Утрення з поклонами

Середа, 14 КВІТНЯ

Прп. Тита, чудотв.

Священик: Благословенне царство Отця, і Сина, і Святого Духа нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Прийдіте, поклонімся цареві нашому – Богу.

Прийдіте, поклонімся Христові, цареві нашому – Богу.

Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа – царя і Бога нашого.

Псалом 103

Благослови, душе моя, Господа,* Господи, Боже мій, Ти возвеличився єси вельми.

В ісповідання і велич-красу загорнувся Ти:* одіваєшся світлом, як ризою.

Ти простираєш небо, як кожу,* покриваючи водами височини Свої.

Ти кладеш облаки на сходження Своє,* ходячи на крилах вітряних.

Ти твориш вітри ангелами Своїми* і слугами Своїми полумінь вогненний.

Ти основуєш землю на тверді її,* не похилиться на віки віків.

Безодня, як риза, одіяння її,* на горах стануть води.

Від погрози Твоєї побігнуть,* від голосу грому Твого злякаються.

Зводяться гори і сходять поля на місце,* яке Ти оснував їм.

Границю Ти положив, якої не перейдуть,* ні не повернуться, щоб покрити землю.

Посилаєш джерела в ярах,* посеред гір перейдуть води.

Вони напоюють усіх звірів пільних,* дожидають онагри в спразі своїй.

На них птиці небесні витають,* з-посеред скель видадуть голос.

Ти напоюєш гори з височин Своїх,* плодом діл Твоїх насититься земля.

Ти вирощуєш траву для скоту* і зела на службу людям:

Щоб видавати хліб із землі,* і вино веселить серце чоловіка.

Щоб намастити лице єлеєм,* і хліб серце чоловіка укріпить.

Наситяться дерева пільні, кедри ливанські, що їх Ти насадив,* там птиці загніздяться.

Журавлине жилище перед веде між ними,* гори високі оленям, скелі прибіжище зайцям.

Ти створив місяць задля часу,* сонце пізнало захід свій.

Ти положив темряву і настала ніч,* що в ній проходити будуть усі звірі дібровні.

Левенята рикають,* щоб схопити і знайти від Бога поживу для себе.

Засіяло сонце, і зібралися,* і в леговищах своїх ляжуть.

Вийде чоловік на діло своє* і на працю свою до вечора.

Які-то величні діла Твої, Господи, все в премудрості сотворив Ти,* сповнилася земля тварі Твоєї.

Це море велике і просторе,* там гади, яким нема числа:

Животини малі з великими,* там кораблі перепливають.

Змій цей, що Ти його створив, щоб насміхатися з нього.* Все на Тебе чекає, щоб дати їм поживу у свій час.

Коли Ти дав їм, зберуть,* коли Ти відкрив руку Твою, все наповниться благости.

Коли ж Ти відвернеш лице, вони затривожаться,* забереш їхній дух, то щезнуть і повернуться у свій прах.

Пошлеш духа Твого, і створені будуть,* і Ти обновиш лице землі.

Нехай буде слава Господня на віки,* возвеселиться Господь ділами Своїми.

Він спогляне на землю і чинить, що вона трясеться,* доторкається гір, і димляться.

Заспіваю Господеві в житті моїм,* Богові моєму співаю, поки я є.

Нехай солодкою буде Йому бесіда моя,* я ж возвеселюся в Господі.

Нехай щезнуть грішники з землі, і беззаконники, щоб їх не було.* Благослови, душе моя, Господа.

Сонце пізнало захід свій,* положив Ти темряву і настала ніч.

Які-то величні діла Твої, Господи,* все в премудрості сотворив Ти.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (3).

Мирна єктенія

Диякон: В мирі Господу помолімся.

Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.

За мир з висот і спасення душ наших Господу помолімся.

За мир всього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господу помолімся.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господу помолімся.

За святішого вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, і за блаженнішого Патріярха нашого (ім’я), і преосвященнішого Архиєпископа й Митрополита нашого Кир (ім’я), боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей Господу помолімся.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господу помолімся.

За город цей (За село це, За святу обитель цю), і за всякий город, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господу помолімся.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господу помолімся.

За плаваючих, подорожуючих (на землі і в повітрі), недужих, страждаючих, полонених, і за спасення їх Господу помолімся.

Щоб ізбавитися нам від усякої скорби, гніву й нужди, Господу помолімся.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Священик: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклонення, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

7-ма катизма, перший антифон

Псалом 46, 47, 48

Псалом 46

Всі народи, заплещіте руками, воскликніте Богові голосом радости,

бо Господь усевишній, страшний – Цар великий по всій землі!

Він підкорив народи нам і племена – під ноги наші,

брав нам спадкоємство Своє – красу Якова, яку возлюбив.

Зійшов Бог під оклики, Господь – під голос трубний.

Співайте Богові нашому, співайте, співайте Цареві нашому, співайте.

Бо Цар усієї землі – Бог, співайте розумно.

Воцарився Господь над народами, Бог сидить на престолі святому Своєму.

Князі народів зібралися з Богом Авраамовим, бо Божі – володарі землі, вельми піднеслися вони.

Псалом 47

Великий Господь і хвальний вельми у граді Бога нашого, на горі святій Його;

на горах Сіонських, на схилах північних – град Царя великого, благовкорінений на радість усій землі.

Бог у твердинях його пізнається, коли захищає його.

Бо ось, царі земні зібралися, зійшлися разом;

узрівши це, вони здивувалися, стривожилися, захиталися,

трепет охопив їх там, муки, як у роділлі.

Вітром буйним Ти потрощиш кораблі тарсійські.

Як чули ми, так і побачили у граді Господа Сил, у граді Бога нашого: Бог заснував його навіки.

Прийняли ми, Боже, милість Твою всередині храму Твого;

яке Ім’я Твоє, Боже, така і хвала Твоя – до країв землі; справедливости повна десниця Твоя.

Хай звеселиться гора Сіонська і хай зрадіють дочки юдейські задля присудів Твоїх, Господи!

Обійдіте Сіон і обійміте його, повідайте на вежах його,

зверніте серця ваші до кріпости його й огляньте твердині його, щоб оповіли ви родові прийдешньому.

Бо Сей єсть Бог наш повік і повік-віку, Він – Пастир наш навіки.

Псалом 48

Послухайте се, всі народи, почуйте, всі, що живете у вселенній,

і простолюд, і люди знатні, разом багатий і бідний.

Уста мої промовлять премудрість і розмисел серця мого – розуміння.

Прихилю до притчі вухо моє, відкрию на псалтирі загадку мою.

Чого боятимуся в день лихий? Беззаконня наступає на п’яти мені й оточує мене

ті, що надіються на силу свою і множеством багатства свого хваляться.

Брат не відкупить. Чи відкупить чоловік? Не дасть він Богові викупу за себе

і ціни за відкуплення душі своєї.

Хоч би й трудився довіку, і жив до кінця, і не узрів погибелі, – щоразу бачитиме мудрих умираючими.

З ними однаково немудрий і нетямущий загинуть, і залишать чужим багатство своє,

і гроби їх – житла їх повік, оселі їх від роду і до роду, хоч нарекли вони іменами своїми землі свої.

Та чоловік, будучи в честі, не зрозумів, прирівнявся до скотів нетямущих і уподібнився до них.

Оця путь їх – спотикання їм, та вони й надалі до уст своїх матимуть уподобу.

Як вівці до аду загнані вони, смерть пасе їх; і вранці праві володітимуть ними, і поміч їм спорохнявіє в аді, зі слави своєї вони викинуті.

Одначе Бог відкупить душу мою з руки аду, коли прийме мене.

Не бійся, коли розбагатіє чоловік або коли примножиться слава дому його,

бо, коли помре він, не візьме всього, ані не зійде з ним слава його.

Бо душу його за життя його благословлятимуть; він прославлятиме Тебе, коли добро чинитимеш йому.

Ввійде він до роду отців своїх, довіку не побачить світла.

Чоловік, будучи в честі, не зрозумів, прирівнявся до скотів нетямущих і уподібнився до них.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя. Слава Тобі. Боже (3).

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господу помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

7-ма катизма, другий антифон

Псалом 49, 50

Псалом 49

Бог богів Господь промовив і призвав землю від сходу сонця до заходу.

З Сіону велич краси Його. Бог явно прийде,

Бог наш, і не мовчатиме: вогонь перед Ним загориться, і довкола Нього – буря сильна.

Він призове небо згори і землю, розсудити народ Свій.

Зберіте Йому преподобних Його, що уклали з Ним завіт при жертвах.

І звістять небеса справедливість Його, бо Бог – суддя.

«Слухай, народе мій, – і скажу Тобі, Ізраїлю, – і засвідчу Тобі. Я Бог, твій Бог.

Не за жертви твої оскаржу тебе, адже всепалення твої завжди передо мною;

не прийму з дому твого тельців, ані зі стад твоїх – козлів.

Бо мої всі звірі лісові, скот у горах і воли;

я знаю всіх птахів небесних, і краса полів – зо мною.

Якщо зголоднію, не скажу тобі: моя бо вселенна і все, що наповняє її.

Невже я їм м’ясо биків або п’ю кров козлів?

Пожертвуй Богові жертву хвали, і воздай Всевишньому обітниці твої,

і призови мене у день пригноблення твого, і я визволю тебе, і ти прославиш мене».

А грішникові сказав Бог: «Нащо ти звіщаєш устави мої і приймаєш завіт мій устами твоїми?

Ти ж зненавидів науку і відкинув слова мої позад себе!

Якщо бачив крадія – біг разом з ним, і з перелюбником долю свою ділив;

уста твої примножували злобу, і язик твій сплітав ошуканство;

засівши, ти на брата твого наговорював і на сина матері твоєї наставляв тенета.

Ти це вчинив, і я змовчав; ти помислив беззаконно, що я буду подібний до тебе.

Оскаржу тебе і поставлю перед лице твоє гріхи твої!»

Зрозумійте ж це, ви, що забуваєте Бога, щоб Він вас не схопив, – і не буде кому врятувати.

«Жертва хвали прославить мене, і там – путь, на якій явлю йому спасіння моє».

Псалом 50

Помилуй мене, Боже, по великій милості Твоїй, і по множеству щедрот Твоїх загладь беззаконня моє.

Уповні обмий мене від беззаконня мого, і від гріха мого очисть мене.

Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій передо мною завжди.

Проти Тебе, Єдиного, я згрішив і лукаве перед Тобою вчинив, тож оправданий Ти будеш у словах Твоїх і переможеш, коли вступиш у суд.

Ось бо, в беззаконнях я зачатий, і в гріхах породила мене мати моя.

Ось бо, істину возлюбив єси, незвідане і таємне мудрости Своєї явив Ти мені.

Окропиш мене іссопом – і буду очищений; обмиєш мене – і стану біліший від снігу,

даси мені відчути радість і веселість – возрадуються кості упокорені.

Відверни лице Твоє від гріхів моїх і всі беззаконня мої зітри.

Серце чисте сотвори в мені, Боже, і дух правий обнови в нутрі моїм.

Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відійми від мене.

Поверни мені радість спасіння Твого і духом владущим утверди мене.

Навчу беззаконників доріг Твоїх, і нечестиві до Тебе навернуться.

Звільни мене від вини крови, Боже, Боже спасіння мого, возрадується язик мій правді Твоїй.

Господи, губи мої відкриєш, і уста мої сповістять хвалу Твою.

Бо якби Ти жертви захотів, я дав би її, – та всепалення Тобі не до вподоби.

Жертва Богові – дух сокрушенний, серцем сокрушенним і смиренним Бог не погордить.

Облагодій, Господи, благоволінням Твоїм Сіон, і хай відбудуються стіни єрусалимські, –

тоді вподобаєш Собі жертву правди, возношення і всепалення, тоді покладуть на вівтар Твій тельців.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя. Слава Тобі. Боже (3).

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господу помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Бо Ти благий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

7-ма катизма, третій антифон

Псалом 51, 52, 52, 54, 133

Псалом 51

Чому похваляєшся у злобі, сильний, беззаконням увесь день?

Неправду умислив язик твій, як бритву гостролезу сотворив єси облуду.

Возлюбив єси порок понад благодіяння, неправду більше, аніж говорити правду.

Возлюбив єси всі слова потопельні, мову облудну.

Через те Бог знищить тебе до кінця; вирве тебе і переселить тебе із шатра твого, і корінь твій – із землі живих.

Побачать праведні і убояться, і над ним посміються і скажуть:

«Ось чоловік, що не поставив Бога помічником собі, але покладався на множество багатства свого і змогутнів марнотою своєю».

А я, немов оливка плодовита в домі Божому, – уповаю на милість Божу повік і повік-віку.

Славословитиму Тебе повік, що вчинив Ти оце, і стоятиму в Імені Твоїм, бо воно благо перед преподобними Твоїми.

Псалом 52

Сказав безумний у серці своїм: «Немає Бога!» Розтліли й опоганилися в беззаконнях, немає, хто чинив би благо.

Господь з небес схилився над синами людськими – побачити, чи є, хто розумів би або шукав би Бога.

Всі ухилилися, поспіль нікчемними стали, немає, хто чинив би благо, немає ні одного.

Невже не отямляться всі, що коять беззаконня, що поїдають люд мій, мовби їли хліб? – Бога не призвали.

Там настрахалися страхом, де не було страху; бо Бог розсипав кості чоловікоугодників. Вони осоромилися, бо Бог знехтував їх.

Хто дасть із Сіону спасіння Ізраїлеві? Коли поверне Господь полон народу Свого, хай зрадіє Яків і звеселиться Ізраїль!

Псалом 53

Боже, Іменем Твоїм спаси мене і силою Твоєю розсуди мене.

Боже, почуй молитву мою, вислухай глаголи уст моїх.

Бо чужі повстали на мене, і дужі шукали душу мою, і не поставили Бога перед собою.

Та ось, Бог помагає мені, і Господь – заступник душі моєї.

Оберне зло на ворогів моїх; істиною Твоєю повинищуй їх!

Доброю волею жертву Тобі принесу, прославлю Ім’я Твоє, Господи, бо благе воно;

бо Ти від усякої скрути ізбавив мене, і на ворогів моїх гляділо око моє.

Псалом 54

Вислухай, Боже, молитву мою і не погорди благанням моїм,

воньми мені і почуй мене. Затужив я в сум’ятті моїм і стривожився

від голосу ворога та від утиску грішника; бо звалили на мене беззаконня і в злобі ворогували проти мене.

Серце моє стривожилося в мені, і жах смерти напав на мене,

страх і трепет найшли на мене, і покрила мене темрява.

І сказав я: «Хто дасть мені крила, наче голубині, і полечу, і спочину?»

Ось, я віддалився у вигнання і поселився у пустелі.

Очікував я Бога, що спасає мене від слабкодухости та від бурі.

Потопи їх, Господи, і розділи язики їх, бо я бачив беззаконня і чвари у місті.

Удень і вночі обходять його по мурах його; беззаконня і гніт посеред нього, і кривда,

і не щезають із вулиць його лихва та обман.

Бо якби ворог лихословив мене, я стерпів би, і якби ненависник мій величався надо мною, я б укрився від нього.

Але ти, чоловіче-однодумцю, наставнику мій і приятелю мій,

що спільно зо мною насолоджувався трапезою; в домі Божому ми ходили в однодумності!

Нехай же прийде смерть на них, і хай зійдуть до аду живими, бо лукавство в їхніх житлах посеред них.

Я ж до Бога візвав, і Господь почув мене;

ввечорі, і вранці, і опівдні повідатиму і звіщатиму, – і Він почує голос мій.

Він визволить у мирі душу мою від тих, що наближаються до мене, бо пребагато їх було поруч зі мною.

Почує Господь і упокорить їх, Сущий перед віками.

Нема бо для них викупу, тому що не убоялися Бога.

Простягнув Він руку Свою для воздаяння, – вони осквернили завіт Його.

Розділилися від гніву лиця Його, але зблизилися серця їх; стали слова їх м’якші від єлею, але вони – стріли.

Поклади на Господа печаль твою, і Він тебе прогодує, не дасть повік похитнутися праведникові.

Ти ж, Боже, зведеш їх у колодязь тління: мужі криваві та облудні не досягнуть половини днів своїх. Я ж уповаю на Тебе, Господи.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя. Слава Тобі. Боже (3).

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господу помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Бо Ти єси Бог наш, Бог, щоб милувати і спасати, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

«Господи, візвав я до Тебе» Псалом 140, 141, 129, 116

Псалом 140

Господи, візвав я до Тебе, вислухай мене.* Вислухай мене, Господи.* Господи, візвав я до Тебе, вислухай мене. Почуй голос моління мого, коли я взиваю до Тебе.* Вислухай мене, Господи.

Нехай направиться молитва моя,* як кадило, перед тобою,* підношення рук моїх,* жертва вечірняя.* Вислухай мене, Господи.

Положи, Господи, охорону устам моїм* і двері огороди губам моїм.

Не наклони серця до словес лу­кавства,* щоб вигадувати приводи для гріхів.

З людьми, що чинять беззакон­ня,* і не буду причисленим до ви­браних їх.

Нехай покарає мене праведник милістю і обвинуватить мене,* а єлей грішного нехай не намастить голови моєї.

Бо ще й молитва моя в уподо­баннях їх,* пожертвовані були при камені судді їх.

Почують слова мої, бо були в силі.* Як товща землі розірвалася на землі, розсіялися кості їх перед адом.

Бо до тебе, Господи, Господи, очі мої,* на тебе уповав я, не відійми душі моєї.

Охорони мене від сіті, яку заставили на мене,* і від соблазні тих, що чинять беззаконня.

Стих: Впадуть у сіть свою грішники,* єдиний я, аж доки пройду.

(г. 8): Моїми думками потрапив я між розбійників,* і мене нещасного позбавлено розуму та жахливо побито.* Вся моя душа важкопоранена, а я, обнажений з чеснот, лежу на дорозі життя.* Священик, бачивши мене страждаючого від невиліковних ран, з погордою обминув.* Левіт теж, глянувши на мене,* щоб не дивитися на моє болісне конання, пройшов мимо.* Але ти, мій милосердний Христе Боже,* що не з Самарії прийшов, а від Марії прийняв тіло,* подай мені з твого чоловіколюб’я ізцілення,* виливаючи на мене свою велику милість.

Псалом 141

Стих: Голосом моїм до Господа візвав я,* голосом моїм до Господа помолився.

Моїми думками потрапив я між розбійників,*і мене нещасного позбавлено розуму та жахливо побито.* Вся моя душа важко поранена, а я, обнажений з чеснот, лежу на дорозі життя.* Священик, бачивши мене страждаючого від невиліковних ран, з погордою обминув.* Левіт теж, глянувши на мене,* щоб не дивитися на моє болісне конання, пройшов мимо.* Але ти, мій милосердний Христе Боже,* що не з Самарії прийшой, а від Марії прийняв тіло,.* подай мені з твого чоловіколюб’я ізцілення,* виливаючи на мене свою велику милість.

Стих: Проллю перед ним моління моє,* печаль мою перед ним сповіщу.

Якщо є якась чеснота і якась похвала,* то належить вона святим.* Бо вони схилили свої шиї під меч задля тебе,* що прихилив небо й зійшов до нас;* кров свою пролляти за тебе, що принизив себе, прийнявши вигляд слуги,* і смирили себе аж до смерти, уподібнюючись до тебе покорою.* Заради їхніх молитов і задля великих щедрот твоїх, помилуй нас.

Стих: Коли іщезав від мене дух мій,* то ти пізнав стежки мої.

Господи, ти вчинив своїх божественних учнів духовним раєм;* їхніми молитвами визволь мене від життєвих злиднів,* і стриманістю піднеси мої думки понад житейські турботи,* як щедрий і чоловіколюбець.

Стих: На цій путі, по якій я ходив,* скрили сіть на мене.

Проводячи час Великого посту, що співдіє з Божою благодаттю,* щиро заплачмо і до Спасителя закличмо:* «Багатомилостивий Господи, за посередництвом твоїх учнів,*спаси тих, що тебе з любов’ю прославляють,* як щедрий і чоловіколюбець».

Стих: Дивився я на право і споглядав,* і не було, хто знав би мене.

Апостоли преславні, молільники за світ,* лікарі нужденних і охоронці здоров’я!* Під час посту оберігайте нас у молитві й здоров’ї,* щоб жили ми у мирі з усіма,* охороняючи розум, непритемнений пристрастями,* та й могли заспівати воскреслому Христові переможну пісню.

Стих: Пропала втеча для мене,* і нема, хто б шукав душі моєї.

(г. 4, Покаянні стихири св. Андрія Критського) Все життя моє пройшло* з блудницями й митарями,* чи ж зможу я в старости покаятися* з того, чим згрішив* Творче всього* і лікарю нужденних,* Господи, спаси мене, перше ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Візвав я до тебе, Господи, я ска­зав:* Ти єси уповання моє, ти моя часть на землі живих.

Тягарем недбайливости обтяжений,* в бруді знаходжуся* зранений стрілою лукавого,* осквернюю сотворене по образу,* помічнику недбайливих* і Визволителю тих, що згрішили,* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Зваж на моління моє,* бо я дуже упокорений.

Став я спокусою людям,* бо як земний учинив по земному,* оженившись за твоїм велінням,* я згрішив, осквернивши ложе моє.* Ти, що із землі створив мене* не погордуй твоїм створінням,* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Ізбав мене від гонителів моїх,* бо вони скріпилися більше мене.

Гонителем душі я був,* турбуючись про тіло став посміховиськом демонів,* служачи насолодам і нечистоті,* милосердям твоїм пощади мене,* прогонителю демонів,* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Виведи із темниці душу мою, щоб сповідуватися імені Твоєму.

Добровільно згрішив я більше ніж інші* і через те покинутий,* маю ворога моєї душі* - тілесну мудрість, яка мене затемнює.* Просвічення тих, що в темряві* і Наставнику заблуканих,* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Мене ждуть праведники, доки нагородиш мене.

Жива буде душа моя і возхвалить тебе,* сказав пророк,* шукай мене, овечку заблукану* і принеси до свого стада,* дай мені час покаятися,* щоб я зі стогоном взивав тобі,* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Псалом 129

Стих: Із глибини візвав я до Тебе, Господи; Господи, почуй голос мій.

Згрішив я, Христе Боже, згрішив я,* переступивши твої веління,* милосердний будь мені, Доброчинцю,* щоб прозріли мої внутрішні очі,* щоб утік я від темряви* із острахом закликав,* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Нехай будуть вуха твої уважливі до голосу моління мого.

Дикі звірі мене оточили,* але визволи мене від них, Владико,* ти бо хочеш як творець,* щоб усі люди спаслися* і прийшли до пізнання істини,* тож спаси і мене з усім,* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Якщо на беззаконня зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїться, бо у Тебе очищення є.

Оздоровленням стань мені, Доброчинцю,* Ізбавйтелю, Спасе мій,* поглянь на мене,* що лежу повалений беззаконнями* і підійми мене, Всесильний,* щоб і я сповістив про свої вчинки і закликав:* Господи, спаси мене, перше ніж, мав би я зовсім загинути!

Стих: Імени твого ради чекав я на Тебе, Господи, чекала душа моя на слово Твоє; уповала душа моя на Господа.

Мов слуга нерозумний* я сховав даний мені талант, закопавши в землю,* через те я осуджений і непотрібний,* вже не насмілюся просити тебе,* але ти, як Незлобивий, змилуйся наді мною,* щоб і я закликав:* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Від ранньої сторожі до ночі, від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Озеро пристрастей у кровоточивої висохло* від дотику до риз твоїх,* дай і мені прощення провин,* бо приходжу до тебе з непохитною вірою,* прийми мене як і її* та й зціли мою хворобу,* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Бо в Господа милість і багате в нього ізбавління. І той ізбавить Ізраїля від усіх беззаконь його.

Маєш засісти на престолі* ти, що словом сотворив небо і землю,* ми ж маємо усі стати перед тобою,* сповідуючи тобі гріхи наші,* прийми ж мене розкаяного* ще перед тим днем,* Господи, спаси мене, перше ніж мав би я зовсім загинути!

Псалом 116

Стих: Хваліть Господа, всі народи, хваліть його, всі люди.

Споглянь оком милосердним* і милостивий будь мені, єдиний Спасе,* ріки зцілень подай* бідній і нещасній душі моїй,* очисти її від скверни діл моїх,* щоб я взивав,* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Бо утвердилася милість його на нас і істина Господня перебуває на віки.

Мечі споготовив Вельяр,* поспішив зловити мою смиренну душу,* відкинув мене* від просвідчення розуму лиця твого, Щедрий,* Сильний в кріпості,* визволи мене з його ув’язнення,* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: До тебе я підношу мої очі, до тебе, що живеш на небі. Як очі слуг на руки свого пана і як очі слугині - на руки своєї господині, // так очі наші дивляться на Господа, Бога нашого,* поки не змилосердиться над нами.

Став я рабом усіх пристрастей,* покинувши закон і писання Божественне,* всього зціли мене, доброчинцю,* що ради мене, Благий, став подібний до мене,* то ж, Переможцю пристрастей,* наверни мене, Щедрий,* Господи, спаси мене, перше ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо надто ми наситилися зневаги. // Надто наситилася душа наша глузування ситих,* зневаги гордих.

Блудниця обмила сьозами* пречисті і чесні твої ноги,* всіх закликаючи прибігати і отримувати розрішення своїх гріхів,* подай і мені, Спасе, її віру,* щоб я закликав тобі,* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі!

Очисти душі моєї скверну* ти, що смирився ради мене і став дитиною,* краплю милосердя твого* подай, Христе, немічному і нещасному,* обмий від скверни* і вилікуй недужого,* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі!

Навчи, Владико, мою душу* до тебе прибігати і повсякчас тобі служити,* покровителю ти мій і охоронче,* і заступництво і помочею* сподоби мене, Слове Божий,* взивати зі сміливістю:* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі!

Стіною непорушною будь нам, Ісусе Спасе* і милостивий Боже,* бо ми, спокушувані, упадаємо* звичаями і вчинками,* але, як Доброчинець, підійми своє створіння* і, як Щедрий, примирися,* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі!

Мов блудний син, що змарнував багатство,* нині умліваю з голоду,* щоб ти, Благий Отче,* прийняв мене, як і його* і сподобив мене бути причасником трапези,* щоб я кликав тобі:* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі!

Первостворений втратив рай* заздрістю злоначальника,* а розбійник на дереві мовивши:* «Пом’яни мене», віднайшов рай,* то ж і я зі страхом Божим і вірою* взиваю: «Пом’яни мене»,* Господи, спаси мене, перше, ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі!

Подай мері руку, як Петрові* і виведи із глибини, Боже,* благодать і милосердя даруй мені* молитвами Всенепорочної Матері,* що тебе породила безсіменно* і всіх святих твоїх,* Господи, спаси мене, перше ніж мав би я зовсім загинути!

Стих: Слава тобі, Боже наш, слава тобі!

Прийми мене, що повсякчас оспівую тебе,* бо душу і тіло віддаю у руки твої* та вночі і вдень як належить* оспівую тебе,* Господи, спаси мене, перше ніж мав би я зовсім загинути!

Слава: О, невимовне твоє милосердя,* преблагий, незлобний Господи.* О, безгрішний і щедрий,* не відкинь мене з-перед твого обличчя,* щоб і я, подячно і радісно зі співом взивав тобі,* Господи, спаси мене, перше ніж мав би я зовсім загинути!

І нині (богородичний): О невимовне сходження,* о дивне чудо Різдва твого,* як то Діва носить у своїх обіймах,* мов немовля Творця і Бога,* Доброчинцю, що з неї зволив воплотитися,* Господи, спаси мене, перше ніж мав би я зовсім загинути!

Диякон: Премудрість, прості.

«Світло тихе»

Люди: Світло тихе святої слави безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе, прийшовши на захід сонця, побачивши світло вечірнє, оспівуємо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога. Достоїн єси у всі часи оспівуваним бути голосами преподобними, Сину Божий, що даєш життя всьому світу, ради чого ввесь світ славить Тебе.

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Мир всім.

Диякон: Премудрість. Будьмо уважні.

Прокімен

Прокімен (г. 4): О Боже, відплати, Господи!* О Боже, відплати, і явися у сяйві. (Пс. 93, 1).

Стих: Встань, судде землі, відплати гордим по заслузі (Пс. 93, 2).

Читання книг Старого Завіту

Диякон: Премудрість.

Читець: З книги Буття читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Як Аврамові було дев'ятдесят дев'ять років, з'явився Аврамові Господь і сказав йому: Я - Бог всемогутній. Ходи зо мною і будь бездоганний. Я зроблю союз мій між мною й тобою й розмножу тебе вельми-вельми. І припав Аврам на лице своє до землі, а Бог сказав до нього: Ось мій союз із тобою: Ти бо станеш батьком многоти народів. Отож уже більше не зватимешся Аврам, лише Авраам буде твоє ім'я, бо батьком многоти народів я тебе зроблю. Я зроблю тебе дуже-дуже плодовитим, виведу з тебе народи, навіть царі вийдуть із тебе. І встановлю я мій союз між мною й тобою і між твоїми потомками, в їхніх поколіннях, як союз вічний, щоб бути Богом тобі й потомкам по тобі. Я дам тобі і твоїм потомкам край, де ти пробуваєш (як чужинець), увесь Ханаан-край, у вічне посідання, і буду їм Богом. Далі сказав Бог до Авраама: Ти берегтимеш союз мій, ти й твої потомки, в їхніх поколіннях. (Бут. 17, 1-9).

Тоді співається другий прокімен.

Прокімен (г. 4): Співайте Господеві пісню нову (Пс. 95, 1).

Стих: Співайте Господеві, благословіть його ім'я (Пс. 95, 2).

Диякон: Повеліте.

Священик, держачи свічник і кадильницю і дивлячись на престол, чинить знак хреста і співає:

Премудрість, прості.

Обернувшись до народу, знову чинить знак хреста і співає:

Світло Христове просвіщає всіх.

Ми робимо три доземні поклони.

Читець: З книги Приповідок читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Розумний син веселить батька, дурний же матір свою зневажає. Дурнота - радість безглуздому; розумний чоловік іде шляхом просто. Без міркування задуми не таланять, а як порадників багато - щастять. Людина рада відповіді своїх уст, і яке любе слово, сказане доречі! Стежка життя веде мудрого вгору, щоб ухилитись від Шеолу долі. Господь розвалить дім гордих й утвердить межу вдовиці. Огидні Господеві задуми погані, слова ж чисті - приємні. Хто жадібний наживи, той руйнує дім свій; а хто гостинці ненавидить, той буде жити. Серце праведного обдумує, що має відповісти; а уста злих зло виливають. Господь від лихих далеко, молитву ж праведних вислуховує. Ласкавий погляд веселить серце; добра новина підкріпляє тіло. Вухо, що слухає спасенного картання, посеред розумних перебуває. Хто напоумлення відкидає, свою душу зневажає; а хто на навчання зважає, той глузду набуває. Острах Господній - мудрости навчання; славу випереджує - покора. Людина робить задуми в серці, але від Господа - відповідь язика. Усі дороги людини чисті в очах власних, Господь же розцінює духа. Здайся на Господа у твоїх справах, і задуми твої здійсняться. Усе зробив Господь для власної мети, ба навіть грішника - на день лиха. Осоружний Господеві - кожен гордий серцем; такий напевне кари не уникне. Милосердям і правдою покутується гріх, а острахом Господнім ухиляється зло. Коли вчинки людини Господеві милі, то він і ворогів його мирить з ним. Ліпше трохи з правдою, ніж з кривдою прибутки великі. Серце людське обмірковує дорогу, та Господь управляє його кроком. (Прип. 15, 20-33; 16, 1-9).

Священик: Мир Тобі.

Диякон: Премудрість.

«Нехай направиться»

Священик від передньої сторони престолу співає:

Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед тобою, підношення рук моїх, жертва вечірняя.

Люди: Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед тобою, підношення рук моїх, жертва вечірняя.

Священик, стоячи з правої сторони, співає перший вірш:

Господи, візвав я до Тебе, вислухай мене. Почуй голос моління мого, коли я взиваю до Тебе.

Люди: Нехай направиться...

Священик, стоячи ззаду престолу, співає другий вірш:

Положи, Господи, охорону устам моїм і двері огороди губам моїм.

Люди: Нехай направиться...

Священик, з лівої сторони, співає третій вірш:

Не наклони серця мого до словес лукавства, щоб вигадувати приводи для гріхів.

Люди: Нехай направиться...

Священик, з передньої сторони престолу:

Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед тобою.

Люди: Підношення рук моїх, жертва вечірняя.

Священик кадить престол на початку і при кінці кожного вірша, який співає.

Коли священик співає: Нехай направиться..., люди моляться навколішках; коли ж співають люди, священик зі служачими у святилищі стають на коліна, молячись.

По закінченні робимо три доземні поклони.

Якщо є празник святого, або храмове свято припаде в посні дні, тоді диякон або священик мовить: Будьмо уважні, а читець – прокімен апостола. Тоді читається Апостол, співається Алилуя читається Євангеліє.

Єктенія усильного благання

Диякон: Промовмо всі з усієї душі і з усій мислі нашої промовмо.

Люди: Господи, помилуй.

Господи вседержителю, Боже отців наших, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Люди: Господи, помилуй.

Помилуй нас, Боже, по великій милості твоїй, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Люди: Господи, помилуй (3).

Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, і за блаженнішого Патріярха нашого (ім’я), і за преосвященнішого Архиєпископа й Митрополита нашого Кир (ім’я), боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім‘я), [у монастирях: за всечесніших отців наших, Архимандрита (ім’я), Протоігумена (ім’я), Ігумена (ім’я)], за тих, що служать і послужили у святім храмі цім (у святій обителі цій), і за отців наших духовних, і всю во Христі братію нашу.

Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй (3).

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Ще молимось за предстоячих людей, що очікують від Тебе великої й багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

(Якщо скорочується Літургію, перейди до Тільки вірні, ще і ще...).

Єктенія за оглашенних

Диякон: Вірні, за оглашенних помолімся, щоб Господь помилував їх.

Огласив їх словом істини. Відкрив їм євангеліє правди.

Приєднав їх до святої своєї соборної й апостольської Церкви.

Спаси, помилуй, заступи й охорони їх, Боже, Твоєю благодаттю.

Священик: Щоб і вони з нами славили пречесне й величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Диякон: Тільки вірні, ще і ще в мирі Господу помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

(Якщо скорочується Літургію, перейди до Премудрість. За даром...).

Єктенія за тих, хто готуються до хрещення

Вірні, за братів, що до святого просвіщення готуються, і спасення їх, Господу помолімся.

Щоб Господь Бог наш утвердив їх і укріпив.

Просвітив їх просвіщенням розуму і благочестя.

Сподобив їх у належну пору купелі зновубуття, відпущення гріхів і одежі нетління.

Новородив їх водою і духом.

Дарував їм звершення віри.

Приєднав їх до святого свого і вибраного стада.

Спаси, помилуй, заступи і охорони їх, Боже, Твоєю благодаттю.

Священик: Бо Ти єси просвіщення наше, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Диякон: Тільки вірні, ще і ще в мирі Господу помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

(Якщо скорочується Літургію, перейди до Премудрість. За даром...).

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Премудрість.

Священик: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклонення, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Диякон: Ще і ще в мирі Господу помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Диякон: Премудрість.

Священик: За даром Христа твого, що з ним благословен єси, з пресвятим, і благим, і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

«Нині сили»

Нині сили небесні з нами невидимо служать: ось бо входить цар слави, ось жертва тайна совершенна супроводиться у славі. З вірою і любов’ю приступім, щоб нам причасниками життя вічного бути. Алилуя, алилуя, алилуя.

Диякон кадить, а відтак разом зі священиком мовлять: Нині сили небесні... тричі.

Тоді творять вхід із передшеосвяченими дарами, не мовлячи нічого.

По вході робимо три доземні поклони.

Прохальна єктенія

Диякон: Сповнім вечірню молитву нашу Господеві.

Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй.

За предложені і передшеосвячені чесні дари Господу помолімся.

Щоб чоловіколюбець Бог наш, прийнявши їх у святий, і пренебесний, і мисленний свій жертовник, як приємний запах духовний, зіслав нам божественну благодать і дар Святого Духа, помолімся.

Щоб ізбавитися нам від усякої скорби, гніву й нужди, Господу помолімся.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Вечора всього звершеного, святого, мирного й безгрішного у Господа просім.

Люди, на кожне прошенення: Подай, Господи.

Ангела миру, вірного наставника, хоронителя душ і тілес наших у Господа просім.

Прощення й відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Доброго й пожиточного душам нашим і миру для світу у Господа просім.

Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.

Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшнім судищі Христовім просім.

Єдність віри і причастя Святого Духа випросивши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

«Отче наш»

Священик: І сподоби нас, Владико, зі сміливістю, неосудно сміти призивати Тебе, небесного Бога Отця, і мовити.

Люди: Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам днесь; і прости нам довги наші, як і ми прощаємо довжникам нашим; і не введи нас у спокусу, але ізбав нас від лукавого.

Священик: Бо Твоє єсть царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас і на віки віків.

Люди: Амінь.

Священик: Мир всім.

Люди: І духові твоєму.

Диякон: Голови ваші Господові приклоніть.

Люди: Тобі, Господи.

Благодаттю, і щедротами, і чоловіколюбієм єдинородного Сина твого, що з ним благословен єси, з пресвятим, і благим, і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Причастя

Диякон: Будьмо уважні.

Священик: Передшеосвячене святеє святим.

Люди: Єдин свят, єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь.

Причасний: Споживіте і збагніте, що благий Господь. Алилуя, алилуя, алилуя.

(Якщо читалося Апостол і Євангеліє празника або святого, співається і його причасний).

Молитва приготування до святого причастя

Вірую, Господи, і ісповідую, що Ти єси воістину Христос, Син Бога живого, що прийшов у світ грішників спасти, з яких перший (перша) я.

Вечері Твоєї тайної днесь. Сину Божий, мене причасника (причасницю) прийми, бо ворогам Твоїм тайни не повім і поцілунку не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, сповідаюся Тобі:

Пом’яни мене, Господи, коли прийдеш, у царстві Твоїм.

Пом’яни мене. Владико, коли прийдеш, у царстві Твоїм.

Пом’яни мене. Святий, коли прийдеш, у царстві Твоїм.

Нехай не на суд і не в осудження буде мені причастя святих Твоїх таїн, Господи, а на зцілення душі і тіла.

Боже, милостивий будь мені, грішному (грішній).

Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.

Без числа нагрішив (нагрішила) я, Господи, прости мені.

Диякон, узявши чашу і обернувшись до людей, мовить: Приступіте.

Люди: Благословлю Господа на всякий час. Алилуя.

Причастя вірних відбувається, як на Літургії Івана Золотоустого.

Священик, причащаючи, мовить:

Чесного, і пресвятого, і пречистого Тіла Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа причащається раб Божий (раба Божа) (ім’я), на відпущення гріхів своїх і на життя вічне. Амінь.

Після обкадження дарів священик, узявши чашу і обернувшись до людей, мовить:

Благословен Бог, що просвічує й освячує нас.

Завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

І відносить святе до проскомидійника.

Люди: Амінь. Благодаримо Тебе, Христе Боже наш, що сподобив єси нас бути причасниками твого пречистого Тіла і Твоєї чесної Крови, пролитої за ввесь світ, на відпущення гріхів – таїнства твого промислу. Алилуя, алилуя, алилуя.

Благодарна єктенія

Диякон: Прості, прийнявши божественних, святих, пречистих, безсмертних, небесних і животворящих, страшних Христових таїн, достойно благодарім Господа.

Люди: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

День весь звершений, святий, мирний і безгрішний випросивши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі Господи.

Бо Ти єси освячення наше і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Священик: В мирі вийдім.

Люди: В імені Господнім.

Диякон: Господу помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

Заамвонна молитва

Священик: Владико вседержителю, Ти всю твар премудрістю створив і невимовним Твоїм промислом і великою благістю ввів нас у ці священні дні на очищення душ і тілес, на здержання пристрастей, для надії воскресення.

Ти в сорока днях вручив скрижалі, Богом писані письмена, угодникові Твоєму Мойсеєві.

Подай і нам, благий, добрим подвигом подвизатися, час посту завершити, віру неподільну зберегти, голови невидимих зміїв сокрушити, і переможцями гріха явитись, і неосудне достигнути поклонитися святому воскресенню.

Бо благословилося і прославилося пречесне й величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь. Будь ім’я Господнє благословенне від нині і до віку (3)

Священик роздає людям антидор.

Псалом 33

Благословлю Господа на всякий час,* завжди хвала Його в устах моїх.

У Господі похвалиться душа моя,* нехай почують лагідні і возвеселяться.

Возвеличте Господа зо мною,* і вознесімо ім’я Його вкупі.

Я шукав Господа, і він вислухав мене,* і від усіх скорбот моїх ізбавив мене.

Приступіть до Нього і просвітіться,* і лиця ваші не постидаються.

Оцей убогий візвав, і Господь вислухав його,* і від усіх скорбот його спас його.

Ополчиться ангел Господень навкруг тих, що бояться його,* і ізбавить їх.

Вкусіте і видіте, що благий Господь;* блажен муж, що уповає на Нього.

Бійтеся Господа, всі святії Його,* бо нема недостатку в тих, що бояться Його.

Багаті збідніли і зголодніли,* а тим, що шукають Господа, не забракне ніякого добра.

Прийдіте, чада, послухайте мене,* страху Господнього навчу вас.

Хто є той чоловік, що, люблячи життя,* бажає видіти дні благі?

Стримай язик твій від зла* і губи твої, щоб не говорити лести.

Відхилися від зла і твори добро,* шукай миру і біжи за ним.

Очі Господні на праведних,* а уші Його на молитву їх.

Лице ж Господнє проти тих, що творять зло,* щоб викоренити з землі пам’ять їх.

Візвали праведні і Господь вислухав їх,* і від усіх скорбот їх ізбавив їх.

Близький Господь до сокрушених серцем,* і смиренних духом спасе.

Багато скорбот у праведних,* і від усіх них ізбавить їх Господь.

Охороняє Господь усі кості їх,* ні одна з них не сокрушиться.

Смерть грішників люта,* і ті, що ненавидять праведного, згрішать.

Ізбавить Господь душі рабів Своїх,* і не згрішать усі, що уповають на Нього.

Відпуст

Священик: Благословення Господнє на вас, того благодаттю і чоловіколюбієм, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Диякон: Премудрість.

Люди: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.

Священик: Слава Тобі, Христе Боже, уповання наше, слава Тобі.

Люди: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3). Благослови.

Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері ( і інше за святими, якого є храм і якого є день), і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.

Люди: Амінь.