ВЕЧІРНЯ

Ца́рю небе́сний, утіши́телю, Ду́ше íстини,* що всю́ди єси́ і все наповня́єш,* скарбни́це благ і життя́ пода́телю,* прийди́, і всели́ся в нас,* і очи́сти нас від уся́кої скве́рни,* і спаси́, благи́й, ду́ші на́ші.

Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. (3 р.)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Пресвята́ Тро́йце, поми́луй нас; Го́споди, очи́сти гріхи́ на́ші; Влади́ко, прости́ беззако́ння на́ші; Святи́й, завіта́й і зціли́ не́мочі на́ші, І́мени Твого́ ра́ди.

Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

О́тче наш, що єси́ на небеса́х,* неха́й святи́ться ім’я́ Твоє́,* неха́й при́йде ца́рство Твоє́,* неха́й бу́де во́ля Твоя́, як на не́бі, так і на землі́.* Хліб наш насу́щний дай нам сього́дні;* і прости́ нам прови́ни на́ші,* як і ми проща́ємо винува́тцям на́шим;* і не введи́ нас у споку́су,* але́ ви́зволи нас від лука́вого.

Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амі́нь. Го́споди, поми́луй. (12 р.)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Прийді́те, поклоні́мся* царе́ві на́шому – Бо́гу.

Прийді́те, поклоні́мся* Христо́ві, царе́ві на́шому – Бо́гу.

Прийді́те, поклоні́мся і припаді́м* до само́го Го́спода Ісу́са Христа́ – царя́ і Бо́га на́шого.

Псалом 103

Благослови, душе моя, Господа!* Господи, Боже мій, ти вельми великий!

Ти одягнувся величчю і красою,* ти світлом, наче ризою, покрився.

Ти розіп'яв, неначе намет, небо,* ти збудував твої горниці у водах.

Із хмар собі робиш колісницю,* ходиш на крилах вітру.

Вітри своїми посланцями учиняєш,* полум'я вогненне − слугами своїми.

Ти заснував землю на її підвалинах,* не захитається по віки віків.

Безоднею, немов одежею, покрив її,* понад горами стали води.

Перед погрозою твоєю вони тікали,* перед голосом грому твого тремтіли.

Підвелися гори, зійшли долини до місця,* що ти їм призначив.

Поставив їм границю, якої не перейдуть,* щоб знову покрити землю.

Джерела посилаєш у ріки,* які течуть проміж горами.

Усю звірину, що в полі, вони напувають,* дикі осли там гасять свою спрагу.

Над ними кублиться небесне птаство,* з-поміж гілляк дає свій голос.

Ти напуваєш гори з твоїх горниць,* земля насичується плодом діл твоїх.

Вирощуєш траву для скоту, зела – на вжиток людям,* щоб хліб із землі добували:

Вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя,* і хліб, що скріплює серце людське.

Насичуються дерева Господні,* кедри ливанські, що посадив їх.

На них гніздяться птиці;* бусли – на кипарисах їхнє житло.

Високі гори для оленів,* скелі − для зайців притулок.

Ти створив місяць, щоб значити пори;* сонце знає свій захід.

Наводиш темряву, і ніч надходить,* що в ній ворушаться усі звірі дібровні.

Левенята рикають за здобиччю своєю,* поживи від Бога для себе просять.

Ховаються, як тільки зійде сонце,* лягають у своїх норах.

Виходить чоловік до свого діла,* і до своєї праці аж до вечора.

Яка їх, твоїх діл, Господи, сила!* У мудрості все ти створив, − повна земля твоїх створінь.

Ось море велике, прешироке,* у ньому плазунів без ліку, звірів малих і великих.

Там кораблі проходять,* є і левіятан, якого ти створив, щоб ним бавитися.

Усі вони від тебе дожидають,* щоб дав їм у свій час поживу.

Коли даєш їм, вони її збирають,* як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.

Вони бентежаться, коли ховаєш вид свій;* як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються у свій порох.

Зішлеш свій дух, – вони оживають,* і ти відновлюєш лице землі.

Нехай слава Господня буде повіки,* нехай Господь радіє творами своїми.

Спогляне він на землю, і вона стрясається,* торкнеться гір, вони димують.

Я буду Господеві співати поки життя мого,* псалми співатиму, поки буду жити.

Нехай буде приємна йому моя пісня;* у Господі я веселитимусь.

Нехай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше нехай не буде.* Благослови, душе моя, Господа.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (3).

Священник мовить вечірні молитви

Перша молитва

Господи щедрий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий! Вислухай молитви наші і зверни увагу на голос моління нашого і яви нам знак милости твоєї, наведи нас на дорогу твою, щоб ходили ми в твоїй правді. Звесели серця наші, щоб ми боялись імення твого святого, бо ти великий і твориш чуда; ти Бог єдиний і немає подібного тобі між богами, Господи. Ти сильний у милості і добрий у силі, аби допомагати й утішати, і спасати всіх, хто на ім'я твоє святе уповає. Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння: Отцю, Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Друга молитва

Господи, в обуренні твоїм не картай нас, ані в гніві твоїм нас не карай, але поводься з нами за милістю твоєю, Лікарю і Зцілителю душ наших. Приведи нас до бажаної пристані твоєї, просвіти очі сердець наших на пізнання твоєї правди і дай нам останок теперішнього дня мирний і безгрішний, і ввесь час життя нашого, заради молитов святої Богородиці і всіх святих. Бо твоя влада і твоє царство, і сила, і слава: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Третя молитва

Господи, Боже наш! Згадай нас грішних і недостойних слуг твоїх, коли призиваємо святе ім'я твоє, і не осороми нас, коли очікуємо милости твоєї, але вислухай, Господи, усі наші спасенні прохання, і вчини нас достойними любити і боятися тебе від усього серця нашого і творити в усьому волю твою. Бо ти є благий і людинолюбний Бог, і тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Четверта молитва

Невмовкаючими піснями і безперестанними славословленнями святими силами оспівуваний, наповни уста наші хвалінням Твоїм, щоб воздати величення імені Твоєму святому, і дай нам участь і насліддя з усіма, що воістину бояться Тебе і зберігають заповіді Твої, молитвами святої Богородиці і всіх святих Твоїх.

Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь

П’ята молитва

Благословен єси, Господи Боже, вседержителю, що відаєш ум людський, що знаєш, чого потребуємо, багато більше ніж просимо або розуміємо. Сам, людинолюбче Царю, в усьому благий, удовольни нас множеством щедрот Твоїх, щоб бездоганною совістю призивати святе ім’я Твоє; і не введи нас у спокусу, але ізбави нас від лукавого, і промислом Твоїм усе на користь нашу учини.

Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Шоста молитва

Господи, Господи, що держиш усе пречистою Твоєю долонею, що довго терпиш із-за всіх нас і жалієш за злоби наші, пом’яни щедроти і милість Твою, навідай нас Твоєю благістю і дай нам уникнути і в останок теперішнього дня різних підступів лукавого, і життя наше збережи безпечним благодаттю всесвятого Твого Духа.

Милістю і людинолюб'ям єдинородного Твого Сина, що з Ним благословен єси, з пресвятим і благим і животворчим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Сьома молитва

Боже великий і дивний, що несказанною благістю і багатим промислом управляєш усім і добра світу нам дарував, і дав нам запоруку обіцяного царства дарованими нам благами. Ти вчинив, щоб і минулу частину дня ми ухилилися від усякого зла; даруй нам і останок непорочно довершити перед святою славою Твоєю, оспівувати Тебе єдиного благого і людинолюбного Бога нашого.

Бо Ти єси Бог наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Восьма молитва

Боже великий і всевишній, що єдиний маєш безсмертя, що в світлі живеш неприступнім, що все творіння сотворив у премудрості, що розділив між світлом і темрявою, і поставив сонце володіти днем, а місяць та зорі володіти ніччю, що сподобив нас грішних і в теперішній час стати перед лицем Твоїм в ісповідуванні, і принести Тобі вечірнє славослов’я; сам, людинолюбче, справ молитву нашу, як кадило перед Тобою, і прийми її, як приємний запах. Подай же нам цей вечір і надходячу ніч мирну, одягни нас у броню світла, ізбави нас від страху нічного і всякої речі, що в темряві проходить. І дай сон, що його Ти дарував на спочинок нашої немочі, вільний від усяких диявольських примар: так, Владико, благих Подателю, нехай і ми вночі на наших ложах, каючись споминаємо ім’я Твоє, і просвічувані поученням Твоїх заповідей, встанемо в душевній радості на славослов’я Твоєї благости, приносячи молитви і моління Твоєму милосердю за прогрішення наші, і всіх народ Твій, яких, молитвами святої Богородиці, в милості навісти.

Бо Ти благий і людинолюбний Бог − і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Мирна єктенія

Диякон: У мирі Господеві помолімся.

Люди на кожне прохання: Господи, помилуй.

За мир з висот і спасіння душ наших Господеві помолімся.

За мир усього світу, добрий стан святих Божих церков і з’єднання всіх Господеві помолімся.

За святий храм цей і тих, що з вірою, благоговінням і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

За святішого вселенського архиєрея Франциска, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир (ім’я), і за боголюбивого єпископа нашого кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за весь причет і людей Господеві помолімся.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо Господеві помолімся.

За місто це (за село це, за святу обитель цю), і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні Господеві помолімся.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених – і за спасення їх Господеві помолімся.

Щоб визволитися нам від усякої скорботи, гніву й нужди, Господеві помолімся.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самих себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Люди: Тобі, Господи.

Священник: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Блажен муж

Блаже́н муж, – Алилу́я, – що за ра́дою безбо́жних не хо́дить. (Пс. 1,1) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

Бо Госпо́дь дба́є про путь пра́ведних, а путь безбо́жних заги́не. (Пс. 1,6) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

Служі́те Го́сподеві в стра́сі і ра́дуйтеся у тремті́нні. (Пс. 2,11) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

Блаже́нні всі, що на Ньо́го наді́ються. (Пс. 2,12) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

У Го́спода спасі́ння; і на Твій наро́д – благослове́ння Твоє́. (Пс. 3,9) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь. Алилу́я, алилу́я, алилу́я.

Алилу́я, алилу́я, алилу́я, сла́ва Тобі́, Бо́же. (3 р.)

Мала єктенія

Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Люди: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Люди: Господи, помилуй.

Люди: Тобі, Господи.

Священник: Бо Твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

«Господи, взиваю я до тебе», глас 4

Псалом 140

Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Вислухай мене, Господи.* Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Почуй голос моління мого,* коли взиваю до тебе.* Вислухай мене, Господи.

Нехай піднесеться молитва моя,* мов кадило перед тобою;* підношення рук моїх,* як жертва вечірня.* Вислухай мене, Господи.

Постав, Господи, моїм устам сторожу;* до дверей губ моїх − варту!

Не дай схилитися серцеві моєму* до чогось злого.

Ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня,* – ні ласощів їхніх я не хочу їсти.

Нехай праведник по-доброму б'є мене й виправляє,* а олія грішного нехай не намастить голови моєї.

Я все-таки молитимусь,* незважаючи на їхні злі вчинки.

Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі,* то почують, що слова мої любі.

Немовби хтось розбив і розрив землю,* розкидано їхні кості перед адом.

Бо до тебе, Господи, мій Боже, мої очі;* до тебе прибігаю, не губи душі моєї.

Збережи мене від петлі, що її наставили на мене,* і від сильця тих, що творять беззаконня.

Нехай грішники впадуть у власні сіті всі разом,* а я пройду безпечно.

Псалом 141

Я голосом моїм до Господа взиваю,* я голосом моїм до Господа молюся.

Скаргу мою перед ним виливаю,* мою скруту йому я виявляю.

Коли тривожиться в мені дух мій, ти знаєш мою стежку.* На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.

Поглянь праворуч і подивися:* нема нікого, хто дбав би за мене.

Нема куди мені втікати,* нема нікого, хто піклувався би мною.

До тебе, Господи, взиваю й кажу:* Ти моє прибіжище, в землі живих ти моя доля!

Зверни увагу на моє благання,* бо я вельми нещасний.

Спаси мене від гонителів моїх,* бо вони сильніші від мене.

Виведи із темниці душу мою, щоб сповідуватися імені Твоєму.

Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Псалом 129

З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

Стих: Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

(г. 4): Світлом Предтечі освічений,* коли іпостасне сяяння Отчої слави явилося,* людський рід з-за милосердя спасти бажаючи,* тоді першим ти, славний, до Нього прибіг єси,* осяяний у розумі* досконалішим блиском Його Божества;* з цієї причини і проповідником, і Апостолом став* Христа Бога нашого,* Якого благай* спасти і просвітити душі наші.

Стих: Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

Гласом Предтечі оглашенний,* коли всесвятеє Слово воплотилося,* життя нам даючи і спасіння сущим на землі благовістуючи,* тоді за Ним, премудрий, ти послідував* і себе самого, як добірну і всесвяту* жертву первоплодів, Йому посвятив єси;* і Його пізнавши,* відкрив єси і родичеві твоєму Бога нашого,* якого благай* спасти і просвітити душі наші.

Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

З неплідної розквітлого* послідовником бувши,* коли дівственне Зродження зазоріло* – благочестя Учитель і чистоти ціломудрія Явитель,* – тоді ти прегарячим чесноти ревнителем,* Андрею блаженний, став єси,* восходження в серці своєму покладаючи,* і піднявся від слави до невимовної слави Христа Бога нашого,* якого благай* спасти і просвітити душі наші.

Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

(г. 1): Первозваний учень* і наслідувач страждання,* Андрей Апостол* співобразно з Тобою, Господи,* тих, що в глибині невідання піддавалися колись омані,* гачком Хреста Твого витягнувши, привів до Тебе;* молитвами його, Преблагий, життя наше втихомир* і спаси душі наші.

Псалом 116

Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Оспіваймо, вірні, Петрового родича Андрея,* Христового учня:* він бо, море неводами колись обстеживши, риб наловив,* тепер же вселенну ловить вудкою Хреста і народи навертає від омани до хрещення,* і стоячи перед Христом, просить миру світові,* а душам нашим – великої милости.

Стих: Велике бо до нас його милосердя,* і вірність Господа повіки.

Вогонь духовний, що просвітлює мислі і спопеляє гріхи,* вглиб серця прийнявши, Апостол Христів і учень* сяє тайними променями вчень у непросвітлених серцях язичників,* а надто спалює хворост мітотворення нечестивих,* бо вогонь духа таку має дію.* О чудо, гідне подиву і трепету!* Язик із глини, єство з глею, тіло з пороху* – прийняли знання духовне і неземне.* Але, о таїннику невимовного і споглядальнику небесного,* моли про озорення душ наших.

Слава (г. 4): Риб ловитву полишивши, Апостоле,* людей уловлюєш ти вудкою проповіді,* спускаючи, немов гачок, благочестя приманку* і витягаючи з глибини омани всі народи,* Андрею Апостоле,* верховного єдинокровний* і вселенної наставнику всюдичутний,* благати не припиняй за нас,* що з вірою і любов’ю восхваляємо, всехвальний,* завжди шановану пам’ять твою.

І нині (г. 5, догмат): У Черво́нім мо́рі Невісти, що подру́жжя не спізна́ла, о́браз написа́вся в давнину́. Там – Мойсе́й, розділи́тель води́, тут же – Гавриїл, служи́тель чу́да. Тоді глибину́ пройшо́в, не змочи́вши ніг, Ізра́їль, ни́ні ж Христа́ зроди́ла безсіменно Діва. Мо́ре по прохо́дженні Ізра́їля зоста́лось непрохідне, Непоро́чная по наро́дженні Еммануїла зоста́лась нетлінна. Су́щий і Передсу́щий, яви́вся Ти як Чоловік – Бо́же, поми́луй нас.

Молитва входу

Диякон: Господеві помолімся.

а священик мовить потиху молитву входу: Благий людинолюбний Царю, що все благословляєш! Молимось тобі наполегливо, серцем сокрушеним і духом смиренним: Благослови наші входи і виходи, Христе, істинний Боже наш. Бо прихід твій і вознесіння, і пожиття з людьми завжди благословенне: нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

По молитві входу диякон, вказуючи орарем на схід, каже до священника: Благослови, владико, святий вхід.

Священник благословляє до сходу і каже: Благословенний вхід святих твоїх, нині і повсякчас і на віки віків.

Диякон: Премудрість, прості.

«Світло тихе»

Люди: Світло тихе святої слави безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе, прийшовши на захід сонця, побачивши світло вечірнє, оспівуємо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога. Достоїн єси у всі часи оспівуваним бути голосами преподобними, Сину Божий, що даєш життя всьому світу, ради чого ввесь світ славить Тебе.

Диякон: Будьмо уважні.

Священник: Мир всім.

Диякон: Премудрість. Будьмо уважні.

Прокімен

Прокімен: Боже, ти мій заступник,* і милість твоя вийде мені назустріч.

Стих: Вирятуй мене від ворогів моїх, Боже, і визволь мене від тих, що повстають на мене.

Читання паремій

Диякон: Премудрість.

Чтець: Першого Соборного послання святого апостола Петра читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Петро, апостол Ісуса Христа, вибраним переселенцям, розсіяним Понту, Галатії, Кападокії, Азії та Вітинії, згідно з передбаченням Бога Отця, освяченням Духа, на послух і на скроплення кров'ю Ісуса Христа: благодать і мир вам хай помножиться! Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що у своїм великім милосерді відродив нас до живої надії через воскресіння Ісуса Христа з мертвих, до спадщини, яка не може ні зотліти, ні заплямитися, ані зів'янути, − збереженої для нас на небі, для нас, яких Божа потуга вірою зберігає на спасіння, що готове з'явитись останнього часу. Ви тим радійте, навіть якщо тепер треба трохи посумувати в різних досвідах, щоб ваша випробувана віра, куди цінніша від тлінного золота, яке вогнем очищають, була на похвалу, на славу й на честь − під час об'явлення Ісуса Христа, якого ви, не бачивши, любите, в якого, не оглядаючи, віруєте, радіючи радістю невимовною і повною величі, осягаючи ціль вашої віри − спасіння душ ваших. Про це спасіння розвідували й досліджували пророки, що про вашу благодать пророкували. Вони досліджували, на котрий і який час вказував Дух Христа, що був у них, який свідчив наперед про Христові страсті та ту велику славу, яка по них мала настати. І їм було об'явлено, що не самим собі, а вам вони приготували те, що тепер вам оповіщено тими, які через Святого Духа, посланого з неба, вам проповідували; на що навіть і ангели гаряче прагнуть споглядати. Тому, підперезавши стан вашого ума, тверезі, надійтеся повнотою на благодать, що вам буде принесена в об'явленні Ісуса Христа. Як слухняні діти, не потураючи колишнім вашим похотям, як то було за вашого незнання, але як той, хто вас покликав − святий, так само й ви самі усім вашим життям станьте святі, написано бо: «Ви будете святі, бо я святий». І коли Отцем звете того, хто без уваги на особу буде судити кожного за його вчинками, то поводьтеся з острахом за час вашого вигнання і знайте, що не тлінним золотом чи сріблом ви були вибавлені від вашого життя суєтного, яке ви прийняли від батьків ваших, а дорогоцінною кров'ю Христа, непорочного й чистого ягняти, передбаченого перед заснуванням світу і об'явленого, ради вас, останніми часами. Ви через нього віруєте в Бога, який воскресив його з мертвих і прославив, щоб ваша віра і надія була на Бога. Очистивши послухом правди душі ваші для братньої нелицемірної любови, любіть гаряче один одного щирим серцем, відроджені наново не з тлінного насіння, а з нетлінного: словом Божим живим і вічним. Бо кожне тіло, як трава, і вся його слава, немов цвіт трави: трава всохла, і цвіт опав, − а слово Господнє повік перебуває. Оце ж воно і є, оте слово, що було вам благовістоване. Залишивши, отже, всяку злобу й усякий підступ, лицемірство, заздрість і всілякі обмови, жадайте, неначе новонароджені дитятка, молока чистого, духовного, щоб ним рости вам на спасіння, якщо ви скуштували, який Господь добрий. Приступіть до нього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом вибраного, дорогого. А й самі віддайтеся, мов живе каміння, щоб з нього збудувати духовний дім, на святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа. Бо в Письмі стоїть: «Ось я кладу в Сіоні камінь наріжний, вибраний, дорогоцінний. Хто вірує в нього, не осоромиться». (1 Пт. 1, 1-25; 2, 1-6)

Диякон: Премудрість.

Чтець: Першого Соборного послання святого апостола Петра читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Власне, на це ви покликані, бо й Христос страждав за вас також, лишивши вам приклад, щоб ви йшли його слідами; той, хто не вчинив гріха, і підступу в його устах не знайшлося, хто був злословлений, але сам, навпаки, не злословив, хто страждав, та не погрожував, а здався на того, який судить справедливо; він сам у своїм тілі виніс наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости, − ми, що його синяками зцілились. Бо ви блукали, немов вівці, але тепер повернулися до пастиря і наставника душ ваших. Так само ви, жінки, коріться своїм чоловікам, щоб, навіть якщо деякі й не вірять слову, були поводженням жінок позискані без слова, коли побачать ваше життя у чистоті й повазі. Нехай ваша окраса буде не зовнішня − заплітання волосся, накладання золотих обручок чи прибирання в шати, але в середині людського серця, в нетлінності душі, лагідної та мовчазної: це многоцінне перед Богом. Бо колись і святі жінки, які надіялися на Бога, себе приоздоблювали, корившися своїм чоловікам, як от Сара слухала Авраама, «паном» його звала; ви ж її діти, коли добре чините і не лякаєтеся жадних застрашувань. Ви, чоловіки, живіть розумно разом з вашими жінками, як з істотами, що від вас слабші, віддаючи їм належну шану як співспадкоємцям благодаті життя, − тим ваші молитви не втрачатимуть на силі. Нарешті, всі ви будьте однієї думки, співчутливі, братолюбні, милосердні, смиренні. Не платіть злом за зло чи лайкою за лайку, а, навпаки, благословляйте, бо ви на те покликані, щоб успадкувати благословення. (1 Пт. 2, 21-25; 3, 1-9)

Диякон: Премудрість.

Чтець: Першого Соборного послання святого апостола Петра читання

Диякон: Будьмо уважні.

Чтець: Тому, отже, що Христос страждав тілом, ви теж озбройтеся тією самою думкою, а саме: хто страждав тілом, той перестав грішити, щоб решту часу жити, в тілі, не за людськими похотями, а за волею Божою. Бо доволі часу минуло на виконуванні волі поган, тих, що віддавалися розпусті, пристрастям, пияцтву, гульні, напійкам та мерзенній службі ідолів. У тому вони дивуються, що ви не рветеся разом із ними до того самого багна розпусти, тож хулять. Але за це вони здадуть рахунок тому, хто готов судити живих і мертвих. На те бо й мертвим проповідувано благовість, щоб, суджені за людською волею в тілі, вони жили у Бозі духом. Кінець усьому близько. Будьте мудрі й тверезі, здатні до молитов. Насамперед майте велику любов один до одного, бо любов силу гріхів покриває! Будьте гостинні один до одного − без нарікання. Служіть один одному, кожен тим даром, що його прийняв, як добрі домоуправителі різноманітної Божої благодаті. Говоріть лише у глузді Божих слів, служіть лише у дусі тієї сили, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог через Ісуса Христа, якому слава й сила по вічні віки! Амінь. (1 Пт. 4, 1-11)

Єктенія усильного благання

Диякон: Промовмо всі з усієї душі, і з усієї мислі нашої промовмо.

Люди: Господи, помилуй.

Господи вседержителю, Боже отців наших, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Люди: Господи, помилуй.

Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Люди: Господи, помилуй (3).

Молитва усильного благання

Священник: Господи, Боже наш! Згадай нас грішних і недостойних слуг твоїх, коли призиваємо святе ім'я твоє, і не осороми нас, коли очікуємо милости твоєї, але вислухай, Господи, усі наші спасенні прохання, і вчини нас достойними любити і боятися тебе від усього серця нашого і творити в усьому волю твою

Ще молимось за святішого вселенського архиєрея Франциска, папу Римського, і за блаженнішого патріярха нашого Святослава, і за преосвященнішого архиєпископа і митрополита нашого кир (ім’я), і за боголюбивого єпископа нашого кир (ім’я), за тих, що служать і послужили у святім храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів і сестер наших.

Люди, на кожне прошення: Господи, помилуй (3).

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Священник: Бо милостивий і людинолюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Сподоби, Господи

Сподо́би, Го́споди, цього́ ве́чора* без гріха́ зберегти́ся нам.

Благослове́нний Ти, Го́споди, Бо́же отці́в на́ших,* і хва́льне і просла́влене Ім’я́ Твоє́ наві́ки. Амі́нь.

Неха́й бу́де, Го́споди, ми́лість Твоя́ на нас,* бо ми наді́ємось на Те́бе.

Благослове́нний Ти, Го́споди,* навчи́ мене́ устано́в Твої́х.

Благослове́нний Ти, Влади́ко,* врозуми́ мене́ устано́вами Твої́ми.

Благослове́нний Ти, Святи́й,* просвіти́ мене́ устано́вами Твої́ми.

Го́споди, ми́лість Твоя́ пові́ки,* не покида́й ді́ло рук Твої́х.

Тобі́ нале́жить хвала́,* Тобі́ нале́жить пі́сня.

Тобі́ нале́жить сла́ва:* Отцю́ і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,

І ни́ні і повсякча́с,* і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Прохальна єктенія

Диякон: Сповнім вечірню молитву нашу Господеві.

Люди: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю

Люди: Господи, помилуй.

Дня всього досконалого, святого, мирного й безгрішного у Господа просім.

Люди, на кожне прошенення: Подай, Господи.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Прощення й відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Доброго й пожиточного душам нашим і миру для світу у Господа просім.

Останок життя нашого в мирі й покаянні завершити у Господа просім.

Християнської кончини життя нашого – безболізної, бездоганної, мирної – і оправдання на страшному суді Христовому просім.

Люди: Тобі, Господи.

Священник: Бо Ти – Бог милости, ласк і людинолюбности, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Священник: Мир всім.

Люди: І духові твоєму.

Голови ваші перед Господом схиліть.

Люди: Тобі, Господи.

Головоприклонна молитва

Священник читає молитву: Господи, Боже наш, що прихилив небо і зійшов на спасіння людського роду! Зглянься на слуг твоїх і на спадкоємство твоє, бо перед тобою, страшним і людинолюбним Суддею, слуги твої схилили свої голови і зігнули свої шиї, не від людей очікуючи допомоги, але на твою надіючись милість і твого очікуючи спасіння; тож оберігай їх повсякчасно, і в цей вечір, і в прийдешню ніч збережи від усякого ворога, і від будь-якого зазіхання диявольського, і від думок марних, і спогадів лукавих.

Священник: Нехай буде влада царства Твого благословенна і дуже прославлена: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Стихири на стиховні

(г. 5): Радуйся, словесне Небо,* що славу Божу* завжди повідає,* ти, що перший на Христа поклик відгукнувся гаряче* і безвідступно з Ним перебував;* від Нього просвічуваний,* побачив ти світло друге* і сущих у пітьмі блискавками твоїми просвітив,* благість Його наслідуючи.* Тому всесвятеє твоє* звершуємо торжество* і радісно цілуємо мощей ковчег,* із якого ти виточуєш* тим, що просять, спасіння і велику милість.

Стих: На всю землю вийшло віщання їх* і до кінців вселенної – глаголи їх.

Першим знайшовши жадані блага* Того, Хто з милосердя* оповився нашим єством,* Андрею Богомудрий,* ти злучився з Ним розпаленою любов’ю,* до єдинокровного взиваючи:* «Кого провістили Пророки в Дусі,* Того знайшли ми!* Ходи до Його краси,* щоб приваблені були ми і душею, і думкою,* і так ведені світлом Його зоресяйности,* ніч омани і пітьму невідання відженемо,* благословляючи Христа,* що подає світові велику милість!»

Стих: Небеса повідають славу Божу,* про творіння ж рук Його звіщає твердь.

Народи, що не знали Бога,* ти з невідання, наче з глибини, виловив неводом слів твоїх,* і явно збурюєш солоні моря;* конем прехоробрим Владики морів явився ти, в піснях уславлений,* і гнилість безбожжя висушив,* додавши цінну сіль – мудрість твою,* якій і вразилися, Апостоле славний,* ті, що сьому безумству мудрости зухвало опиралися,* не знаючи Христа,* що подає світові велику милість.

Слава (г. 3): Єдинокровного брата Петрового* і Христового учня,* риб ловителя і ловця людей* – піснями вшануймо Андрея Апостола:* він бо всіх наставив догматами Ісусового вчення* і як приманку рибам – плоть беззаконникам віддав* і їх у невід уловив.* Його молитвами, Христе,* подай людям Твоїм мир і велику милість.

І нині (передсвяття): Йосифе, скажи нам:* як Діву, яку взяв ти зі Святилища,* вагітною приводиш у Вифлеєм?* «Я, – говорить він, – пророків дослідив* і, одкровення отримавши од Ангела,* упевнився, що Бога зродить Марія непоясненно;* Йому на поклоніння волхви зо Сходу прийдуть,* із дарами коштовними служачи».* Господи, що ради нас воплотився, слава Тобі!

Пісня Симеона

Ни́ні відпуска́єш слугу́ Твого́, Влади́ко,* за Твої́м сло́вом у ми́рі.

Бо поба́чили о́чі мої́* спасі́ння Твоє́;

Що приготува́в Ти* пе́ред усіма́ наро́дами;

Сві́тло на просві́ту пога́нам,* і сла́ву лю́ду Твого́, Ізра́їля.

Святи́й Бо́же, святи́й Крі́пкий, святи́й Безсме́ртний, поми́луй нас. (3 р.)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Го́споди, поми́луй. (3 р.)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові,* і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Священник: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь.

Тропарі

(г. 4): Як первозваний з апостолів і як верховного брат* Владиці всіх, Андрею, молися,* мир вселенній дарувати* і душам нашим велику милість.

Слава і нині (богородичний): Таємниця споконвіку закрита й ангелам незнана:* через тебе, Богородице, Бог землянам появився,* прийнявши в незлитній сполуці тіло* і витерпівши задля нас добровільно хрест;* ним він воскресив первоствореного* і спас від смерти душі наші.

Відпуст

Диякон: Прему́дрість!

Люди: Благослови́.

Священник: Благослове́нний Христо́с Бог наш, за́вжди, ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в.

Люди: Амі́нь. Утверди́, Бо́же, святу́ правосла́вну ві́ру на ві́ки вікі́в.

Священник: Пресвята́ Богоро́дице, спаси́ нас.

Люди: Чесні́шу від херуви́мів* і незрівня́нно славні́шу від серафи́мів,* що без зотлі́ння Бо́га Сло́во породи́ла,* су́щу Богоро́дицю, тебе́ велича́ємо.

Священник: Сла́ва Тобі́, Хри́сте Бо́же, упова́ння на́ше, сла́ва Тобі́!

Люди: Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь. Го́споди, поми́луй. (3 р.) Благослови́.

Священник: Христос, істинний Бог наш - молитвами пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, і святого, якого є храм, і святого всехвального апостола Андрія Первозваного, якого сьогодні пам'ять світло звершуємо, і всіх святих - помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.

Люди: Амінь.

Після Вечірні

Кондак (г. 2): Мужности богогласника, якого ім’я святкуємо,* і верховного послідувателя Церкви,* Петрового родича возхвалім,* бо, як давно тому, так і нині до нас закликав:* Прийдіть – ми знайшли, кого бажали.