав же і варті своїй:* Вартуєте даремно* і марно, а милість Божу зневажили.

Господи помилуй. (Тричі) Слава, і нині:

Кондак, глас 6: Хто безодню замкнув, мертвим видиться* і, смирною і плащаницею обвитий, у гробі кладеться, як смертний, Безсмертний;* жінки ж прийшли помазати його миром, плачучи гірко і кличучи:* Оця субота є преблагословенна,* бо в ній Христос уснувши, воскресне тридневний.

Ікос: Вседержитель світу на хрест піднесений, – і ридає все творіння, бачачи його нагого розп’ятим на дереві, сонце проміння сховало, і зорі погасли, земля ж із великого страху затряслася, і море побігло, і каміння розпалися, багато гробів відкрилося, і тіла святих людей повставали; ад внизу стогне, а юдеї зловмишлюють обмовити Христове воскресіння. Жінки ж взивають: Оця субота є преблагословенна, бо в ній Христос уснувши, воскресне тридневний.

Пісня 7

Ірмос: Несказанне чудо:* той, хто преподобних отроків із полум’я в печі визволив,* кладеться до гробу мертвий,* бездиханний на спасіння нам,* що співаємо:* Визволителю Боже, благословен єси.

Приспів: Слава, Господи, святому погребенню твоєму.

Вразився ад у саме серце, коли прийняв зраненого списом у ребра, і стогне знесилюваний вогнем божества на спасення нас, що співаємо: Визволителю Боже, благословен єси.

Приспів: Слава, Господи, святому погребенню твоєму.

Багатий гріб, бо, прийнявши в собі ніби сплячого Творця, став скарбницею божественного життя на спасення наше, що співаємо: Визволителю Боже, благословен єси.

Слава, і нині: Єдине і нерозлучне було божество Христове: і в аді, і в гробі, і в раю з Отцем і Духом – на спасення наше, що співаємо: Визволителю Боже, благословен єси.

Катавасія: Несказанне чудо:* той, хто преподобних отроків із полум’я в печі визволив,* кладеться до гробу мертвий,* бездиханний на спасіння нам,* що співаємо:* Визволителю Боже, благословен єси.

Пісня 8

Ірмос: Вжахнися від страху, небо*, нехай сколихнуться основи землі:* ось бо до мерців рівняється той, що в небі живе* і в малому гробі дивно ховається.* Отроки благословляйте, священики оспівуйте,* люди прославляйте його по всі віки.

Приспів: Слава, Господи, святому погребенню твоєму.

Зруйновано пречистий Храм, та він відбудовує занепалу скинію: до першого бо Адама аж до адових сховищ зійшов Другий, що в небі живе. Отроки благословляйте, священики оспівуйте, люди прославляйте його по всі віки.

Приспів: Слава, Господи, святому погребенню твоєму.

Втратилась відвага Учеників, Йосиф же з Ариматеї сміливо діє: побачивши Бога всіх, мертвого й нагого, випрошує й ховає його, кличучи: Отроки благословляйте, священики оспівуйте, люди прославляйте його по всі віки.

Слава, і нині: О, нове чудо! О, милосердя! О, несказанне терпіння! З волі своєї під землею запечатується той, що в небі живе, і облесником обмовляють Бога. Отроки благословляйте, священики оспівуйте, люди прославляйте його по всі віки.

Катавасія: Вжахнися від страху, небо*, нехай сколихнуться основи землі:* ось бо до мерців рівняється той, що в небі живе* і в малому гробі дивно ховається.* Отроки благословляйте, священики оспівуйте,* люди прославляйте його по всі віки.

Пісня 9

Ірмос: Не ридай наді мною, Мати,* бачивши в гробі Сина,* що його ти в лоні зачала безсімено,* бо воскресну і прославлюся,* і вознесу зо славою безупинно, як Бог, тих,* що з вірою і любов’ю тебе величають.

Приспів: Слава, Господи, святому погребенню твоєму.

При дивному народженні твоєму, надприродно я не зазнала болів і була щаслива, Сину споконвічний; а нині, коли бачу тебе, Боже мій,* мертвим і без диху, меч скорботи страшно пробиває серце моє. Але воскресни, щоб і я звеличеною стала.

Приспів: Слава, Господи, святому погребенню твоєму.

З волі моєї, Мати, земля покриває мене, але сторожі аду тремтять, бачивши, що я одягнений в окривавлену одежу наруги. Бо ворогів подолав я хрестом і, як Бог, знову воскресну і звеличу тебе.

Слава, і нині: Нехай все створіння радіє, нехай веселяться всі люди на землі, бо ад-ворога полонено. Нехай жінки з миром мене зустрічають. Я визволю праотця Адама з праматір’ю Євою і на третій день воскресну.

Катавасія: Вжахнися від страху, небо*, нехай сколихнуться основи землі:* ось бо до мерців рівняється той, що в небі живе* і в малому гробі дивно ховається.* Отроки благословляйте, священики оспівуйте,* люди прославляйте його по всі віки.

Святий Боже; Пресвята Тройце; Отче наш; і оцей тропар, глас 2:

Коли зійшов ти до смерти, Життя безсмертне,* тоді ад умертвив ти блистінням божества.* Коли ж і умерлих із глибин підземних воскресив ти,* всі сили небесні взивали.** Життєдавче, Христе Боже наш, слава тобі.

Єктенія усильного благання

Диякон: Помилуй нас, Боже, по великій милості твоїй, молимось тобі, вислухай і помилуй.

Люди: Господи, помилуй. (Тричі)

Ще молимось за збереження цього міста (або села, або обителі) і кожного міста, села й країни перед голодом, знищенням, землетрусом, повінню, градом, пожежею й війною, нападом ворогів і внутрішніми міжусобицями. Молимось, щоб ти, наш ласкавий, і Добрий, і чоловіколюбний Боже, змилосердився й відвернув від нас свій гнів і заслужені кари та помилував нас.

Люди: Господи, помилуй (12 р.).

Священик: Вислухай нас, Боже, Спасителю наш, уповання всіх кінців землі, і тих, що на морі далеко, і, Милостивий, будь милостивим, Владико, до гріхів наших і помилуй нас. Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Люди: Амінь.

Відпуст

Священик: Слава тобі, Христе Боже, надіє наша, слава тобі.

Люди: Слава, і нині. Господи, помилуй. (Тричі) Благослови.

Священик: Христос, істинний Бог наш, що задля нас людей і нашого ради спасення волею плоттю положився у гробі і зійшов на ад, молитвами пречистої своєї Матері і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Люди: Амінь.

Після відпусту співаємо:

Глас 2, самоподібний: Благообразний Йосиф,* знявши з хреста пречисте тіло твоє,* плащаницею чистою обвив** і, пахощами покривши, у гріб новий положив. (Тричі, з доземними поклонами).